Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №352/1940/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1940/26

Провадження № 1-кп/352/246/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026091250000142 від 16.06.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із вищою освітою, який перебуває на посаді старшого диспетчера автомобільного транспорту служби автотранспорту Івано-Франківської філії ТОВ «Газопровідні мережі України», який не має на утриманні неповнолітніх чи непрацездатних осіб, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановленому місці, 03.06.2026 марки о 22 год 01 хв, використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Apple», моделі «Iphone 11 Pro», через телеграм-канал «Кратом Україна» за грошові кошти в сумі 1000 гривень, незаконно придбав один зіп- пакет із подрібненим листям рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, із biak), що відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

16.06.2026 ОСОБА_5 отримав даний наркотичний засіб у поштоматі №47958 ТОВ «Нова пошта», що знаходиться в с. Загвіздя вул. Підгірка, la, Загвіздянської територіальної громади Івано-Франківського району Івано- Франківської області та незаконно зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту.

16 червня 2026 року працівниками ВП № 1 (м. Тисмениця) Івано- Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 було зупинено з метою перевірки документів на підставі норм Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та п. 11 розпорядження КМУ № 181 - р від 24.02.2022 «Питання запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні», згідно яких працівники поліції мають право проводити перевірки документів в осіб, а в разі потреби огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією та законами України.

Під час розмови з працівниками поліції ОСОБА_5 усвідомлюючи, що може бути викритим у незаконному зберіганні наркотичних засобів, повідомив, що має при собі посилку, в якій знаходяться обмежені в обігу наркотичні засоби.

В подальшому, 16.06.2026 у період часу з 20 год 10 хв до 20 год 53 хв, прибулою на місце події слідчо-оперативною групою неподалік поштомату ТОВ «Нова пошта», що в с. Загвіздя по вул. Підгірка, 1а, вилучено посилку, в якій знаходився один зіп-пакет із порошкоподібною речовиною з подрібненим листям рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), яке згідно Постановою КМУ від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» віднесене до II таблиці, списку №1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено». Маса кратому, в перерахунку на суху речовину, становить 98,2362 грам, що згідно Наказу МОЗ № 188 від 01.08.2000, відноситься до особливо великих розмірів.

Таким чином, обвинувачується у вчиненні умисних дій, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів, обіг яких обмежено, в особливо великих розмірах, без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, обіг яких обмежено, в особливо великих розмірах, без мети збуту.

31.07.2026 року між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 в присутності захисника укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч ч. 3 ст. 309 КК України.

Сторони узгодили покарання за ч.3 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, у відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком, який буде визначено судом. Покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені положеннями ст. 76 КК України.

У даній угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які роз`яснені прокурору та обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку ч. 3 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином.

У судовому засіданні прокурор та обвинувачений, а також захисник, підтвердили, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та просили її затвердити.

Також обвинувачений у судовому засіданні показав, що він повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, і не оспорює всі істотні для даного кримінального провадження обставини та правову кваліфікацію його дій, згоден з укладеною угодою та розуміє наслідки її укладення, затвердження та невиконання.

Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, а також шляхом опитування учасників судового провадження, з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, укладеної з прокурором, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Отже, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угод за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідків постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що в даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості.

Оскільки на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , а дії останнього органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 3 ст. 309 КК України, доведеною суд уважає і винуватість поза розумним сумнівом ОСОБА_5 у порядку, передбаченому статтями 468-476 КПК України.

При цьому суд перевірив ступінь сприяння обвинуваченим під час досудового розслідування кримінального провадження, які виразилися у наданні викривальних показань щодо вчинення ним кримінального правопорушення. За допомогою надання викривальних показань обвинуваченим ОСОБА_5 забезпечено суспільний інтерес на швидке проведення досудового розслідування.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України пом`якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та факт сплати обвинуваченим грошових коштів на Збройні Сили України у розмірі 100 000 грн.

Обставин, які відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання ОСОБА_5 в ході досудового розслідування не встановлено.

Також суд бере до уваги, що прокурором було враховано вимоги статей 469, 470 КПК України щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, який надав викривальні показання щодо себе, забезпечив швидке досудове розслідування, як і наявність суспільного інтересу у розкритті кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений перерахував грошові кошти у виді благодійного внеску на ЗСУ, за місцем проживання характеризується позитивно.

Отже, ураховуючи наведені особистісні відомості щодо обвинуваченого, наявність чотирьох обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд погоджується із тим, що покарання на підставі угоди може бути визначено у виді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України.

Відтак, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди покарання за ч ч. 3 ст. 309 КК України, у виді у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, тривалістю 2 (два) рік, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені п.1, 2 ч.1, п.2, 4 ч.3 цієї статті:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. При цьому тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Таким чином, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної 31.07.2026 року між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 в присутності захисника, її форма та зміст відповідають вимогам КПК і КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту підлягає скасуванню.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України. При цьому суд зазначає, що як убачається з обвинувачення висунутого ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні, він використовував свій мобільний телефон із сім картою для придбання психотропної речовини через всесвітню мережу Інтернет, тобто використовував як знаряддя кримінального правопорушення, а тому відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України останнє підлягає конфіскації.

У відповідності до ст. ст. 122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/109-26/8593-НЗПРАП у розмірі 1925,44 грн.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31.07.2026 між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № №12026091250000142 від 16.06.2026 року .

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, та призначити йому, узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені п.1, 2 ч.1, п.2, 4 ч.3 цієї статті:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Іспитовий строк ОСОБА_5 рахувати з часу проголошення вироку.

Скасувати арешт на тимчасово вилучене майно, накладений ухвалою слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18.06.2026 року.

Речові докази: один зіп-пакет чорного кольору з порошкоподібною речовиною зеленого кольору всередині, який поміщено до сейф-пакета NPU №5105238, поліетиленовий пакет ТОВ «Нова пошта» 20451463558142, який упаковано у спецпакет NPU №5105237 - знищити;

мобільний телефон марки "Iphone 11 PRO", ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , із сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ "ВФ Україна" НОМЕР_3 , конфіскувати в дохід держави як знаряддя вчинення злочину.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави 1 925 (одну тисячу дев`ятсот двадцять п`ять) грн 44 коп. витрат на проведення судової експертизи СЕ-19/109-26/8593-НЗПРАП від 02.07.2026 в Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту скасувати.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому статтями 376, 615 КПК України.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1