Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №187/1565/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне викрадення чужого майна

Дата: 12 серпня 2026 р.

Справа: №187/1565/26

Суддя: Соловйов І. М.

гСправа № 187/1565/26 Провадження № 3/0187/609/26

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П., за відсутності особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в селищі Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Костянтинівка; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; військовий квиток серія НОМЕР_1 виданий 24.04.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

за порушення частини 1 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 . Згідно протоколу ВБА № 165285 від 25.07.2026 про адміністративне правопорушення встановлено, що 24.06.2026 об 12:00 годині за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 здійснив дрібне викрадення чужого майна, а саме металеві вироби вартістю 2000 грн, шляхом крадіжки, чим своїми неправомірними діями вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Як вбачається з протоколу з яким ознайомлена особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, останньому роз`яснені права та обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, а також повідомлено, що справа буде розглядатися Петриківським районним судом Дніпропетровської області.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання доставлений не був, тобто його явка органом поліції забезпечена не була, про причини своєї неявки не повідомив, будучи сповіщеним про дату, час і місце судового розгляду справи в Петриківському районному суді Дніпропетровської області, зокрема, шляхом направлення судової повістки. При цьому, у своїх письмових поясненнях особа, яка притягається до відповідальності зазначив, що «підтвердив факт скоєння ним крадіжки, провину визнає».

Відповідно до вимог статті 268 КУпАП, при розгляді справ означеної категорії, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою.

Однак, враховуючи, що Указом Президента України №64/2022 з 24.02.2022 в Україні введено та в наступному продовжено військовий стан, особа, яка притягається до відповідальності надала письмові пояснення, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ч. 1 ст. 51 КУпАП встановлена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Юридичними ознаками майна як предмета дрібного викрадення є те, що таке майно повинно бути чужим для винного, та як правило, має належати на праві власності іншому суб`єкту права власності

З об`єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів/правопорушень з матеріальним складом. Тому, крім діяння (таємного викрадення), обов`язковими її ознаками є позитивна матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю. Визначення вартості викраденого майна має значення для розмежування діянь, передбачених ст. 51 КУпАП та ст. 185 КК України.

Отже, конструкція об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, свідчить про обов`язковість належного встановлення вартості майна, яке було викрадене.

Так, в протоколі згідно змісту викладеного правопорушення його автором вказано про викрадення особою, яка притягається до відповідальності металеві вироби вартістю 2000 грн.

Однак, документів, які б вказували, який саме металеві вироби (об`єм, колір його ідентифікуючи ознаки, які виокремлюють їх серед подібних) викрадено, чи дійсно вони належить потерпілому, матеріали справи не містять. Так само, матеріали справи не містять відомостей про вартість майна (наприклад довідки, висновок експерта/спеціаліста, тощо). Вартість визначена зі слів особи, яка заявила про викрадення металевих виробів та визначила розмір завданої шкоди орієнтовно 2000 грн. При цьому, що це за шкода (матеріальна/моральна), з чого вона складається, її заява не містить.

Вказане позбавляє суд можливості належним чином дослідити та встановити, яке саме майно було викрадене (його ідентифікуючи ознаки, які виокремлюють його серед подібних), реальну вартість викраденого майна, підтвердити правильність кваліфікації дій особи за інкримінованою статтею і встановити наявність в діях особи об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Слід наголосити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, за відсутності відомостей про предмет посягання, тобто майно, яке було викрадено, його вартість, суд позбавлений можливість встановити наявність в даній справі складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 221, 247, 252, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серія ВБА № 165285 від 25.07.2026 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодекс України про адміністративні правопорушення – закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя І.М. Соловйов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua