Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №580/4478/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року справа № 580/4478/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов військової частини НОМЕР_1 (далі – позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу на військову частину НОМЕР_1 від 13.04.2026 ВП №79670218; від 13.04.2026 ВП №79593083; від 13.04.2026 ВП №79593248; від 13.04.2026 ВП №79178218; від 13.04.2026 ВП №79178557.

В обґрунтування позову зазначено, що постановами головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вельган Оксаною Василівною накладено штраф на військову частину НОМЕР_1 в розмірі 5 100,00 грн, у ВП №79670218, №79593083, №79593248, №79178218, №79178557.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України № 1404-VIII. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України № 1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт умисного невиконання рішення суду та наявність вини з невиконання цього рішення.

Відповідно до частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України, за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

У відповідності до наказу Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року №280, військова частина НОМЕР_1 є розпорядником бюджетних коштів третього рівня. Згідно Наказу розпорядник бюджетних коштів третього рівня реалізує свої функції через розпорядника коштів другого рівня.

Розпорядником коштів другого рівня для військової частини НОМЕР_1 є Фінансове-економічне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , військова частина НОМЕР_2 ) (служба забезпечення).

Служба забезпечення, у відповідності до Наказу, згідно із своїми повноваженнями, здійснює забезпечення військової частини НОМЕР_1 бюджетними асигнуваннями та коштами за напрямами призначення.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши письмові докази та надавши їм правову оцінку, суд встановив таке.

На виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувають виконавчі провадження:

- №79670218 про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2014, 2015, 2016, 2017 роки передбачену ст.10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XIІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення;

- №79178557 про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок га виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу передбачену частиною 2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням індексації грошового забезпечення.

- №79593083 про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 10 жовтня 2018 року з урахуванням абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- №79593248 про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошовою забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якою починає обчислюватись індекс споживчих цін;

- №79178218 про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечений (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_3 з 17.11.2021 до 21.02.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, та здійснити виплату різниці із урахуванням виплачених сум.

Військовою частиною НОМЕР_1 направлено відповідачу повідомлення:

- від 04.12.2025 №36/2895 про стан виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі №580/8541/23 (докази направлення додаються), в якому зазначено, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.05.2025, в частині нарахування та виплатити ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починає обчислюватись індекс споживчих цін, здійснено нарахування індексації в сумі 50 833,00 (п`ятдесят тисяч вісімсот тридцять три гривні) 00 копійок. В подальшому на адресу Начальника забезпечувального фінансового органу ( Фінансово-економічне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (ФЕУ КПС ЗСУ), військовою частиною НОМЕР_1 направлено заявку про потребу в грошових коштах (копія заявки-розрахунок за жовтень 2025 року та листопад 2025 року (рядок 50) додається). Військова частина НОМЕР_1 повідомила відповідача, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року у справі №580/8541/23 в частині нарахування та виплатити ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починає обчислюватись індекс споживчих цін буде виконане військовою частиною НОМЕР_1 відразу після надходження коштів в сумі 59 983,00 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят три гривні) 00 копійок (з урахуванням ПДФО та ЄСВ).

- повідомлення від 16.04.2026 №686/208, в якому зазначено, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 по справі №580/6708/25, яке набрало законної сили 04.02.2026, військова частина НОМЕР_1 здійснила перерахунок грошового забезпечення та інших виплат ОСОБА_3 . На підставі здійсненого перерахунку, військова частина НОМЕР_1 телеграмою з доданими документами, звернулася до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня - Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (ФЕУ КПС ЗСУ) з проханням профінансувати військову частину НОМЕР_1 для виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі №440/3526/25, що вступило в законну силу 04.02.2026, по КПКВ 2101020/1/2/1 КЕКВ 2800 код видатків 010 на загальну суму з урахуванням податків та зборів 110 210,17 грн (сто десять тисяч двісті десять гривень 17 копійок) (копія телеграми додається). По надходженню грошових коштів від розпорядника бюджетних коштів другого рівня - Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (ФЕУ КПС ЗСУ) на загальну суму з урахуванням податків та зборів 110 210,17 грн (сто десять тисяч двісті десять гривень 17 копійок), в порядку черги, виконає рішення суду в повному обсязі.

Спірними постановами від 13.04.2026 ВП №79670218, №79593083, №79593248, №79178218, №79178557 накладено штраф на військову частину НОМЕР_1 в розмірі 5100,00 грн кожною

Не погоджуючись із цими постановами, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним рішенням, суд врахував таке.

Відповідно до ст.1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі – Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пунктом 1 ч.2 ст.18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п.16 ч.3 ст.18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

На підставі ч.2 ст.63 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною 2 ст.75 Закону №1404 визначено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З аналізу вказаних норм вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 року по справі №0840/3476/18, від 19.09.2019 року по справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 року по справі №420/70/19 та відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Приймаючи постанови про накладення штрафу, відповідач виходив з того, що рішення судів та вимоги державного виконавця не виконані.

Стосовно наявності підстав для накладення на позивача спірних штрафів, суд зазначає таке.

Відносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства також регулюються Бюджетним кодексом України (далі – БК України).

Відповідно до статті 20 БК України особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм.

Бюджетні програми формуються головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та проекту бюджету на плановий бюджетний період з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку.

Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який забезпечує виконання бюджетних програм у системі головного розпорядника.

Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Якщо реалізація бюджетної програми продовжується у наступних бюджетних періодах, дія порядку використання бюджетних коштів за такою бюджетною програмою (з урахуванням змін до цього порядку, внесених у разі необхідності) продовжується до завершення її реалізації.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Як установлено судом, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.05.2025, в частині нарахування та виплатити ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починає обчислюватись індекс споживчих цін, здійснено нарахування індексації в сумі 50 833,00 (п`ятдесят тисяч вісімсот тридцять три гривні) 00 копійок.

В подальшому на адресу Начальника забезпечувального фінансового органу (Фінансово-економічне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (ФЕУ КПС ЗСУ), військовою частиною НОМЕР_1 направлено заявку про потребу в грошових коштах (копія заявки-розрахунок за жовтень 2025 року та листопад 2025 року (рядок 50) додається).

Військова частина НОМЕР_1 повідомила відповідача, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі №580/8541/23 в частині нарахування та виплатити ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починає обчислюватись індекс споживчих цін буде виконане військовою частиною НОМЕР_1 відразу після надходження коштів в сумі 59983,00 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят три гривні) 00 копійок (з урахуванням ПДФО та ЄСВ).

Також, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 по справі №580/6708/25, яке набрало законної сили 04.02.2026, військова частина НОМЕР_1 здійснила перерахунок грошового забезпечення та інших виплат ОСОБА_3 .

На підставі здійсненого перерахунку, військова частина НОМЕР_1 телеграмою з доданими документами, звернулася до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня - Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (ФЕУ КПС ЗСУ) з проханням профінансувати військову частину НОМЕР_1 для виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі №440/3526/25, що вступило в законну силу 04.02.2026, по КПКВ 2101020/1/2/1 КЕКВ 2800 код видатків 010 на загальну суму з урахуванням податків та зборів 110 210,17 грн (сто десять тисяч двісті десять гривень 17 копійок).

По надходженню грошових коштів від розпорядника бюджетних коштів другого рівня - Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (ФЕУ КПС ЗСУ) на загальну суму з урахуванням податків та зборів 110 210,17 грн (сто десять тисяч двісті десять гривень 17 копійок), в порядку черги, виконає рішення суду в повному обсязі.

Отже, відповідач вжив конкретні заходи з метою виконання рішень судів.

Суд зазначає, що фактична невиплата нарахованих коштів зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є позивач, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання відповідачем встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, що обов`язкова для врахування судом першої інстанції відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Верховний Суд у вказаному рішенні вказав, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме:

- встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення;

- аналізувати акти законодавства;

- враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства;

- встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Зважаючи на те, що позивач на виконання рішень суду та виконавчих документів вчинив конкретні заходи, спрямовані на виконання судового рішення, шляхом перерахунку грошового забезпечення (індексації), звернення до розпорядника бюджетних коштів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення на відповідача штрафу за невиконання судового рішення, а тому оскаржувані постанови, якими накладено на позивача штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100 грн відповідно є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 13312,00 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов військової частини НОМЕР_1 – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 13.04.2026 про накладення штрафу на військову частину НОМЕР_1 у виконавчих провадженнях №79670218; №79593083; №79593248; №79178218; №79178557.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (18001, м. Черкаси, пр-т Хіміків, буд.50) на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 13312,00 грн (тринадцять тисяч триста дванадцять гривень 00 копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його отримання.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ