Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №460/10701/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

Суд: Рівненський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 12 серпня 2026 р.

Справа: №460/10701/26

Суддя: К.М. Недашківська

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2026 року м. Рівне№460/10701/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – Відповідач1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – Відповідач 2), в якому Позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №17255011307 ввід 26.05.2026 щодо відмови у призначення пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1983 по 20.02.1985, а також період навчання з 01.09.1983 по 24.04.1984; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовило у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач не погоджується з такими діями Відповідачів та вважає їх протиправними. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стислий виклад заперечень Відповідача 1.

Відповідач 1 – Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подав відзив на позовну заяву, в якому вказав що оскільки у Позивача відсутній необхідний страховий стаж, то підстав для призначення пенсії за віком немає. Просить відмовити у позові повністю.

Ухвалою суду від 22.06.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26 травня 2026 року звернувся до органів пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №172550011307 від 26.05.2026 року Позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідної кількості страхового стажу.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не враховано період навчання з 01.09.1983 по 20.02.1985 (диплом НОМЕР_1 від 20.02.1985), оскільки він перетинається з періодами строкової військової служби. Крім того, до страхового стажу не враховано період навчання з 01.09.1983 по 24.04.1984 (свідоцтво № 000273 ВІД 25.04.1984), оскільки відсутня інформація про здобуття освіти та присвоєння кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Не погодившись з відмовою Відповідача 1 у призначенні пенсії, Позивач звернувся до суду.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж – період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За змістом частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом №1058-IV.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV у 2026 році право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 33 років.

Питання зарахування періодів до 01.01.2004 визначається з урахуванням Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон №1788-XII).

Пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного стажу роботи за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи за період до 01.01.2004, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За пунктом 8 Порядку №637 час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах відомостей про конкретні періоди навчання приймаються довідки про тривалість навчання у відповідні роки за умови наявності даних про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах за загальним правилом не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації права на соціальний захист, а за наявності сумнівів пенсійний орган повинен використати передбачені законом повноваження для перевірки документів, а не покладати негативні наслідки недоліків їх оформлення на особу.

З аналізу наведених норм слідує, що для періодів до набрання чинності Законом №1058-IV правове значення має факт належного документального підтвердження відповідного періоду, а Пенсійний фонд при оцінці документів повинен з`ясувати фактичну тривалість періоду, який може бути включений до страхового стажу, а не відкидати весь період лише через часткове накладення з іншим зарахованим календарним періодом.

Щодо періоду навчання з 01.09.1983 по 20.02.1985, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджено, що трудова книжка Позивача містить окремий запис про навчання з 01.09.1983 по 15.05.1984, після якого безпосередньо міститься запис про проходження строкової військової служби з 16.05.1984 по 15.04.1986.

Диплом серії НОМЕР_1 , на який посилається запис трудової книжки, підтверджує початок навчання 01.09.1983 та здобуття Позивачем професійної кваліфікації.

Водночас відомості диплома про закінчення повного курсу 20.02.1985 частково накладаються на підтверджений трудовою книжкою період строкової військової служби, який розпочався 16.05.1984.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що саме перетин з періодом строкової військової служби Відповідач визначив як одну з підстав неврахування навчання. Отже, зі змісту цього рішення слідує, що період строкової військової служби враховувався Відповідачем при обчисленні страхового стажу Позивача.

Разом з тим перетин починається лише з 16.05.1984. Відповідач не навів правових або фактичних підстав, які б перешкоджали виокремити та зарахувати календарний період навчання з 01.09.1983 по 15.05.1984, що не охоплюється строковою військовою службою та прямо підтверджений трудовою книжкою.

Суд погоджується з тим, що один і той самий календарний проміжок часу не може бути додатково врахований двічі лише через одночасне існування кількох документів або юридичних підстав його підтвердження. Тому частина періоду навчання після 16.05.1984, яка збігається з уже врахованим періодом строкової військової служби, не створює додаткового календарного страхового стажу.

Отже, Відповідач мав правові підстави не допустити подвійного обчислення часу, однак не мав підстав не враховувати весь заявлений період навчання. Період з 01.09.1983 по 15.05.1984, який не охоплюється строковою військовою службою, належним чином підтверджений та підлягає врахуванню до страхового стажу Позивача.

Щодо періоду навчання з 01.09.1983 по 24.04.1984 за свідоцтвом №000273.

Свідоцтво №000273 від 25.04.1984 містить відомості про конкретний період навчання Позивача з 01.09.1983 по 24.04.1984 за програмою підготовки водіїв транспортних засобів категорій «В», «С», а також про складання ним випускних іспитів.

З огляду на пункт «д» частини третьої статті 56 Закону №1788-XII та пункт 8 Порядку №637 сам по собі мотив Відповідача про відсутність у свідоцтві формулювання щодо певного освітньо-кваліфікаційного рівня не є достатнім для повного неврахування документа. Закон №1788-XII охоплює, зокрема, навчання в училищах та на курсах з підготовки кадрів, а Порядок №637 прямо відносить свідоцтва до документів, якими може підтверджуватися час навчання.

Разом з тим період з 01.09.1983 по 24.04.1984 повністю знаходиться в межах періоду з 01.09.1983 по 15.05.1984, який підтверджений трудовою книжкою та підлягає врахуванню до страхового стажу. Отже, свідоцтво №000273 додатково підтверджує фактичне навчання Позивача у межах цього календарного проміжку, однак не є підставою для повторного, подвійного зарахування тих самих календарних днів до страхового стажу.

За таких обставин вимога Позивача про зарахування періоду з 01.09.1983 по 24.04.1984 як окремого додаткового періоду поряд із періодом навчання, який починається 01.09.1983, задоволенню в такому формулюванні не підлягає.

Вирішуючи вимоги зобов`язального характеру, суд зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 08.02.2024 в справі №500/1216/23 (провадження №К/990/37966/23), дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності щодо заяви Позивача, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо необхідності для відновлення порушеного права Позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 травня 2026 року про призначення пенсії за віком та зарахувати до страхового стажу період навчання з 01 вересня 1983 року по 15 травня 1984 року, який не охоплюється періодом строкової військової служби.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 665 грн 60 коп, сплачена відповідно до квитанції від 17.06.2026, за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача 1, який прийняв спірне рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №17255011307 від 26.05.2026 щодо відмови ОСОБА_1 у призначення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 травня 2026 року про призначення пенсії за віком, та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01 вересня 1983 року по 15 травня 1984 року, який не охоплюється періодом строкової військової служби, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області суму судового збору у розмірі 655 грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 серпня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15,м. Івано-Франківськ,Івано-Франківська обл.,76018, ЄДРПОУ/РНОКПП 20551088)

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, 33028; ЄДРПОУ 21084076.

Суддя К.М. Недашківська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua