Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №320/11735/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м. Київ справа №320/11735/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛАМАС» про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків платника податків,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ: 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, електронна адреса: kyiv.elsud@tax.gov.ua) з позовом до ТОВ «ПАЛАМАС» (код ЄДРПОУ: 41764519, 03039, м. Київ, вул. Руслана Лужевського, 14), у якому просить суд стягнути з ТОВ «ПАЛАМАС» суму податкового боргу у розмірі 102921,16 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), який виник внаслідок здійснення перевірок та прийняття податкових повідомлень – рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року відкрите спрощене провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Станом на час прийняття даного рішення по справі, відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛАМАС» не надходив. В матеріалах справи наявні відомості про направлення відповідачу на його зареєстровану адресу (Україна, 03039, місто Київ, вулиця Руслана Лужевського, будинок 14) позовної заяви з додатками згідно з відправленням №0103332957310 та ухвали про відкриття провадження згідно з відправленням №0600904176572, проте поштові повідомлення повернулися на адресу відправника з незалежних від суду причин.

Відповідно, згідно з ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України відповідне поштове відправлення вважається належним чином врученим.

Відтак, 15-ти денний строк, з урахуванням поштового перебігу, сплинув.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби «Податковий блок», на момент звернення до суду за ТОВ «ПАЛАМАС» (код ЄДРПОУ 41764519) обліковувалася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 102 921,16 грн.

Зазначена заборгованість виникла на підставі таких податкових повідомлень-рішень: податкового повідомлення-рішення форми «Н» від 19.06.2018 № 0363571207 на загальну суму 39 700,27 грн; податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 01.11.2018 № 0775591213 на загальну суму 170,00 грн; податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 22.11.2018 № 0859591213 на загальну суму 1 020,00 грн; податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 20.12.2018 № 0961511213 на загальну суму 1 020,00 грн; податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 28.01.2019 № 0068561207 на загальну суму 59 990,89 грн; податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 11.04.2019 № 0310951213 на загальну суму 1 020,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу відповідача та повернулися відправнику за закінченням терміну зберігання з незалежних від контролюючого органу причин.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов`язань контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 17.09.2018 № 176433-17, яка була направлена на адресу відповідача та повернулася відправнику за закінченням терміну зберігання з незалежних від контролюючого органу причин, що підтверджується поштовим відправленням № 04116680084.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктами 36.1-36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктами 58.2, 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В силу пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі виникнення у платника податків податкового боргу контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується або зменшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг на час розгляду справи відповідачем не сплачений.

Згідно з підпунктами 41.1, 41.2 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Отже, нормами ПК України встановлено порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено заходи, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

У межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення податкового боргу суд не здійснює правової оцінки правомірності визначення контролюючим органом грошових зобов`язань. Оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податкової перевірки, на підставі якої контролюючим органом прийнято акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акта, зокрема податкового повідомлення-рішення.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, наявність або відсутність його оскарження платником податків в адміністративному та/або судовому порядку, факт сплати або несплати узгодженого грошового зобов`язання у встановлені законом строки, а також факт направлення та вручення податкової вимоги і дотримання контролюючим органом встановленого законом порядку стягнення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16, від 12.07.2022 у справі № 160/7345/20 та інших.

Такий підхід обумовлений правовою природою спорів про стягнення податкового боргу, які не є способом перевірки законності податкового повідомлення-рішення чи інших рішень контролюючого органу по суті. Предметом судового контролю у цій категорії справ є перевірка наявності передбачених законом умов для застосування процедури примусового стягнення узгодженого податкового боргу. Відтак дослідження судом обставин, які стосуються правильності визначення контролюючим органом суми грошового зобов`язання або правильності висновків акта перевірки, виходило б за межі предмета цього спору.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.06.2023 у справі № 160/13436/22.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень, якими визначено відповідні грошові зобов`язання.

Відповідач також не надав суду належних та допустимих доказів погашення, відстрочення, розстрочення чи списання зазначеної заборгованості у встановленому законом порядку, а також не підтвердив наявності інших обставин, які б свідчили про припинення податкового обов`язку або виключали можливість примусового стягнення відповідного податкового боргу.

При цьому матеріалами справи підтверджується направлення відповідачу податкової вимоги форми «Ю» від 17.09.2018 № 176433-17, яка повернулася відправнику за закінченням терміну зберігання з причин, що не залежали від контролюючого органу.

Положеннями пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти відповідний документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, такі документи вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідні грошові зобов`язання є узгодженими, а податковий борг у сумі 102 921,16 грн відповідачем не сплачений.

Звернення контролюючого органу до суду з цим позовом є завершальним етапом процедури примусового погашення податкового боргу, визначеної ПК України. Контролюючим органом вжито передбачених законом заходів щодо стягнення податкового боргу, зокрема сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу, яка повернулася відправнику за закінченням терміну зберігання.

З огляду на встановлені у справі обставини, зокрема те, що за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 102 921,16 грн, доказів його сплати матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів оскарження податкових повідомлень-рішень чи інших обставин, які б свідчили про відсутність правових підстав для стягнення цього боргу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують, у рахунок погашення податкового боргу в сумі 102 921,16 грн.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, матеріали справи не містять, судові витрати, зокрема судовий збір, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73– 78, 90, 139, 143, 242– 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути до бюджету на користь Головного управління ДПС у м. Києві з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛАМАС» (Україна, 03039, місто Київ, вулиця Руслана Лужевського, будинок 14, ідентифікаційний код юридичної особи 41764519) податковий борг у розмірі 102921,16 грн (сто дві тисячі дев`ятсот двадцять одну гривню, 16 копійок).

Позивач: Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження Україна, 04116, місто Київ, вул.Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЛАМАС» (Україна, 03039, місто Київ, вулиця Руслана Лужевського, будинок 14, ідентифікаційний код юридичної особи 41764519).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.08.2026.

Суддя Панченко Н.Д.