Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 11 серпня 2026 р.
Справа: №560/19238/25
Суддя: Божук Д.А.
Справа № 560/19238/25
РІШЕННЯ
іменем України
12 серпня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку.
2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 18.10.2025.
3. Наказ командира військової частини НОМЕР_1 №300 від 19.10.2025 про зарахування з 19.10.2025 до списків особового складу та на всі види забезпечення ОСОБА_1 визнати протиправним та скасувати.
4. Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 звільнити з військової служби солдата ОСОБА_1 як незаконно призваного на військову службу під час загальної мобілізації без статусу військовозобов`язаного.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно довідки військово-лікарської комісії № 2/9/3 від 10 червня 2022 року позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. У зв`язку з чим, у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 03 серпня 2023 року зроблено запис про виключення з військового обліку. Водночас у жовтні 2025 року він був призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 . Позивач вважає, що такі обставини стали наслідком невнесення другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його непридатність до військової служби та виключення з військового обліку. З огляду на це позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявами про внесення відповідних відомостей до Реєстру, однак отримав відмову.
Ухвалою суду від 03.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що автоматичне взяття на військовий облік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №932 має виключно технічний характер та полягає у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Крім того, відповідач вказує, що у зв`язку з невідповідністю відомостей, зазначених у військово-обліковому документі позивача, відомостям, які містяться у Реєстрі, позивачу було оформлено та видано новий військово-обліковий документ.
Військова частина НОМЕР_1 також подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що позивач оскаржує наслідки свого призову на військову службу під час мобілізації, тоді як скасування наказу про його зарахування до списків особового складу військової частини не призведе до відновлення його прав.
Ухвалою суду від 24.06.2026 залучено до участі в справі як другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений строк не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/9/3 від 10.06.2022, позивача на підставі статті 57а графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Діагноз: тотальна алопеція.
Зазначені обставини також підтверджуються відповідним записом у військовому квитку позивача серії НОМЕР_2 , виданому 23.12.1997.
Довідкою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.10.2025 № 2025-1018-1243-3693-7 позивач визнаний придатним до військової служби.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2025 № 4687 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.10.2025 № 300 позивача з 19.10.2025 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2025 №10302 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).
Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина 7 статті 1 Закону №2232-XII).
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з п. 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції від 30.07.2023 року) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За нормами п. 15-1 Порядку № 1487 до запровадження електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти (за наявності у них дійсних військово-облікових документів) можуть надавати інформацію про зміну своїх облікових даних шляхом подання заяв та відповідних підтвердних документів через центри надання адміністративних послуг, на підставі яких районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, орган СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів вносять зміни до відповідних облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
- забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені ст. 9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Згідно з положеннями п. 1, 8, 9, 11 "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року за №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та м. Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", "Про захист інформації в інформаційно- комунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема: організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Відповідно до ч. 1, 5, 8, 9 ст. 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного, другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.
При цьому, з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Відповідно до п.1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
За змістом п.1.1 глави 2 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Як вже встановлено судом, відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/9/3 від 10.06.2022, позивача на підставі статті 57а графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Зазначені обставини також підтверджуються відповідним записом у військовому квитку позивача серії НОМЕР_2 , виданому 23.12.1997.
Водночас, суд наголошує, що виключення з військового обліку означає, що особа втрачає статус військовозобов`язаного та на неї не поширюються обов`язки з військового обліку.
Суд зауважує, що ані доказів спростування висновків ВЛК, викладених у постанові, оформленій довідкою №2/9/3 від 10.06.2022, ані відомостей щодо проведення перевірки компетентними органами правомірності її видачі, або доказів її скасування, суду під час розгляду справи не надано.
При цьому суд зауважує, що при оформленні результатів проходження позивачем ВЛК та виключення з військового обліку, другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 , як суб`єкт, на якого покладено здійснення відповідних владних управлінських функцій, мав дотримуватися встановленої правової процедури, і її порушення не може ставитися в провину позивачу та впливати на його права та обов`язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, відомості щодо визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку внесені до Реєстру не були, що є порушенням Порядку організації та ведення військового обліку, Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів".
За встановлених обставин справи, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
А тому слід зобов`язати другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, на підставі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/9/3 від 10.06.2022 та відповідно до запису у військовому квитку позивача серії НОМЕР_2 , виданому 23.12.1997.
Щодо позовних вимог, заявлених до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині зарахування до списків особового складу військової частини та про зобов`язання звільнити з військової служби, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Тобто, для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто з дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.
Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 року за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція №280).
Відповідно до п. 2 розділу XII Інструкції №280 військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.
Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті.
Пунктом 32 Розділу ІІ Інструкції № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що організація обліку та призову громадян в особливий період, в тому числі щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при виданні наказу від 19.10.2025 № 300 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини командир військової частина НОМЕР_1 не мав підстав піддавати сумніву, що направляючи позивача до військової частини районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснив всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав для його мобілізації на військову службу.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Суд також зазначає, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2025 № 4687 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 19.10.2025 №300 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 є актами індивідуальної дії, які вичерпали свою дію фактом виконання.
Разом з тим, сама по собі реалізація таких актів не позбавляє особу права на їх судове оскарження, якщо ці акти безпосередньо порушують права та законні інтереси позивача.
З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про очевидну протиправність видання наказів про призов позивача на військову службу під час мобілізації та про зарахування позивача до списків особового складу військової частини.
При цьому скасування таких наказів не порушує принцип правової визначеності та не впливає на стабільність публічно-правових відносин у сфері проходження військової служби, а навпаки є необхідним способом реагування держави на допущене суб`єктом владних повноважень порушення вимог законодавства у сфері мобілізації.
Суд також враховує, що визнання протиправним та скасування наказу у відповідній частині є ефективним та належним способом захисту порушених прав позивача, оскільки спрямоване на відновлення його прав, порушених внаслідок призову на військову службу особи, яка на момент такого призову була визнана непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що рішення про призов позивача реалізовано шляхом видання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2025 №4687.
З урахуванням встановлених обставин справи, позовних вимог та положень частини другої статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2025 № 4687 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
Оскільки судом встановлено протиправність наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2025 № 4687 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, то прийнятий на його підставі наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 19.10.2025 №300 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 також є протиправним та підлягає скасуванню.
В даному випадку, суд звертає увагу, що хоч Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» не передбачено окремої підстави для звільнення з військової служби у зв`язку з незаконною мобілізацією, проте проходження військової служби є безпосереднім наслідком видання наказу про призов під час мобілізації. Враховуючи встановлену судом протиправність наказу про призов, з метою ефективного захисту порушених прав позивача та повного їх відновлення, суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків особового складу.
При цьому, з урахуванням встановлених обставин справи, суд зазначає, що чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли суб`єкту владних повноважень діяти на власний розсуд, а також видавати акти індивідуальної дії, які є очевидно протиправними, зокрема здійснювати призов на військову службу під час мобілізації особи, яка була визнана непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку.
Більше того, оскаржуваний позивачем акт індивідуальної дії вичерпує свою дію фактом виконання, тобто призовом позивача на військову службу під час мобілізації та направленням його до військової частини для подальшого проходження військової служби, а тому скасування відповідного наказу в оскаржуваній частині саме по собі не є самостійною підставою для зміни статусу позивача.
Разом з тим, незважаючи на те, що після видання оскаржуваного наказу такий наказ вичерпав свою дію реалізацією, позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, який безпосередньо стосується його прав та законних інтересів.
Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.
Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06 жовтня 2021 року у справі №9901/26/21, від 03 листопада 2021 року у справі №9901/226/21, від 02 лютого 2022 року у справі № 9901/256/21, від 16 березня 2023 року у справі № 9901/494/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 990/152/22, від 14 вересня 2023 року у справі №990/73/23.
Можливість оскарження актів індивідуальної дії не шкодить самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Тобто індивідуально-правові акти можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Будь-який інший спосіб захисту, на переконання суду, не буде ефективним та справедливим, оскільки фактично допущені суб`єктом владних повноважень порушення будуть виправлятися за рахунок особи, щодо якої допущено порушення процедури.
Судовий захист повинен бути реальним та практичним, а не ілюзорним. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак, вищевказаний спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об`єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним та в повній мірі забезпечить повне припинення порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Суд враховує, що відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжними інструкціями від 07.11.2025. У той же час, позивач був звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи зазначене, суд роз`яснює позивачу його право подати до суду клопотання про повернення сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2025 № 4687 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 19.10.2025 №300 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків особового складу.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, на підставі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/9/3 від 10.06.2022 та відповідно до запису у військовому квитку позивача серії НОМЕР_2 , виданому 23.12.1997.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 12 серпня 2026 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідачі:ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )
Головуючий суддя Д.А. Божук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua