Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №360/2388/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року справа №360/2388/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Пивовар І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагон ремонт комплект Донбасс" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 р. у справі № 360/2388/25 (головуючий І інстанції С.В. Борзаниця) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагон ремонт комплект Донбасс" до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вагон ремонт комплект Донбасс" (далі – позивач, ТОВ «ВРКД») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі –відповідач, ГУДПС), в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 02.09.2025 №1771/12-32-04-02-06 (форма “Ш”);

-визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Луганській області щодо проведення камеральної перевірки ТОВ “ВАГОН РЕМОНТ КОМПЛЕКТ ДОНБАСС”, оформленої Актом від 13.08.2025 №1599/12-32-04-02-06/36954130;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків ТОВ “ВАГОН РЕМОНТ КОМПЛЕКТ ДОНБАСС” шляхом відображення коштів, фактично сплачених Позивачем у 2022– 2025 роках за податковими деклараціями з ПДВ як своєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань за відповідні звітні періоди (без нарахування штрафних санкцій та пені за нібито несвоєчасну сплату).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року відмовлено у задоволені позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, з підстав зазначених в позові.

В обґрунтування зазначено, що відповідач в перевищення своїх прав повноважень "визнав" ППР від 14.02.2014 р. №0000082200 узгодженим у порушення п.59.1 та п.59.3 ст.59 ПК України. Відповідачем в інтегрованій картці платника податків позивача по розрахункам з ПДВ був відображений податковий борг з посиланням на ППР від 14.02.2014 року №0000082200 по Рішенню суду про підтвердж. донар.сум №812/2436/14 вiд 18.03.2021.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу та відомостями про факт виникнення такого податкового боргу не була прийнята відповідачем та не надіслана позивачу, як того вимагає п.59.1 та п.59.3 ст. 59 ПКУ, позивач не був обізнаний про ухвалу суду від 18.03.2021 у справі №812/2436/14, про визнаний податковий борг, відповідно позивач був позбавлений можливості оскаржити вищевказані неправомірні дії відповідача у відповідності ст.56 ПКУ

Відповідачем у порушення норми п.59.1 та п.59.3 ст.59 ПКУ не було надіслано позивачу податкову вимогу щодо сплати податкового боргу разом з детальним розрахунком суми податкового боргу та відомостями про факт виникнення такого податкового боргу.

Відповідачем не надані докази, а судом не досліджено (не встановлено) момент виникнення податкового обов`язку позивача у відповідності ПКУ, а саме календарна дата, з якої позивач повинен був на думку відповідача сплатити податкові зобов`язання по спірному ППР від 14.02.2014 №0000082200.

Про відображення відповідачем 25.06.2021 р. в ІК Позивача по розрахункам з ПДВ податкового боргу з посиланням на ППР від 14.02.2014 року №0000082200 по Рiшенню суду про підтвердж. донар.сум №812/2436/14 вiд 18.03.2021, позивачу стало відомо з Рішення про опис майна у податкову заставу №478/12-32-13-04-16 від 02.11.2021 р, яке позивач отримав тільки 23.11.2021 р. разом з податковою вимогою від 2 листопада 2021 р. №0027398-1304-1226, яка була надіслана відповідачем без детального розрахунку суми податкового боргу та не мала відомості про факт виникнення такого «податкового боргу».

Судом не досліджено належним чином інформацію, що станом на 18.03.2021 (дата подання відповідачем заяви до суду про поновлення розгляд Справи №812/2436/14) позивач мав від`ємне значення з ПДВ у розмірі 1 563 928 гривень, що підтверджується рядками 19 та 21 Податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 р., а на дату подання декларації за липень 2021 р. (20.08.2021) від`ємне значення ПДВ становило 1 081 557 грн. (рядки 19, 21 декларації). (рядок 19.1 декларації).

Відповідачем не виконано обов`язок, передбачений ст. 21 ПКУ та не використано своє право, передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПКУ та підстави у відповідності статті 95 ПКУ, на звернення до суду щодо стягнення коштів відповідача, який мав «податковий борг», з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини та довести в суді правомірність виникнення «податкового боргу» у позивача, на якому наполягає відповідач. Неправомірні дії відповідача, це бездіяльність, яка призвела до збільшення суми неправомірно нарахованого боргу, штрафів та пені, які застосовані відповідачем до позивача.

Судом проігноровано судову практику, а саме рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі №812/41/17.

Верховний Суд розглянувши у справі №812/41/17 касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, встановив, що за встановлених у даній справі обставин відсутності доказів направлення на адресу відповідача податкової вимоги від 12 березня 2015 року №293-25 разом з детальним розрахунком суми податкового боргу та відомостями про факт виникнення такого податкового боргу рекомендованим листом з повідомленням про вручення судами попередніх інстанцій цілком обґрунтовано зазначено про відсутність підстав для стягнення з відповідача спірної суми податкових зобов`язань, оскільки в розумінні ПК України таке рішення контролюючого органу не вважається належним чином надісланим (врученим), що призвело до неможливості встановлення строку, передбаченого пунктом 95.2 статті 95 ПК України, із закінченням якого законодавець пов`язує виникнення у контролюючого органу права на стягнення податкового боргу.

Суд прирівняв податкові зобов`язання з ПДВ по спірному ППР від 14.02.2014 року №0000082200, яке було прийняте Відповідачем по результатам перевірки за період 2012 р. – 2013 р., до дати 25.06.2021 р., коли Відповідач неправомірно відобразив в ІК Позивача штучно створений борг.

Так суд неправильно застосував норму пункту 87.1 ст.87 ПКУ, так як проігнорував другий абзац п. 87.1 ст.87 ПК України.

Скаржник зазначає, що за відсутності відповідного судового рішення контролюючим органам забороняється ініціювати списання з рахунків в СЕА ПДВ кошти, які належать платникові, на погашення податкового боргу. Кошти на рахунках в СЕА ПДВ можуть бути визнані джерелом погашення податкового боргу в процедурі примусового погашення податкового боргу тільки за рішенням суду.

Рішення суду про стягнення з Позивача податкового боргу не існує.

Позивач посилається на Лист Державної казначейської служби України вих.. №11-12-06/7385 від 18.03.2026, як один із доказів процедури списання коштів - виключно на підставі реєстрів платників податку, які надсилає Державна податкова служба України, які суд першої інстанції безпідставно відмовився витребувати. У листі Казначейства чітко вказано, що електронні реєстри на списання ПДВ формуються та надаються Казначейству виключно з боку ДПСУ. Тобто, списання не було "добровільним", воно відбувалося шляхом цілеспрямованого формування реєстрів відповідачем без обов`язкового рішення суду, що є перевищенням владних повноважень (ст. 19 Конституції України).

Відповідач, для стягнення коштів в погашення неправомірно створеного «податкового боргу» з банківського рахунку позивача, зобов`язаний був звернуться до суду у відповідності до пункту 95.3 статті 95 ПК України.

Предметом камеральної перевірки можуть бути своєчасність подання декларацій, правильність та своєчасність реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування (ПН/РК) у ЄРПН, відповідність сум податкових зобов`язань, своєчасність їх сплати, виправлення помилок у ПН.

Згідно з п.п.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПКУ камеральні перевірки проводяться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та інших інформаційних даних, тож виявити порушення своїх прав платник податку може вже після отримання Акту про результати камеральної перевірки.

Виходячи із змісту Рішення суд першої інстанції необґрунтовано та неправомірно послався на Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі № 360/7935/21, яке набрало законної сили 17.01.2024 р,. та на частину четверту статті 78 КАС України згідно якої встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частини четвертої статті 78 КАС України Позовні вимоги Позивача та обставини, які розглядаються у Справі №360/2388/25, не розглядалися та не були встановлені рішенням суду у справі у справі № 360/7935/21.

Виходячи з норм Податкового кодексу України (ст.75, ст.76 ПКУ), предметом камеральної перевірки є лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність інформації, яка міститься в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Тобто, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Відповідач при проведені вищезазначеної перевірки вийшов за межі предмету перевірки, так як дана перевірка була проведена Відповідачем не лише на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а і на підставі податкового повідомлення-рішення від 14.02.2014 р. №0000082200 (встановлено судом та вказано вище), що є порушенням Відповідачем ч.1 ст.19 Конституції України, норми п.п.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПКУ та іншого законодавства України, так як податкове повідомлення- рішення від 14.02.2014 р. №0000082200 не є документом податкової звітності.

Указана правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеного у Постанові від 21 січня 2021 року у справі №813/2519/17.

Суд безпідставно ухилився від надання правової оцінки обставинам виникнення «податкового боргу.

Судом не досліджено відповідність ППР вих.№1771/12- 32-04-02-06 (форма «Ш») від 02.09.2025 нормам ст.58 ПКУ та Порядку надіслання контролюючими органами повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 846, у зв`язку з чим судом не було встановлено, що ППР вих.№1771/12-32-04-02-06 (форма «Ш») від 02.09.2025 було складене відповідачем та надіслане позивачу з порушеннями норми ст.58 та Порядку.

Відповідач надіслав податкове повідомлення-рішення надіслане 2.09.2025 ГОЛОВНИМ УПРАВЛІННЯМ ДПС У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ в супереч Порядку не містить ні порядкового номеру у межах територіального контролюючого органу, ні комплексний індекс підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення.

Відповідач склав та надіслав Позивачу ППР вих.№1771/12-32-04-02-06 (форма «Ш») від 02.09.2025 р., яке не відповідає формі податкових повідомлень-рішень (п. 2. розділу II. Порядку) та яке не має ні дати ні номеру. На зазначеному ППР наявний тільки вих.№1771/12-32-04-02-06 та дата надсилання (02.09.2025 р.).

Від відповідача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

В обґрунтування зокрема, щодо доводів позивача про те, що кошти на рахунку платника податків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість можуть бути джерелом погашення боргу з податку на додану вартість лише за наявності відповідного рішення суду, зазначає, що позивач помилково ототожнює обов`язок податкового органу щодо зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків (пункт 87.9 статті 87 ПК України), з процедурою примусового стягнення коштів, які знаходяться на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (пункт 95.3 статті 95 ПК України).

У даній справі погашення боргу відбувалось за рахунок коштів, які позивач самостійно сплачував до державного бюджету в рахунок сплати поточних грошових зобов`язань з ПДВ. При цьому, заходи з примусового стягнення коштів, які знаходяться на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в порядку ст. 95 ПК України ГУ ДПС у Луганській області не вживались.

Судом вірно було визнано безпідставними доводи позивача про те, що кошти на рахунку платника податків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість можуть бути джерелом погашення боргу з податку на додану вартість лише за наявності відповідного рішення суду, оскільки друге речення пункту 87.9 статті 87 ПК України є окремою нормою і стосується випадків, коли погашення боргу здійснюється за рішенням суду відповідно до статті 95 цього Кодексу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.04. 2023 (справа № 520/16155/2020), від 24.04.2018 (справа № 805/4337/16-а), від 22.10.2018 (справа № 821/1431/17).

Стосовно посилань позивача на рішення Харківського окружного адміністративного суду у від 14.01.2025 у справі № 520/16155/2020 та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі № 812/41/17, то спірні правовідносини регулювалися різними нормами ПК України.

Так, у вищезазначених справах податковий орган звертався до суду з позовом про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують цього платника, в порядку визначеному пунктом 95.3 статті 95 ПК України. З урахуванням зазначеного помилковим є посилання позивача на вищевказані рішення судів, оскільки норми пункту 95.3 статті 95 ПК України не регулюють відносини, яких стосується спір у цій справі.

Натомість, у даній справі погашення боргу відбувалось згідно з черговістю його виникнення за рахунок коштів, які позивач самостійно сплачував до державного бюджету в рахунок сплати поточних грошових зобов`язань з ПДВ, що регулюється пунктом 87.9 статті 87 ПК України.

Стосовно доводів, що податковий орган неправомірно відобразив податкового боргу з ПДВ в інтегрованій картці платника позивача 25.06.2021, відповідач зазначає, що правомірність дій податкового органу щодо внесення 25.06.2021 до інформаційної системи органів ДПС та інтегрованої картки платника інформації про наявність у ТОВ «Вагон ремонт комплект Донбасс» податкового боргу в сумі 294 971,02 грн. була предметом розгляду у справі № 360/7935/21.

Таким чином, обставини, встановлені Луганським окружним адміністративним судом у справі № 360/7935/21 щодо наявності узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення податкового боргу; момент його виникнення, відображення 25.06.2021 в ІКП платника податків податкового боргу у сумі 294 971,02 грн. є обов`язковими під час розгляду у даній справі та не підлягають доказуванню.

Стосовно посилань позивача на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 у справі № 812/9945/13-а, відповідач зазначає, що справа № 812/9945/13-а стосується іншого платника податків. Так, позивачем у справі № 812/9945/13-а було Приватне підприємство «ВВ-ПЛЮС», яким оскаржувались дії податкового органу пов`язані з результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «ВВ-ПЛЮС». У даній справі позивачем оскаржується податкове повідомлення – рішення, прийняте у 2025 році за наслідками камеральної перевірки.

Доводи позивача щодо порушення відповідачем строків проведення камеральної перевірки є незмістовними, оскільки факти несвоєчасної сплати позивачем податкових зобов`язань мали місце в межах 1095 днів до прийняття відповідачем оспорюваного рішення.

Так, датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі № 821/850/18.

Згідно з даними інтегрованої картки платника з ПДВ погашення податкового боргу розпочалося 14.10.2022 року внаслідок зарахування коштів, сплачених позивачем, в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення в інтегрованій картці платника з ПДВ відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України.

Стосовно доводів позивача про те, що податковий орган вийшов за межі камеральної перевірки, то відповідно до підпункту 3 пункту 75.1 статті 75 ПК України предметом камеральної перевірки також можуть бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Також відповідач звертає увагу суду, що позивач в апеляційній скарзі посилається на підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. Так, в апеляційній скарзі ТОВ «Вагон ремонт комплект Донбасс» додатково звернуло увагу на те, що: відповідачем вказані недостовірні дані про суми погашення «податкового боргу», які не відповідають фактично сплаченим позивачем сумам ПДВ до держбюджету в погашення податкових деклараціях з ПДВ за певні звітні періоди; оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.09.2025 № 1771/12 32-04-02-06 не має ні дати ні номеру, не відповідає формі, не містить інформацію щодо періоду фінансово-господарської діяльності позивача, при здійсненні якої вчинено порушення та щодо наявності обставин, які відповідно до Податкового кодексу України пом`якшують або звільняють від фінансової відповідальності; в акті камеральної перевірки та в оскаржуваному податковому повідомленні – рішенні вказано різні норми для визначення грошового зобов`язання.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на скаргу.

В обґрунтування зазначено, зокрема, про порушення відповідачем норми абз. 2 п. 87.1 ст. 87 ПК України, а саме спірний «борг» сформовано Відповідачем (ГУ ДПС у Луганській області) на підставі ППР від 14.02.2014 року №0000082200, яке було винесене Первомайською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області, тобто за зобов`язаннями, які виникли задовго до 1 липня 2015 року.

Відповідно до абзацу другого пункту 87.1 статті 87 ПКУ, «у разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках».

Закон містить пряму імперативну заборону використовувати кошти з електронного рахунку СЕА ПДВ, які Позивач (ТОВ «ВРКД») сплачував виключно на виконання поточних декларацій з ПДВ за 2022–2025 роки, для закриття боргів, що виникли до 01.07.2015.

Кошти позивача, які з 14.10.2022 року були списані з рахунку СЕА ПДВ Позивача (ТОВ «ВРКД»), мали чітке цільове призначення — оплату ПДВ по податковим деклараціям з ПДВ з 14.10.2022–03.2025 р.

Предметом дослідження у справі № 360/7935/21 було виключно процедурне винесення Відповідачем(ГУ ДПС у Луганській області) Рішення про опис майна у податкову заставу №478/12-32-13-04-16 від 02.11.2021 р. та податкова вимога від 2 листопада 2021 року №0027398-1304-1226. У справі № 360/2388/25 позивачем оскаржуються триваючі протиправні дії Відповідача (ГУ ДПС у Луганській області), які розпочалися лише з 14.10.2022 і безперервно вчиняються по теперішній час.

Суд у справі №360/7935/21 у 2021 році не міг досліджувати правопорушення ДПС, які були вчинені з 14.10.2022 по 3.2025.

Первинне ППР від 14.02.2014 р. № 0000082200 було винесене за результатами перевірки в межах кримінального провадження. Проте, ще 27.11.2013 вказане кримінальне провадження було закрите Постановою слідчого за відсутністю складу злочину (реабілітуюча підстава).

Згідно з п. 86.9 ст. 86 ПК України (в редакції на 2014 рік), за наявності такої постанови Первомайська ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області взагалі не мала права виносити ППР.

Відповідач (ГУ ДПС у Луганській області) з 14.10.2022 року безконтрольно перенаправив кошти з рахунку СЕА ПДВ Позивача (ТОВ «ВРКД») на погашення податкового зобов`язання з ПДВ, яке з моменту винесення було незаконним.

Позивач посилається на безпідставність посилання Відповідача на Постанову ВС у справі № 821/850/18, та порушення граничних строків проведення камеральної перевірки (ст. 76 ПК України)

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В обґрунтування зазначено, обставини та обгартування наведені у відзиві на апеляційну скаргу.

Від позивача надійшли додаткові пояснення.

В обґрунтування зазначено обставини та обгартування наведені у скарзі та відповіді на відзив.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Вагон ремонт комплект Донбасс” зареєстровано в якості юридичної особи, перебуває як платник податків на обліку у Головному управлінні ДПС у Луганській області.

На підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Вагон ремонт комплект Донбасс”, проведеної Первомайською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області від 13.11.2013 №174/12-10-22/36954130, були винесені податкові повідомлення – рішення від 04.12.2013 з податку на додану вартість:

-№ 0000132200 форми “Р”, яким ТОВ “Вагон ремонт комплект Донбасс” збільшено суму грошового зобов`язання у сумі 282 191,25 грн, у тому числі: основний платіж - 258239,00 грн та штрафна санкція - 64 559,75 грн;

- № 0000122200 форми “В4”, яким ТОВ “Вагон ремонт комплект Донбасс” зменшено суму від`ємного значення у розмірі 3 303 890,00 грн.

ТОВ “Вагон ремонт комплект Донбасс” оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, за наслідками якої складено акт від 12.02.2014 №22/12-10-22/36954130.

Рішенням, прийнятим за результатом розгляду скарги позивача, залишено без змін податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області від 04.12.2013 № 0000122200 та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.12.2013 № 0000132200 в частині зазначення 32 486 грн податку на додану вартість та 8 121, 50 грн штрафних санкцій, в іншій частині зазначені податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

На підставі цього рішення Первомайською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2014 року № 0000082200 форми “Р”, яким збільшено суму грошового зобов`язання у сумі 282 191,25 грн, у тому числі: основний платіж - 225 753,00 грн та штрафні санкції - 56 438, 25 грн.

ТОВ “Вагон ремонт комплект Донбасс” 09.04.2014 оскаржено в судовому порядку дії контролюючого органу з проведення перевірки та податкові повідомлення-рішення від 04.12.2013 № 0000132200 і № 0000122200.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2014 було відкрито провадження у адміністративній справі № 812/2436/14 за позовом ТОВ “Вагон ремонт комплект Донбасе” про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.05.2014 провадження у адміністративній справі № 812/2436/14 зупинено.

Контролюючим органом, у зв`язку з судовим оскарженням, суми грошових зобов`язань, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 04.12.2013 № 0000132200 і № 0000122200, були вилучені з інтегрованої картки платника податків.

У зв`язку з проведенням антитерористичної операції в деяких районах Луганської та Донецької областей головою Луганського окружного адміністративного суду видано наказ від 15 липня 2014 року № 26/С-од про призупинення роботи суду, дію якого в подальшому пролонговано до 15 листопада 2014 року.

На момент призупинення роботи суду всі адміністративні справи, у тому числі і справа № 812/2436/14, перебували за місцем розташування суду за адресою: вул. Поштова, буд. 1, м. Луганськ.

Орієнтовно у період з 17 липня 2014 року по 30 липня 2014 року невідомими озброєними людьми відбулось захоплення адміністративної будівлі Луганського окружного адміністративного суду, розташованої за адресою: вул. Поштова, буд. 1, м. Луганськ.

У цій час будівля Луганського окружного адміністративного суду (розташована за адресою: вул. Поштова, буд. 1, м. Луганськ), у тому числі й адміністративні справи, які перебували в провадженні суду, не підконтрольні адміністрації суду та відповідальним працівникам, оскільки знаходяться на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відповідно відсутній доступ до зазначеної адміністративної справи.

За таких обставин судове провадження у справі № 812/2436/14 вважається втраченим.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 відмовлено у відкритті провадження за заявою Головного управління ДПС у Луганській області про відновлення втраченого судового провадження та заміну сторони у справі № 812/2436/14 за адміністративним позовом ТОВ “Вагон ремонт комплект Донбасс” до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій незаконними, скасування податкових повідомлень-рішень від 04 грудня 2013 року № 0000122200, № 0000132200.

25.06.2021 працівниками ГУ ДПС у Луганській області в інтегрованій картці платника ТОВ “Вагон ремонт комплект Донбасс” за платежем “податок на додану вартість” поновлено суми грошових зобов`язань, нараховані податковими повідомленнями-рішеннями від 04.12.2013 № 0000132200, №0000122200 згідно ухвали суду від 18.06.2021 по справі № 812/2436/14.

23.11.2021 позивачем отримано вимогу ГУ ДПС у Луганській області форми “Ю” від 02.11.2021 №0027398-1/304-1226 про сплату податкового боргу з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код класифікації доходів бюджету 14010100, що станом на 01.11.2021 становить 294971,02 грн, а також рішення про опис майна у податкову заставу від 02.11.2011 № 478/12-32-13-04-16.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Вагон ремонт комплект Донбасс” звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, в якому просило: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Луганській області від 02.11.2021 № 0027398-1304-1226 про сплату ТОВ “Вагон ремонт комплект Донбасс” податкового боргу в сумі 294971,02 грн (в тому числі: сума податкового зобов`язання - 225732,82 грн; сума штрафних санкцій - 56438,25 грн; пеня - 12799,95 грн; визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Луганській області про опис майна ТОВ “Вагон ремонт комплект Донбасс” у податкову заставу від 02.11.2011 № 478/12-32-13-04-16; визнати протиправними дії ГУ ДПС у Луганській області по відображенню 25.06.2021 в інтегрованій картці платника податків ТОВ “Вагон ремонт комплект Донбасс” по зменшенню від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3303890,00 грн, збільшенню податкового боргу в сумі 294971,02 грн та зменшенню переплати у сумі 20,18 грн; зобов`язати ГУ ДПС у Луганській області відмінити в інтегрованій картці платника податків ТОВ “Вагон ремонт комплект Донбасс” зміни, що були зроблені 25.06.2021 по зменшенню від`ємного значення ПДВ у розмірі 3303890,00 грн, збільшенню податкового боргу в сумі 294971,02 грн та зменшенню переплати в сумі 20,18 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі № 360/7935/21 відмовлено у задоволені позовних вимог.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі № 360/7935/21 набрало законної сили 17.01.2024.

ГУ ДПС у Луганській області була проведена камеральна перевірка ТОВ “ВРКД” стосовно порушення правил сплати (перерахування) податків, за результатами якої складений Акт від 13.08.2025 №1599/12-32-04-02-06/36954130.

Відповідачем в Акті перевірки від 13.08.2025 зазначений висновок про порушення позивачем термінів сплати податкових зобов`язань з ПДВ за період 2022– 2025 роки, на підставі чого був нарахований штраф у розмірі 10% на суму 862 040,82 грн.

Відповідачем на підставі Акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.09.2025 вих. № 1771/12-32-04-02-06 (форма “Ш”), яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 86 204,08 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Як визначено п. 36.5 ст. 36 ПК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п.38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з абзацом четвертим пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов`язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов`язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (абзац другий пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень підпунктів 19-1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, що визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

За положенням підпункту 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.61.1, 61.2 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 ПК України Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Зазначене кореспондується з пунктом 87.1 статті 87 ПК України, відповідно до якого не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до акту камеральної перевірки у результаті проведення камеральної перевірки порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань, які сплачені в періодах сплати жовтень - листопад 2022 року, лютий-березень 2023 року, червень-грудень 2023 року, лютий-липень 2024 року, вересень 2024 року- березень 2025 року, по ТОВ "ВРКД" " (податковий номер 36954130) встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених пунктом 57.1. пунктом 57.3 статті 57 розділу II. пунктом 203.2 статті 203 розділу V Кодексу із затримкою більше 30 календарних днів у розмірі 862040.82 гривень

З акту перевірки вбачається, що контролюючим органом встановлено, що 25.06.2021 поновлено виключену/скасовану в минулих роках суму основного платежу Податкового повідомлення - рішення форми «Р» №0000082200 від 14.02.2014 на підставі Ухвали Луганського окружного адміністративного суду № 812/2436/14 від 18.03.2021. Податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000082200 (основний платіж 225753 грн) прийняте за результатом розгляду первинної скарги на Податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.12.2013 №0000132200 (основний платіж 258239 грн).

Перевіркою сплати узгоджених податкових зобов`язань, які сплачені в періодах сплати жовтень - листопад 2022 року, лютий-березень 2023 року. червень-грудень 2023 року, лютий-липень 2024 року, вересень 2024 року-березень 2025 року, по ТОВ "ВРКД" (податковий номер 36954130) встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених пунктом 57.1. пунктом 57.3 статті 57 розділу II. пунктом 203.2 статті 203 розділу V Кодексу із затримкою більше 30 календарних днів у розмірі 862040.82 гривень.

Так, Луганський окружний адміністративний суд у рішенні від 01.12.2022 справа № 360/7935/21, дійшов до висновку, що ГУ ДПС у Луганській області з дотриманням вимог чинного законодавства винесено податкову вимогу форми “Ю” від 02.11.2021 № 0027398-1/304-1226 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 02.11.2021 № 478/12-32-13-04-16.

Судом було встановлено, зокрема, що Первомайською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2014 № 0000082200 форми “Р”, яким збільшено суму грошового зобов`язання у сумі 282 191,25 грн, у тому числі: основний платіж - 225 753,00 грн та штрафні санкції - 56 438,25 грн. Отже, податковий борг позивача зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ТОВ “Вагон ремонт комплект Донбасс” становить 294 971,02 грн, з яких: основний платіж - 225732,82 грн, штрафні санкції - 56438,25 грн, визначений податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2014 № 0000082200.

Суд у справі № 360/7935/21 зробив висновок про відсутність протиправності в діях Головного управління ДПС у Луганській області щодо внесення до інформаційної системи органів ДПС та інтегрованої картки платника інформації про наявність у ТОВ “Вагон ремонт комплект Донбасс” податкового боргу зі сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями від 04.12.2013 № 00000122200 та № 00000132200.

Суд встановив, що податковий борг ТОВ “Вагон ремонт комплект Донбасс” на дату формування оскаржуваної вимоги (02.11.2021) становить 294 971,02 грн, який складається з узгодженої суми грошового зобов`язання на підставі податкового повідомлення-рішення від 14.02.2014 № 0000082200, в тому числі основний платіж - 225732,82 грн, штрафна санкція - 56438,25 грн, а також нарахованої пені в сумі 12799,95 грн.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі № 360/7935/21 набрало законної сили 17.01.2024.

Отже,, станом на серпень 2025 року – проведення камеральної перевірки, за результатом якої прийняте оскаржуване ППР від 02.09.2025, дії Відповідача щодо узгодження суми грошового зобов`язання Позивача на підставі податкового повідомлення-рішення від 14.02.2014 № 0000082200, в тому числі основний платіж - 225732,82 грн, штрафна санкція - 56438,25 грн, а також нарахованої пені в сумі 12799,95 грн., та дії щодо збільшення податкового боргу в сумі 294971,02 грн та зменшенню переплати в сумі 20,18 грн. в інтегрованій картці платника податків ТОВ “Вагон ремонт комплект Донбасс”, були предметом судового оскарження, та дії податкового органу з цього приводу визнані правомірними.

ТОВ “ВРКД” не було виконано податковий обов`язок щодо сплати у встановлені законом строки узгодженої суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених в податковому повідомленні – рішенні від 14.02.2014 № 0000082200 (основний платіж) та самостійно визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 29.09.2022 № 9196700301, від 18.10.2022 № 9213570349, від 14.11.2022 № 9240421732, від 20.02.2023 № 9029040250, від 20.03.2022 № 9055142097, від 20.04.2023 № 9086978178, від 22.05.2023 № 9118238517, від 20.06.2023 № 9146689121, від 17.08.2023 № 9209611374, від 20.07.2023 № 9179549383, від 20.09.2023 № 9244260805, від 20.10.2023 № 9278901545, від 20.11.2023 № 9314339229, від 20.12.2023 № 9347191931, 20.02.2024 № 9035052428, від 20.03.2024 № 9065238115, від 22.04.2024 № 9101864361, від 20.05.2024 № 9135852205, від 20.06.2024 № 9168362101.

Як наслідок, податковий орган на законних підставах відповідно до пункту 131.2 статті 131 ПК України самостійно здійснював розподіл сплачених Позивачем коштів у визначеному цим пунктом черговості зарахування платежів.

Колегія суддів зазначає, що у цієї справи № 360/2388/25 не є предметом спору податкове повідомлення-рішення від 14.02.2014 № 0000082200 або дії відповідача щодо погашення заборгованості за вказаним узгодженим ППР. Також, позивач не оскаржував дії відповідача щодо погашення заборгованості по ППР від 14.02.2014 року № 0000082200 в іншому судовому провадженні.

Камеральною перевіркою, яка є предметом розгляду у цій справі, здійснено перевірку та надано оцінку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань, які сплачені в періодах сплати жовтень - листопад 2022 року, лютий-березень 2023 року. червень-грудень 2023 року, лютий-липень 2024 року, вересень 2024 року-березень 2025 року.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає посилання скаржника на порушення вимог податкового законодавства з боку податкового органу в частині погашення податкового боргу по ППР від 14.02.2014 № 0000082200.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, щодо правомірності висновків відповідача в частині порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених пунктом 57.1. пунктом 57.3 статті 57 розділу II. пунктом 203.2 статті 203 розділу V Кодексу із затримкою більше 30 календарних днів у розмірі 862040.82 гривень.

Щодо посилання скаржника на порушення відповідачем податкового законодавства в частині здійснення камеральної перевірки за межами повноважень визначеними ПК України, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 3 пункту 75.1 статті 75 ПК України предметом камеральної перевірки також можуть бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Щодо посилання скаржника на порушення строків проведення камеральної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Так, за положенням пункту 76.3 статті 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Отже, законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) та інші випадки, до яких можна віднести проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).

Отже, у відповідача наявні підстави для проведення камеральної перевірки з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27.06.2024 у справі № 200/5428/23, від 24.07.2023 року у справі №821/850/18.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 13.05.2020 № 591-IX внесені зміни, зокрема, до Податкового кодексу України щодо термінів зупинення перебігу строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, пунктом 52-2 якого встановлено: На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу .

Отже, абзацом 10 п. 52-2 підрозділу 11 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що на період з 18 березня 2020 року дію пункту 102.4 ст. 102 ПК України не слід застосовувати. На період дії встановленого в Україні карантину, строк визначений пункту 102.4 ст. 102 ПК України не застосовується та не обмежується 1095 днями.

Верховний Суд у постанові від 22.09.2022 року у справі № 120/118/21-а вказував, що строк звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу, з урахуванням строків, визначених статтею 102 ПК України, складає 1095 днів з дня його виникнення, водночас, абзацом 11 пункту 52-2 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України (зі змінами, внесеними згідно Законом №591-ІХ) передбачено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що перебіг 1095-денного строку зупинився 18 березня 2020 року.

Зупинення перебігу позовної давності означає — що в період існування вказаних обставин позовна давність не обчислюється, від дня припинення цих обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу що минув до його зупинення.

Зазначене підтверджується висновками Верховного Суду у постанові від 29.06.2021р. по справі № 904/3405/19, від 23.12.2022р. по справі №140/12235/21.

Також, відповідно до п. 102.9 ст. 102 ПК України, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків передбачених цим Кодексом.

Пункт 102.9 статті 102 виключено на підставі Закону № 3219-IX від 30.06.2023.

Колегія суддів зазначає, що предметом перевірки було порушення правил (термінів) сплати (перерахування) узгодженої суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, які сплачені в періодах жовтень - листопад 2022 року, лютий-березень 2023 року, червень-грудень 2023 року, лютий- липень 2024 року, вересень 2024 року- березень 2025 року.

Отже, у даному випадку відповідачем не пропущений строк проведення перевірки.

За таких обставин, спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, колегія суддів вважає правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагон ремонт комплект Донбасс" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 р. у справі № 360/2388/25 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 р. у справі № 360/2388/25- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 13 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.А. Блохін

І.В. Пивовар