Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №420/13486/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13486/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ), Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_1 - НОМЕР_2 окремого штурмового полку " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 - НОМЕР_2 окремого штурмового полку " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за результатом якого позивач просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягають у примусовому направленні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на медичний огляд (військово-лікарську комісію) без попереднього оповіщення (вручення повістки) у встановленому Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560) порядку;

визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), оформлену довідкою (номер та точна дата документа підлягають встановленню судом за клопотанням представника Позивача про витребування доказів), щодо ступеня придатності ОСОБА_1 до військової служби;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (та/або наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від 21.02.2026 (номер та точна дата підлягають встановленню судом) в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення для проходження військової служби;

визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 — НОМЕР_2 окремого штурмового полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (дата і номер наказу підлягають встановленню судом) в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу зазначеної військової частини;

зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 - НОМЕР_2 окремого штурмового полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в особі командира цієї військової частини, прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 від проходження військової служби та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу зазначеної військової частини;

стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Відповідачів понесені у справі судові витрати — судовий збір та витрати на правничу допомогу (детальний опис витрат буде поданий до суду в порядку статті 134 КАС України).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_6 , протиправно та примусово направлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на медичний огляд (військово-лікарську комісію) без попереднього оповіщення (вручення повістки). Крім того, зазначає, про формальний огляд позивача Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_5 та оформлення спірної довідки. Та як наслідок протиправну мобілізацію позивача.

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_7 подано до суду відзив на позовну заяву в якому останній заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно інформації із Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з 21.02.2026 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 як військовозобов`язаний загального військового обліку солдатів і сержантів запасу. З метою комплектування ЗСУ військовозобов`язаний ОСОБА_1 21.02.2026 призваний по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 та направлений до військової частини для проходження служби в лавах Збройних Сил України. Зазначені обставини спростовують твердження позивача про наявність в діях ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправних дій.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що на початку березня 2026 року Позивача було мобілізовано співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_9 та в подальшому направлено для проходження військової служби до НОМЕР_2 окремого штурмового полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Військова частина НОМЕР_1 ), де він і перебуває станом на дату подання цієї позовної заяви.

З метою з`ясування обставин мобілізації Позивача та перевірки дотримання процедури проходження військово-лікарської комісії представник Позивача — адвокат Олійник М.Б. - 03.04.2026 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_10 з адвокатським запитом за вих. № 28-01/22-ОК від 03.04.2026 про надання письмової інформації щодо правових підстав та процедури призову, копії висновку ВЛК щодо ступеня придатності Позивача до військової служби та копій матеріалів особової справи військовозобов`язаного, на підставі яких приймалося рішення про мобілізацію.

На вказаний адвокатський запит листом від 10.04.2026 за № 6381 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 полковника ОСОБА_2 було надано відповідь, з якої вбачається наступне:

- згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 21.02.2026 по 21.02.2026 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 ;

- наразі виключений (знятий) з військового обліку «по причині призову чи прийняття на військову службу»;

- як порушник військового обліку не значиться.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Реєстр «Оберіг») щодо Позивача:

- ОСОБА_1 взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_11 21.02.2026 о 15 годині 13 хвилин;

- того ж самого 21.02.2026 Позивача знято з військового обліку за абзацом 3 пункту 2 частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з відміткою «(Мобілізація), які призвані чи прийняті на військову службу»;

- у графі «Придатність» зазначено «Придатний»;

- у графі «Порушник ВО» зазначено «Ні».

15.04.2026 за вих. № 28-01/22-ОК представником Позивача було направлено окремий адвокатський запит безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо надання копій документів про обставини проведення ВЛК, направлення на медичний огляд, постановки на військовий облік та зняття з нього.

Проте відповіді на зазначений адвокатський запит відповідачем не надано.

Як зазначає представник позивача співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_10 Позивача було фактично доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_9 , без попереднього вручення повістки в установленому порядку, після чого того ж дня — 21.02.2026 року — Позивача доставлено на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_12 за адресою: АДРЕСА_5 , на якій його було визнано придатним до військової служби та того ж дня передано до 425 ОШП « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Позивач вважає довідку ВЛК щодо позивача складеною з порушенням норм чинного законодавства та як наслідок його мобілізацію протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до п.9 Положення №154 Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, з-поміж іншого, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

30 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №1487, якою затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

-організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

-здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

-виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

-організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

-організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

-забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

-проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до зазначеного Порядку врегульовано механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;

-процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;

-процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

-організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;

-процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

-механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Згідно з п.2 Порядку №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Пунктом 21 Порядку №560 передбачено що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Резервісти та військовозобов`язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ (п.22 порядку №560).

Згідно з п.п.1 п.27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Згідно з п.81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Відповідно до п.71 Порядку №560 рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 70 Порядку №560 передбачено, що порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов`язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону (п.2.2. глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до підпунктів 2.5.1. пункту 2.5. глави 2 розділу І Положення №402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Підпунктами 2.5.3, 2.5.5. пункту 2.5. глави 2 розділу І Положення №402 позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів).

Отже, рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, порядок роботи якої визначає Положення №402.

Довідка військово-лікарської комісії (ВЛК) видається на підставі медичного огляду та висновків лікарів про стан здоров`я військовозобов`язаного або військовослужбовця. Цей висновок визначає ступінь придатності особи до військової служби. Документи, які подаються до ВЛК для встановлення причинного зв`язку захворювань, травм, поранень, контузій, каліцтв з військовою службою, включають заяву на проведення ВЛК, паспорт, військовий квиток (для військовослужбовців), медичну документацію та документи військово-лікарської експертизи.

Так, довідка військово-лікарської комісії (ВЛК) є окремим індивідуальним актом (рішенням) суб`єкта владних повноважень

Довідка ВЛК містить постанову комісії щодо придатності, обмеженої придатності або непридатності до військової служби. Це власне рішення, яке породжує юридичні наслідки для військовозобов`язаного чи військовослужбовця

Оскільки довідка є рішенням суб`єкта владних повноважень, її можна оскаржити окремо від інших наказів у порядку адміністративного судочинства (через суд) або у досудовому (адміністративному) порядку у ВЛК вищого рівня (регіональній або Центральній ВЛК).

Суд під час оскарження перевіряє правомірність процедури ухвалення рішення (чи були дотримані правила медогляду, чи працювали всі лікарі тощо), але не має повноважень замість лікарів встановлювати діагноз або визначати ступінь придатності.

Виходячи з фактичних обставин справи та позовних вимог з якими Позивач звернувся до суду, суд вважає за потрібне зазначити, що відповідно до положень ст. 9 КАС України Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. (ч. 2)

Так, Позивач оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо неналежного проведення медичного обстеження під час проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 .

Позивач в межах даної справи при оскарженні дій ВЛК при проведенні медичного огляду зазначає лише про неможливість проведення належного огляду протягом короткого проміжку часу, проте позивач не оскаржує Висновки ВЛК (рішення суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України), погоджуючись що ВЛК прийшла до правильних висновків про його стан здоров`я та придатності Позивача до проходження військової служби. Окрім того, слід зауважити, що Позивачем не оскаржувалася Довідка ВЛК та /або дії ВЛК до військово-лікарської комісії вищого рівня відповідно до Положення №402.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

До повноважень ТЦК та СП серед іншого належить повноваження щодо

-організації медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;

-процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

-механізму відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Як вбачається з фактичних обставин справи та підтверджено матеріалами справи та твердженнями позивача відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Реєстр «Оберіг») щодо Позивача:

ОСОБА_1 взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_11 21.02.2026 о 15 годині 13 хвилин;

21.02.2026 Позивача знято з військового обліку за абзацом 3 пункту 2 частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з відміткою «(Мобілізація), які призвані чи прийняті на військову службу»;

у графі «Придатність» зазначено «Придатний»;

графі «Порушник ВО» зазначено «Ні».

Як зазначає представник позивача співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_10 Позивача було фактично доставлено до приміщення ТЦК та СП 21.02.2026 року Позивача доставлено на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_12 за адресою: АДРЕСА_5 , на якій його було визнано придатним до військової служби та того ж дня передано до 425 ОШП « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Враховуючи встановлені обставини справи, суд зважає на те, що, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд також зазначає, що питання визначення наявності або відсутності показань для додаткових обстежень або ж певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.

Суд наголошує, що позивач у позовній заяві, як підставу позову зазначив, що при прийнятті спірного рішення відповідачем поспішно проведено оцінку стану здоров`я позивача, не проведено додаткові медичні дослідження, не обґрунтовано відсутність діагнозів, при цьому жодних доводів щодо порушення процедури прийняття таких рішень позивачем не наведено.

Приписами п.3.11 р.ІІ Положення №402 визначено, що у разі коли лікарям ВЛК військового комісаріату важко остаточно визначити стан здоров`я військовозобов`язаного, він направляється на амбулаторне або стаціонарне обстеження у лікувально-профілактичний заклад МОЗ України з подальшим оглядом ВЛК військового комісаріату. Якщо обстеження проводилось у військовому лікувальному закладі, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

Аналізуючи в системному зв`язку п.3.11 та ст.61 Додатку №2 Положення №402, суд доходить висновку про те, що законодавцем прямо не визначено обов`язку ВЛК при виявленні певних хвороб направляти особу на стаціонарне обстеження, в той же час, такий обов`язок обумовлюється неможливістю остаточно визначити стан здоров`я військовозобов`язаного та потребою в його додатковому обстеженні. Тобто ВЛК приймає рішення про направлення особи на стаціонарне обстеження та лікування в індивідуально визначеному випадку.

Таким чином, в контексті спірних правовідносин, на момент ухвалення рішення, позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправності постанови-довідки військово-лікарської комісії щодо придатності позивача для несення ним військової служби.

А тому, як наслідок, у суду відсутні підстави вважати протиправними дії в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації в особливий період, направлення для проходження військової служби та зарахування до особового складу військової частини.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про відмову у задоволенні позовної заяви.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України не вирішується.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ), Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_1 - НОМЕР_2 окремого штурмового полку " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.