Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №440/4334/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: організації господарської діяльності, з них

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №440/4334/25

Суддя: П’янова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 р. Справа № 440/4334/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, повний текст складено 29.12.25 у справі № 440/4334/25

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування припису та постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі за текстом також – позивач, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі за текстом також – відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 3 від 10 березня 2025 року до Акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 03 березня 2025 року № 000008;

- визнати протиправною та скасувати постанову № 3 від 10 березня 2025 року про накладання штрафу за порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Припис Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 3 від 10.03.2025 до Акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 03.03.2025 за № 000008.

Визнано протиправною та скасовано Постанову № 3 від 10.03.2025 про накладання штрафу за порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судовий збір в сумі 6056,00 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене за неповного з`ясування обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог апеляційної скарги через викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірних рішень.

За результатами апеляційного розгляду ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржуване рішення ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та у ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції підтверджено, що до відповідача надійшла скарга гр. ОСОБА_1 від 17.01.2025 (зареєстрована від 20.01.2025 № ЗВГ-47/25) в частині додержання позивачем законодавства про захист прав споживачів.

Листом від 31.01.2025 № Вих-01-27/07.2/592 відповідач звернувся до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо надання погодження на здійснення позапланової перевірки стосовно позивача.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів розглянула звернення і листом від 10.02.2025 № 15.1.2-6/3104, відповідно до вимог абзацу 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V, пункту 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 за № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» та наказу Держпродспоживслужби від 01.04.2024 за № 191 «Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг» повідомила про погодження проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послугу з постачання теплової енергії на підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 17.01.2025 про можливі порушення його прав, законних інтересів позивачем.

Відповідно до Наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 18.02.2025 за № 231-ОД та направлення про проведення позапланової перевірки від 18.02.2025 за № 115 відповідачем з 18-21, 24-28 лютого та 03.03.2025 проведено позапланову перевірку Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (код ЄДРПОУ 03338030) в частині додержання вимог законодавства про захист прав споживачів. Підставою для здійснення заходу було звернення фізичної особи гр. ОСОБА_2 про порушення, що спричинило шкоду його правам, законним інтересам та погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Держпродспоживслужби від 10.02.2025 за № 15.1.2-6/3104.

Спеціалістами відповідача 18.02.2025 направлено позивачу вимогу № 1 від 18.02.2025 щодо надання документів та інформації. Термін виконання запиту визначено до 10:00 години 21.02.2025.

Листом від 21.02.2025 за № 28.3-02/603 позивач надав відповідь та копії документів.

Спеціалістами відповідача 27.02.2025 позивачу висунуто вимогу № 2 від 28.01.2025 щодо надання документів та інформації. Термін виконання визначено до 10:00 години 28.02.2025.

Листом від 28.02.2025 за № 28.3-02/673 позивач надав відповідь та копії документів.

Спеціалістами відповідача 28.02.2025 позивачу висунуто вимогу № 3 від 28.02.2025 щодо надання документів та інформації. Термін виконання запиту визначено до 10:00 години 03.03.2025.

Спеціалістами відповідача 03.03.2025 позивачу висунуто вимогу № 4 від 03.03.2025 щодо надання документів та інформації. Термін виконання запиту визначено до 10:30 години 03.03.2025.

Листом від 03.03.2025 за № 28.3-02/682 позивач надав відповідь та копії документів.

За результатами проведення позапланової перевірки Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, фахівцями Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області 03.03.2025 складено Акт № 000008, яким відповідачем установлено порушення вимог законодавства, а саме: п. 8. Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630; п. 5 ч. 2 ст. 8 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» № 2189-VIII; п. 23 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за № 830. Зазначений акт 03.03.2025 вручено уповноваженій особі позивача. Зауваження та заперечення до акта № 000008 від 03.03.2025 позивачем надано відповідачу листом № 28.3-02/700 від 05.03.2025.

Ознайомившись 03.03.2025 із актом № 000008 Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, уповноважена особа суб`єкта господарювання підписала його з зауваженнями і надала листом № 28.3-02/700 від 05.03.2025 такі зауваження та заперечення до зазначеного акту.

Судом установлено, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» діє в порядку та у спосіб, визначений Конституцією України та нормами чинного законодавства.

В своїй діяльності підприємство керується Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 21.08.2019 за № 830 (далі - Правила 830).

Разом з цим Правила 630 втратили свою чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України за № 85 від 02.02.2022.

До втрати своєї чинності, Правила 630 дійсно передбачали надання послуг на підставі договору, одночасно відповідно до п. 14.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов`язок укладення договору покладено саме на споживача, який в порушення зазначеної норми не повернув із підписом запропонований договір у лютому 2020 року. Оскільки в ході перевірки це питання не досліджувалось, відповідна інформація підприємством й не була надана.

Крім того, протягом своєї дії, Правила 630 містили у п. 10 імперативну норму щодо заборони справляння плати за нормативом при наявності засобів обліку послуги.

Порядок розподілу обсягу комунальних послуг, визначений у ст. 10 Закону України «Про комерційний облік», також передбачає розподіл із застосуванням показників приладів обліку.

Щодо порушення п. 5 ч. 2 ст. 8 та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У п. 5 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на підприємство покладено обов`язок «розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг». В матеріалах заходу відсутні відомості, на яких може грунтуватися висновок щодо ймовірного порушення строків розгляду претензій та скарг або ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості послуг. В ході заходу, у вимозі № 1 Держпродспоживслужбою було запитано відповідь на запит споживача ОСОБА_2 від 20.01.2021. Разом з поясненнями на вимогу № 1, у додатку 9 до листа № 28.3-02/603 від 21.02.2025, було надано копію відповіді № Т-1277 від 20.01.2021 на запит ОСОБА_2 .

Також матеріали позапланового заходу не містять відомостей щодо порушення положень ч. І ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою визначено, що надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Навпаки, у ході перевірки підприємством було надано пояснення листом № 28.3-02/603 від 21.02.205 до вимоги № 1, у якому зазначено: «У своїй діяльності підприємство керується Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1182 від 11.12.2019, та іншими нормативними документами у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 за № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII) договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг. Водночас договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію Закону № 2189-VIII, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними Законом № 2189-VIII.

01.10.2021 набрали чинності Постанови Кабінету Міністрів України № 1022 та № 1023 від 08.09.2021, якими затверджено типові публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.

Відповідно до приписів частини 5 статті 13 Закону № 2189-VIII, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Станом на 01.12.2021 співвласники багатоквартирного будинку за адресою: вул. Чорновола, 2Б в м. Полтава не повідомили ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про прийняття рішення щодо вибору моделі договірних відносин і не уклали з підприємством відповідні договори на послугу з постачання теплової енергії та на послугу з постачання гарячої води.

Виходячи з викладеного, взаємовідносини між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: вул. Чорновола, 2Б в м. Полтава та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з 12.2021 врегульовано індивідуальними договорами про надання послуги з постачання теплової енергії, які є публічними договорами приєднання і опубліковані на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua. Це напряму свідчить про дотримання підприємством положень ч.1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

З огляду на викладене, обставини, зазначені в акті № 000008 від 03.03.2025, позивач вважав необґрунтованими. При прийнятті рішення просив відповідача врахувати наведені зауваження.

Відповідачем за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів винесено припис від 10.03.2025 за № 3 до акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 03.03.2025 за № 000008.

Відповідач 10.03.2025 направив позивачу за адресою: м. Полтава, вул. Польська, буд.2а зазначений припис засобами поштової кореспонденції (листом), що підтверджується описом вкладення та накладною від 10.03.2025 за № 3750334777502.

Зазначеним приписом, який надійшов на адресу позивача 17.03.2025, керуючись вимогами статей 5 і 26 Закону України «Про захист прав споживачів», частинами сьомою та восьмою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контроль) у сфері господарської діяльності» № 877-V, зобов`язано ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в місячний термін з дня отримання припису усунути порушення, що зазначені в акті перевірки: провести за період з 28.01.2020 по 30.11.2021 гр. ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) нарахування за послуги з постачання теплової енергії відповідно до умов договору № 2031 від 09.02.2016. В триденний термін з моменту виконання припису повідомити Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (м. Полтава, вул. Воскресенський Узвіз, 7) та гр. ОСОБА_2 адреса: АДРЕСА_1 про вжиті заходи та надати документи на підтвердження виконання припису.

Також Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів від 10 березня 2025 року №3 на підставі акта перевірки від 03 березня 2025 року № 000008, в якій зазначено, що перевіркою стану дотримання законодавства про захист прав споживачів у Полтавському обласному комунальному виробничому підприємстві теплового господарства "Полтаватеплоенерго" встановлено порушення п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 р. № 630, п.5 чю.2 ст.8, ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII (перелік порушень, за які статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачена відповідальність). Керуючись статтями 23 і 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та Порядком накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1177, постановлено:

1. За порушення умов договору № 2031 від 09.02.2016 на опалення місць загального користування, укладеного між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та гр. ОСОБА_2 , за період з 01.03.2020 по 30.11.2021 (перелік порушень, за які статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачена відповідальність) застосувати до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» штраф у розмірі дві тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять грн 94 коп. Постанова підлягає виконанню з моменту її винесення.

2. Зобов`язано Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» у 15-денний строк після отримання постанови сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету.

3. Відповідно до пункту 6 Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 17 серпня 2002 року №1177, суб`єкту господарювання протягом трьох днів після сплати штрафу письмово повідомити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів або її територіальний орган, який наклав штраф, зазначивши номер та дату платіжного доручення, за яким сплачено штраф.

У разі невиконання порушником постанови в зазначений строк сума штрафу стягується в установленому законодавством порядку.

Постанова набирає чинності з «10» березня 2025 року та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею чинності.

4. Відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами установити контроль за виконанням цієї постанови.

5. Постанову може бути оскаржено суб`єктом господарювання до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів або до суду.

Зазначену постанову відповідач направив позивачу поштовим відправленням від 11.03.2025 за № 0601121926249.

ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” не погодилось із приписом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 3 від 10 березня 2025 року та постановою № 3 від 10 березня 2025 року про накладання штрафу за порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів, та звернулося до суду з позовом про їх оскарження у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області під час розгляду справи не доведено правомірність та обґрунтованість спірного припису та постанови.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 5 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII за 12.05.1991 (далі також – Закон № 1023-XII) визначено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Згідно з положеннями статті 26 Закону № 1023-XII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: 1) давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; 2) перевіряти додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб`єктів.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10.09.2014 за № 442 (далі – Постанова від 10.09.2014 за № 442) утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарноепідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються.

Пунктом 5 Постанови від 10.09.2014 за № 442 встановлено, що центральні органи виконавчої влади, які утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються. Права та обов`язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 за № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику в тому числі й у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та контролю за цінами.

За приписами абзацу 1 підпункту 8 пункту 4 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затвердженого Наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 за № 160, Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області забезпечує реалізацію державної політики, зокрема у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 за №877-V (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Частиною першою статті 2 Закону №877-V встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Згідно з частиною 6 статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Отже, у зв`язку з викладеним Держпродспоживслужба України та її територіальні органи, зокрема, Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, як органи, які реалізують державну політику у сфері захист прав споживачів, здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 ст. 6 Закону № 877-V передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів є, в тому числі, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до матеріалів справи підставою для проведення позапланової перевірки позивача стало звернення фізичної особи гр. ОСОБА_2 про порушення, що спричинило шкоду його правам, законним інтересам, яке направлялося відповідачу, зазначене в наказі останнього від 18.02.2025 за №231-ОД «Про проведення позапланової перевірки».

Спеціалісти Головного управління відповідно до Закону №877-V перед початком здійснення заходу пред`явили суб`єкту господарювання направлення на проведення перевірки від 18.02.2025 за №115 та службове посвідчення посадової особи органу державного нагляду (контролю), надали суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення), про що є відмітка в акті. Також позивачу було пред`явлено копію погодження центрального органу виконавчої влади Держпродспоживслужби 31.01.2025 за № 15.1.2-6/3104, в якому зазначено номер листа Головного управління Дердпродспоживслужби в Полтавській області від 31.01.2025 за № вих-01-27/07.2/592 щодо звернення гр.Таранцева, та адреса суб`єкта господарювання ПОКВПТГ «Полтаватеплоненерго».

Надалі спеціалісти Головного управління допущені позивачем до проведення перевірки.

Результати перевірки оформлені Актом за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 03.03.2025 за №000008 (далі також - Акт №000008 від 03.03.2025).

В описі фактичних обставин акта №000008 від 03.03.2025 та відповідних доказів, що підтверджують порушення позивачем вимог законодавства зазначено таке.

09.02.2016 за № 2031 між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та гр. ОСОБА_2 укладено договір на опалення місць загального користування (далі - Договір № 2031 на опалення МЗК). Законом України «Про житлово - комунальні послуги» № 2189-VIII (далі – Закон №2189-VIII) визначено умови перехідного періоду. Відповідно до п. 3 Розділу IV Закону № 2189-VIII визначено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. В ході проведення перевірки ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» листом від 21.02.2025 за № 28.3-02/603 повідомило, що термін дії Договору № 2031 на опалення МЗК закінчився 30.11.2021. Відповідно до листа ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» від 21.02.2025 № 28.3-02/603 з 28.01.2020 обсяг теплової енергії, спожитої на опалення МЗК, визначався як різниця теплової енергії, спожитої на опалення будинку, відповідно до показань вузла комерційного обліку теплової енергії, та загальною кількістю теплової енергії, спожитої на опалення всіх інших приміщень. Згідно з п. 8. Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі – Постанова № 630), чинною на момент дії спірних правовідносин, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закон № 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

На думку відповідача, в порушення вимог п. 8. Постанови № 630, ч. 1 ст. 12 Закону №2189-VIII, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у період з 28.01.2020 по 30.11.2021 нарахувало гр. ОСОБА_2 оплату за надані послуги не за умовами укладеного Договір № 2031 на опалення МЗК, а за іншою методикою.

В акті №000008 від 03.03.2025 відповідач зазначив вимоги законодавства, які було порушено позивачем:

- пункт 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 № 630.

- пункт 5 частини 2 статті 8, ч.1 ст.12 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон № 2189-VІІІ), який введено в дію 01 травня 2019 року;

- п.23 Типового індивідуального Договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.08.2019 за № 830.

Надаючи оцінку встановленим відповідачем порушенням, колегія суддів зазначає таке.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ, який введено в дію 01 травня 2019 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону №2189-VІІІ надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

До введення Закону № 2189-VIII в дію (01 травня 2019 року) мешканці багатоквартирних будинків - споживачі, отримували комунальні послуги згідно норм Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», а саме: з централізованого опалення, з централізованого постачання гарячої води, з централізованого постачання холодної води, з централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Ці послуги є відмінними від тих, що визначені виконавцями комунальних послуг згідно із Законом №2189-VIII: 1) змінено умови надання послуг споживачам (співвласники багатоквартирного будинку визначають моделі організації договірних відносин у своєму будинку та укладають відповідні договори із виконавцем); 2) для виконавців послуг мають бути переглянуті тарифи на комунальні послуги, які встановлювалися до моменту введення в дію Закону № 2189; 3) плата виконавцю відповідної комунальної послуги залежить від обраної співвласниками моделі договірних відносин; 4) на виконання Закону №2189-VIII, враховуючи його вимоги та особливості надання послуг споживачам, Кабінетом Міністрів України повинні бути затверджені правила надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та типові договори про надання (постачання) цих послуг.

До 01 травня 2019 року підприємства тепло, водопостачання та водовідведення надавали комунальні послуги та нараховували плату за них відповідно до вимог Закону №1875-ІV та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та договорів, оформлених на підставі типових договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.

Абзацами 1-3 пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2189-VIII передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до істини сьомої статті 14 цього Закону.

До переходу на нові договори про надання комунальних послуг, які укладатимуться за правилами, визначеними Законом №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», та відповідно до типових договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, окремо для різних моделей організації договірних відносин, продовжують діяти старі договори про надання комунальних послуг, що укладалися за вимогами Закону України від 24.06.2004 №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (із змінами) та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, на тих самих умовах.

Отже, після 01.05.2019 залишаються чинними та продовжують діяти договори про надання комунальних послуг, які були укладені до введення в дію Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги».

Договора про надання комунальних послуг, укладені до 01.05.2019, складались з урахуванням положень Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630.

Пункт 28 Правил, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630 встановлює, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

За наявності засобів обліку води і теплової енергії плата справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гадячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005.

Наведені висновки викладено Верховним Судом у постановах від 02.07.2024 у справі № 620/10707/21 та від 24.12.2024 у справі № 620/12204/21.

Як установлено відповідачем в ході позапланової перевірки і не заперечується позивачем, між Полтавським обласним комунальним підприємством теплового господарства та гр. ОСОБА_2 09.02.2016 укладено Договір №2031 на опалення місць загального користування (далі - Договір № 2031 на опалення МЗК).

В преамбулі Договору № 2031 на опалення МЗК зазначено, що при виконанні договору сторони керуються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ №630 від 21.07.2025, Наказом № 359 від 31.10.2006 «Про затвердження методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх користування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2006 року за № 1237/13111.

У подальшому відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) регулювали Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630 (далі - Правила № 630).

Необхідно зазначити, що пункт 28 Правил Правила № 630 встановлював, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до п. 10 Правил № 630 справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку. Згідно з п.11 Правил № 630 плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води. За положеннями п. 12 Правил № 630 у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу). Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за №630 втратила чинність 01.05.2022 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2022 за № 85.

На підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 "Про затвердження Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 листопада 2006 року за № 1237/13111, втратив чинність 25.01.2019. Зазначена Методика встановлювала порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування (далі - МЗК) у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами. Пунктом 2.1.3 Методики було передбачено, що якщо системою будинкового обліку не передбачено окремого обліку теплової енергії, спожитої на опалення МЗК, але передбачено теплолічильники в кожного споживача та загальнобудинковий комерційний облік теплоти, кількість теплової енергії на опалення МЗК з урахуванням утрат розподільчими внутрішньобудинковими трубопроводами опалення визначається як різниця між кількістю теплової енергії на опалення будинку та загальною кількістю теплової енергії на опалення всіх інших приміщень.

Позивач у відповіді листом № 28.3-02/06 від 21.02.2025 повідомив відповідача, що житловий будинок по АДРЕСА_2 має 13 під`їздів, 234 квартири, поверховість: 1, 2 під`їзди - 5 поверхів, 3, 4, 5, 6 під`їзди – 7 поверхів, 7, 10, 13 під`їзди – 8 поверхів. Житловий будинок по АДРЕСА_2 , обладнаний вузлами комерційного обліку теплової енергії, які обліковують фактичну спожиту теплову енергію окремо на 1-6, 7-8, 10, 9-11-12 та 13 під`їзди. Квартира АДРЕСА_3 . З 26.09.2017 на систему опалення 13-го під`їзду у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 було встановлено та прийнято на абонентський облік вузол комерційного обліку теплової енергії. Квартира АДРЕСА_4 з індивідуальним опаленням. З 28.01.2020 мешканці всіх квартир 13-го під`їзду у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , яким надавалася послуга з централізованого опалення, встановили в своїх квартирах вузли розподільного обліку теплової енергії. З цієї дати обсяг теплової енергії, спожитої на опалення МЗК, визначався позивачем як різниця між кількістю теплової енергії, спожитої на опалення будинку, відповідно до показань вузла комерційного обліку теплової енергії, та загальною кількістю теплової енергії, спожитої на опалення всіх інших приміщень. Визначений таким чином обсяг теплової енергії розподілявся між споживачами пропорційно опалювальних площ квартир. З 01.11.2020 на систему опалення МЗК 13-го під`їзду встановлено та прийнято на абонентський облік підприємства вузол розподільного обліку теплової енергії. До зазначеного листа позивачем додані копії актів прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії, встановленого на 13-й під`їзд, та вузла розподільного обліку теплової енергії, встановленого на опалення МЗК 13-го під`їзду, у житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 у додатках 3 та 4, що не заперечується відповідачем.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач не довів, що позивач при проведенні нарахувань гр. ОСОБА_3 за період з 28.01.2020 по 30.11.2021 відповідно до вимог Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005, порушив умови Договору № 2031.

Відповідно, відповідач при прийнятті припису від 03.03.2025 за № 000008 та постанови № 3 від 10.03.2025 діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для їх винесення, а тому оскаржувані рішення контролюючого органу є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності доводів, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі № 440/4334/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua