Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №480/10609/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №480/10609/24

Суддя: П’янова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 р. Справа № 480/10609/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2025, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, м. Суми, повний текст складено 29.09.25 у справі № 480/10609/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просила суд:

- визнати протиправною постанову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №1471169152-2024-3 від 19.08.2024 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області прийняти рішення про призначення та виплату мені одноразової грошової допомоги за шкоду, завдану загибеллю ОСОБА_2 , внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, передбачену Законом України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 480/10609/24 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 – відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачка оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка зазначає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду суперечить приписам ст. 19, 58 Конституції України, ст. 1 - 4, 6 Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України", ст.1 Закону України "Про критичну інфраструктуру", Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. №1109 і є незаконним та необгрунтованим.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 працював у ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони». Його смерть 17.10.2022 сталася під час виконання службових обов`язків на об`єкті ПС-750 «Північноукраїнська». Даний факт підтверджується актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17.10.2022 о 05 год 08 хв (а.с. 16-21).

Відповідно до Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17.10.2022 о 05 год 08 хв, 17 жовтня 2022 року охоронник ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» ОСОБА_2 , виконуючи свої трудові обов`язки з охорони електропідстанції 750 кВ «Північноукраїнська» Сумського регіонального центру обслуговування мережі Приваткого акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", загинув внаслідок ракетного обстрілу.

При цьому комісія дійшла до висновку, що нещасний випадок на виробництві, який стався 17 жовтня 2022 року о 05 год 08 хв із охоронником 4 розряду ДП «Управління ВОХОР» ОСОБА_2 визнається таким, що пов`язаний з виробництвом.

05.08.2024 позивачка, як дружина загиблого, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (а.с. 52-53).

Постановою від 12.11.2024 року № 1471169152-2024-3 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_2 не належав до числа працівників об`єктів критичної інфраструктури (а.с. 64).

Разом з цим у цій постанові зазначено, що за інформацією Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 11.11.2024 № 07/02/01-11360/СЕД, наданою на запит Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, об`єкт, розташований адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 85 (ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони»), до Реєстру ОКІ не внесений.

Не погоджуючись з цією постановою, позивачка звернулася до суду з позовною заявою.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судом не встановлено, а позивачем не доведено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1-2 статті 1 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20 березня 2023 року № 2980-IX (далі - Закон №2980-IX), право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю мають особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.

У разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується членам їхніх сімей.

Частиною 3 ст. 1 Закону №2980-IX передбачено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, належать, зокрема, один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу.

З аналізу зазначених норм слідує, що право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю мають, зокрема, особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, а у разі їх загибелі - члени сім`ї, зокрема, один із подружжя.

Частиною 1 ст. 3 Закону №2980-IX визначено, що одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Визначений Кабінетом Міністрів України орган безоплатно в порядку електронної взаємодії отримує необхідну інформацію від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, у тому числі з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо, про осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Порядок отримання інформації з реєстрів та інформаційних баз даних визначається розпорядником персональних даних, що містяться у відповідних реєстрах або базах даних.

За приписами ч. 6 ст. 3 Закону №2980-IX порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок у частині прийняття адміністративних актів має відповідати положенням Закону України "Про адміністративну процедуру".

27.12.2023 Кабінет Міністрів України Постановою №1396 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - Порядок №1396, в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю), передбаченої Законом України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України" (далі - Закон).

Відповідно до п. 2 Порядку №1396 особи, які відповідно до статті 1 Закону мають право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю (далі - отримувачі), подають до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважений орган) заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - заява), за формою згідно з додатком.

Водночас п. 10 Порядку №1396 визначено перелік документів та відомостей, на підставі яких здійснюється призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю.

Відповідно до п. 11 Порядку №1396 після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.

Для встановлення факту віднесення об`єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об`єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення об`єкта до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Для цілей цього Порядку до об`єктів критичної інфраструктури належать об`єкти інфраструктури, які зазнали уражень внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, за умови, що такі об`єкти після збройного нападу включені до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а в разі їх загибелі (смерті) за таких обставин - члени сімей мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю за умови, що такі об`єкти інфраструктури після збройного нападу включені до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Відповідь уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури на письмовий запит уповноваженого органу надається протягом 10 робочих днів з дати його надходження.

Відомості про об`єкти критичної інфраструктури з Реєстру об`єктів критичної інфраструктури містять інформацію з обмеженим доступом, захист якої забезпечується відповідно до вимог законодавства.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що підставою для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю слугувало те, що на дату загибелі ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_2 не належав до числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, оскільки за інформацією Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 11.11.2024 № 07/02/01-11360/СЕД, наданою на запит Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, об`єкт, розташований адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 85 (ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони»), до Реєстру ОКІ не внесений.

При цьому позивачка вважає, що на дату загибелі ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_2 , на підставі частини 4 ст.6 Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України" та Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. №1109 належав до числа працівників ОКІ - ПС-750 кВ "Північноукраїнська", що, на її думку, підтверджується Актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17 жовтня 2022 року о 05 год. 08 хв. в Державному підприємстві "Управління відомчої воєнізованої охорони" (код ЄДРПОУ 02072239), підпорядковане Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945) від 31.05.2023 року.

З цього приводу слід зауважити, що частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2980-IX установлено, що до завершення формування реєстру об`єктів критичної інфраструктури відповідно до Закону України "Про критичну інфраструктуру" перелік об`єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 1109 від 09.10.2020 «Деякі питання об`єктів критичної інфраструктури» (в редакції, від 07.09.2022, далі - Постанова № 1109) затверджено Перелік об`єктів критичної інфраструктури, серед яких до Сектору "паливно-енергетичний сектор" включено підсектор "електроенергетика", до типів основних послуг якого входять: виробництво електричної енергії; забезпечення функціонування ринку електричної енергії, організація купівлі-продажу електричної енергії на ринку; управління системами передачі та енергопостачання; розподіл електричної енергії.

Проте, як установлено судом, ОСОБА_2 був працівником Державного підприємства «Управління відомчої воєнізованої охорони», а не електростанції 750 кВ 750 кВ «Північноукраїнська» Сумського регіонального центру обслуговування мережі Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Разом з цим Державне підприємство «Управління відомчої воєнізованої охорони» не віднесено до Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. №1109.

Таким чином, актом не підтверджено належність роботодавця — ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» — до переліку об`єктів критичної інфраструктури. В Акті спеціального розслідування нещасного випадку зазначено: "ПС-750 кВ «Північноукраїнська» належить до особливо важливих об`єктів електроенергетики України, місцезнаходження: Сумська обл., Роменський р-н територія Погожокринського старостинського округу Роменської територіальної громади, «Комплекс будівель та споруд № 1». Площа території підстанції має значні розміри, охороняється воєнізованою охороною командою № 52 ДП «Управління ВОХОР», до складу якої входив і потерпілий".

Тобто фактично в даному акті зазначено, що саме ПС-750 кВ «Північноукраїнська" відноситься до об`єктів критичної інфраструктури. При цьому команда № 52 ДП «Управління ВОХОР», до складу якої входив і потерпілий", лише здійснювала охорону ПС-750 кВ «Північноукраїнська".

Також відповідно до відповідей Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 16.08.2024 № 07/02/01-8129/СЕД, від 31.10.2024 № 1800-0312-5/45308 та від 11.12.2024 № 1800-0312-5/51605, яка згідно з покладеними на неї повноваженнями веде облік та формування Реєстру об`єктів критичної інфраструктури, ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» не включене до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури (а.с. 37, 61, 63).

Суд зазначає, що сам факт перебування загиблого ОСОБА_2 на території підстанції 750 кВ «Північноукраїнська», яка включена (як зазначає позивач) до об`єктів критичної інфраструктури у сфері енергетики, не змінює правової природи його трудових відносин. Роботодавцем загиблого було саме Державне підприємство «Управління відомчої воєнізованої охорони», яке не мало статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Ключовою умовою для застосування Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» є наявність офіційних трудових відносин особи з суб`єктом господарювання, що віднесений до об`єктів критичної інфраструктури. Відсутність підтвердженого факту таких трудових відносин є правовою підставою для незастосування положень зазначеного Закону.

При цьому позивачка не надала до суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» є об`єктом критичної інфраструктури або було віднесене до таких об`єктів у передбаченому законом порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази, дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи, обґрунтовано відмовивши у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги з зазначених підстав не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду позивачки з правовою оцінкою обставин справи, установлених у процесі її розгляду.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 480/10609/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua