Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №199/6730/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 199/6730/26 (суддя Подорець О.Б. м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Перетятько К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 18 червня 2026 року у справі №199/6730/26 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого із захисту державної мови Івановської Олени Петрівни про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13 травня 2025 року звернувся до суду з позовом до Уповноваженого із захисту державної мови Івановської Олени Петрівни згідно з яким просить: скасувати постанову №274 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.188-52 КУпАП від 04.05.2026 та провадження в справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що протокол не містить суті адміністративного правопорушення, не зазначено об`єктивну сторону правопорушення, протокол складено до надання позивачем пояснень, виступ позивача був емоціональним та лише частково не на українській мові, інших осіб до відповідальності притягнуто не було.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 18 червня 2026 року у задоволені позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що надані суду докази підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» робочою мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невстановлення та не дослідження всіх обставин, справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки доводам позивача щодо скасування постанови, що були викладені у позовній заяві.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу відповідач просить у її задоволені відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 30.03.2026 до Уповноваженого із захисту державної мови надійшла службова записка представника Уповноваженого Головачової К. з пропозицією розпочати державний контроль за дотриманням вимог законодавства про державну мову Дніпровською міською радою, оскільки було зафіксовано факт застосування недержавної мови під час чергової сесії Дніпровської міської ради.

31.03.2026, відповідно до статей 52, пункту 1 частини першої статті 53, статті 56 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», підпункту 5 пункту 4 Положення про Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови, затвердженого наказом Уповноваженого із захисту державної мови від 14.08.2020 № 2, Уповноваженим було видано наказ №269-ДК про здійснення державного контролю за застосуванням державної мови Дніпровською міською радою за власною ініціативою. Відповідно до наказу строк здійснення державного контролю визначено - 30 робочих днів з 02.04.2026, а особою, яка буде здійснювати заходи державного контролю призначено представника Уповноваженого Головачову К.

Листом керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Зубко Ю. від 02.04.2026 за вих. №2180/2.1 Дніпровського міського голову Бориса Філатова, повідомлено про здійснення заходів державного контролю за застосуванням державної мови Дніпровською міською радою та запрошено на розгляд матеріалів державного контролю. Також поінформовано, що на розгляд матеріалів запрошуються депутати Дніпровської міської ради Збарська К.Ю. та Краснов З.Г., в діях яких вбачаються ознаки порушення положень Закону.

Також, 02.04.2026 листом керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Зубко Ю. за вих. №2181/2.1 депутата Дніпровської міської ради ОСОБА_1 повідомлено про дату, час та місце розгляду матеріалів щодо встановлення у його діях ознак адміністративного правопорушення за ст. 188-52 КУпАП та запропоновано надати пояснення щодо недодержання ним мови під час виконання службових обов`язків, а саме під час проведення 78-ї сесії Ради 25.03.2026

16.04.2026 за вх. №812 до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови надійшли пояснення депутата Дніпровської міської ради Краснова З.Г.

17.04.2026 представником Уповноваженого із захисту державної мови Головачовою К. складено Акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, згідно з висновками якого, за результатами здійснення заходів державного контролю за застосуванням державної мови Дніпровською міською радою встановлено факт порушення вимог ч. 1 ст. 12 Закону депутатами Збарською К.Ю. та Красновим З.Г.

Також, 17.04.2026 на підставі акта, представником Уповноваженого із захисту державної мови Головачовою К. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 188-52 КУпАП відносно Краснова З.Г.

22.04.2026 на адресу депутата Дніпровської міської ради Краснова З.Г. надіслано повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення 04.05.2026 об 11 год. 00 хв. у приміщенні Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 34, кабінет 705.

01.05.2026 за вх. №965 до Уповноваженого із захисту державної мови надійшли пояснення депутата Дніпровської міської ради Краснова З.Г. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, в яких останній просив розгляд справи провести за його відсутності та закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-52 КУпАП на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

04.05.2026 Уповноваженим із захисту державної мови Івановською О.П. за результати розгляду справи, було винесено оскаржувану постанову №274, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 188-52 КУпАП і застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн.

Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ч.1 ст.188-52 КУпАП порушення вимог Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим і органах місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб`єктах господарювання державної і комунальної форми власності, у судочинстві та діловодстві у судах України, в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями, на державному кордоні України, у процесі виборів та референдумів, у міжнародних договорах України тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

Відповідно до ч.7 ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» робочою мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова.

Пунктом 2 ч.1 ст.9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено, що володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов`язків зобов`язані депутати місцевих рад.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.49 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» з метою сприяння функціонуванню української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови. Уповноважений є посадовою особою, статус якої визначається цим Законом.

Згідно ч.1 ст. 56 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Уповноважений здійснює державний контроль за застосуванням державної мови у випадку, визначеному частиною третьою статті 55 цього Закону, а також за власною ініціативою.

Предметом здійснення державного контролю за застосуванням державної мови є дотримання визначених цим Законом вимог застосування державної мови.

Положеннями частини шостої статті 56 Закону передбачено, що у разі фіксації актом про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови факту порушення, зокрема іншим суб`єктом господарювання незалежно від форми власності, вимог щодо обов`язкового застосування державної мови, встановлених статтями 12-23, 25-29, 31-42 цього Закону, Уповноважений, його представник складає на підставі такого акта протокол.

Відповідно до ст. 244-24 КУпАП, Уповноважений розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері застосування державної мови та невиконанням законних вимог представника Уповноваженого із захисту державної мови (статті 188-52, 188-53).

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

При цьому, згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи відповідачем було дотримано передбачену законом процедуру та порядок винесення постанови №274 по справі про адміністративне правопорушення від 04.05.2026.

Водночас вирішуючи спірні правовідносини суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги те, що позивач ОСОБА_1 у позовній заяві не заперечує факт того, що під час сесії міської ради у зв`язку з дискусією між депутатами, яка перейшла в конфлікт, через емоції він допустив вживання іншомовних слів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надані суду докази підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 188-52 КУпАП.

Відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Також, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що аргументи позивача про те, що протокол не містить суті адміністративного правопорушення, в ньому не зазначено об`єктивну сторону правопорушення не підтверджується наявними у справі доказами.

Так в наявній в матеріалах справи копії протоколу про адміністративне правопорушення від 17 квітня 2026 року зазначено склад адміністративного правопорушення та його суть, а саме застосування недержавної мови ОСОБА_1 під час здійснення службової діяльності 25.03.2026, зокрема під час 78-ї чергової сесії Дніпровської міської ради та порушення як наслідок вимог частини 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

При цьому, до складання протоколу відповідачем було отриманно пояснення позивача та їх враховано при складанні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Не є такими, що вплинули на правильність рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності посилання позивача на емоціональність виступу, використання позивачем суржику, не притягнення до відповідальності інших осіб, оскільки зазначені доводи не впливають на кваліфікацію дій позивача, наявність чи відсутність в них складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.188-52 КУпАП.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки зазначене використання ним не державної мови відбулось з необережності, враховуючи те, що суб`єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується не тільки умислом но і необережністю.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 справа «Руїз Торіха проти Іспанії» суд наголошує на тому, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У зв`язку з цим, щодо доводів позивача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 18 червня 2026 року у справі №199/6730/26 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено та підписано суддями 13 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва