Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №200/15175/21 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року справа №200/15175/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі № 200/15175/21 (головуючий І інстанції Бабіч С.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2021 року у справі № 200/15175/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області викладену у листі від 07.06.2021 року №0500-1609-8/13899 щодо проведення ОСОБА_1 з 01.12.2019 року перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області” від 20.05.2021 року №33/25-923.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, буд.3) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року на підставі довідки про грошове забезпечення №33/25-923 від 20.05.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області», з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень) 00 копійок на користь ОСОБА_1 .

До Донецького окружного адміністративного суду від відповідача у справі, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - заявник), надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 200/15175/21, відповідно до якої, із посиланням на статті 52, 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) він просить замінити боржника у справі з Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що на виконання рішення суду у цій справі відкрито виконавче провадження ВП 68575134.

Зазначив, що листом від 02.02.2024 року № 2600-0203-9/25917 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві направлено запит на матеріали пенсійної справи в зв`язку з переїздом позивача у м. Києві. На виконання запиту електронну пенсійну справу позивача направлено засобами програмного забезпечення ПВП ДКГ 08.02.2024 року до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

У зв`язку зі зміною місця проживання з 01.03.2024 року позивач перебуває на обліку та отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

За доводами відповідача у межах розгляду даної справи, для вирішення питання щодо наявності підстав для заміни сторони виконавчого провадження, визначальним є перехід функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір. А тому, на думку відповідача, обов`язок виплачувати пенсію переходить до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 200/15175/21.

Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права і просить рішення суду першої інстанції скасувати та замінити боржника.

В скарзі зазначає, зокрема, що з 01.03.2024 позивач перебуває на обліку та отримує пенсію у Головному управління Пенсійного фонду України в м.Києві, електронна пенсійна справа передана за новим місцем обліку 08.02.2024. Всі дії Головним управлінням здійснені у відповідності до п.4.10 та п.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення/перерахунку пенсій (Постанови ПФУ №22-1 та №10-1).

На думку апелянта, у справі відбулося фактичне правонаступництво, Головне управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача прийняло на себе функцію виплати пенсії та ведення пенсійного обліку Позивача.

Суд першої інстанції формально процитував статтю 379 КАС України, однак неправильно застосував її по суті. Відповідно до ч.1 ст.379 КАС України заміна сторони виконавчого провадження здійснюється у разі вибуття сторони. При цьому норма не пов`язує вибуття виключно з ліквідацією, реорганізацією, внесенням запису до ЄДР.

Суд фактично підмінив поняття «вибуття сторони» поняттям «припинення юридичної особи», що не відповідає змісту статті 379 КАС України.

Заміна боржника не змінює змісту зобов`язання, не змінює періоду, не змінює підстав та не змінює суму. Вона лише визначає орган ПФУ, який фактично реалізує функцію виплати. Отже, твердження суду про «зміну рішення» є юридично помилковим.

Відповідно до статті 47 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058 -IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, під час розгляду вказаного питання підлягають дослідженню докази, які підтверджують факт вибуття сторони, а також підстави для правонаступництва відповідної особи.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2021 року у справі № 200/15175/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, зокрема суд: зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, буд.3) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року на підставі довідки про грошове забезпечення №33/25-923 від 20.05.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області», з урахуванням виплачених сум.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2021 набрало законної сили, судом було видано виконавчі листи, які направлені позивачу.

До суду першої інстанції від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшла заява про заміну боржника в адміністративній справі №200/15175/21 з Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області на Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 200/15175/21.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке є відповідачем у справі №200/15175/21, є окремим територіальним органом Пенсійного фонду України із самостійним балансом, рахунком в установах банків, печаткою та своїм найменуванням, не перебуває в стані реорганізації чи припинення.

За змістом рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2021 року у справі № 200/15175/21 суд дійшов висновків про порушення прав позивача (стягувача) саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, а тому підстави вважати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві правонаступником прав та обов`язків Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони.

За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. При цьому, обов`язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та правонаступництво сторони, що вибула, іншим суб`єктом з переходом прав та обов`язків.

Суд зазначає, що процесуальне правонаступництво необхідно розуміти як заміну або вибуття в адміністративній справі сторони чи третьої особи в разі переходу правового статусу від однієї особи до іншої (правонаступника), зокрема компетенції між суб`єктами владних повноважень, у спірних матеріальних правовідносинах. Залучення правонаступника до участі в розгляді та вирішенні адміністративної справи має відбуватися шляхом постановлення ухвали як за ініціативою суду, так і зацікавлених осіб.

Таким чином, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 КАС України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Тобто, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції, що узгоджується з правовою позицією в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 2а- 23895/09/1270.

Водночас, можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва:

1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та

2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Тобто, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі № 812/1408/16.

Водночас, у цій справі обставини справи є відмінними, оскільки правонаступництво у вищевказаних формах не відбулося.

Крім того, відповідно до ст. 104 Цивільного Кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Отже, підставою для заміни Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві є перехід правового статусу від однієї особи до іншої (правонаступника), зокрема компетенції між суб`єктами владних повноважень, у спірних матеріальних правовідносинах.

Суд зазначає, що в матеріалах заяви відсутні докази реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації відповідача у справі, а саме, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як і доказів того, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві є правонаступником відповідача у справі.

Сам факт місця перебування позивача на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві не передбачає собою правонаступництва у виконавчому провадженні, а тому підстави для заміни сторони (боржника) у виконавчому провадженні відсутні. Органом, який має забезпечити виконання судового рішення є той орган, якого зобов`язано судовим рішенням, що набрало законної сили, вчинити певні дії.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 200/15175/21.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі № 200/15175/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений та підписаний 13 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєва

Судді: А.А. Блохін

І.В. Геращенко