Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №320/19828/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Київ справа №320/19828/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту також відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви з додатками адвоката Фадєєвої Н.І. в інтересах ОСОБА_1 від 07.05.2025;

- зобов`язати відповідача розглянути заяву з додатками представника ОСОБА_1 - адвоката Фадєєвої Н.І. від 07.05.2025.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач пояснив, що відповідно до сформованого витягу із застосунку «Резерв+» від 04.04.2025 він зазначений як порушник правил військового обліку, а також що ним отримано повістку про виклик для звірки даних. Позивач зазначив, що на виконання вимог чинного законодавства України 27.06.2024 ним було оновлено дані у застосунку «Резерв+», які на дату подачі позову не змінювались та є актуальними.

Позивач стверджує, що 07.04.2025 на адресу відповідача була направлена заява з додатками в інтересах ОСОБА_1 його представником - адвокатом Фадєєвою Н.І. Проте станом на 14.04.2025 означена заява не розглянута, рішення за результатами її розгляду не прийнято.

Означена бездіяльність відповідача слугувала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Витребувано від відповідача копію заяви ОСОБА_2 від 07.04.205 з додатками та копію відповіді на неї.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі в електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду». Надав пояснення у заяві про виконання ухвали суду, з яких вбачається про відсутність в його розпорядженні заяви адвоката Фадєєвої Н.І. від 07.04.2025.

Відповідач пояснив, що на виконання ухвали суду проведено пошук документів, які витребовуються судом (враховуючи архів). За результатами пошуку зазначені документи не виявлено (копію заяви представника позивача, адвоката Фадєєвої Н.І., від 07.04.2025 з додатками та копію відповіді на таку заяву) у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_4 вони відсутні. Повідомлено, що за результатами пошуку було виявлено повторну заяву від адвоката Фадєєвої Н.І. в інтересах ОСОБА_1 від 27.05.2025 Вих. №1121/2025. Окрім цього було виявлено відповідь на повторну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.06.2025 №05/5335.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивачем подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що законодавством не передбачено внесення і в подальшому відображення такої інформації до застосунку «Резерв+» наступного змісту: «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку». До Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку. В свою чергу, оскільки позивач не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі частини третьої статті 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відомості до Реєстру внесені безпідставно.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом встановлено, що у витягу із застосунку «Резерв+» зазначено про порушення позивачем правил військового обліку.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію заяви від 11.04.2025 №111/2025, з якої вбачається, що адвокат Фадєєва Н.І. звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 про реєстрацію та розгляд заяви адвоката Фадєєвої Н.І. в інтересах ОСОБА_1

14.06.2025 адвокат Фадєєва Н.І. звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із запитом про реєстрацію та розгляд її заяви в інтересах ОСОБА_3 .

Позивач стверджує, що 07.04.2025 на адресу відповідача була направлена заява з додатками в інтересах ОСОБА_1 його представником - адвокатом Фадєєвою Н.І. Проте станом на 14.04.2025 означена заява не розглянута, рішення за результатами її розгляду не прийнято. Таким чином, на думку позивача, відповідач ухилився від розгляду по суті порушеного в заяві від 07.04.2024 питання. Отже, крім того, що питання щодо звірки даних позивача не було вирішене по суті, відповідач взагалі не розглянув заяву та не надав жодної відповіді.

Не погоджуючись з правомірністю бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви адвоката Фадєєвої Н.І. від 07.04.2025, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який ґрунтується на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону, що унеможливлює або істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Суд звертає увагу, що згідно з положеннями КАС України, наявність порушеного права є основною передумовою для звернення до суду. Тому у вказаній справі перш за все необхідно встановити факт наявності заяви від 07.04.2024 та факт направлення такої заяви позивачем до відповідача, а за результатом установлення указаних обставин стане можливим визначити наявність чи відсутність ознак бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 в межах спірних відносин.

У постанові від 30.10.2025 у справі № 520/31366/24 Верховний Суд звернув увагу на обов`язок судів попередніх інстанцій перш за все встановити, чи дійсно позивач звертався до відповідача зі скаргами, оскільки доказів їх направлення позивач не надав ні разом із позовом, ні у відповідь на вимогу суду. Суд прямо зазначив, що саме встановлення факту направлення звернення є необхідним для подальшої оцінки порушення прав позивача.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що наведене положення не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, зокрема обставини, з якими він пов`язує виникнення у відповідача обов`язку вчинити певні дії.

У цій справі позивач пов`язує протиправність бездіяльності відповідача з нерозглядом заяви адвоката Фадєєвої Н.І. в його інтересах від 07.04.2025.

Отже, необхідною передумовою для висновку про наявність у відповідача обов`язку розглянути зазначену заяву є встановлення факту її існування та надходження до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, ухвалою суду від 23.06.2026 витребувано від позивача докази на підтвердження обставин, за яких, на його думку, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів, а саме: копію заяви з додатками адвоката Фадєєвої Н.І. в інтересах ОСОБА_1 від 07.04.2025 разом з доказами її направлення/вручення відповідачу.

Повторно витребувано від відповідача: копію заяви представника позивача, адвоката Фадєєвої Н.І., від 07.04.2025 з додатками та копію відповіді на таку заяву; письмові пояснення щодо підстав визнання позивача таким, що порушив правила військового обліку.

Ухвалою суду від 30.07.2026 було повторно витребувати від позивача докази на підтвердження обставин, за яких, на його думку, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів, а саме: копію заяви з додатками адвоката Фадєєвої Н.І. в інтересах ОСОБА_1 від 07.04.2025 разом з доказами її направлення/вручення відповідачу.

Повторно витребувано від відповідача копію заяви представника позивача, адвоката Фадєєвої Н.І., від 07.04.2025 з додатками та копію відповіді на таку заяву; письмові пояснення щодо підстав визнання позивача таким, що порушив правила військового обліку.

Проте, позивачем вимоги ухвал суду від 23.06.2026 та від 30.07.2026 не виконано, витребувану заяву від 07.04.2025, бездіяльність щодо нерозгляду якої оскаржується в межах цієї справи.

При цьому позивачем не наведено об`єктивних причин, які перешкоджали йому надати суду зазначені докази, та не повідомлено про неможливість їх подання.

Відповідачем на виконання вимог ухвал суду від 23.06.206 та від 30.07.2026 надано пояснення, в яких зазначено, що на виконання ухвали суду проведено пошук документів, які витребовуються судом (враховуючи архів). За результатами пошуку зазначені документи не виявлено (копію заяви представника позивача, адвоката Фадєєвої Н.І., від 07.04.2025 з додатками та копію відповіді на таку заяву) у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_4 вони відсутні. Повідомлено, що за результатами пошуку було виявлено повторну заяву від адвоката Фадєєвої Н.І. в інтересах ОСОБА_1 від 27.05.2025 Вих. №1121/2025. Окрім цього було виявлено відповідь на повторну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.06.2025 №05/5335.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується ані факт існування заяви адвоката Фадєєвої Н.І. від 07.04.2025, ані факт її направлення на адресу відповідача. При цьому, уся позовна заява побудована на твердження про нерозгляд відповідачем заяви позивача від 07.04.2025, при тому, що відповідач категорично заперечує факт надходження на його адресу такої заяви.

Суд зауважує, що наявна у матеріалах справи копія заяви адвоката Фадєєвої Н.І. від 11.04.2025 №111/2025 не є належним доказом існування та направлення відповідачу заяви саме від 07.04.2025.

Крім того, долучена до позову заява від 11.04.2025 взагалі не містить прохання до відповідача про вчинення якихось дій, крім власне реєстрації цієї заяви від 11.04.2025 та її розгляду (з відсутністю зазначеного предмета розгляду). До того ж, докази направлення відповідачу такої заяви від 11.04.2025 (будь-яким способом) до позову не додані.

Аналогічно, наявність у відповідача іншого звернення адвоката Фадєєвої Н.І. від 27.05.2025 вих. №1121/2025 та відповіді на нього від 05.06.2025 №05/5335 не підтверджує факту надходження до відповідача саме заяви від 07.04.2025.

Крім того, враховуючи відсутність в матеріалах справи заяви від 07.04.2025 у суду відсутня можливість дослідити її зміст.

За таких обставин суд не вбачає підстав для висновку про те, що відповідачем було отримано заяву від 07.04.2025 та, відповідно, дослідити в межах спірних відносин наявність чи відсутність ознак бездіяльності відповідача щодо її нерозгляду. Більше того, суд по суті позбавлений навіть можливості перевірити факт існування в природі заяви позивача від 07.04.2025.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.10.2025 у справі №520/31366/24, у якій Суд звернув увагу на необхідність першочергового встановлення факту направлення позивачем відповідних скарг відповідачу, оскільки за відсутності доказів їх направлення неможливо встановити сам факт звернення особи до суб`єкта владних повноважень. У зазначеній справі Верховний Суд зауважив, що доказів направлення скарг відповідачу позивач не надав ані разом із позовною заявою, ані у відповідь на вимогу суду.

Отже, за відсутності належних доказів існування та надходження до відповідача заяви адвоката Фадєєвої Н.І. від 07.04.2025 суд позбавлений можливості встановити обставину, з якою позивач пов`язує виникнення у відповідача обов`язку щодо її розгляду.

При цьому суд враховує, що позивачу двічі надавалась можливість підтвердити зазначені ним обставини шляхом подання відповідної заяви та доказів її направлення / вручення відповідачу, однак такі докази ним без повідомлення причин їх неподання суду не надані.

Таким чином, позивачем не доведено наявності фактичної підстави для виникнення у відповідача обов`язку розглянути заяву від 07.04.2025, а відтак не доведено і протиправності бездіяльності відповідача щодо її нерозгляду.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.