Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №199/3547/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/3547/26

(2/199/4236/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

06.08.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., позивачів ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представників сторін ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири в розмірі 46927,00 грн. В обґрунтування позову зазначили, що позивачі по справі є власниками квартири АДРЕСА_1 . Відповідач по справі є власником квартири АДРЕСА_2 , яка розташована над квартирою позивачів.

08.11.2025р. відбулось залиття кватири позивачів. У зв`язку з цим позивачі звернулись до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЄЛЯЄВА 22» з метою усунення аварійної ситуації, з`ясування причини залиття квартири позивачів та її обстеження.

10.11.2025р. в результаті цього звернення складено Акт про наслідки залиття житлового приміщення, який підписано членами комісії та затверджено головою ОСББ Мілютіна Т.І. Зі змісту цього Акту вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 були зафіксовані сліди залиття у житловій кімнаті (площа залиття 14 кв.м.) та кухні (площа залиття 7,2 кв.м.), а також кладовій зі взуттям (залита повністю). Комісією при обстеженні квартири вище АДРЕСА_3 , належної відповідачу, зафіксовано причину залиття, що сталося в результаті зірваного крану на кухні.

У зв`язку із завданою шкодою позивачі, з метою визначення розміру збитку завданого відповідачем, звернулись до відповідного спеціаліста - інженера-проектувальника ОСОБА_6 , яка має Кваліфікаційний сертифікат інженерно-будівельного проектування у частині кошторисної документації та Свідоцтвом № 01365 інженера-проектувальника відповідно до ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Урезультаті виконання робіт з незалежної оцінки було встановлено розмір збитку станом на 12.02.2026р., який становить 36124,50 грн. і складається з будівельних робіт, вартості устаткування та інших витрат. Відповідно до Дефектного акту, Локального кошторису на будівельні роботи № 02-01-01, Підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису № 02-01-01, Зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта (після затоплення квартири), Пояснювальної записки.

За інженерно-будівельного проектування у частині кошторисної документації позивачі понесли витрати на оплату послуг інженера-проектувальника ОСОБА_6 у розмірі 1297,00 грн., що підтверджується Рахунком-фактурою № 1 від 16.02.2026р., Актом здачі-приймання наданих послуг, складеного 16.02.2026р. та квитанцією до платіжної інструкції 1.534441435.1 від 16.02.2026р.

Додатково було сплачено послуги Нової Пошти за пересилання вищевказаного пакету документів у розмірі 70,00 грн. Також на прання паласу позивачами витрачено грошові кошти у розмірі 802,50 грн.

Позивачі зазначають також, що внаслідок залиття квартири ОСОБА_1 завдано немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, які позначили негативні зміни у її житті: щоденні думки та спогади про наслідки події, страх можливого повторення залиття, негативні переживання та спогади, потреба, насторога, тривога, емоційні реакції при згадуванні; фіксованість уваги на проблемі залиття та відновлюваного ремонту, переживання психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, почуття образи, обурення.

Наслідки залиття квартири призвели до появи у позивача ОСОБА_1 негативних психосоматичних та психоемоційних змін: швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, образливість, чутливість, реакції замикання, фіксованість на негативних переживаннях, насторога, невпевненість в собі, тривога з приводу майбутнього, погіршення стану здоровя. У зв`язку з чим позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 21 квітня 2026 року відкрито провадження.

Позивачі та представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити, надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судовому в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надавши заперечення, аналогічні викладеним в відзиву, де зазначила, що є незрозумілими суми матеріальної шкоди, заявлені до стягнення, оскільки в прохальній частині позову позивачі просять стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 46927 грн., тоді як кошторисною документацією визначена сума збитків 36124,50 грн., разом з тим, в Акті про наслідки залиття житлового приміщення зазначено, що обсяг завданої шкоди складає 10000 грн. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається тільки на два документи, це акт, складений 10 листопада 2025 року та затверджений головою ОСББ Мілютіною Т.І. та зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва без номеру та дати, складений керівником проектної організації ОСОБА_7 . Однак ці два документи не можна вважати належними та допустимими доказами. В Акті у висновках вказано, що причиною залиття квартири АДРЕСА_4 стало недбале утримання сантехніки, також зазначено, що в результаті обстеження вищерозташованої квартири АДРЕСА_3 виявлено: зірвало кран на кухні. Наведене не відповідає дійсності, адже особи, зазначені в акті взагалі не оглядали квартиру АДРЕСА_3 , до відповідача не зверталися з приводу огляду її квартири ані 08.11.2025 ані 10.11.2025, відповідач не відмовлялася від допуску для огляду своєї квартири. Натомість, відповідачу 14 листопада 2025 року було вручено вказаний акт. Крім того, 08 листопада 2025 року ніякої течі в квартирі відповідача не було, тому можна допустити якщо 08 листопада 2025 року і сталася якась течія, то може вона була викликана несправністю стояків внутришньобудинкової системи виконавця послуг. Акт складений лише 10 листопада 2025 року. Комісією не перевірялися інші можливі причини залиття квартири АДРЕСА_4 . Просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення майнової шкоди, завданої залиттям квартири відмовити в повному обсязі. Стягнути з позивачів на користь відповідача судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Вислухавши пояснення учасників справи, свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є власниками кв. АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу квартири від 29 липня 2011 року №582, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідач по справі є власником квартири АДРЕСА_3 у цьому ж будинку.

08.11.2025 року відбулось залиття квартири позивачів. 10.11.2025 року головою правління ОСББ «БЄЛЯЄВА 22» в складі голови правління Мілютіної Т.І., членів комісії: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 складено акт № 1 про наслідки залиття житлового приміщення, а саме квартири позивачів, на предмет залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 на 9 поверсі, власником якої є ОСОБА_5 . В акті зазначено, що на день обстеження комісія встановила, що під час залиття в квартирі АДРЕСА_4 постраждали кухня: стіна, підлога, стінка, палас; кімната: стеля, стіна, двері; комора в передпокої з взуттям. В результаті обстеження вище розташованої квартири АДРЕСА_3 виявлено: зірвано кран на кухні. Причиною залиття квартири АДРЕСА_4 стало недбале утримання сантехніки.

14.11.2025 року ОСОБА_5 даний акт отримала, про що свідчить її підпис на ньому.

Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що є головою правління ОСББ«БЄЛЯЄВА 22». Рано вранці 08.11.2025 року дізналась про залиття квартири позивачів, підійшла до квартири позивачів та бачила наслідки залиття. Як пояснив їй позивач ОСОБА_2 , він вже піднявся у квартиру відповідачки, де був її син, де було зірвано кран на кухні та вже перекрита вода, тому у квартиру відповідачки вона не піднімалась. У квартирі постійно проживає старший син відповідачки, остання там постійно не проживає. Наступного дня, вона зустріла відповідачку, яка піднімалась у квартиру із сантехніком та сказала, що таке може трапитись з кожним, що вона все вирішила з сусідами знизу, не треба складати ніяких актів. 10.11.2025 року було складено акт про залиття, в якому відображені наслідки залиття, при його складанні у квартирі відповідачки ніхто двері не відчинив. 14.11.2025 року акт про залиття було вручено відповідачці, при цьому виник конфлікт між позивачами та відповідачкою та її старшим сином, викликана поліція. Внутрішньобудинкові системи не ремонтувались і причиною залиття була саме поломка крану у квартирі відповідачки.

Згідно з п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій), у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт. Форма цього акта встановлена в додатку 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Суд приймає як належний доказ на підтвердження вини відповідача у залитті квартири позивачів вищезгаданий акт про залиття.

З метою з`ясування розміру заподіяної шкоди, завданої залиттям, позивачі звернулась до інженера-проектувальника ОСОБА_6 , яка має Кваліфікаційний сертифікат інженерно-будівельного проектування у частині кошторисної документації та Свідоцтвом № 01365 інженера-проектувальника відповідно до ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність».

В результаті виконання робіт з незалежної оцінки було встановлено розмір збитку станом на 12.02.2026р., який становить 36124,50 грн. і складається з будівельних робіт, вартості устаткування та інших витрат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками визнаються: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вини (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

Згідно з частинами четвертою-п`ятою статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідачку покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивачів розміру завданої позивачці збитку внаслідок залиття належної їй на праві власності квартири у розмірі 36124,50 грн.

При цьому відповідачем не спростовано будь-якими належними та допустимими доказами розмір спричиненої матеріальної шкоди. Суд критично оцінює пояснення свідка з боку відповідача ОСОБА_8 , який суду повідомив, що є сином відповідачки, в квартирі АДРЕСА_3 ні він, ні його мати не проживає, інколи проживає старший брат, оскільки є військовослужбовцем. У квартиру потрапив через декілька днів після затоплення, кран на кухні зірваний не був, зі слів брата йому відомо, що ніяких пошкоджень труб чи течі у квартирі не було. Обставин самого залиття особисто не знає, про події дізнався зі слів матері ОСОБА_5 та брата ОСОБА_13 , який фактично мешкає в квартирі.

Вимоги щодо стягнення з відповідачів 802,50 грн. за прання паласу задоволенню не підлягають, оскільки доказів причинно-наслідкового зв`язку між даними витратами та шкодою, завданою залиттям квартири, позивачами не надано. Крім того не підлягають інші вимоги в межах заявленої суми матеріальної шкоди в розмір 46927, оскільки як пояснив представник позивача ним була допущена арифметична помилка при підготовці позову і ця сума включає як матеріальну так і моральну шкоду.

Що стосується заявлених позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн суд виходить з наступного.

За приписами ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд, враховуючи вимоги розумності та справедливості, вважає, що заявлена позивачами сума відшкодування моральної шкоди є завищено, що не відповідає встановленим обставинам цієї справи, а відтак, дійшов висновку про часткове її задоволення та необхідності стягнення з відповідача на користь позивачів завданої моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне з відповідача стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 1597,44 грн., а також вартості оцінки завданої матеріальної шкоди в розмірі 1297,00 грн. В іншій частині вимоги щодо відшкодування витрат на копіювання, поштові послуги та комісію банку задоволенню не підлягають, оскільки позивачами не доведено суду належними та допустимими доказами понесення вказаних витрат саме при розгляді даної справи.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст. ст.1166,1167 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,- задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_6 ) матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири, в розмірі 36124,50 грн.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану залиттям квартири, в розмірі 2000 грн. а також судові витрати по справі, що складаються з вартості оцінки завданої матеріальної шкоди в розмірі 1297,00 грн. та судового збору у розмірі 1597,44 грн., а всього 4894 (чотири тисячі вісімсот дев`яносто чотири) гривні 44 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складення повного рішення апеляційної скарги.

Повне рішення складено 12 серпня 2026 року.

Суддя В.В. Руденко