Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №715/2575/26 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/2575/26

Провадження № 2-о/715/360/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Григорчак Ю.П.

секретар судового засідання Соломян О.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області, про встановлення факту постійного проживання на території України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Коровія Чернівецького району Чернівецької області. В подальшому він все своє життя проживав в с. Коровія Чернівецького району Чернівецької області. Він не оформив паспорт громадянина України після проголошення незалежності, тобто після 24.08.1991 року, а зараз не може отримати новий паспорт громадянина Україна. Просить суд встановити факт його постійного проживання на території України в с. Коровія Чернівецького району Чернівецької області на час проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) і на час набрання чинності ЗУ «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) до теперішнього часу.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в заяві вказав, що просить суд справу розглядати без його участі.

Представник заінтересованої особи Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, відповідно до якої справу просить розглянути без участі їхнього представника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що вимоги заяви обґрунтовані i підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Коровія Глибоцького району Чернівецької області, його батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно довідки №01/125 від 17 липня 2026 року, яка видана Чернівецькою міською радою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №782509 від 07 липня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 03 березня 1974 року по 24 серпня 1991 року був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Згідно довідки №431 від 15 липня 2026 року, яка видана Коровійським ліцеєм Чернівецької міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчався та завершив 9 клас, а також отримав відповідний документ про здобуту освіту (свідоцтво № НОМЕР_2 ).

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз`яснено, що у порядку ч. 2 ст. 256 ЦПК суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 256 ЦПК та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, який має юридичне значення.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 1991 рік, у тому числі станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року.

Відповідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991.

Пунктом 8 цього Порядку визначено, що для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: 1) заяву про встановлення належності до громадянства України; 2) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); 3) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років є однією з умов прийняття до громадянства України. Стаття 1 цього ж Закону дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів; Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З вказаного вбачається, що законом передбачено вставлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться і факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.

Таким чином, надані заявником докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета доказування, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт проживання заявника на території України.

Приймаючи до уваги те, що встановлення факту постійного проживання на території України має для заявника юридичне значення та необхідне їй для отримання паспорту громадянина України, враховуючи наявність доказів на підтвердження постійного проживання ОСОБА_1 на території України до 24 серпня 1991 року, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4-13, 19, 76-81, 259, 264-265, 273,293,315 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , станом на 1991 рік, у тому числі станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: