Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №308/3656/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3656/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участю секретаря судового засідання Камілли В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про припинення спільної часткової власності та виділення в натурі частини майна, -

В С Т А Н О В И В:

10.03.2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Моняк Роман Васильович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності та виділення в натурі частини майна, в якому просить:

1. Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на праві приватної власності в натурі частку із майна, а саме 1/2 частки житлового будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що включає в себе: частина житлового будинку садибного типу літера А; (поз 2-9) (перший поверх) загальною площею 67,9 кв.м. в тому числі житловою площею 31,1 кв.м. (2 житлові кімнати); Гараж літ.Д які мають свій окремий вхід, може експлуатуватися незалежно від іншої житлової будівлі.

2. Залишити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: підвалу – І площею 17,1 кв.м.; приміщення поз. 1;10 – площею 5,9 кв.м.; вимощення – І; огорожа № 1-3 – у спільній частковій власності.

3. Припинити право спільної часткової власності на 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , а сааме на: частину житлового будинку садибного типу літ.А; (поз 2-9) загальною площею 67,9 кв.м. в тому числі житловою площею 31,1 кв.м. (2 житлові кімнати); Гараж літ.Д.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається, із житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями зазначеного майна за закон, являються сини померлого:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – 1/2 частки майна, а саме: житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1/2 частки майна, а саме: житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України).

У зв`язку, із неоформленням відповідачем права власності на спадкове майно, у позивача виникають труднощі в користуванні та розпорядженні належною йому частиною майна.

Згідно висновку №277-25 від 08.12.2025 року наявна технічна можливість поділу житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в натурі з виділенням співвласникам часток в натурі.

Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 15.04.2026 року відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

01.06.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, останнім через підсистему «Електронний суд» було подано клопотання про розгляд даної справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують та просять такі задовилити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст.128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, про причину неявки не повідомив. Про причини неявки не повідомив. Клопотання до суду не надходило.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що сторони є належно повідомленим про дату судового засідання і справа може бути розглянута за відсутності представників.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 22.02.2021 року. Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається, із житлового будинку, що належало померлому на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 24.09.1993 року виконавчим комітетом Чопської міської ради народних депутатів на підставі рішення виконкому цієї ради від 15.06.1990 року №49, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями зазначеного майна за законом, являються сини померлого:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – 1/2 частки майна, а саме: житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1/2 частки майна, а саме: житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України).

22.02.2022 року позивач ОСОБА_1 , отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частки майна, а саме: житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У свою чергу відповідач по справі не оформив право власності на спадкове майно, свідоцтво про право на спадщину за законом не отримав.

У зв`язку, із неоформленим відповідачем права власності на спадкове майно, у позивача виникають труднощі в користуванні та розпорядженні належною йому часткою у спадковому майні. Також між позивачем та відповідачем не досягнуто домовленості про поділ належного їм на праві спільної часткової власності житлового будинку та існує спір з приводу виділення в натурі часток з припиненням режиму спільної часткової власності. При цьому позивач у позовній заяві стверджує, що відповідач фактично користується частиною даного домоволодіння, а саме другим поверхом вказаного житлового будинку.

Позивачем було замовлено Висновок щодо технічної можливості виділу, поділу об`єкта нерухомого майна в натурі. Згідно висновку №277-25 від 08.12.2025 року, наявна технічна можливість поділу житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в натурі з виділенням співвласникам часток в натурі. Запропоновано варіант розподілу житлового будинку. Також розроблено відповідні технічні паспорти на житлові будинки (частини які були виділені в натурі згідно висновку).

Згідно висновку №277-25 існує технічна можливість виділення ОСОБА_1 в натурі належної йому частки 1/2 житлового будинку, а саме: 1) частина житлового будинку садибного типу літ.А; (поз 2-9) загальною площею 67,9 кв.м. в тому числі житловою площею 31,1 кв.м. (2 житлові кімнати); Гараж літ.Д, які мають свій окремий вхід, може експлуатуватися незалежно від іншої житлової будівлі та виділення ОСОБА_2 в натурі належного йому майна 1/2 житлового будинку, а саме: 2) частина житлового будинку садибного типу літ.А; (поз 11-14; ІІ;ІІІ) загальною площею 82,4 кв.м. в тому числі житловою площею 48,4 кв.м. (2 житлові кімнати); сарай літ.Б; навіс літ.Г, які мають свій окремий вхід, може експлуатуватися незалежно від іншої житлової будівлі. Щодо приміщення підвалу – І площею 17,1 кв.м.; приміщення поз. 1;10 – площею 5,9 кв.м.; вимощення – І; огорожа №1-3 – спільного користування. Слід зазначити, що фактично для поділу даного майна є необхідним встановлення незначної перегородки та дверей на першому поверсі, Позивач за власні кошти зобов`язується дані роботи провести.

Враховуючи вище викладені обставини, а також те, що на даний момент сторони не досягли згоди щодо користування та розпорядження житловим будинком та господарськими спорудами, які перебувають в спільній частковій власності, а це в свою чергу, перешкоджає позивачу, як співвласнику такого майна, вільно володіти та розпоряджатися ним, суд дійшов висновку про можливе виділення 1/2 частки майна, а саме: житлового будинку та господарських споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ., згідно запропонованого відповідачем варіанту поділу такого майна з припиненням режим спільної часткової власності.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України).

У ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у ст.ст.316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно із ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною 3 ст.358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (ч.ч.1, 3 ст.364 ЦК України).

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Згідно із ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, крім цього ст.16 цього ж кодексу зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частина 1 ст.1267 ЦК України зазначає, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Частиною 1 ст.1268 ЦК України зазначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частинами 1, 3 ст.370 ЦК України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (ч.ч.1, 2 ст.367 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1, 2 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, в судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є спадкоємцями за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 . Спадкове майно, а саме житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спадкової власності позивачу та відповідачу по 1/2 частині кожному з них. Оскільки відповідач по справі належним чином не оформив право власності на спадкове майно, що відповідно перешкоджає позивачу у повному обсязі володіти та користуватися належною йому часткою у майні, відтак суд доходить висновку про необхідність задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 224-225, 235, 258-260, 263-265, 272, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про припинення спільної часткової власності та виділення в натурі частини майна - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на праві приватної власності в натурі частку із майна, а саме 1/2 частки житлового будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що включає в себе: частина житлового будинку садибного типу літера А; (поз 2-9) (перший поверх) загальною площею 67,9 кв.м. в тому числі житловою площею 31,1 кв.м. (2 житлові кімнати); Гараж літ.Д які мають свій окремий вхід, може експлуатуватися незалежно від іншої житлової будівлі.

Залишити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: підвалу – І площею 17,1 кв.м.; приміщення поз. 1;10 – площею 5,9 кв.м.; вимощення – І; огорожа № 1-3 – у спільній частковій власності.

Припинити право спільної часткової власності на 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , а сааме на: частину житлового будинку садибного типу літ.А; (поз 2-9) загальною площею 67,9 кв.м. в тому числі житловою площею 31,1 кв.м. (2 житлові кімнати); Гараж літ.Д.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: не відомий. адреса: АДРЕСА_1 , інші засоби зв`язку – відсутні.

Повний текст рішення складений 10 серпня 2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М.Хамник