Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №201/646/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Номер провадження 2/201/2045/2026

ЄУН 201/646/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 серпня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач – ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_2 , відповідно до якої просить суд шлюб, зареєстрований 27 вересня 2003 року відділом РАГС Жовтневого районного управління юстиції м.Дніпропетровська, актовий запис №953, між позивачем та відповідачем розірвати.

Позивач зазначає, що від шлюбу сторони подружжя має малолітніх дітей – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказує, що з перших днів подружнього життя це була дружна сім`я, заснована на почуттях любові, поваги та вірності один до одного, але з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки між подружжям зіпсувались та все одно Позивачка та Відповідач неодноразово намагались зберегти сім`ю та жити заради дитини. Однак, зберегти родинні стосунки подружжю не вдалося, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у 2022 року. Враховуючи, що Позивачка та Відповідач не проживають однією сім`єю понад два роки, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейних відносин як подружжя, подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них. Зазначає, що на дату звернення із цим позовом між сторонами відсутні спори з приводу розподілу спільного майна та про утримання дитини, оскільки такі питання вирішено в позасудовому порядку. За домовленістю між подружжям, малолітні діти залишаються проживати з матір`ю на її утримані. У зв`язку із зазначеними просить суд розірвати шлюб.

Ухвалою суду від 22 січня 2026 року відкрито провадження у справі, та призначено судове засідання. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 13 лютого 2026 року відкладено судовий розгляд справи.

04 лютого 2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив, у якому представник просив надати сторонам строк для примирення терміном у шість місяців для надання можливості налагодити стосунки та зберегти родину, адже відповідач щиро прагне зберегти шлюб. Водночас, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

06 лютого 2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Зі змісту поданого документа вбачається, що позивачка заперечує проти надання строку для примирення тривалістю шість місяців, про який заявляє відповідач у відзиві. Вважає, що надання строку для примирення перетвориться на інструмент психологічного тиску на Позивачку, яка вже прийняла остаточне рішення, а також призведе до невиправданого затягування розгляду справи. Просить суд відмовити у задоволенні відзиву у повному обсязі.

Суд, з`ясувавши обставини справи, ураховуючи бажання чоловіка зберегти сім`ю і пояснення сторін щодо обставин їх проживання, а також наявність у подружжя двох неповнолітніх дітей та необхідність урахування їх інтересів та захист права на гармонійний розвиток у безпечному середовищі у спілкуванні із батьками, дійшов висновку, що сімейні стосунки між подружжям можливо зберегти, у зв`язку з чим вважав доцільним частково задовольнити прохання представника відповідача та надати сторонам строк на примирення терміном 4 (чотири) місяці.

Ухвалою суду від 04 березня 2026 року зупинено провадження у справі та надано сторонам строк на примирення - 4 (чотири) місяці.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року поновлене провадження у справі на призначене судове засідання.

Сторони у судове засідання не з`явились.

Від представника Позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони Позивача. На задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник Відповідача надав до суду заяву про розгляд справи без участі Відповідача та його представника. У заяві вказує, що сторона Відповідача не визнає позовні вимоги та заперечує проти їх задоволення.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Судом установлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 27 вересня 2003 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 953, та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 . Після одруження дружина залишила прізвище « ОСОБА_5 ».

Від шлюбу подружжя має малолітніх дітей – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , та сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Спір про місце проживання дітей відсутній.

Установленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Як передбачено ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Суд ураховує, що примирення між ними, незважаючи на наданий судом строк для цього, до цього часу не відбулося, та Позивачка не виявила наміру на збереження сім`ї.

Отже, виходячи зі загальної максими, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити, оскільки примирення між сторонами не можливе, сторони подружніх відносин не підтримують, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивачки.

У позовній заяві ОСОБА_1 виявила бажання залишити прізвище, набуте нею у шлюбі – « ОСОБА_5 ».

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 141 ЦПК України.

З огляду на викладене, на підставі статей 104, 105, 110 СК України, керуючись статтями ст.7, 12, 13, 76, 142, 263, 264, 265, 272, 280-283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 27 вересня 2003 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 953, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його підписання або проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.В. Давидовська