Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №345/4245/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4245/26

Провадження № 2/345/2942/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

12.08.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Юрчака Л.Б., секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Калуші справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина, посилаючись на те, що 22 жовтня 2000 року уклала шлюб із відповідачем ОСОБА_2 . У шлюбі у них народилося двоє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка зазначила, що сімейні відносини між сторонами фактично припинилися, оскільки через різні погляди на життя та характери між ними тривалий час виникали сварки й непорозуміння. Подружжя втратило взаємні почуття любові та поваги, протягом понад семи місяців не підтримує сімейних і подружніх відносин та проживає окремо. Вважає, що їхній шлюб фактично носить формальний характер, а його подальше збереження та спільне проживання є неможливими й недоцільними. У зв`язку з цим позивачка також звернулася до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом про розірвання шлюбу. Зазначила, що їхній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є неповнолітнім та потребує матеріального забезпечення. Позивачка самостійно несе основні витрати на його утримання, однак її доходу недостатньо для належного забезпечення потреб дитини. Відповідач належної матеріальної допомоги на утримання сина не надає та не виконує належним чином свій батьківський обов`язок щодо його утримання. За твердженням позивачки, добровільної домовленості щодо сплати аліментів між сторонами не досягнуто. Відповідач є працездатною особою, працює у ПП «Іванковецькі ковбаси», має постійний та достатній дохід, інших утриманців чи непрацездатних осіб на утриманні не має, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання сина. З огляду на наведене позивачка просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, а також покласти на відповідача судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник позивача – адвокат Жовнір М.Й. подав суду заяву про підтримання позову та розгляд справи в відсутності позивача та його представника та прийняти рішення на підставі наданих доказів. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання також не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобуне здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Згідно із ч. 1ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, укладеному 22 жовтня 2000 року, який зареєстрований Виконавчим комітетом Виспаської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, актовий запис № 2 від 22 жовтня 2000 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 .

У шлюбі у них народилося двоє дітей: донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , яке видане 22 жовтня 2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Калуського міського управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 540 від 22 жовтня 2001 року, та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , яке видане 04 серпня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області.

Відповідно до ст. 180 СК України, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Виходячи із вимог ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, що стягуються з батьків на утримання неповнолітніх дітей, визначаєст.184 СК України, яка вказує, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Положеннями ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України.

Вищевказані положення кореспондуються з роз`ясненнями зазначених в п.п. 17, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", якими також встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд повинен врахувати стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України враховує матеріальний стан позивача та відповідача, який є працездатною особою та працевлаштований. Водночас відомості про розмір доходів відповідача в матеріалах справи відсутні.

Разом із тим судом не встановлено обставин, які б перешкоджали відповідачу виконувати покладений на нього законом обов`язок щодо утримання дитини. Враховуючи його працездатність та факт працевлаштування, суд дійшов висновку, що відповідач має можливість працювати, отримувати дохід, виконувати обов`язок щодо утримання дитини та сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Визначений розмір аліментів має забезпечувати належне утримання дитини, її необхідні життєві потреби та умови для гармонійного фізичного, розумового і духовного розвитку.

Судом встановлено, що неповнолітній син проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини належним чином не надає, домовленості між сторонами щодо сплати аліментів не досягнуто.

Крім того, судом встановлено, що відповідач є працездатною особою, працює у ПП «Іванковецькі ковбаси» та отримує дохід. Доказів наявності у відповідача інших утриманців або інших обставин, які б об`єктивно перешкоджали йому надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина, суду не надано.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що неповнолітня дитина потребує матеріального забезпечення, а обоє батьків зобов`язані брати участь у її утриманні. Відповідач, будучи батьком дитини та працездатною особою, має можливість надавати матеріальну допомогу на її утримання.

При таких обставинах, враховуючи матеріальне становище та стан здоров`я сторін, а також встановлений законом мінімальний розмір аліментів на дитину, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягувати з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 всіх видів заробітку щомісячно, але не меншу, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам процесу, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць необхідно допустити до негайного виконання.

У відповідності до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, а тому судовий збір в розмірі 1 331,20 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

У постанові від 28.09.2023 у справі № 686/31892/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надала суду: копію угоди про надання професійної правової (правової) допомоги від 17 липня 2026 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ № 001086 від 12 серпня 2016 року, ордером про надання правничої допомоги від 17 липня 2026 року, квитанцію № 0008141 від 20 липня 2026 року р.

Як вбачається із вищевказаних документів ОСОБА_1 оплатила кошти за правову допомогу адвоката Жовніра М.Й. в розмірі 4 000,00 грн.

Оцінивши подані докази щодо фактично понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність таких витрат зі складністю справи, а також дотримання критерію їх розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Зокрема, суд вважає обґрунтованим, співмірним та таким, що відповідає критеріям розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн., оскільки зазначена сума є співмірною з обсягом наданих послуг, складністю справи та необхідними процесуальними діями сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 180-182, 184 СК України, ст.ст. 137, 141, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_5 , аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 липня 2026 року та до повноліття дитини, шляхом їх виплати в інтересах дитини.

Рішення про стягнення аліментів в частині виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_5 , 4 000,00 гривень понесених нею витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 1 331,20 грн. судового збору на користь Державної судової адміністрації України.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але небули присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів здня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: