Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №400/5554/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

13 серпня 2026 р.справа № 400/5554/26

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,ВЧ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2

до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,

провизнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить суд:

визнати відмову ВЧ НОМЕР_1 , викладену в листі від 08.04.2026 р., протиправною, зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 вчинити певні дії, а саме здійснити виплату позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 р. № 153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - постанова КМУ № 153), в розмірі 1 млн. грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 . Звернувшись до відповідача із рапортом про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ № 153, однак отримав відмову у задоволенні рапорту, яка мотивована тим, що позивач не відноситься до визначених нею категорій військовослужбовців, що мають право на отримання такої допомоги. Позивач вважає, що відмова у виплаті грошової допомоги з таких підстав носить протиправний характер, так як він відповідає всім критеріям, визначеним постановою КМУ № 153.

Відповідач подав відзив, в якому позов не визнав та пояснив, що однією з обов`язкових умов виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ № 153, є безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, тоді як позивачу видана довідка про його участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що не є тотожним за правовим змістом поняттю "участь у бойових діях".

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, 06.12.2022 р. ОСОБА_1 був прийнятий на військову службу за контрактом і на теперішній час проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .

02.02.2026 р. ОСОБА_1 подав своєму командиру рапорт, в якому порушив питання виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ № 153.

Рапорт був розглянутий листом ВЧ НОМЕР_1 від 08.04.2026 р. і за наслідками розгляду відповідачем відмовлено в його задоволенні.

Підставою відмови вказано, що постановою КМУ № 153 установлені категорій військовослужбовців, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, однак позивач до жодної з них не відноситься.

Пунктом 3 пп. 1 постанови КМУ № 153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Згідно з п. 4 постанови КМУ № 153, громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Таким чином, для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди, необхідна одночасна наявність таких умов:

1) належність до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

2) призов або прийняття на військову службу після оголошення воєнного стану у віці до 25 років;

3) безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності постановою КМУ № 153;

4) відсутність притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності під час проходження військової служби, а також діючих дисциплінарних стягнень.

По суті спір між сторонами виник у зв`язку з різним розумінням сторонами 3 критерію: позивач посилається на наявність у нього довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, вважаючи участь у таких заходах достатнім фактом для отримання права на виплату грошової винагороди, тоді як відповідач вважає, що право на отримання одноразової грошової винагороди, про яку йдеться у постанові КМУ № 153, набувають тільки військовослужбовці, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Так, відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 29.12.2025 р. № 1451/03/18846, солдат ОСОБА_1 , який займає посаду водія фельд`єгерського поштового зв`язку взводу зв`язку тилового пункту управління роти зв`язку ВЧ НОМЕР_1 в період з 17.02.2023 р. до 01.01.2024 р., з 08.01.2024 р. до 18.02.2024 р., з 29.02.2024 р. до 29.03.2024 р., з 12.06.2024 р. до 12.06.2024 р., з 25.06.2024 р. до 25.06.2024 р., з 23.08.2024 р. до 24.08.2024 р., брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Миколаївській області, Миколаївський район, Галицинівська сільська територіальна громада та Херсонській області Нижньодніпровський національний природний парк.

Дана довідка не може вважатись належним та допустимим доказом безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора.

Використане у вказаній довідці формулювання, а саме "участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" є загальним визначенням щодо кола осіб, які відповідно до ст. 6 ч. 1 п. 19 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" мають право на отримання статусу учасника бойових дій.

Зазначена довідка свідчить виключно про те, що позивач приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, однак не доводить безпосередньої участі позивача у бойових діях, під якими слід розуміти особисте виконання позивачем завдань в районах ведення воєнних дій, зокрема безпосереднє зіткнення з противником, ведення вогню, штурмові або оборонні операції, тощо, що характеризується підвищеною небезпекою та загрозою життю і відрізняються від звичайного проходження військової служби в тилу.

За встановлених судом обставин, позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз