Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №340/8303/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/8303/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Притули К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити таку компенсацію за весь період затримки.

Позов обґрунтовано тим, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/2316/25 відповідач 26.11.2025 виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, однак компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати не нарахував і не виплатив.

Ухвалою суду від 11.12.2025 відкрито провадження у справі.

Військова частина НОМЕР_1 подала відзив, у якому заперечила проти позову. Відповідач вважає, що виплачена на виконання судового рішення індексація має разовий характер, а тому на неї не поширюються положення Закону України №2050-III та Порядку №159.

Дослідивши матеріали справи, суд установив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 07.10.2003 по 11.09.2023. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.09.2023 №482-ОС його виключено зі списків особового складу та направлено для подальшого проходження військової служби до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №340/2316/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року та зобов`язано відповідача здійснити відповідне нарахування і виплату.

На виконання цього рішення суду Військова частина НОМЕР_1 провела нарахування індексації грошового забезпечення. З банківської виписки вбачається, що 26.11.2025 на рахунок позивача зараховано 66 416,86 грн із призначенням платежу щодо перерахунку індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі №340/2316/25.

Одночасно з виплатою індексації компенсацію втрати частини доходів відповідач не нарахував і не виплатив.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 1 Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи й організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у разі порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу.

Згідно зі статтею 2 Закону №2050-III компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.

До доходів, які не мають разового характеру та підлягають компенсації, закон прямо відносить заробітну плату (грошове забезпечення) і суму індексації грошових доходів громадян.

За статтею 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць після утримання податків та обов`язкових платежів на індекс інфляції у період невиплати доходу. Інфляція місяця, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Відповідно до статті 4 Закону №2050-III виплата компенсації провадиться у тому самому місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Аналогічні положення містяться у пунктах 1– 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Отже, право на компенсацію виникає внаслідок порушення строку виплати доходу щонайменше на один календарний місяць. Визначальними є правова природа доходу, факт порушення строків його виплати та подальша фактична виплата заборгованості.

У постанові від 07.05.2026 у зразковій справі №280/8933/24 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що право на компенсацію відповідно до Закону №2050-III виникає за сукупності таких умов:

строк виплати доходу порушено щонайменше на один місяць;

дохід має систематичний, а не разовий характер;

дохід, щодо якого заявлено вимогу про компенсацію, фактично отримано особою.

У цій справі всі наведені умови дотримані.

Строк виплати індексації, належної позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, порушено більш ніж на один календарний місяць. Індексація грошового забезпечення не має разового характеру та прямо віднесена статтею 2 Закону №2050-III і пунктом 3 Порядку №159 до доходів, затримка виплати яких є підставою для компенсації. Належна позивачу індексація фактично виплачена 26.11.2025.

Посилання відповідача на те, що індексація виплачена одним платежем на виконання судового рішення, а тому має разовий характер, є безпідставним.

Разовий спосіб погашення накопиченої заборгованості не змінює правової природи доходу, з якого ця заборгованість утворилася. Сума 66 416,86 грн є сукупністю належних позивачу за окремі місяці сум індексації, а не самостійною одноразовою виплатою, право на яку виникло внаслідок одного юридичного факту.

Протилежний підхід означав би, що суб`єкт владних повноважень шляхом тривалої невиплати щомісячного доходу та подальшого погашення всієї заборгованості одним платежем може самостійно перетворити періодичний дохід на разовий і уникнути встановленої законом компенсації. Такий висновок суперечив би змісту і меті Закону №2050-III.

Висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №280/8933/24 про разовий характер додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 у зв`язку з пораненням, не змінює цієї оцінки. У тій справі Велика Палата пов`язала разовий характер виплати з єдиним юридичним фактом — отриманням поранення. Натомість у цій справі спір стосується індексації, яка нараховується щомісячно та прямо включена законодавцем до переліку доходів, що підлягають компенсації.

Верховний Суд у постанові від 22.05.2025 у справі №160/19149/23 зазначив, що використане у статті 3 Закону №2050-III формулювання «нарахований, але не виплачений дохід» охоплює як дохід, попередньо нарахований роботодавцем, так і дохід, який може бути нарахований на виконання судового рішення. Закон не ставить право на компенсацію в залежність від попереднього окремого нарахування доходу.

Тому рішення суду у справі №340/2316/25 не створило для позивача нового доходу, а підтвердило існування обов`язку відповідача своєчасно нараховувати та виплачувати індексацію у відповідні місяці 2016– 2018 років.

У постановах від 24.01.2025 у справі №380/1607/24 та від 04.09.2025 у справі №380/8640/24 Верховний Суд дійшов висновку, що компенсація у зв`язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 нараховується з моменту первинного порушення строку виплати відповідного доходу, тобто з 01.01.2016, а не з дати ухвалення судового рішення, звільнення особи зі служби чи останнього дня періоду, за який нарахована індексація.

Таким чином, Військова частина НОМЕР_1 одночасно з виплатою 26.11.2025 заборгованості з індексації була зобов`язана нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів. Невиконання цього обов`язку є протиправною бездіяльністю.

Оскільки обчислення компенсації вимагає помісячних відомостей про суми індексації після утримання податків та обов`язкових платежів, належним способом захисту є зобов`язання відповідача провести розрахунок окремо щодо суми індексації, належної за кожний місяць, відповідно до статті 3 Закону №2050-III та пункту 4 Порядку №159.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відомостей про понесення позивачем судових витрат матеріали справи не містять, тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 2, 72– 77, 90, 139, 241–246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії — задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 26 листопада 2025 року на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №340/2316/25.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, нарахованої за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та виплаченої 26 листопада 2025 року на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №340/2316/25, за весь час затримки її виплати з 01 січня 2016 року по 26 листопада 2025 року, із проведенням розрахунку окремо щодо суми індексації, належної за кожний місяць, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА