Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №936/797/26 — Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/797/26

Провадження № 2/936/303/2026

13.08.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі

головуючої судді Сухої Н.І.

за участю секретаря судового засідання Притуп К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Воловець у спрощеному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини ,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін.

представник позивача ОСОБА_1 адвокат Повідайчик В.І. звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування заявленого позову позивач покликається на те, що 03.09.2016 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що Енергодарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було зроблено відповідний актовий запис №246. Після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище на ОСОБА_4 . З моменту реєстрації шлюбу сторони проживали однією сім`єю.

Від зазначеного шлюбу народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач не має бажання будувати сім`ю й фактичні сімейні відносини між сторонами припинились вже більше двох років. Станом на дату подання позову до суду сторони сім`єю не проживають, спільного господарства не ведуть. Позивачка не бажає надалі мати з відповідачем сімейні відносини і зберігати сім`ю та шлюб.

Ведення між соронами спільного господарства та сумісне проживання припинено, а відтак за переконанням позивачки подальшого сенсу у збереженні реєстрації шлюбу немає, позаяк сім`єю вони вважаються тільки формально.

Позивачка проживає разом із сином в селищі Жденієво, а відповідач - в місті Нетішин, Шепетівського району Хмельницької області.

В теперішній час дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні, відповідач у добровільному порядку не надає матеріальну допомогу на утримання дитини.

У зв`язку з наведеним, позивачка просить шлюб розірвати та стягнути аліменти з відповідача на її користь на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з часу звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.

14.07.2026 представник відповідача адвокат Лісодід О.В. надіслав клопотання про надання строку на примирення, яке обґрунтовує тим, що твердження про те що на цей час подружжя мешкає окремо та тому не підтримує сімейні відносини та цим доводиться неможливість подальшого спільного проживання, не відповідає дійсності. Так після початку війни дружина та їх син виїхали на проживання до Закарпатської області, тому як це найбільш небезпечний регіон у цей час для родин з дітьми. Відповідач є працівником критичної інфраструктури Запорізької АЕС, де працює вже більше ніж 20 років, після тимчасової окупацїї міста Енергодара де розташована атомна електростанція, місце роботи відповідача, разом з підприємством було визначене у м. Нетишин, на Хмельницькій АЕС, тобто вимушений був працювати за визначенням підприємства атомної енергетики, про що з позивачкою були разом згодні. На цей час у Закарпатській області не будується блоків атомної енергетики, тому у тому регіоні відповідач не може знайти роботу за спеціальністю. Також зазначає, що ніколи з дружиною не обговорювали питання, щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків, так як у відповідача й думки не виникало про розлучення і про те, що його син буде проживати окремо від нього. Відповідач хоче, щоб дитина росла в повноцінній родині, й мала як рідну матір так і рідного батька. Коли випадає вільна можливість для спілкування, то увесь час відповідач проводить з сім`єю, про що свідчать їх спільні світлини, тому як син тільки його визнає своїм батьком та не хоче щоб вони мешкали у різних сім`ях.

29.07.2026 представник відповідача адвокат Лісодід О.В. надіслав додаткові пояснення по справі у яких зазначає, син на цей час проживає разом з відповідачем, знаходиться на його утриманні, але відповідач все одне перераховує дружині кошти як на утримання сім`ї так і спільного сина, про що свідчить виписка банківської установи про перерахування коштів із зарплатної картки відповідача на карту позивачки, номер якої позивачка надіслала у месенджері Телеграм. Вказані вище обставини свідчать про те, що відповідач сплачує витрати на утримання сім`ї та неповнолітнього сина, тому стягення з нього аліментів буде незаконним.

29.07.2026 представник позивача адвокат Повідайчик В.І. подав до суду заперечення на клопотання щодо надання строку на примирення, пояснюючи тим, що 14.07.2026 від представника відповідача надійшла заява про надання строку для примирення. Зокрема,представник зазначає, що у клопотанні відповідач сам визнає той факт, що з позивачкою та неповнолітнім сином позивачка та відповідач разом не проживають. Тобто підтверджує фактичні обставини, викладені в позові стосовно того, що позивачка проживає, що в свою чергу свідчить про відсутність спільного життя та ведення спільного господарства подружжям. Ця обставина факультативно також підтверджується довідкою Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області №208/02-12 від 14.03.2024. Твердження відповідача стосовно визначення місця проживання дитини є недоречним і не стосується розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини може бути визначено за домовленістю сторін або бути окремою позовною вимогою, проте станом на сьогодні така позовна вимога не заявлена, оскільки спору між сторонами з цього приводу не існує.Також, представник зазначає, що в лютому 2024 року позивачка зверталася з аналогічним позовом до відповідача і позовна вимога про розірвання шлюбу між сторонами була предметом розгляду цивільної справи № 303/2050/24. Поряд з цим, 13.05.2024 позивачка подала клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з примиренням. Внаслідок цього позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 27.05.2024 у справі № 303/2050/24 залишено без розгляду. Тобто суд вже надавав один раз строк на примирення, задовольнивши заяву позивачки. На думку позивачки, протягом цих двох років відповідач не намагався зберегти шлюб та сім`ю, не вживав заходів спрямованих на її збереження. Додані відповідачем фотографії можуть свідчити виключно про спілкування з дитиною, але в жодному випадку не відображають ведення спільного господарства чоловіка та дружини та не є доказом на підтвердження існування сім`ї. Позивачка не заперечує проти того, щоб батько бачився з дитиною і вона готова брати участь у спільному проведенні часу разом з відповідачем та дитиною, але категорично заперечує про можливість збереження шлюбу та сім`ї, оскільки продовжують існувати ті самі фактичні обставини, які перешкоджають збереженню шлюбу, суперечать інтересам позивачки, а задоволення клопотання відповідача про надання строку для примирення, без врахування інтересів позивачки будемо вважати таким, що суперечить моральним засадам суспільства і таким, що містить ознаки примушування до шлюбу. Позивачка ОСОБА_1 категорично заперечує проти надання сторонам терміну на примирення, стверджують про те, що сім`ї не існує фактично. Відповідач постійно погрожує позивачці і примушує до перебування у шлюбі. Також, позивачка зазначає, що постійні сварки між сторонами негативно впливають на дитину. Хлопчик періодично є свідком негативного ставлення батька до його матері, аморальної поведінки, що з врахуванням інтересів дитини є додатковою перешкодою до збереження сім`ї. Позивачка не бажає миритися з відповідачем, а тому наполягає на розірванні шлюбу, відповідачем в клопотанні не зазначено конкретних доказів, які б свідчили про наявність у відповідача наміру на примирення, відтак вважає, що примирення є неможливим.

Також, позивачкою ОСОБА_1 подано пояснення від 13.08.2026, в якому вона просить задоволити позовні вимоги та категорично заперечує щодо надання строку на примирення, наголошуючи на неможливості перебування у шлюбі з відповідачем, оскільки останній її постійно погрожує, вона не має можливості працевлаштуватися, дитина є свідком постійних сварок батьків.

Заяви, клопотання учасників справи

В судове засідання позивачка та її представник не з`явились, однак звернулись до суду із клопотаннями про розгляд позовної заяви без їх участі, позовні вимоги підтримують .

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином у передбаченому законом порядку.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 15.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 15.07.2026, у зв?язку із неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено на 30.07.2026 та 06.08.2026 та 13.08.2026.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 03.09.2016 Енергодарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис № 246 відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (видане повторно 12.03.2026 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України)

Від даного шлюбу народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з позивачкою ОСОБА_1 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи від 10.03.2023 №2105-5002632742 та від 10.03.2023 №2105-5002632742 сина ОСОБА_5 , в яких зазначено, що вони фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки переселенця №6826-5003356718 фактичне місце перебування відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 :6.

У позивача з відповідачем подружні відносини не склалися.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наміром позивача припинити шлюбні відносини з відповідачем.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.

Згідно з ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 112 СК України).

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з ч. 2 ст.140 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Крім цього, суд зважає на роз`яснення Пленуму Верховного суду України, викладені в пункті 10 постанови №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з якими проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Крім того, частиною 1 статті 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 статті 184 Сімейного кодексу України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім`ї.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Щодо клопотання відповідача про надання строку на примирення суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Позивач бажає розірвати шлюб і зазначає, що примирення між нею та відповідачем є неможливим.

Відповідач вважає, що існує можливість примирення між ним та позивачкою та просить надати їм строк для примирення.

Разом з цим, пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що при визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18, надання строку для примирення подружжя є виключно правом суду, а не його обов`язком.

Як встановлено судом згідно пояснень позивачки у позовній заяві, сторони проживають окремо, спільного господарства та сімейного життя не ведуть.

Також, як убачається з пояснень позивачки, викладених у запереченні на клопотання відповідача про надання строку на примирення подружжя, в лютому 2024 позивачка зверталася з аналогічним позовом до відповідача і позовна вимога про розірвання шлюбу між сторонами була предметом розгляду цивільної справи № 303/2050/24. Поряд з цим, 13.05.2024 позивачка подала клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з примиренням. Внаслідок цього позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 27.05.2024 у справі № 303/2050/24 залишено без розгляду.

Тобто суд вже надавав один раз строк на примирення, задовольнивши заяву позивачки. Отже, протягом цих двох років відповідач не намагався зберегти шлюб та сім`ю, не вживав заходів спрямованих на її збереження.

Як зазначалось у наведених вище поясненнях позивачки та її представника, відповідач постійно погрожує позивачці і примушує до перебування у шлюбі, вона не має можливості працевлаштуватися, дитина є свідком постійних сварок батьків, позивачка категорично заперечує щодо надання строку на примирення, наголошуючи на неможливості перебування у шлюбі з відповідачем.

Тлумачення статті 111 СК України свідчить, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо.

Наявність наміру для примирення лише в одного з подружжя без згоди на це іншої сторони не є правовою підставою для надання строку для примирення.

Тому, заява про надання строку на примирення за наведених вище обставин є такою, що не підлягає задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу, що поняття «моральні засади суспільства» діючим законодавством не визначено, а тому при вирішення питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства суд застосовує положення ст. 24 Сімейного кодексу України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу. Отже, суд вважає, що надання такого строку на примирення буде суперечити ст. 24 Сімейного кодексу України.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що сторони тривалий час не ведуть спільного господарства та не підтримують подружніх відносин, між ними склались відносини, які не сприяють подальшому збереженню їх сім`ї, подальше спільне життя сторін не можливе. Отже, причини, що спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, тому шлюб позивачки з відповідачем слід розірвати.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня подання цієї заяви до суду і до моменту досягнення дитиною повноліття суд зазначає таке.

ОСОБА_5 є неповнолітнім та потребує матеріальної допомоги.

З огляду на викладене, з врахуванням віку дитини та потреб для забезпечення його здоров`я та гармонійного розвитку, враховуючи, що обов`язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття покладається на обох батьків, тобто в рівних частках як на відповідача, так і на позивача, враховуючи прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня подання позовної заяви до суду - 04.06.2026, і до моменту досягнення дитиною повноліття.

З урахуванням повного задоволення позовних вимог в частині вимог про розірвання шлюбу судовий збір в розмірі 1 331,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також з відповідача підлягає стягненню в дохід Державного бюджету судовий збір в розмірі 1 331,20 грн за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 81, 89, 141, 263-265, 272-279, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України та ст. ст. 55, 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов задоволити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 03.09.2016 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Енергодарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №246.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище " ОСОБА_4 ".

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня подання позовної заяви до суду - 04.06.2026, і до моменту досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 1 331,20 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід Державного бюджету 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

представник позивача: ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4

Суддя Суха Н.І.