Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №298/924/26 — Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/924/26

Номер провадження 3/298/499/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року с-ще Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Ротмістренко О.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця м.Ізяслав Хмельницької області, місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №005600Е від 16.06.2026 громадянин України ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме: 16.06.2026 о 17:00, на відстані 7700 метрів до державного кордону України, на напрямку 32 прикордонного знаку Словацької Республіки, в межах Контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Стужиця Ужгородського району Закарпатської області прикордонний наряд «Контрольний пост» було виявлено та затримано гр. України ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України, з України в Словацьку Республіку, в пішому порядку, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України в складі групи осіб. Своїми діями порушив вимоги статей 9 та 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, водночас 11.08.2026 до суду подано заяву захисником ОСОБА_1 – адвокатом Костур Р.В., в якій він просить про закриття провадження у справі, в якій, зокрема, зазначив, що ОСОБА_1 не в змозі з`явитися в судове засідання, оскільки 17.06.2026 був призваний на військову службу для проходження її у військовій частині НОМЕР_1 .

Також просив суд взяти до уваги описані нижче обставини. 16 червня 2026 року приблизно о 14:00 год. громадянин України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходячись у салоні легкового автомобіля «Форд Мондео» сірого кольору, який виїхав із Львова цього ж дня, в салоні автомобіля в цей час були ще дві невідомі жінки, невідомий водій і пасажир ОСОБА_1 , були зупинені прикордонниками о 14:00 год. на автодорозі при в‘'їзді до Великого Березного на стаціонарному КПП Великий Березний Закарпатської області для перевірки документів.

Водія автомобіля після перевірки документів було затримано працівниками прикордонної служби, так як повідомили, що раніше він уже десь проходив по підозрі у незаконному переправленні осіб дерез державний кордон України.

Під час вказаних подій працівники прикордонної служби забрали від останніх мобільні телефони, чим саме обмежили їх у праві на отримання правової допомоги від захисника, а також без складання жодного процесуального документа відкрито заволоділи їх мобільними телефонами, що підпадає під ознаки грабежу. Телефони в подальшому були вилучені та процесуально оформлені, згідно вимог чинного законодавства, тільки під час огляду місця події слідчим поліції, а не при адміністративному затриманні ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на стаціонарному пості прикордонної служби на автошляху при в`їзді до Великого Березного.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 спочатку їх було перевезено на службовому автомобілі прикордонної служби на прикордонну заставу, де під кінець дня на заставі було складено протокол про адміністративне правопорушення від 16.06.2026 року АДРЕСА_2 .

Згідно протоколу ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_1 здійснили спробу незаконного перетинання державного кордону України в пішому порядку, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України в складі групи осіб.

Дані твердження є фальсифікацією документів, протокол було сфабриковано службовими особами ВПС ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (протокол складено Інспектором прикордонної служби вищої категорії ОСОБА_5 ), АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 16.06.2026 не рухалися в пішому порядку нікуди, їх затримали у автомобілі при зупинці на стаціонарному пості прикордонної служби для перевірки документів о 14:00 год. і фактично з цього часу вони фізично були затримані працівниками прикордонної служби.

Після фальсифікації протоколів на ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , орієнтовно о 22:00 год. 16.06.2026 року до застави було викликано наряд поліції у складі слічого, якими проводилися процесуальні дії по факту переправлення водієм автомобіля на якому вони приїхали з м.Львова цього ж дня по підозрі його у незаконному переправленні осіб через державний кордон України.

Після цього, вказані слідчі дії проводилися до 05:00 години ранку 17.06.2026 року.

В період 17.06.2026 - 18.06.2026 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 цілий день знаходилися на прикордонній заставі як затримані.

18.06.2026 року о 21:00 год. на територію прикордонної застави приїхали троє осіб, один у цивільній формі за кермом легкового автомобіля «Фольцваген Кедді» білого кольору, та двоє осіб у військовій формі працівники ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Службові особи прикордонного загону вивели з будівлі застави до вїзд`у на заставу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , де не пояснивши нічого передали їх працівникам ІНФОРМАЦІЯ_6 , як вияснилось пізніше за попередньою злочинною змовою з останніми, так як ОСОБА_1 згідно військово - облікових документів мав законну відстрочку від мобілзації, а ОСОБА_4 був офіційно працевлаштований і мав діючу бронь згідно офіційних військово - облікових документів.

Діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб у складі ВПС ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в період з 21:00 год. по 24:00 год. 18.06.2026 року, після протиправного тримання на заставі та незаконного передавання на території застави без жодного процесуального документа працівникам ІНФОРМАЦІЯ_6 , було перевезено їх до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Приїхавши до ІНФОРМАЦІЯ_6 після опівночі, спочатку працівники ІНФОРМАЦІЯ_6 застосовуючи психологічний тиск та погрози щодо застосування фізичного впливу тримали ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 у напівтемній кімнаті до тих пір, поки вони не підпишуть пакет документів. Спочатку їм повідомили, що вказані документи необхідні для того щоб їх перевести з Вінницької області, де вони знаходяться на обліку у РТЦК до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Для цього їм потрібна згода останніх. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_1 надали інший пакет документів, ніби для оформлення добровільної відмови від призову так як вони користуються правом на відстрочку та ОСОБА_1 має діючу бронь.

Під час підписання вказаних документів, працівником ІНФОРМАЦІЯ_6 було надано кожному ще по одному пакеті документів, ніби ті ж самі документи тільки дублікати, можливість їх прочитати не надали але повідомили, що після їх підписання їх відпустять додому. Це все відбувалося біля 02:00 години ночі в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Після підписання першого пакету документів ОСОБА_4 з ОСОБА_1 підписали офіційно заяви про відмову від призову на військову службу, однак після підписання дублікатів документів, наданих працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 , против волі останніх, їх відразу відвели прямо в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 на військово - лікарську комісію, після чого їх було призвано на військову службу ніби за власним бажанням, якого останні ніколи не мали і не бажають проходити військову службу, а хочуть скористатися своїм законним правом на відстрочку та бронювання від мобілізації.

Після ознайомлення з документами, наявними у військовій частині НОМЕР_1 , куди було направлено для проходження військової служби ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , встановлено, що всі документи службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 були завчасно сфальсифіковані ще 17.06.2026, коли останні перебували на прикордонній заставі у АДРЕСА_2 . Тобто, за твердженням захисника, наявні всі докази злочинної змови між працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 та службовими особами ВПС ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 прикордонний загін, ІНФОРМАЦІЯ_7 , які за попередньою змовою, діючи узгоджено, шляхом зловживання та перевищення своїх службових повноважень, сфальсифікували матеріали адміністративного правопорушення та матеріали незаконного, протиправного призову на військову службу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

У зв`язку з вищенаведеними подіями захисник просив провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суддя встановила таке.

Згідно зі статтями 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_1 чи винен він у вчиненні такого і чи підлягає він адміністративній відповідальності, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком), згідно з ч. 1ст. 9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, протоколами про вилученні речей і документів, а також іншими вказаними у ній засобами і документами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, тягар доказування на предмет доведеності достатності доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення покладено на особу, що складала протокол про адміністративне правопорушення.

Обов`язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

За фабулою протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано намір незаконно перетнути державний кордон України, поза пунктами пропуску через державний кордон з України в Словацьку Республіку, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон у складі групи осіб, і такі його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Положеннями ч. 2 ст. 204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинений у складі групи осіб.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Відповідно спроба перетнути кордон поза пунктами пропуску через державний кордон означає певні умисні дії особи, спрямовані на те, щоб перетнути державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю прямого умислу у особи, що перетинає такий кордон, спрямований на те, щоб його перетнути.

Разом з цим, у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 , не вказано жодної вчиненої ним дії, яка б відповідала об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Так, наведення в описовій частині протоколу відомостей про його затримання за намір незаконно перетнути державного кордону України в Словацьку Республіку поза межами пунктів пропуску , без зазначення, в чому саме виразились такі його дії є неконкретним формулюванням обвинувачення.

З метою доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, посадовою особою до протоколу про адміністративне правопорушення долучено: протокол про адміністративне затримання від 16 червня 2026 року; копію протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 17.06.2026, під час огляду виявлено та вилучено для тимчасового зберігання – паспорт громадянина України для виїзду за кордон, ланцюг на руку, сірого кольору, паспорт громадянина України, посвідчення водія; письмове пояснення від 16.06.2026 ОСОБА_1 ; копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон видане на ім`я ОСОБА_6 ; рапорт старшого зміни прикордонних нарядів вілділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (типВ) ОСОБА_7 ; схему затримання без зазначення дати та решти реквізитів; довідку про результати проведених оперативно-перевірочних заходів від 16.06.2026.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Аналіз доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , доказів не дає підстав для беззаперечного висновку у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Жодних доказів, які б могли прямо чи опосередковано вказувати на наявність ознак вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, матеріали адміністративної справи не містять.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Суддя констатує, що до матеріалів справи не додано пояснення свідків, фото- чи відеозаписи, які б підтверджувати обставини які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, суддя враховує письмові заперечення, надані захисником ОСОБА_1 , які підтверджуються доданими до таких пояснень доказами, а також ту обставину, що ОСОБА_1 затриманий на значній відстані від державного кордону. Крім того матеріали справи не містять доказів, про те, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 рухався в напрямку державного кордону, оминаючи населені пункти, що давало б підстави стверджувати, що він мав намір уникнути зустрічі із працівниками прикордонної служби, і таким чином незаконно перетнути кордон.

Також, до матеріалів навіть не долучено відповідних документів на підтвердження належності місця затримання особи до контрольованого прикордонного району.

При цьому із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Обов`язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Згідно з пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 вказаного Рішення,Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов`язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Зважаючи на наведене, суддя позбавлена можливості констатувати про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, поза розумним сумнівом.

Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, які б беззаперечно свідчили про наявність в його діях складу вказаного правопорушення.

Згідно з ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає

Керуючись ст. ст. 9, 33, 40-1, 283-285, 287-291 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1

за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі

п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Великоберезнянський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя Ротмістренко О.В.