Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №347/1615/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1615/26

Провадження № 2/347/1177/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Данилюк М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

30.06.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що з 2021 року по травень 2026 року вона перебувала у сімейних відносинах без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що подружнє життя з відповідачем не склалося, тому шлюбні відносини між ними були припинені, разом з тим і проживання та ведення спільного побуту. Впродовж двох останніх місяців ОСОБА_2 не надає коштів на утримання їхньої спільної з ним неповнолітньої дитини.

Позивач стверджує, що їхній з відповідачем малолітній син проживає разом з нею, в будинку її батьків, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї № 850 від 29.06.2026.

Згідно медичного висновку № 59/25 від 06.05.2025 ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю підгрупи А, захворювання (патологічний стан): ДЦП, снастичний тетрапарез зі стійкими тяжкими руховими порушеннями. Епілептичний синдром (синдром Веста). Хвороба дитини є тяжкою та вимагає постійного догляду як внаслідок діагнозу, так і в силу малолітнього віку.

Позивач здійснює догляд за дитиною та на даний час утримує сина самостійно. В свою чергу відповідач самоусувається від свого обов`язку виховання та утримання дитини, вирішити дане питання в позасудовому порядку не вдалося, оскільки між позивачем та відповідачем відсутня домовленість щодо утримання дитини.

Позивач вказує, що забезпечення належного рівня утримання дитини їй не під силу, оскільки вона не має можливості працевлаштуватися, оскільки здійснює догляд за дитиною. Таким чином, вона змушена обмежувати свої потреби, оскільки коштів на проживання, лікування та утримання дитини їй не вистачає.

Їхній спільний з відповідачем син потребує значних коштів на лікування, так як регулярно проходить реабілітацію в Івано-Франківській обласній лікарні та в Буковинському центрі відновного лікування та комплексної реабілітації дітей. Також, 3-4 рази щотижнево дитина відвідує масажні процедури, які є частиною лікування. Вартість однієї процедури становить 200 гривень, що підтверджується копіями платіжних інструкцій, доданих до даної заяви. Таким чином, лише витрати на лікування, реабілітацію та проїзд в межах лікування складають близько 6 000 гривень щомісячно. Окрім того, необхідні кошти на базові потреби дитини: харчування, одяг, іграшки, засоби гігієни. Також, дитина потребує додаткових витрат на відпочинок, розваги, розвиток, тощо, проте позивач не має змоги самостійно забезпечити такі потреби.

Так, щомісячно на утримання дитини необхідно близько 18 000 - 22 000 гривень, що включать витрати на лікування, реабілітацію, проїзд, харчування, одяг, іграшки, засоби гігієни.

На переконання позивача, оскільки відповідач молодий, працездатний, інших утриманців не має, а тому має можливість та зобов`язаний виплачувати аліменти на утримання дитини. Водночас, батько (відповідач) намагається звести до мінімуму свою участь в утриманні та вихованні їхнього спільного з ним сина, заощаджуючи на ньому кошти. Позивачу відомо, що відповідач періодично їздить за межі України на заробітки та має хоч і не регулярний, але високий рівень доходу.

Позивач вважає, що розмір аліментів на утримання їхнього з відповідачем малолітнього сина необхідно визначити в твердій грошовій сумі, а саме: 10 000 (десять тисяч) гривень щомісячно від дня пред`явлення позову до досягнення ним повноліття.

За змістом ч.2, п.4 ч.6 ст.19, п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без виклику сторін малозначні справи, в тому числі – справи про стягнення аліментів.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст.279 ЦПК України).

Відповідно ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У зв`язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч.13 ст.7 ЦПК України).

Ухвалою судді від 03.07.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін. На підставі даної ухвали відповідачу було надано термін для подачі відзиву або інших клопотань пов`язаних із розглядом даної позовної заяви. Відповідач не надсилав до суду будь-яких клопотань. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши усі наявні докази, які мають значення для розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позов підставним.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позов підставним.

Так, судом встановлено, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 , а матір`ює ОСОБА_1 , що доводиться копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (а.с.9).

Факт проживання малолітнього сина із матір`ю підтверджується копіями витягів з реєструКосівської територіальної громади, згідно з якими ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7,10).

Беручи до уваги копію медичного висновку № 59/25 від 06.05.2025 року КНП «Косівської ЦРЛ» вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є дитиною з інвалідністю підгрупи «А», захворювання (патологічний стан): ДЦП, снастичний тетрапарез зі стійкими тяжкими руховими порушеннями. Епілептичний синдром (синдром Веста) (а.с.11).

Також, копією посвідчення Серія НОМЕР_2 виданого Управлінням СЗН Косівської РДА 14.05.2024 року підтверджується, що ОСОБА_3 , 2022 року народження є дитиною з інвалідністю, опікуном якого є ОСОБА_1 ,2004 року народження (а.с.12).

Виходячи зі змісту акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї № 850 від 29.06.2026 вбачається, що ОСОБА_1 проживає в квартирі батька за адресою: АДРЕСА_1 та має на утриманні дитину з інвалідністю (ДЦП) інвалід дитинства група А, яка потребує стороннього догляду і піклування. З батьком дитини ОСОБА_1 не проживає, фінансової допомоги не отримує (а.с.13).

Враховуючи відсутність добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації їх обов`язку щодо утримання і матеріального забезпечення дитини – наявні правові підстави для стягнення з відповідача аліментів на її утримання.

Відповідно із ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частинами 1, 2 ст.183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.03.2020 року у справі №759/10277/18).

Щодо розміру аліментів слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» та п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»: максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50% заробітної плати цієї особи.

Позивач пропонує стягувати із ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 в розмірі 10 000 гривень щомісячно.

Мінімальна заробітна плата з 01.01.2026 року становить 8647 гривень. Враховуючи, що судом не встановлено факт працевлаштованості відповідача та його місячний дохід, суд виходить саме з цієї суми. 50% від 8647 гривень складає 4323,50 гривень.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч.2 ст.182 СК України).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2026 року для дітей вiком до 6 рокiв становить - 2 817 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років - 3 512 грн.

Згідно ч.3 ст.70 ЗУ «Про виконавче провадження»: загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. 70% від 8647 становить 6052,90 грн.

Отже, запропонований позивачем розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача на утримання дитини щомісячно, не відповідає передбаченому законом розміру аліментів на одну дитину, який не повинен перевищувати 6052,90 грн та не бути меншим 2817 гривень. Однак, загальний розмір стягуваних з відповідача аліментів за наявних у цій справі доказів не може перевищувати 6052,90 грн.

З урахуванням того, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо забезпечення дітей, а також – тенденцію зростання розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і мінімальної заробітної плати для працездатних осіб - суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 3000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів – їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (ч.1 ст.192 СК України).

Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (ч.1 ст.185 СК України).

Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тому аліменти слід присудити з 30.06.2026 року, тобто з дня надходження до суду вказаного позову.

На підставі ст.ст.141, 180-185, 191 СК України, керуючись ст.ст. 81, 89, 263-265, 430 ч. 1 п.1 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі по 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 30.06.2026 рокудо досягнення дитиною повноліття.

Рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Повне рішення складено 12.08.2026 року.

Суддя: Д.С. Драч