Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №643/15263/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року

м. Харків

справа № 643/15263/24

провадження № 22-ц/818/3970/26

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Тичкової О.Ю.,

суддів колегії – Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

за участю секретаря Риндіч О.Б.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідачі – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові апеляційну скаргою Скрипника Сергія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2026 року у складі Сугачової О.О.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила визнати за нею право власності на частину 2-х кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя; припинити право власності на частку в спільному майні подружжя ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 із одночасним стягненням з ОСОБА_1 вартості у розмірі 207550грн. та припинити право власності та користування ОСОБА_2 вищевказаною квартирою із одночасним виселенням та зняттям з реєстрації.

20.11.2025 представником Горлач О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав клопотання про призначення по справі судової оціночно - будівельної експертизи, проведення якої доручити Харківському НДІ судових ім.засл.проф. М.С. Бокаріуса експертиз.

Клопотання мотивовано тим, що наразі сторонами у справі надано два експертних висновки щодо вартості спірного майна, квартири АДРЕСА_2 , а саме: висновок, що зроблений ТОВ «Консалтинг-експерт І», де вартість квартири складає 830200грн., відповідно - 207550грн) та ФОП ОСОБА_3 , де вартість квартири складає 1192200грн., відповідно - 298050грн., тобто фактично на третину більше, аніж первісний. Отже, мають місця суперечливі докази, а тому з метою об`єктивного та справедливого розгляду справи судом, є необхідність у призначені судової оціночно-будівельної експертизи.

Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2026 року у справі призначено судову оціночно-будівельну експертизу та на вирішення експерту поставлене питання: Якою є ринкова вартість 2-х кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 ?.

Проведення експертизи доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Оплату за проведення експертизи покладено на позивача, роз`яснено сторонам по справі положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизи.

В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи.

Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 який діє в інтересах ОСОБА_5 просить ухвалу суду скасувати та справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що клопотання вирішено судом з порушенням норм процесуального права. Ухвала суду першої інстанції не містить передбачених законом підстав для призначення експертизи. В матеріалах справи наявний висновок ТОВ «Консалтинг-експерт І» з незалежної оцінки майна та визначена ринкова вартість об`єкта оцінки визначена на рівні 830200,00 грн. (без ПДВ). Крім того, відповідачем надано звіт ФОП ОСОБА_3 в якому визначена ринкова вартість квартитри 1192200,00 грн. (без урахування ПДВ). Призначення судом першої інстанції експертизи є передчасним та порушує принцип процесуальної економії. Судом не наведено належного обґрунтування призначення експертизи та порушено процедури вибору експертної установи.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що у період шлюбу між сторонами, позивачкою придбана 1/2 частини квартира АДРЕСА_2 , право власності на яку остання просить визнати в порядку поділу майна подружжя, припинивши право власності за іншим подружжям тощо.

З боку сторони позивача до матеріалів справи в якості доказів наданий висновок, що зроблений ТОВ «Консалтинг-експерт І», де вартість квартири складає 830200грн., відповідно - 207550грн (а.с. 41-42).

З боку сторони відповідача до відзиву проти позову наданий звіт про оцінку майна, виготовлений ФОП ОСОБА_3 , де вартість квартири складає 1192200грн., відповідно - 298050грн (а.с. 76-112).

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Статтею 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Таким чином вирішуючи питання про доцільність призначення експертизи в цивільній справі, слід враховувати низку фактів: 1. чи має значення для справи факт, який експерт має встановити. 2. чи не доведений той чи інший факт іншими доказами, зібраними у справі. 3. які реальні можливості тієї чи іншої судової експертизи.

Призначаючи судову експертизу, суд повинен чітко визначити предмет експертизи, тобто обставини, що мають значення для справи та потребують встановлення із застосуванням спеціальних знань експерта.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч.3 ст. 103 ЦПК)

Згідно ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.

Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи (ч.1 ст. 107 ЦПК України).

Згідно висновку ТОВ «Консалтинг-експерт І» вартість квартири складає 830200грн., відповідно - 207550грн (а.с. 41-42).

У звіті про оцінку майна, виготовленого ФОП ОСОБА_3 вартість квартири складає 1192200грн., відповідно - 298050грн (а.с. 76-112).

Оскільки предметом доказування по даній справі є поділ квартири за адресою: АДРЕСА_3 , а в матеріалах справи наявні суттєві розбіжності у ринкової вартості спірного майна, визначення якої прямо впливає та стосується заявлених позовних вимог суд, керуючись вищезазначеними нормами процесуального права та врахувавши, що проведення експертизи має суттєве значення по справі, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для призначення у справі судово оціночно- будівельну експертизи.

Враховуючи, що сторона відповідача, заперечуючи проти призначення експертизи, не надала власних питань для вирішення експертом та не запропонувала експертну установу, а згоди між сторонами з цих питань досягнуто не було, суд, керуючись ч. 3 ст. 103 ЦПК України, обґрунтовано визначив експертною установою Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Під час вирішення клопотання про призначення почеркознавчої експертизи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що для правильного з`ясування обставин справи та вирішення заявлених позовних вимог необхідне застосування спеціальних знань в іншій сфері, ніж право.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, й міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010 року, заява №4909/04).

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувана ухвала суду є законною і обґрунтованою, постановлена з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування не вбачається.

Тому суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук