Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №629/3748/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 629/3748/25 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/818/407/26 Суддя доповідач ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м.Харків апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному 10 жовтня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170440000950, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Лозівського району Харківської області, не судимого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

УСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини:

Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 жовтня 2025 року ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням (іспитовим строком 2 роки), з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Цим же вироком постановлено стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі: 3183 гривень 60 копійок; 3183 гривень 60 копійок; 3183 гривень 60 копійок; 3183 гривень 60 копійок; 3183 гривень 60 копійок; 3183 гривень 60 копійок; 3183 гривень 60 копійок; 3183 гривень 60 копійок; 3183 гривень 60 копійок; 3183 гривень 60 копійок; 3183 гривень 60 копійок; 3183 гривень 60 копійок; 1591 гривень 80 копійок; 1591 гривень 80 копійок; 1591 гривень 80 копійок; 1591 гривень 80 копійок; 1591 гривень 80 копійок; 1591 гривень 80 копійок; 1591 гривень 80 копійок; 1591 гривень 80 копійок; 1591 гривень 80 копійок; 1591 гривень 80 копійок; 3183 гривень 60 копійок; 3183 гривень 60 копійок; 3183 гривень 60 копійок.

Вирішено долю речових доказів, а саме:

- грошові кошти у сумі 7500 доларів США, номіналом 100 доларів США у кількості 75 шт, які поміщені в спец.пакет НПУ за номером RIC2127059, які передані ОСОБА_8 - залишити останньому; шкіряну сумку чорного кольору, дві банківські картки банку АТ КБ «Приватбанк» за № НОМЕР_1 , та № НОМЕР_2 поміщені до спец.пакету НПУ за № CRI 1230125, мобільний телефон марки Redmi 7-A, IMEI НОМЕР_3 , IME12 НОМЕР_4 з номером телефону Lifecell НОМЕР_5 - поміщені до спец.пакету НПУ за номером CRI 1230126, ноутбук марки «НР» PsodID^45m83E5A2a5a - CND137CV3D у корпусі сірого кольору поміщеного до спец.пакету НПУ за номером QYH0046044, грошові кошти у сумі 64000 грн, купюрами номіналом 1000 грн у кількості 64 шт. - спец. пакет НПУ за № RIC2127064 - повернуто власнику ОСОБА_8 ;

- пістолет Макарова 9 мм з номером на рамці НОМЕР_6 - 84 р.в. - спец. пакет НПУ - RIC212704, набої типу 5x45 - 45 мм - спец. пакет НПУ, н.п RIC 2127042, один номер лише 5?56 поміщено до спец пакета НПУ за номером CRI1230124, набої типу 7х67 у кількості 150 шт. - поміщено до спец.пакету НПУ за номером RIC2127043, патрони калібру 5х6 мм загальної кількості 150 шт. -поміщено до спец. пакету НПУ за номером CRI1230123, рушницю гладкоствольну 37 мм № К42553 - у зібраному стані, поміщену до поліетиленового пакунку, у розібраному стані - (СР0000473 бірка); рушницю гладкоствольну 12 мм №C08626 - у зібраному стані, поміщену до поліетиленового пакунку у розібраному стані - (СР0000475 бірка), рушницю гладкоствольну 16 мм № НОМЕР_7 у зібраному стані – (СР0000472 бірка), 278 патронів типу 5х45 - спец.пакет НПУ № SUD3101256, трубчасту речовину жовтого кольору ззовні схожа на порох - спец.пакет НПУ за номером WAR 1443185, зразок CRI1230132, трубчасту речовину червоного кольору ззовні схожа на порох - спец.пакет НПУ за №PSP4102287, зразок CRI1230131, патрони калібру 12х7 у кількості 18 шт.- спец.пакет НПУ за № WAR1443186 - відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів від 26.02.2022 року №186-р «Про передачу майна для потреб Збройних Сил», у встановленому чинним законодавством порядку передано у власність держави в особі Міністерства оброни України для потреб Збройних Сил України, в разі неможливості ухвалено – знищити;

- транспортний засіб Toyota Land Cruiser Pradо, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_8 , який зберігається на майданчику тимчасового тримання біля ВП №2 Полтавського РУП , грошові кошти у сумі 10000 грн, купюрами номіналом по 500 грн, у загальній кількості 20 шт. - спец. пакет НПУ RIC 2127065, грошові кошти у сумі 15000 грн, купюрами номіналом 1000 грн у кількості 15 шт. - спец. пакет НПУ за № RIC2127064 - конфіскувано в дохід держави;

Згідно з вироком суду, ОСОБА_8 визнаний винним в тому, що він з метою маскування своєї злочинної діяльності та висвітлення пропозицій невстановленому колу осіб щодо можливості збуту вибухових речовин під замовлення клієнта, 21 січня 2018 року створив обліковий запис на українському спеціалізованому мілітарному аукціоні «військовий аукціон REIBERT», вхід до якого можливий за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де кожний зареєстрований користувач на дошці оголошень може висвітлювати продаж трофеїв, військового антикваріату, зброї та сучасного військового спорядження, а також здійснювати їх придбання.

Зареєструвавшись на вказаному web-сайті, ОСОБА_8 створив обмежений акаунт під псевдонімом «Reichart». Будучи користувачем «військовий аукціон REIBERT», створював нові лоти на своїй сторінці та робив ставки на вже виставлених лотах інших зареєстрованих осіб, таким чином підтвердив свою ознайомленість та згоду з правилами аукціону, де в тому числі зазначено: при продажі вогнепальної зброї обов`язковим є надання дозволу на володіння зброєю в лоті або в особистому листуванні модератору аукціону (п. 4.3 Правил); заборонено продаж споряджених боєприпасів для нарізної або гладкоствольної зброї (п. 4.4 Правил).

Для отримання вигоди від ведення злочинної діяльності, грошові кошти від клієнтів вирішив отримувати на свою банківську карту, відкриту у фінансовій установі АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 . Надалі, переслідуючи мотиви протиправного збагачення, після вчинення усіх підготовчих дій, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

На виконання свого злочинного плану, з метою доведення злочину до кінця, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_8 у період часу до 13 год. 30 хв. 15 жовтня 2024 року, у невстановленому слідством місці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав вибухову речовину – на основі одноосновного нітроцелюлозного (бездимного) пороху, та переніс вказану вибухову речовину до місця фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу та маючи злочинний умисел, спрямований на подальший збут вказаної вибухової речовини став її незаконно зберігати.

Надалі, з метою доведення своїх злочинних корисливих дій до кінця та отримання винагороди у вигляді грошових коштів, ОСОБА_8 , діючи умисно, у період часу до 15 жовтня 2024 року 13 год. 30 хв., переніс попередньо підготовлену для безперешкодного відправлення вибухову речовину на основі одноосновного нітроцелюлозного (бездимного) пороху до відділення ТОВ «НОВА ПОШТА», та 15 жовтня 2024 року о 13 год. 31 хв., перебуваючи у приміщенні відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта» - компанії з експрес-доставок, метою якої є забезпечення для кожного клієнта доставок до відділення, поштомату або за адресою, розташованого за адресою: Харківська область, м. Лозова, вулиця Транспортна, будинок 1, діючи умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу, реалізуючи свій злочинний умисел, в сфері незаконного поводження з вибуховими речовинами, а саме спрямованого на незаконний збут вибухових речовин, маючи корисливий мотив, з метою незаконного особистого збагачення, з метою збагачення, за попередньо отримані від залегендованої особи грошові кошти у сумі 5 000 гривень, здійснив відправлення вибухової речовини – на основі одноосновного нітроцелюлозного (бездимного) пороху, вагою 5 кг, до відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вулиця Кременчуцька, будинок 8, де вказана вибухова речовина фактично 16 жовтня 2024 року вибула з володіння ОСОБА_8 та була отримана залегендованою особою на території Полтавського району Полтавської області, тим самим здійснив збут вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на отримання грошової винагороди за незаконне зберігання, незаконне носіння та незаконний збут вибухової речовини, на виконання свого злочинного плану, з метою доведення злочину до кінця, діючи повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_8 у період часу до 10 грудня 2024 року, у невстановленому слідством місці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав вибухову речовину – на основі одноосновного нітроцелюлозного (бездимного) пороху, та переніс вказану вибухову речовину до місця фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу та маючи злочинний умисел, спрямований на подальший збут вказаної вибухової речовини став її незаконно зберігати.

В подальшому ОСОБА_8 , діючи умисно, використовуючи автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, державний номер НОМЕР_9 , номер кузова: НОМЕР_8 , свідоцтво про реєстрацію: НОМЕР_10 , який на праві власності належить ОСОБА_8 , та яким безпосередньо користується ОСОБА_8 , останній перевіз, а у подальшому – і переніс попередньо підготовлену для безперешкодного відправлення вибухову речовину на основі одноосновного нітроцелюлозного (бездимного) пороху, до відділення ТОВ «НОВА ПОШТА», та 10 грудня 2024 року перебуваючи у приміщенні відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта» - компанії з експрес-доставок, метою якої є забезпечення для кожного клієнта доставок до відділення, поштомату або за адресою, розташованого за адресою: Харківська область, м. Лозова, вулиця Транспортна, будинок 1, діючи умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу, реалізуючи свій злочинний умисел, в сфері незаконного поводження з вибуховими речовинами, а саме спрямованого на незаконний збут вибухових речовин, маючи корисливий мотив, з метою незаконного особистого збагачення, з метою збагачення, за попередньо отримані від залегендованої особи грошові кошти у сумі 10 000 гривень, здійснив відправлення вибухової речовини – на основі одноосновного нітроцелюлозного (бездимного) пороху, вагою 10 кг, до відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вулиця Кременчуцька, будинок 8, де вказана вибухова речовина фактично 09 грудня 2024 року вибула з володіння ОСОБА_8 та була отримана залегендованою особою на території Полтавського району Полтавської області, тим самим здійснив збут вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Крім того, ОСОБА_8 в грудні 2023 року, перебуваючи на території Ізюмського району Харківської області, достовірно знаючи, що в тому районі залишилося багато зброї, боєприпасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин військ РФ та Збройних Сил України після звільнення у вересні 2022 року тимчасово окупованих територій Харківської області в напрямку м. Ізюм, діючи умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу незаконно придбав шляхом знайдення на землі, а саме в лісополосі, поблизу населеного пункту с. Дібровне Ізюмського району Харківської області: автомат конструкції Калашникова «АК-74М», серійний номер «8143280», калібру 5,45мм, 1992 р.в.; автомат конструкції Калашникова «АК-74», серійний номер « НОМЕР_11 », калібру 5,45 мм, 1977 р.в., які в подальшому переніс до місця фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу та маючи злочинний умисел, спрямований на подальший збут вказаної вогнепальної зброї став її незаконно зберігати в кузові несправного автомобіля, що розміщувався на території власного домоволодіння.

Крім того, ОСОБА_8 , діючи умисно та повторно, в березні 2023 року перебуваючи на території Ізюмського району Харківської області на узбіччі дороги, поблизу населеного пункту с. Мала Камешиваха Ізюмського району Харківської області) без передбаченого законом дозволу незаконно придбав вогнепальну зброю – одноствольний однозарядний пістолет зі стріляючим механізмом ударникового типу, який в подальшому переніс до місця фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу та маючи злочинний умисел, спрямований на подальший збут вказаної вогнепальної зброї став її незаконно зберігати в недобудованому будинку за вищевказаною адресою.

Крім того, ОСОБА_8 16 лютого 2025 року, перебуваючи в с. Олександрівка Лозівського району Харківської області, діючи умисно та повторно, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав у невстановленої особи вогнепальну зброю – пістолет конструкції Макарова (ПМ), серійний номер: « НОМЕР_6 », калібру 9 мм, 1984 р.в., який в подальшому переніс до місця фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу став його незаконно зберігати в приміщенні будинку за вищевказаною адресою.

Крім того, ОСОБА_8 у період часу з 01 березня 2023 року по 17 лютого 2025 року на території Ізюмського району Харківської області, за вказаних вище обставин, діючи умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу незаконно придбав бойові припаси різного калібру загальною кількістю 636 одиниць, які переніс до місця фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу, став незаконно зберігати за адресою: АДРЕСА_1 : 45 (сорок п`ять) проміжних військових патронів калібру 5,45х39мм, зразка 1974 року; 24 (двадцять чотири) пістолетних патронів калібру 7,62х25мм; 18 (вісімнадцять) патронів калібру 12,7х108мм; 282 (двісті вісімдесят два) проміжних військових патронів калібру 5,45х39мм, зразка 1974 року; 1 (один) патрон «Ремінгтон», калібру 5,56мм; 180 (сто вісімдесят) проміжних військових патронів калібру 5,45х39мм, зразка 1974 року; 20 (двадцять) проміжних військових патронів калібру 7,62х39мм; 86 (вісімдесят шість) військових проміжних патронів калібру 7,62х39мм, зразка 1943 року.

Крім того, ОСОБА_8 у період часу з 24 лютого 2022 року по 15 листопада 2024 року, на території Ізюмського району Харківської області, за вказаних вище обставин, діючи умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу незаконно придбав наступні вибухові пристрої: три уніфіковані запали ручної гранати модернізовані УЗРГМ; три уніфіковані запали ручної гранати модернізовані УЗРГМ-2; п`ять ударно-дистанційні запали (УДЗ); чотири корпуси ручної осколкової гранати РГД-5; два корпуси ручної осколкової гранати Ф-1; сім корпусів ручної осколкової гранати РГН; 5 корпусів гранат Ф1; корпус гранати РГД 33; 2 запали гранати РГД5, 1 запал УЗГРМ; 1 корпус гранати УЗГРО; 1 активна броня, 2 снаряди бронебійних 40мм.; 2 патрони 37мм, 1 артилерійський снаряд 45мм; 2 міни часів Другої світової війни без підривачів: 2 снаряди калібру 45мм; 1 артилерійський снаряд; 1 дистанційна трубка до ракет; 1 ручна димова граната РГДМ; 2 підривачі; 1 протипіхотна міна ФН-1, та у подальшому їх переніс до місця фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу став незаконно зберігати.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно та повторно, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_8 у період часу до 17 лютого 2025 року, у невстановленому слідством місці, діючи умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав вибухову речовину – на основі одноосновного нітроцелюлозного (бездимного) пороху, та переніс вказану вибухову речовину до місця фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу та маючи злочинний умисел, спрямований на подальший збут вказаної вибухової речовини, став її незаконно зберігати.

В подальшому ОСОБА_8 , діючи умисно та повторно, переніс попередньо підготовлену для безперешкодного відправлення вибухову речовину на основі одноосновного нітроцелюлозного (бездимного) пороху, до відділення ТОВ «НОВА ПОШТА», та 17 лютого 2025 року, перебуваючи у приміщенні відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта» - компанії з експрес-доставок, метою якої є забезпечення для кожного клієнта доставок до відділення, поштомату або за адресою, розташованого за адресою: Харківська область, м. Лозова, вулиця Транспортна, будинок 1, діючи умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу, за попередньо отримані від залегендованої особи грошові кошти у сумі 10 000 гривень, здійснив відправлення вибухової речовини на основі одноосновного нітроцелюлозного (бездимного) пороху, вагою 10 кг, до відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вулиця Кременчуцька, будинок 8, де вказана вибухова речовина фактично 17.02.2025 вибула з володіння ОСОБА_8 та була отримана залегендованою особою на території Полтавського району Полтавської області, тим самим здійснив збут вибухової речовини без передбаченого законом дозволу. Одночасно з тим, зберігав за місцем мешкання вибухові речовини – на основі одноосновного нітроцелюлозного (бездимного) пороху, вагою 10 кг, які було в подальшому вилучені працівниками поліції.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи висновки суду першої інстанції щодо доведеності обвинувачення та винуватості ОСОБА_8 , правову кваліфікацію, вважає вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 жовтня 2025 незаконним і необґрунтованим з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що виразилося у застосуванні закону, який не підлягає застосуванню, а саме ст. 75 КК України, і як наслідок невідповідності призначеного судом покарання особі обвинуваченого та тяжкості вчиненого ним злочину внаслідок м`якості.

Просить даний вирок скасувати в частині призначеного ОСОБА_8 покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому за ч.1 ст.263 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. В решті вирок залишити без змін.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що судом першої інстанції належним чином не враховано конкретні обставини та ступінь суспільної небезпеки правопорушення, а саме те, що останній вчинив 8 епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, з яких 3 за фактом збуту вибухових речовин.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 , не оспорюючи висновки суду першої інстанції щодо доведеності обвинувачення та винуватості ОСОБА_8 , правову кваліфікацію, вважає вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 жовтня 2025 року незаконним в частині вирішення долі речових доказів, а саме в частині застосування конфіскації транспортного засобу Toyota Land Cruiser Pradо, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_8 . Просить вирок суду в цій частині змінити та повернути транспортний засіб Toyota Land Cruiser Pradо, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_8 ОСОБА_8 .

В обґрунтування посилається на те, що судом не враховано, що обвинувачений перебуває у шлюбі з ОСОБА_11 , та зазначений автомобіль був придбаний під час їх спільного проживання, у зв`язку з чим є об`єктом їхньої спільної сумісної власності на підставі ст.74 СКУ та не може бути конфіскований у дохід держави і підлягає поверненню.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні. Щодо апеляційної скарги захисника заперечувала.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні просили задовольнити апеляційну скаргу захисника та вважали необґрунтованою апеляційну скаргу прокурора і просили залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, обвинуваченого та його захисника щодо поданих апеляційних скарг, обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви суду

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З огляду на ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як убачається з вироку суду, судовий розгляд було проведено за процедурою, передбаченою ч.3 ст.349 КПК України, з врахуванням цього суд встановив фактичні обставини кримінального провадження та відповідно кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч.1 ст.263 КК України, а тому висновки суду щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, доведення винуватості та кваліфікації його дій, які в апеляційній скарзі не оскаржуються, у відповідності з нормами ч.2 ст.394, ст.404 КПК України в апеляційному порядку не перевіряються.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, колегія суддів вважає, що вони заслуговують на увагу з огляду на наступне.

За змістом апеляційної скарги прокурор, не оспорюючи призначений судом ОСОБА_8 сам вид та розмір покарання, фактично не погоджується із застосуванням до останнього правового інституту звільнення від покарання на підставі ст.75 КК України.

Згідно ст.50, 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання, а також дані, які всебічно характеризують особу винного. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Тільки з врахуванням та належним аналізом усіх цих обставин у своїй сукупності буде досягнуто необхідного балансу верховенства права та справедливості при вирішенні цього питання.

Визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності – призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Згідно із законом стаття 75 КК України може бути застосована в тому разі, коли суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. При цьому таке рішення суд повинен належним чином умотивувати.

Відповідно до вимог ст.414 КПК України невідповідним ступню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Так, призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд прийшов до правильного висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Однак, мотивуючи своє рішення про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, тобто із застосуванням ст.75 КК України з подальшим звільненням його від покарання з випробуванням, суд першої інстанції послався на те, що він вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, не судимий, на обліках лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працює, позитивно характеризується за місцем роботи, має хронічні захворювання, в лютому 2024 року проходив стаціонарне лікування з діагнозом «Дивертикулярна хвороба сигмоподібної кишки. Диверкуліт», має на утриманні матір похилого віку та рідну сестру, яка є онкохворою та потребує його підтримки, активно надає волонтерську допомогу Збройним Силам України,

Зазначені обставини, а також дані щодо особи обвинуваченого, на думку суду першої інстанції, обґрунтовували обраний судом захід примусу.

Але з таким висновком не можна погодитися, оскільки він не ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, встановлених ст.ст.50, 65 КК України, у зв`язку з тим, що суд першої інстанції в достатній мірі не врахував ступінь тяжкості, мету та спосіб вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, його мотив та самі фактичні обставини злочину, даних щодо особи останнього, його процесуальну поведінку, а також інші обставини, що відображають особливості конкретного кримінального правопорушення у межах даної кримінально-правової кваліфікації.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 не судимий, працює сторожем та оператором газової топкової КЗ «Шатівський ліцей» Лозівської міської ради, де характеризується позитивно, розлучений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має хронічні захворювання, а також має утриманців.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_8 , судом визнанні - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом визнано - вчинення злочину повторно.

Разом з тим, обвинувачений вчинив тяжкий злочин, пов`язаний із незаконним придбанням, носінням та зберіганням вогнепальної зброї та бойових припасів, а також незаконне придбання, носіння, зберігання та збут вибухових речовин без передбаченого законом дозволу. Одночасно з тим, зберігав за місцем мешкання вибухові речовини – на основі одноосновного нітроцелюлозного (бездимного) пороху, вагою 10 кг, які було в подальшому вилучені працівниками поліції. Тобто, обвинувачений усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав значну кількість вогнепальної зброї (пістолети, автомати, набої, гранати, вибухівка), маючи корисливий мотив, з метою незаконного особистого збагачення, шляхом збуту вибухових речовин, що свідчить про масштабність такої злочинної діяльності та її вкрай високої суспільної небезпечності особливо в умовах воєнного стану, а не звичайну побутову зацікавленість чи певний збіг обставин.

Окрім цього, враховуючи критичну нестачу зброї та боєприпасів у Збройних Сил України, необхідних для захисту країни від російської агресії, це не зупинило його у вчиненні злочину, він не повідомив про знайдені боєприпаси, не передав їх для потреб Збройних Сил України.

Незаконний обіг зброї сприяє збільшенню кількості злочинів, терактів, пограбувань та насильства над людьми, сприяє загостренню конфліктів, дестабілізує суспільство, створює бар`єри для його розвитку. Також незаконний обіг зброї може впливати на захист державного суверенітету, територіальної цілісності, виступаючи як засіб загострення ситуації. Більше того, незаконного та неконтрольованого обігу боєприпасів та вибухової речовини, відсутність жорсткого реагування на подібні факти негативно впливає на обороноздатність країни, оскільки може стати перешкодою у наданні військової допомоги Україні іншими країнами, шкодить іміджу нашої держави на міжнародній арені.

Але зазначеним обставинам судом першої інстанції не було надано належної оцінки.

За таких обставин висновок суду про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 без відбування покарання та можливість застосування до нього такої правової пільги, як звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає зазначеним вимогам закону України про кримінальну відповідальність, а також засадам та меті покарання, визначеним ст.ст.50, 65 КК України, а тому вирок суду в цій частині не можна визнати законним та обґрунтованим, відповідно до вимог ст.370 КПК України, у зв`язку з чим доводи прокурора в апеляційній скарзі про це є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв`язку з викладеним, на підставі п.4 ч.1 ст.420 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 скасувати в частині звільнення його від відбування призначеного покарання із застосуванням ст.75 КК України і ухвалити свій вирок.

Призначення ОСОБА_8 покарання в мінімальних межах санкції статті закону України про кримінальну відповідальність відповідно до обвинувачення з реальним його відбуванням, як про це слушно зазначає прокурор в апеляційній скарзі, на думку колегії суддів, відповідатиме принципам законності, індивідуалізації та справедливості, буде необхідним та достатнім для його виправлення, внесе корективи в соціально-психологічні властивості обвинуваченого, нейтралізує його негативні настанови та змусить в майбутньому додержуватись положень закону України про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини, а також не буде становити «особистого надмірного тягаря для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи,цілком відповідатиме вимогам та цілям, передбаченим ст.ст.50, 65 КК України.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2021 року ( справа № 641/6094/18, провадження № 51-4748км).

Разом з тим, посилання захисника на те, що вироком місцевого суду було неправильно застосовано спеціальну конфіскацію автомобіля, оскільки він є спільною сумісною власністю обвинуваченого та його дружини є безпідставним та задоволенню не підлягає, враховую наступне.

Метою застосування спеціальної конфіскації є припинення володіння знаряддям та засобами вчинення кримінального правопорушення, їх вилучення у особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння і в такий спосіб забезпечення превенції вчинення нових правопорушень та убезпечення суспільства від їх вчинення.

Об`єднаною палатою ККС ВС у постанові від 02 лютого 2026 року у справі № 669/338/24 було сформульовано правовий висновок, згідно з яким відповідно до статей 96-1, 96-2 КК майно, що перебуває у спільній власності, підлягає спеціальній конфіскації, якщо співвласник, який є правопорушником, використав його як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення.

Якщо майно, яке було використано як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення, перебуває у спільній власності подружжя і воно було використано одним із подружжя в ході вчинення кримінально-караного діяння, то таке майно підлягає спеціальній конфіскації в повному обсязі, оскільки його власник (той з подружжя, який вчинив кримінальне правопорушення) усвідомлено використав його в протиправних цілях.

У цьому кримінальному провадженні належність транспортного засобу ОСОБА_8 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Як встановлено судам, в ході вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за епізодом від 10 грудня 2024 року, належний обвинуваченому ОСОБА_8 транспортний засіб було використано саме як знаряддя його вчинення, оскільки « ОСОБА_8 використовуючи автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, державний номер НОМЕР_9 , номер кузова: НОМЕР_8 , свідоцтво про реєстрацію: НОМЕР_10 , який на праві власності належить йому, перевіз попередньо підготовлену для безперешкодного відправлення вибухову речовину на основі одноосновного нітроцелюлозного (бездимного) пороху, до відділення ТОВ «НОВА ПОШТА».

З огляду на те, що транспортний засіб виконував роль засобу вчинення кримінального правопорушення, то його конфіскація на користь держави є правильною, а таке рішення місцевого суду узгоджується із наведеним вище висновком ОП ККС ВС.

З врахуванням того, що транспортний засіб є неподільною річчю у розумінні ст. 183 Цивільного кодексу України, то другий з подружжя, вправі ініціювати провадження у порядку цивільного судочинства для визначення та відшкодування грошової вартості своєї частки у спільній сумісній власності на транспортний засіб у тому разі, якщо він не знав і не міг знати про його незаконне використання (ч.9 ст.100 КПК). У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в ході розгляду цього кримінального провадження суд першої інстанції не допустив істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а вирок суду в цій частині є вмотивованим та відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.404, 407, 418, 420 КПК України, колегія суддів,-

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 задовольнити.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_8 в частині звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України скасувати.

Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

В решті вирок залишити без змін.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_8 обчислювати з моменту його фактичного затримання для виконання вироку.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Колегія суддів:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4