Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №580/5906/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року справа № 580/5906/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Янківської В.П.,

розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

03 червня 2026 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить:

1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової винагороди ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) у відповідності до пункту 4 Постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року № 153;

2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) у відповідності до пункту 4 Постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року № 153.Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він, як громадянин України з числа осіб рядового складу Збройних Сил, який у віці до 25 років був прийнятий на службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходить службу та брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій станом на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року, у зв`язку із наявністю у нього травми, одержаної під час захисту Вітчизни має законні підстави для виплати йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у повному розмірі, тобто 1 млн. гривень. Станом на день подання позову, пакет документів позивача для погодження щодо виплати одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» не сформовано.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві просить відмовити у задоволенні позову з підстав правомірності відмови щодо виплати винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 року.

З урахуванням того, що з 20.07.2026 по 07.08.2026 (наказ № 145-в від 24.06.2026) включно суддя Янківська В.П. перебувала у відпустці, зазначена справа розглянута та ухвалено рішення в перший робочий день після відпустки.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.06.2023 був прийнятий на військову службу на підставі контракту до складу Національної гвардії України. Під час проходження військової служби ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) ді й у період з 19.09.2024 по 30.11.2024, з 01.01.2025 по 19.02.2025, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення з України, військовою захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку агресією Російської Федерації проти України, виданою військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України від 12 березня 2026 року №341.

У відповіді № 10/27/14К154Аз від 01.05.2026 Військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України повідомила: «Командуванням військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України розглянуто Ваш адвокатський запит від 22.04.2026 вих. № ОМ/401239/02 щодо надання інформації та відомостей стосовно ОСОБА_1 . За результатом розгляду надаємо витяг із протоколу № 10 від 18.03.2025 комісії по призначенню виплат одноразової грошової винагороди відповідно Постанови КМУ №153 стосовно ОСОБА_1 . Також, повідомляємо, що видати наказ командира військової частини НОМЕР_1 НГУ про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди не є можливим, оскільки відповідно до постанови КМУ від 11.02.2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» відсутні правові підстави для цього»

Позивач зауважує, що з аналізу доданого до відповіді витягу із протоколу №10 комісії по призначенню виплат одноразової грошової винагороди відповідно Постанови № 153 можна зробити висновок, що підставою для відмови у виплаті є те, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить менше шести місяців.

Позивач не погоджується із відмовою відповідача, оскільки вважає, що брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій у період з 19.09.2024 по 30.11.2024, з 01.01.2025 по 19.02.2025. Отже, він має законне право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень внаслідок поранення, отриманого під час захисту Вітчизни, а невиплата такої винагороди є наслідком неналежного виконання військовою частиною вимог Постанови №153.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року за № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (надалі по тексту також - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Законом, що визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за № 2011 (далі - Закон № 2011).

За змістом частини 1 статті 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2 статті 9 Закону № 2011).

Приписами частини 4 статті 9 Закону № 2011 унормовано, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінет Міністрів України 11 лютого 2025 року прийняв постанову № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (далі - Постанова № 153).

Пунктом 2 Постанови № 153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (надалі по тексту також Порядок № 153).

Відповідно до п.1 Постанови № 153, Кабінет Міністрів погоджується з пропозицією Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану(далі-експериментальний проект).

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 153 визначено, що учасниками експериментального проекту є ,зокрема, громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу; Збройні Сили тощо.

Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

За змістом підпункту 1 пункту 3 Постанови № 153 учасниками експериментального проекту є громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Пунктом 4 Постанови № 153 встановлено, зокрема, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень; військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Таким чином, відповідно до абз.2 п.4 Постанови № 153 винагорода виплачується громадянам України з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу Збройних Сил, які: у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64,затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX; проходять військову службу; брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних дій строком, що за сукупністю становить не менше 6 місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.

Абзацом 5 пункту 4 Постанови № 153 визначено випадки, коли винагорода не виплачується, а саме: військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.

Повертаючись до фактичних обставин справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.06.2023 був прийнятий на військову службу на підставі контракту до складу Національної гвардії України. Під час проходження військової служби ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) ді й у період з 19.09.2024 по 30.11.2024, з 01.01.2025 по 19.02.2025, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення з України, військовою захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку агресією Російської Федерації проти України, виданою військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України від 12 березня 2026 року №341.

Відповідно до рішення Комісії по призначенню виплат одноразової грошової винагороди відповідно постанови № 153 підтвердженого протоколом №10 від 18 березня 2026 року позивачеві було відмовлено у наданні одноразової грошової винагороди, оскільки «заступник командира бойової машини-навідник-оператор 2-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 12- ї роти оперативного призначення (на БМП) 4-го батальйону оперативного призначення молодший сержант ОСОБА_1 – брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить менше шести місяців». Даний факт, зокрема підтверджується довідкою від 12 березня 2026 року № 341 про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України (копія довідки наявна в матеріалах справи), кількість днів безпосередньої участі Позивача у бойових діях (до 13.02.2025) становить 117, що є меншим за строк шість місяців, який передбачений нормами чинної постанови № 153.

Постановою КМУ від 1 квітня 2025 року № 387 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153» було розширено коло учасників, які підлягають під реалізацію даного експериментального проекту, зокрема, виклад 1 пп. 3 п. постанови № 153 отримав таку редакцію:

« 3. Установити, що:

1) учасниками експериментального проекту є:

громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;

Збройні Сили;

Національна гвардія;

Державна прикордонна служба;

Міністерство оборони;

Міністерство внутрішніх справ;

військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби;»

Згодом, КМУ було знову внесено зміни постановою від 30 липня 2025 року № 942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153». Суттєві зміни стосувалися знову розширення кола осіб, на яких поширюється дія експериментального проекту. Зокрема, пункт 4 постанови № 153 було доповнено абзацами такого змісту: “виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним

в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та: були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”; проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.”.

З аналізу вищевикладеного, а також поступовості внесення змін до постанови № 153, можемо дійти висновку, що діями Кабінету Міністрів України, було здійснено поступове розширення можливості для участі у експериментальному проекті військовослужбовців як для нових військових формувань (НГУ, ДПСУ, тощо), так і для категорій осіб (які були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу; проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”; проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.).

Відповідач не заперечує довід позивача про те, що зміни до Постанови № 153, внесені Постановою КМУ від 30.07.2025 № 942, спрямовані на розширення кола осіб, які мають право на одноразову грошову винагороду. Проте, розширення кола потенційних отримувачів винагороди не є тотожним її безумовній виплаті. Законодавець, доповнюючи перелік осіб, водночас визначив імперативний критерій для реалізації такого права — наявність періоду безпосередньої участі в бойових діях тривалістю не менше шести місяців

(підтверджується абз. 2, 6, 7 п.4 постанови № 153). Встановлення спеціальних умов для отримання виплати не є "звуженням обсягу прав", а є механізмом їх реалізації.

Суд зауважує, що оскільки позивач приймав участі у бойових діях строком менше шести місяців, він не виконав визначену постановою обов`язкову умову, а тому правові підстави для нарахування та виплати йому одноразової грошової винагороди відсутні.

Відповідно до частин першої та другої и статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА