Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №480/1232/23 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 р. Справа № 480/1232/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач - 1, Військова частина НОМЕР_1 ), в якій просив:

1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , що виявилися у відмові надати ОСОБА_1 обов`язкові при звільнені документи, розрахунки вислуги років затверджені в кадровому центрі територіальної оборони міністерства оборони України, що запитувалися;

2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати протягом тридцяти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду ОСОБА_1 обов`язкові при звільнені документи, розрахунки вислуги років, які затвердженні (зареєстровані) в кадровому центрі територіальної оборони Міністерства оборони України, що запитувалися.

Свої вимоги мотивував тим, що командування Військової частини НОМЕР_2 , підпорядковане Військовій частині НОМЕР_1 (юридична особа), на дату звільнення 11 червня 2022 року позивача, проігнорувало вимоги Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 і пункту 234 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, зокрема, не підготувало і не долучило до особової справи позивача як військовослужбовця обов`язкові при звільнені документи (розрахунки вислуги років затверджених в кадровому центрі ТРО МО України, грошовий атестат та довідки про додаткові види грошового забезпечення за період служби), чим позбавило позивача законного права на отримання пенсії за вислугою років.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 27.04.2023, з урахуванням ухвали суду від 28.04.2023 про виправлення описки, до участі у розгляді справи залучено в якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_2 (а. с. 91-92) та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 15.03.2023 позовна заява залишалася без руху (а. с. 53-54), а ухвалою суду від 29.03.2023 визнано поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку для звернення з цим позовом до суду та поновлено йому цей строк, у зв`язку з чим розгляд справи продовжено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а. с. 72-73).

Ухвалою суду від 07.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду (а. с. 83-84), а ухвалою суду від 24.05.2023 - відмовлено у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_2 про залишення позовної заяви без розгляду (а. с. 108-109).

Представник Військової частини НОМЕР_1 подав до суду відзив на позовну заяву (а. с. 45-48), позивач - відповідь на відзив (а. с. 65-65), а представник Військової частини НОМЕР_1 - заперечення на відповідь на відзив (а. с. 76-79). Також відзив подав представник Військової частини НОМЕР_2 .

Так, у відзиві представник Військової частини НОМЕР_1 заперечив проти задоволення позову. Зазначає, що відповідно до ст. 2.12 Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 структурним підрозділом, який відповідає за кадрову роботу в структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України є відділ персоналу відповідної військової частини, а тому саме військова частина НОМЕР_2 має бути належним відповідачем у справі. Додатково звертає увагу, що у зв`язку з відсутністю своєчасної і достовірної інформації зі сторони позивача про бажання вийти на пенсію, відповідно військовою частиною не здійснювався розрахунок вислуги років з направленням до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Окрім того, всі необхідні документи, а саме: копія розрахунку вислуги років; грошовий атестат; довідка про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення були направлені позивачу 14.08.2022, а також до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою долучення до особової справи позивача.

У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів Військової частини НОМЕР_1 та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У запереченні на відповідь на відзив, представник Військової частини НОМЕР_1 наголосив на тому, що належним відповідачем у справі має бути саме Військова частина НОМЕР_2 , де проходив військову службу позивач.

Представник Військової частини НОМЕР_2 подав відзив на позовну заяву (а. с. 100-101), в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що у зв`язку з відсутністю своєчасної і достовірної інформації зі сторони позивача про бажання вийти на пенсію, відповідно військовою частиною не здійснювався розрахунок вислуги років з направленням до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Окрім того, всі необхідні документи, а саме: копія розрахунку вислуги років; грошовий атестат; довідка про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення були направлені позивачу 14.08.2022, а також до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою долучення до особової справи позивача.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач з 01.09.2011 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) (а. с. 63).

Поряд з цим, згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.02.2022 №32 відповідно до Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №69/2022 та Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" ОСОБА_1 було призвано за мобілізацією до Військової частини НОМЕР_2 та зараховано до списків особового складу і на всі види забезпечення за посадою командир мінометного взводу мінометної батареї (а. с.29).

У подальшому, наказом начальника Регіонального управління сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 08.06.2022 № 89 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за п.п. "б" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я), а згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 11.06.2022 № 128 ОСОБА_1 з 11.06.2022 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, направлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 30).

20.06.2022 позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_2 із заявою, в якій просив підготувати та направити документи до ГУ ПФУ в Сумській області для призначення пенсії за вислугу років на підставі п. "б"-"д" статті 12 Закону № 2262-XII, зокрема, розрахунок вислугу років та довідку про отримане грошове забезпечення (а. с.7-8). У відповідь на подану заяву Військова частина НОМЕР_2 листом від 01.07.2022 вих. № 388 повідомила ОСОБА_1 про неможливість надання розрахунку вислуги років, у зв`язку з передачею особової справи до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 9).

Також позивач 20.06.2022 звертався з аналогічною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 10-11), а в подальшому повторно до Військової частини НОМЕР_2 (а. с. 14-16), ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 26-27) та до командувача сил ТРО Міністерства оборони України (а. с. 19-21, 23-24), в яких, просив надати розрахунок його вислуги років та витребувати його особову справу в ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки з раніше наданих позивачу відповідей ОСОБА_1 повідомляли, що його особова справа після звільнення була передана до ІНФОРМАЦІЯ_4 і розрахунок вислуги років можна отримати за таким територіальним центром. Також у вказаних заявах просив зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 надати розрахунок вислуги років.

На подані заяви позивача листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.06.2022 №11/1634 повідомлено про те, що ОСОБА_1 необхідно звернутися до військової частини, де він проходив службу, для направлення документів для складання розрахунку вислуги років на пенсію до Кадрового центру ЗСУ. Щодо направлення документів до органів Пенсійного фонду, рекомендовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 12-13).

Також позивача листами Військової частини НОМЕР_2 від 14.08.2022 № 605 та від 09.10.2022 № 912 повідомлено про те, що звільнення ОСОБА_1 було не заплановане і на момент звільнення ним не було надано рапорту до Військової частини НОМЕР_2 , для розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію та на даний час він є військовозобов`язаним, тому розрахунок вислуги років з наданими ним довідками про періоди проходження служби в інших військових формуваннях, в органах МВС, національної поліції, фіскальної служби, складає ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якому він перебуваєте на обліку. Особова справа ОСОБА_1 направлена до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До таких листів додали розрахунок вислуги років, грошовий атестат ІНФОРМАЦІЯ_7 та довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення від 04.08.2022 (а. с. 17-18, 31).

Крім того, позивача також повідомлено листом Військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2022 № 3361 про те, що рапорт про звільнення за станом здоров`я поданий позивачем за 10 днів до фактичного звільнення, тобто з порушення двомісячного строку щодо дати на яку планувалося звільнення, що унеможливило виконання п. 2.15 Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 з вини позивача. Крім того, позивач станом на день звільнення вже перебував на пенсії, як особа що отримала інвалідність під час проходження військової служби та отримував пенсійне забезпечення у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Тому на нього розповсюджується дещо інший порядок перерахунку пенсії, який передбачений ч. 3 ст. 2 зазначеного Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Особова справа ОСОБА_1 була направлена до ІНФОРМАЦІЯ_4 та чинним законодавством не передбачено витребування особової справи пенсіонера з РТЦК та СП назад у військову частину. До того ж, всі необхідні документи (копія розрахунку вислуги років, грошовий атестат, довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) були направлені позивачу 14.08.2022 (а. с. 22, 25).

Також позивача листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24.01.2023 № 11/464 повідомлено про те, що відповідно до п. 2.15 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, попередній розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію складається відповідним управлінням (відділом) персоналу та передається разом з особовою справою до фінансового органу (пункт 2.12 цього розділу), який складає основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію і повертає його в управління (відділ) персоналу для долучення до особової справи військовослужбовця.

У подальшому, особова справа військовослужбовця з долученими до неї розрахунком вислуги років, витягом із наказу про звільнення з військової служби надсилається в обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки безпосередньо управлінням (відділом) особового складу частини або військовою частиною, які оформлювали звільнення військовослужбовця з військової служби для вирішення питання призначення (перерахунку) пенсії.

Враховуючи вищевикладене, позивачу рекомендовано звернутися саме до військової частини, де ОСОБА_1 , проходив службу, для направлення документів для складання розрахунку вислуги років на пенсію до ІНФОРМАЦІЯ_8 . Щодо направлення документів до органів Пенсійного фонду, рекомендовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 28).

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ) зазначений закон визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями тимчасово непридатними за станом здоров`я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців.

Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами (стаття 40 Закону № 2232-XII).

Відповідно до преамбули Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ) зазначений закон визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону № 2011-ХІІ пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

За приписами статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі – Закон № 2262-XII) особи з числа військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, та серед іншого і податкової міліції, мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів (статті 1-1 Закону № 2262-XII).

Відповідно до частин 1, 3 статті 2 Закону № 2262-XIІ у редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.

Згідно із статтею 7 Закону № 2262-XIІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.

Відповідно до пунктів 2,4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (тут і далі - у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Порядок №3-1) заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом ( 2262-12 ), подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) ч е р е з, зокрема, уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України. Заява про п е р е в е д е н н я з о д н о г о виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання.

Пунктом 7 Порядку №3-1 визначено перелік документів, які подаються для призначення пенсії за вислугу років, серед них грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 Закону ( 2262-12 ).

Згідно пункту 12 Порядку №3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів (пункт 14 Порядку №3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону ( 2262-12 ). Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що у випадку, якщо особа виявила бажання бути переведена на інший вид пенсії, на яку вона має право, через уповноважений структурний підрозділ має право подати відповідну заяву та визначений перелік документів.

Поряд з цим особа має право на перерахунок вже призначеної пенсії, за наявності на це підстав, для чого надає додаткові документи.

Позивач, який є отримувачем пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 2262-XIІ, вважаючи, що має право на отримання пенсії за вислугу років на підставі пункту «б» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XIІ, звернувся до військової частини НОМЕР_2 з заявою про підготовку та направлення документів до органів Пенсійного фонду України в Сумській області для призначення пенсії за вислугу років, у тому числі скласти відповідний розрахунок вислугу років на пенсію.

Військова частина НОМЕР_2 на звернення позивача направила, серед іншого розрахунок вислуги років (а.с.129), втім без попереднього направлення такого розрахунку до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, та роз`яснено, що оскільки звільнення позивача не було заплановано, особова справа була направлена до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому розрахунок вислуги років військовослужбовця для призначення пенсії має складати ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Отже, спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою у підготовці необхідних під час звільнення документів, та, зокрема, у відмові підготувати відповідний розрахунок вислуги років військовослужбовця для призначення пенсії.

За обставин справи судом враховано, що приписами частини 7 статті 26 Закону № 2232-XII встановлено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України. При цьому пунктом 3 статті 24 Закону № 2232-XII встановлено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Так, порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), пунктом 234 якого передбачено, що перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.

Вислуга років військової служби військовослужбовців розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення.

Інформація про розраховану вислугу років військової служби доводиться військовослужбовцю під підпис перед оформленням документів для його звільнення з військової служби. У разі незгоди з розрахунком вислуги років військової служби військовослужбовець повинен письмово обґрунтувати свої заперечення на аркуші з розрахунком вислуги років і засвідчити їх своїм підписом. У разі відмови військовослужбовця підписати розрахунок вислуги років про це робиться відповідний запис на цьому ж аркуші та засвідчується підписами осіб, які були присутні під час бесіди.

Порядок проведення розрахунку вислуги років визначається Міністерством оборони України.

Так, наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення № 530), згідно п. 2.12 якого обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсій здійснюється, зокрема, Департаментом фінансів Міністерства оборони України за п о д а н н я м відповідних п і д р о з д і л і в п е р с о н а л у - особам офіцерського складу, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу в апаратах Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, у Генеральному штабі Збройних Сил України та в і й с ь к о в и х ч а с т и н а х, військових навчальних закладах, установах і організаціях, органах військового управління, які їм безпосередньо підпорядковані, у командуваннях видів Збройних Сил України.

Згідно п. 2.13 Положення № 530 п р и о б ч и с л е н н і в и с л у г и років на п е н сію військовослужбовцям, які підлягають звільненню з військової служби, складається розрахунок вислуги років військовослужбовця н а п е н с і ю (додаток 3). У розрахунку зазначаються всі календарні періоди військової служби і окремо періоди, що зараховуються до вислуги років на пільгових умовах, а також загальна вислуга років на пенсію.

Відповідно до пункту 2.14 Положення №530 я к щ о військовослужбовець, який підлягає звільненню з військової служби, м а є п р а в о н а пенсію, що призначається відповідно до підпункту “б” частини першої статті 12 Закону, то в розрахунку загального страхового стажу (в календарному обчисленні) на пенсію за вислугу років (додаток 4) зазначаються всі календарні періоди військової служби та окремо календарні періоди роботи як працівника, а також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.

Згідно пункту 2.15 Положення № 530 попередній розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію складається відповідним управлінням (відділом) персоналу та передається разом з особовою справою до фінансового органу (пункт 2.12 цього розділу), який складає основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію і повертає його в управління (відділ) персоналу для долучення до особової справи військовослужбовця.

Вислуга років розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення військовослужбовця. Розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію не складається для військовослужбовців, щодо яких на дату запланованого звільнення не дотримуються умови призначення пенсії, зазначені у статті 12 Закону.

Після звільнення військовослужбовця з військової служби зазначений примірник особової справи разом з основним розрахунком вислуги років надсилається в обласний ТЦКСП за обраним військовослужбовцем місцем проживання, а попередній розрахунок залишається у справах фінансового органу та зберігається протягом трьох років.

Згідно з пунктом 2.18 Положення №530 обласний ТЦКСП при призначенні пенсій перевіряє розрахунки вислуги років і додатково включає період неврахованої служби військовослужбовців з дня складення розрахунку вислуги років по день звільнення з військової служби.

Відповідно до п. 2.19 Положення № 530 вислуга років на пенсію, обчислена органами, зазначеними в пункті 2.12 цього розділу, доводиться під підпис військовослужбовцю, який представляється до звільнення з військової служби, на звороті відповідного розрахунку. Заперечення військовослужбовця щодо складеного розрахунку повинні бути розглянуті до його звільнення з військової служби.

Аналіз вказаних норм Положення № 1153/2008 та Положення № 530 свідчить про те, що складання попереднього розрахунку вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії покладається саме на відповідні підрозділи персоналу, після чого такий розрахунок має бути переданий разом з особовою справою з відповідним поданням до фінансового органу, визначеного пунктом 2.12 Положення № 530, зокрема, Департаменту фінансів Міністерства оборони України, які, у свою чергу, мають скласти основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію і повернути його в управління (відділ) персоналу для долучення до особової справи військовослужбовця.

Позивач у справі наполягає на тому, що має право на призначення пенсії за вислугу років на підставі підпункту “б” частини першої статті 12 Закону, а тому військова частина у відповідно до пункту 2.14 Положення №530 мала скласти грошовий атестат, довідку про додаткові види грошового забезпечення та розрахунок загального страхового стажу (в календарному обчисленні) на пенсію за вислугу років.

Суд під час розгляду справи бере до уваги, що позивачу та для долучення до особової справи були надіслані грошовий атестат, а також довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (а.с.17, 128,130).

У той же час матеріали справи містять лише розрахунок вислуги років на пенсію (а.с.129), складений військовою частиною НОМЕР_2 згідно Додатку 3, втім докази виконання вимог пунктів 2.14 в частині складання розрахунку згідно Додатку 4 (чи докази відсутності у позивача права на пенсію на підставі підпункту “б” частини першої статті 12 Закону № 2262-XIІ), а так само виконання вимог пункту 2.15 Положення №530, зокрема, в частині направлення розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію разом з відповідним поданням до фінансового органу, визначеного пунктом 2.12 Положення № 530, для складання основного розрахунку вислуги років, матеріали справи не містять та таких доказів відповідачів не надали.

Представники відповідача в обґрунтування своїх доводів, з посиланням на пункт 2.15 Положення № 530, вважають, що оскільки позивач вже є військовим пенсіонером, перехід з одного на інший вид пенсії законом не передбачено, що свідчить про недотримання умов призначення пенсії, зазначені у статті 12 Закону № 2262-XIІ, а відтак, розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію не повинен складатися.

Ці доводи є необґрунтованими, оскільки за приписами пункту «б» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XIІ пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Тобто умовами призначення пенсії за вислуги років за пунктом «б» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XIІ є досягнення особою відповідного віку (45років) та наявність страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців має становити військова служба або служба в органах внутрішніх справ, та зокрема у податковій міліції, а не «відсутність факту отримання іншого виду пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XIІ», як помилково вважають відповідачі.

Доказів не дотримання позивачем вказаних вище умов, визначених пунктом «б» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XIІ, для призначення пенсії за вислугу років відповідно до цього пункту, відповідачами не надано. Також відповідачі не заперечують у цій справі факту досягнення позивачем на день його звільнення 45років чи наявності у нього страхового стажу 25 років і більше, у тому числі не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців військової служби.

Крім того, як вже зазначалось вище, Законом № 2262-XIІ передбачено право особи, яка має право на різні види пенсії, обрати вид пенсії, яку вона бажає отримувати, а Порядком №3-1, у свою чергу, передбачено право звернення у такому разі із заявою про перехід на інший вид пенсії за наявності у особи такого права.

Відтак, вказані вище доводи представників відповідача суд не бере до уваги.

Посилання представників відповідача на те, що на час звільнення у військовій службі була відсутня інформація від позивача про його бажання на отримання пенсії за вислугу років, суд також не бере до уваги, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 170 від 10.04.2009 ( у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об`єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються: подання (додаток 1), рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України, Резерв кандидатів для просування по службі (додаток 2), План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад (далі - План переміщення на посади) (додаток 16) на військовослужбовців, зокрема, щодо звільнення з військової служби.

Додатком 19 Інструкції № 170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Так, відповідно до пункту 3 Додатку 19 Інструкції № 170 визначено, що при поданні до звільнення з військової служби за підставами: за станом здоров`я, подається, копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; висновок (постанова) військово-лікарської комісії; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).

Аналіз наведених законодавчих норм свідчить про те, що розгляд рапорту про звільнення зі служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає перевірку документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення з військової служби, уточнення даних про проходження особою військової служби, перевірку документального підтвердження періодів служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, у тому числі наявності права на пенсію за вислугу років, та підготовку подання. Таким чином, саме на військову частину покладено обов`язок перевірити дані про проходження особою військової служби чи документальне підтвердження періодів служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, у тому числі для наявності чи відсутності права у особи на пенсійне забезпечення за вислугою років.

А відтак, вказані вище доводи відповідачів судом також не беруться до уваги.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, беручи до уваги, що відповідно до пункту 2.15 розділу ІІ Положення № 530 обов`язок щодо складання попереднього розрахунку вислуги років (страхового стажу) на пенсію та передачі його разом з особовою справою до фінансового органу (визначеного пунктом 2.12 розділу ІІ Положення № 530), для складання основного розрахунку вислуги років (страхового стажу) на пенсію, покладено саме на військову частину НОМЕР_2 , в якій проходив військову службу позивач (а не на військову частину НОМЕР_1 , як помилково вважає позивач), втім в матеріалах справи відсутні докази виконання Військовою частиною НОМЕР_2 вказаних вище вимог пунктів 2.14 та 2.15 розділу ІІ Положення № 530, суд, з урахуванням вимог статті 9 КАС України вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково та визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_2 у підготовці обов`язкових під час звільнення позивача документів, зокрема, розрахунку вислуги років (страхового стажу) військовослужбовця на пенсію у відповідності до вимог Положення № 530, за результатом розгляду заяв ОСОБА_1 від 20.06.2022 та 20.07.2022, та зобов`язати військову частину НОМЕР_2 видати ОСОБА_1 складений у відповідності до вимог розділу ІІ Положення №530, розрахунок вислуги років (страхового стажу) військовослужбовця на пенсію.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, беручи до уваги, що фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_2 , яка допустила порушення прав позивач, здійснює військова частина НОМЕР_1 (а.с.117-118), суд вважає необхідне стягнути на користь позивача в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 1073,60 грн, сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції (а. с. 6) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .

Щодо зобов`язання відповідача спірний розрахунок надати протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішення, з огляду на зміст цих вимог, суд розцінює про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Надаючи оцінку цьому клопотанню, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, частиною шостою статті 382 КАС України визначено, що суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.

Аналіз викладеного дає суду підстави сформувати висновки про те, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Суд звертає увагу, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Таким чином, спосіб судового контролю, передбачений стаття 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, яке залишається невиконаним.

При цьому аби застосувати вказаний спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення.

У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому статтею 382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що станом на час вирішення спору по суті відсутні об`єктивно підтверджені належними і допустимими доказами підстави вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Відтак, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду на стадії ухвалення судового рішення.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_2 у підготовці обов`язкових під час звільнення ОСОБА_1 документів, зокрема, розрахунку вислуги років (страхового стажу) військовослужбовця на пенсію у відповідності до вимог Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014, за результатом розгляду заяв ОСОБА_1 від 20.06.2022 та 20.07.2022.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 видати ОСОБА_1 складений у відповідності до вимог розділу ІІ Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014, розрахунок вислуги років (страхового стажу) військовослужбовця на пенсію за вислугу років.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 в рахунок повернення сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

У задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13.08.2026.

Суддя І.Г. Шевченко