Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №420/12104/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12104/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О. О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання відмови протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі від 09.09.2025 № 1920/24.26-48, якою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено в державній реєстрації шлюбу;

- скасувати рішення про відмову Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі від 09.09.2025 № 1920/24.26-48;

- зобов`язати Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі провести державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відсутні передбачені законом перешкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що разом із ОСОБА_2 вони подали належним чином сформовану заяву та повний пакет передбачених законодавством документів для державної реєстрації шлюбу, проте відповідачем прийнято відмову з мотивів відсутності підтвердження волевиявлення на створення сім`ї. Позивач наголошує, що жодних передбачених Сімейним кодексом України перешкод для укладення шлюбу немає, уся процедура та умови дотримані, а тому в органу державної реєстрації актів цивільного стану відсутня дискреція, щодо відмови в реєстраційній дії, що робить зобов`язання відповідача провести державну реєстрацію шлюбу єдиним ефективним способом захисту його порушеного права на створення сім`ї та повагу до сімейного життя.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, жодних заяв, клопотань по справі в автоматизованій системі діловодства не зареєстровано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач та громадянка ОСОБА_2 подали заяву № 361/24.26-48 від 20.06.2025 до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі про державну реєстрацію шлюбу. За результатами розгляду заяви реєстрацію шлюбу призначено на 19.09.2025.

Рішенням № 1920/24.26-48 від 09.09.2025 заявникам відмовлено у проведенні державної реєстрації шлюбу. Відмова вмотивована тим, що реєстрація суперечить вимогам законодавства України через відсутність підтвердження волевиявлення на створення сім`ї та набуття прав і обов`язків подружжя.

17.09.2025 позивач направив скаргу до Міністерства юстиції України та керівництва Південного міжрегіонального управління.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України перенаправило звернення для вирішення за належністю та 20.02.2026 позивач отримав остаточну відповідь від відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Одеській області.

Оскільки в отриманій відповіді питання не вирішено по суті, а лише містилися формальні посилання на норми законодавства позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (у редакції від 15.11.2024) актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Приписами ст. 36 Сімейного кодексу України (у редакції від 19.12.2024) визначено, що шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.

Частиною першою ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява до органу державної реєстрації актів цивільного стану за їх вибором. Особи, які подали заяву про державну реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.

Якщо жінка та/або чоловік не можуть через поважну причину особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника повинні бути нотаріально засвідчені.

Так, з матеріалів справи встановлено, що заява за № 361/24.26-48 від 20.06.2025, щодо державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подана заявниками особисто до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Відповідно до частини третьої ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» орган державної реєстрації актів цивільного стану, що прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, зобов`язаний ознайомити наречених з умовами і порядком державної реєстрації шлюбу, їхніми правами та обов`язками, як майбутніх подружжя і батьків, обов`язком повідомити один одному про стан свого здоров`я, попередити наречених про відповідальність за приховання відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу.

Відповідно до частини шостої ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо є відомості про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти таку реєстрацію, але не більш, як на три місяці.

Згідно з положеннями ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо: 1) державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; 2) державна реєстрація повинна проводитися в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; 3) з проханням про державну реєстрацію звернулася недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.

Як передбачено положеннями пунктом 1 розділу ІІІ глави 2 Правил № 3307/5 (у редакції від 05.12.2024) для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява про державну реєстрацію шлюбу.

Разом з тим, пунктом 17 розділу ІІІ глави 2 Правил № 3307/5 передбачено, що якщо є відомості про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти таку реєстрацію, але не більш, як на три місяці, про що органом державної реєстрації актів цивільного стану у письмовій формі повідомляються наречені.

Рішення про відкладення державної реєстрації шлюбу може бути оскаржене в судовому порядку.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану невідкладно проводить перевірку відповідних відомостей на предмет наявності чи відсутності перешкод для державної реєстрації шлюбу, про результати якої повідомляє заявників у письмовій формі.

Аналогічні положення закріплені в частині третій ст. 32 Сімейного кодексу України, якою визначено, що шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу.

За наявності поважних причин керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку.

У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.

З аналізу вказаних вище норм убачається, що відповідач може відкласти державну реєстрацію шлюбу та провести необхідну перевірку наявності перешкод для державної реєстрації шлюбу в тому разі, коли є відомості про наявність таких перешкод.

Як встановлено судом, відповідач рішенням від 09.09.2025 № 1920/24.26-48 повідомив про відмову у проведенні державної реєстрації шлюбу, посилаючись на те, що вона суперечить вимогам законодавства України, оскільки волевиявлення на створення сім`ї та набуття прав і обов`язків подружжя не підтверджено.

З цього приводу суд зазначає, що такі посилання відповідача не містять у собі зазначення та посилання на дії та докази, з яких відповідач дійшов до висновку про наявність сумніву, щодо державної реєстрації шлюбу.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надано до суду відомостей або доказів, які б вказували на існування обґрунтованого сумніву або законодавчо визначених підстав, які відповідно норм діючого законодавства є підставою для не проведення реєстрації шлюбу позивача відповідно до заяви № 361/24.26-48 від 20.06.2025.

Окрім того, відповідач не був позбавлений можливості використати альтернативний до відмови механізм реагування - відкласти державну реєстрацію шлюбу, але не більш, як на три місяці, та провести необхідну перевірку наявності перешкод для державної реєстрації шлюбу, що відповідає приписам п. 17 розд. ІІІ гл. 2 Правил № 3307/5. Однак, відповідачем таких дій не вчинено. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем прийнято протиправне рішення про відмову у державній реєстрації шлюбу, оскільки таке рішення не ґрунтується на нормах діючого законодавства.

Таким чином, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд доходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.09.2025 № 1920/24.26-48 про відмову у державній реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за заявою № 361/24.26-48 від 20.06.2025.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) провести державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2, щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, здійснення саме державної реєстрації актів цивільного стану (у тому числі і реєстрацію шлюбу) покладено на відповідний державний орган, яким у даному випадку є Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

З огляду на встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача та прийняття відповідачем рішення про відмову у державній реєстрації шлюбу за відсутності на те законодавчо визначених підстав, суд доходить до висновку, що належним способом їх відновлення є зобов`язання Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повторно розглянути заяву № 361/24.26-48 від 20.06.2025, щодо проведення державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням висновків суду у цій справі.

У відповідності до вимог частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд вважає необхідним частково стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений ним судовий збір.

Керуючись ст. 244 - 246, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (65019, м. Одеса, вул. Розумовська, 37; ЄДРПОУ: 37946492) про визнання відмови протиправною - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.09.2025 № 1920/24.26-48, яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено в державній реєстрації шлюбу.

Зобов`язати Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву № 361/24.26-48 від 20.06.2025, щодо проведення державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням висновків суду у цій справі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 800 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.08.2026.

Суддя Олександр ХУРСА

11.08.2026