Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №638/18446/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 638/18446/25 Головуючий І-ї інстанції – Латка І.П.

Провадження № 33/818/378/26 Суддя доповідач – Гєрцик Р.В.

Категорія: ст.ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Гєрцика Р.В.

секретаря судового засідання Костенко Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу захисника Третьякової Н.Ю. на постанову судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 ,-

УСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Судом першої інстанції встановлено, що 11 вересня 2025 року о 16:00 год. у м. Харкові по пр-т. Науки, 27А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mazda 3 IPM, державний номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні не надала перевагу в русі автомобілю Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалась в попутному напрямку по тій смузі руху, на яку вона мала намір перестроїтися, та скоїла з нею зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями порушила п. 10.3 ПДР.

Постановою судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень та стягнуто в дохід держави судовий збір.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник просить призначити у справі судову автотехнічну експертизу, постанову судді скасувати та постановити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що судом першої інстанції не було надано обґрунтованої оцінки матеріалам справи, та необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Вказує, що до протоколу про адміністративне правопорушення повинні були бути додані пояснення свідків, проте в протоколі не вказано ідентифікаційні дані таких осіб-свідків. Також у схемі ДТП не вказано, що по проспекту Науки 27А в місті Харкові, як зазначено в протоколі, заходиться зупинка громадського транспорту біля виходу метро Ботанічний Сад. Врахування наявності зупинки в місті скоєння ДТП вплине на оцінку дій обох водіїв в момент вчинення ДТП, а саме на дії водія другого авто ОСОБА_2 , яка повинна була знизити швидкість наближаючись до зупинки громадського транспорту.

Мотиви суду

ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали.

Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин, суд вважає можливим провести апеляційний розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої в межах доводів і вимог поданої апеляційної скарги та за наявними у справі відомостями, що також узгоджується з КУпАП.

Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.

А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

За змістом статті 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 11 вересня 2025 року о 16:00 год. у м. Харкові по пр-т. Науки, 27А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mazda 3 IPM, державний номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні не надала перевагу в русі автомобілю Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалась в попутному напрямку по тій смузі руху, на яку вона мала намір перестроїтися, та скоїла з нею зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями порушила п. 10.3 ПДР.

Зазначений протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписані уповноваженою особою.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.3 «б» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

Пунктом 10.3 ПДР передбачено, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 450704 від 11 вересня 2025 року, яким зафіксовано порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.3 КУпАП; схемою місця ДТП від 11 вересня 2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 11 вересня 2025 року.

Аналізуючи схему місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , характер та локалізацію зазначених пошкоджень транспортних засобів, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення вимог п.10.3 ПДР водієм ОСОБА_1 , що призвело до зіткнення транспортних засобів та спричинило їх пошкодження.

Апеляційний суд зазначає про те, що матеріалами справи підтверджується, що саме дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.3 ПДР України, а невідповідність її дій вимогам п.10.3 ПДР України знаходилися у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

В апеляційній скарзі захисникомпровина ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди заперечується. Причиною виникнення ДТП, на її думку, стало порушення правил дорожнього руху потерпілою, саме яка порушила вимоги ПДР України.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що за змістом ст.279,280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається судом у межах тих обставин та особи, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, який по суті є обвинуваченням.

Отже, у справі щодо ОСОБА_1 суд повинен надати оцінку саме її діям в дослідженій дорожній обстановці на предмет відповідності ПДР України.

Таким чином, посилання апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення є необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що матеріали справи містять достатню кількість відомостей щодо події дорожньо-транспортної пригоди і на час апеляційного розгляду не вбачається необхідності залучення експерта, який володіє спеціальними знаннями, у відповідності до вимог ст. 273 КУпАП, тобто за наслідками поданої апеляційної скарги належить вирішити суто правові питання про винуватість або не винуватість особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Питання, що ставляться апелянтом експерту в заявленому клопотанні взагалі охоплюються апеляційними доводами щодо незгоди з судовим рішенням та межують з вирішенням правових питань щодо винуватості осіб, які належить вирішувати тільки суду.

За таких обставин не підлягає задоволенню клопотання захисника про призначення автотехнічної експертизи щодо необхідності встановлення порушень ПДР з боку потерпілої, оскільки така оцінка зі сторони суду неможлива з огляду на вимоги ст.279,280 КУпАП.

Якщо в подальшому такі порушення щодо іншого учасника ДТП будуть встановлені, то це може впливати лише на об`єм відшкодування завданої шкоди. Крім того, сторона захисту не позбавлена можливості щодо звернення до компетентного органу про перевірку з метою встановлення порушення ПДР з боку потерпілої.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у матеріалах справи відсутні відомості про свідків, оскільки відповідно до п. 9 змісту протоколу, свідків правопорушення немає, є лише потерпіла ОСОБА_2 . Оскільки свідки не залучалися, тому даних про свідків у протоколі обґрунтовано не зазначено.

Також, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи захисника про відсутність у схемі місця ДТП зупинки громадського транспорту, яка в дійсності є біля виходу метро Ботанічний Сад, не заслуговують на увагу, оскільки захисник не наводить аргументів про те, яким саме чином наявність або відсутність зупинки громадського транспорту вплинула на можливість виконання ОСОБА_1 вимог п. 10.3 ПДР України, який вимагав від останньої перед перестроюванням дати дорогу транспортному засобу ОСОБА_2 , яка рухалась в попутному напрямку по тій смузі, на яку ОСОБА_1 мала намір перестроїтися.

Враховуючи викладене у сукупності, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст. 245, 251 КУпАП, судом першої інстанції було об`єктивно з`ясовано обставини даної справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, та за принципом «поза розумним сумнівом» було встановлено про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Метою застосування адміністративного стягнення є виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил суспільного співжиття; запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, покарання та виправлення правопорушника, відшкодування збитків.

Застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією ст. 124 КУпАП, як штраф, суд першої інстанції враховував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що її дії складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров`я його учасників.

Застосований районним судом до ОСОБА_1 вид та розмір адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для її виправлення, а також запобігання вчиненню нею аналогічних правопорушень, відповідає вимогам ст.23,33 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційних скаргах не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Третьякової Н.Ю. залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Гєрцик