Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №302/1014/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1014/26

Провадження № 2/302/628/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання – Бобонич Н. Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Рішко Сергій Іванович, до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачі є дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23 березня 2023 року у справі № 302/504/23, яке набрало законної сили 25 квітня 2023 року, встановлено факт того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю та перебували у зареєстрованому шлюбі.

Позивачі зазначають, що їх батьки були членами колгоспу ім. Кірова села Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області, який у подальшому було реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство «Бескид».

На підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07 квітня 1997 року № 197 за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було визнано право на земельні частки (паї) у землях колективної власності КСП «Бескид» розміром по 0,71 умовних кадастрових гектарів кожному без визначення меж цих часток у натурі (на місцевості).

На підтвердження вказаного права ОСОБА_4 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 010238, зареєстрований 14 лютого 1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів за № 497, а ОСОБА_5 – сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 010239, зареєстрований 10 лютого 1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів за № 438.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день його смерті разом із ним постійно проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_5 .

За життя ОСОБА_4 заповіту не складав, спадкова справа після його смерті не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Позивачі зазначають, що після смерті ОСОБА_4 його дружина ОСОБА_5 прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак свої спадкові права на належну чоловікові земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом серії НОМЕР_1 , за життя не оформила.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого відкрилася спадщина на належне їй майно, до складу якої, за твердженням позивачів, увійшли як належне їй право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_2 , так і прийняте нею після смерті чоловіка, але за життя не оформлене право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_1 .

19 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, на підставі якої було заведено спадкову справу № 07/2019. У подальшому із заявами про прийняття спадщини звернулися також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивачі вказують, що заповіту ОСОБА_5 не залишила, а інших спадкоємців, які б прийняли спадщину у встановленому законом порядку, немає. Зазначені обставини також підтверджуються матеріалами спадкової справи та довідкою приватного нотаріуса.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 листопада 2023 року у справі № 302/1867/23, яке набрало законної сили 21 грудня 2023 року, за позивачами у рівних частках, по 1/3 частці за кожним, було визнано право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 2122484400:01:001:0032 площею 0,0923 га, яка належала ОСОБА_4 .

У травні 2026 року позивачам стало відомо про те, що до складу спадкового майна входили також права на земельні частки (паї), посвідчені сертифікатами серії ЗК № 010238 та серії ЗК № 010239. Оригінали вказаних сертифікатів були втрачені, у зв`язку з чим відповідні оголошення про їх втрату та визнання недійсними опубліковано у газеті «Верховина».

З метою відновлення документів позивачі зверталися до Пилипецької сільської ради та Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, однак їм було роз`яснено про неможливість видачі нового сертифіката замість втраченого та рекомендовано вирішити питання про визнання права на земельну частку (пай) у судовому порядку.

08 липня 2026 року представник позивачів звернувся до приватного нотаріуса Корбутяк І. В. з метою оформлення свідоцтв про право на спадщину за законом на вказані земельні частки (паї), однак у їх видачі було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів сертифікатів серії ЗК № 010238 та серії ЗК № 010239.

У зв`язку з неможливістю оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку позивачі просять визнати за кожним із них по 1/3 частці у праві на земельну частку (пай) розміром 0,71 умовних кадастрових гектарів, посвідчену сертифікатом серії ЗК № 010238, а також по 1/3 частці у праві на земельну частку (пай) розміром 0,71 умовних кадастрових гектарів, посвідчену сертифікатом серії ЗК № 010239, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивачів – адвокат Рішко С. І. – подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивачів та їх представника, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Додаткових заяв чи клопотань стороною позивачів не заявлено.

Від Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області надійшла письмова заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача, у якій зазначено, що відповідач визнає позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

З огляду на неявку учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого судового засідання, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, надані докази та оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог статей 76–81, 89 ЦПК України, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті такого визнання та продовжує судовий розгляд.

Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а заявлені позовні вимоги підтверджуються належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття визнання позову та ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23 березня 2023 року у справі № 302/504/23 встановлено факт перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі.

30 липня 2003 року ОСОБА_4 було видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 003595, яким посвідчено його право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,60 га, розташовану в селі Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка кадастровий номер 2122484400:01:001:0032 площею 0,0923 га, розташована в урочищі «Біля хати» села Нижній Студений, була сформована на підставі зазначеного державного акта.

Крім того, відповідно до відомостей Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, на ім`я ОСОБА_4 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 010238 на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07 квітня 1997 року № 197, зареєстрований 14 лютого 1999 року за № 497. Розмір земельної частки (паю) становив 0,71 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у майні КСП «Бескид» села Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області.

На ім`я ОСОБА_5 на підставі цього ж розпорядження було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 010239, зареєстрований 10 лютого 1999 року за № 438. Розмір належної їй земельної частки (паю) також становив 0,71 умовних кадастрових гектарів без визначення меж у натурі (на місцевості) у майні КСП «Бескид». Вартість кожної земельної частки (паю) на момент видачі сертифікатів становила 621 грн.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день його смерті він був постійним мешканцем будинку АДРЕСА_1 , а разом із ним постійно проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_5 .

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті чоловіка шляхом постійного проживання разом із ним на час відкриття спадщини. До складу спадщини, прийнятої ОСОБА_5 після смерті чоловіка, входило, зокрема, належне ОСОБА_4 право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_1 . За життя свої спадкові права на зазначене майно ОСОБА_5 належним чином не оформила.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли, зокрема, належне їй право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_2 , а також прийняте нею після смерті чоловіка, але за життя не оформлене право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_1 .

У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до приватного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті матері, у зв`язку з чим було заведено спадкову справу № 07/2019. Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від неї у встановлений законом строк не зверталися.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 листопада 2023 року у справі № 302/1867/23, яке набрало законної сили 21 грудня 2023 року, за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано по 1/3 частці за кожним у праві власності на земельну ділянку кадастровий номер 2122484400:01:001:0032 площею 0,0923 га, яка належала ОСОБА_4 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, у визначених законом випадках не доказуються при розгляді іншої справи.

Зазначеним рішенням суду встановлено обставини прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті ОСОБА_4 , а також належного прийняття позивачами спадщини після смерті ОСОБА_5 . З огляду на це вказані обставини повторному доказуванню не підлягають.

Судом також установлено, що оригінали сертифікатів на право на земельні частки (паї) серії ЗК № 010238 та серії ЗК № 010239 були втрачені, про що опубліковано відповідне оголошення у газеті «Верховина».

Листом Хустської районної державної адміністрації – районної військової адміністрації повідомлено про неможливість видачі нового сертифіката замість втраченого та рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай).

У подальшому позивачі звернулися до приватного нотаріуса з метою оформлення спадкових прав на вказані земельні частки (паї), однак у видачі свідоцтв про право на спадщину їм було відмовлено через відсутність оригіналів документів, які посвідчують відповідні права.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом установленого законом строку не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину та на час її відкриття не проживав постійно зі спадкодавцем, подає нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Суд враховує, що право на земельну частку (пай), посвідчене відповідним сертифікатом, є самостійним майновим правом, яке входить до складу спадщини та переходить до спадкоємців на загальних підставах.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Цією ж нормою до документів, що посвідчують право на земельну частку (пай), віднесено, зокрема, свідоцтво про право на спадщину та рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Матеріалами справи достовірно підтверджено, що ОСОБА_4 належало право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_1 , а ОСОБА_5 – право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_2 .

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за наявності передбачених законом умов для його одержання, а у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оцінюючи встановлені обставини та досліджені докази у їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 після смерті чоловіка прийняла спадщину, до складу якої входило належне йому право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_1 , а також сама мала право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_5 обидва зазначені майнові права увійшли до складу спадщини, яку у встановленому законом порядку прийняли позивачі як спадкоємці першої черги за законом у рівних частках.

Втрата оригіналів сертифікатів та неможливість отримання документів замість них унеможливлюють оформлення спадкових прав позивачів у нотаріальному порядку, однак не свідчать про припинення права на земельні частки (паї), яке належало спадкодавцям та увійшло до складу прийнятої позивачами спадщини.

Отже, право на кожну із земельних часток (паїв) увійшло до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 та підлягає переходу до її спадкоємців – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – по 1/3 частці кожному.

За таких обставин суд дійшов висновку, що обраний позивачами спосіб захисту шляхом визнання права на земельні частки (паї) є належним та ефективним, відповідає характеру спірних правовідносин, а позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підтверджуються належними і допустимими доказами.

Враховуючи також, що визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 3, 10–13, 19, 76–82, 89, 200, 206, 258, 259, 263–265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Визнання позову Пилипецькою сільською радою Хустського району Закарпатської області – прийняти.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Рішко Сергій Іванович, до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , право на 1/3 частку у праві на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид» села Нижній Студений Міжгірського (на даний час – Хустського) району Закарпатської області розміром 0,71 умовних кадастрових гектарів, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 010238, виданим на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07 квітня 1997 року № 197 та зареєстрованим 14 лютого 1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 497, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , право на 1/3 частку у праві на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид» села Нижній Студений Міжгірського (на даний час – Хустського) району Закарпатської області розміром 0,71 умовних кадастрових гектарів, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 010239, виданим на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07 квітня 1997 року № 197 та зареєстрованим 10 лютого 1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 438, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , право на 1/3 частку у праві на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид» села Нижній Студений Міжгірського (на даний час – Хустського) району Закарпатської області розміром 0,71 умовних кадастрових гектарів, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 010238, виданим на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07 квітня 1997 року № 197 та зареєстрованим 14 лютого 1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 497, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , право на 1/3 частку у праві на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид» села Нижній Студений Міжгірського (на даний час – Хустського) району Закарпатської області розміром 0,71 умовних кадастрових гектарів, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 010239, виданим на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07 квітня 1997 року № 197 та зареєстрованим 10 лютого 1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 438, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , право на 1/3 частку у праві на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид» села Нижній Студений Міжгірського (на даний час – Хустського) району Закарпатської області розміром 0,71 умовних кадастрових гектарів, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 010238, виданим на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07 квітня 1997 року № 197 та зареєстрованим 14 лютого 1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 497, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , право на 1/3 частку у праві на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид» села Нижній Студений Міжгірського (на даний час – Хустського) району Закарпатської області розміром 0,71 умовних кадастрових гектарів, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 010239, виданим на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07 квітня 1997 року № 197 та зареєстрованим 10 лютого 1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 438, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Пухальський С. В.