Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №280/2574/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Справа № 280/2574/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

до Військової частини НОМЕР_1

третя особа Військова частина НОМЕР_2

про визнання протиправним наказу, його скасування в частині та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1), до Військової частини НОМЕР_1 (далі – ВЧ НОМЕР_1 , відповідач 2), третя особа Військова частина НОМЕР_2 (далі – ВЧ НОМЕР_2 , третя особа), в якому з урахуванням уточнення просить:

визнати протиправним і скасувати наказ відповідача 1 в частині призову на військову службу під час мобілізації позивача до ВЧ НОМЕР_1 ;

зобов`язати відповідача 2 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби позивача та виключити позивача зі списків особового складу військової частини.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до п. 6 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, призов включає чітку стадійність: оповіщення військовозобов`язаних (шляхом вручення повістки); прибуття до ТЦК та уточнення персональних даних; проходження медичного огляду для визначення придатності; документальне оформлення призову. Відповідачем 1 не було здійснено належного оповіщення позивача (повістка не вручалася у встановленому законом порядку), замість цього було застосовано фактичне затримання. Зауважує, що згідно з п. 22 та п. 71 Порядку №560 військовозобов`язаному надається час для уточнення даних та проходження ВЛК. Процедура "мобілізації за один день" (14.02.2026 позивач був затриманий і цього ж дня видано Наказ №368) фізично унеможливлює збір особою медичних документів, що підтверджують хронічні захворювання, та подачу заяв. Такий "швидкісний" призов, на думку позивача, перетворює мобілізацію з правової процедури, що має гарантії захисту особи, на каральний акт, що прямо порушує принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України). Звертає увагу суду, що як підтверджується офіційними відповідями відповідачів, затримання, направлення на ВЛК, встановлення «придатності» та видання Наказу про мобілізацію №368 відбулися в один день — 14 лютого 2026 року. Стверджує, що проведення вказаних клінічних та інструментальних досліджень, отримання їх результатів, а також подальший огляд лікарями-спеціалістами (хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматовенерологом) фізично та медично неможливо здійснити протягом кількох годин одного дня, особливо в умовах ізоляції в приміщенні ТЦК. Звертає увагу суду, що вимога про визнання протиправними дій та скасування наказів як передумова для застосування способу захисту (виключення зі списків частини), є єдиним ефективним механізмом відновлення порушеного права, що узгоджується з позицією Верховного Суду (постанови від 12.11.2019 у справі №640/21330/18 та від 05.06.2020 у справі №280/5161/19). З метою процесуальної економії, наказ про зарахування до ВЧ НОМЕР_2 не оскаржується, оскільки позивач наразі рахується у списках ВЧ НОМЕР_1 , з огляду на незрозумілий повторний перевод з однієї частини в іншу.

Ухвалою судді від 10.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 25.06.2026 прийняти до розгляду уточнену позовну заяву; замінено первісного відповідача ВЧ НОМЕР_2 на належного відповідача - ВЧ НОМЕР_1 . Розгляд справи розпочато спочатку.

Крім того, вказаною ухвалою витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином засвідчені копії: 1) Довідка ВЛК та медичний огляд ОСОБА_1 , на підставі якої його мобілізовано; 2) Поіменний список про відправку до ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_1 , а також наказ про призов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; витребувано від ВЧ НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії: 1) Документів, на підставі яких ОСОБА_1 був зарахований до ВЧ НОМЕР_1 ; 2) Документів, які передбачені у п. 85 Постанови КМУ №560, на підставі яких ОСОБА_1 зараховано до особового складу ВЧ НОМЕР_1 .

Відповідач 1 позов не визнав, 29.06.2026 через систему «Електронний суд» надав до суду відзив (вх. №36467), в якому посилається на приписи Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, та пояснює, що 13.02.2026 під час проведення співробітниками органів Національної поліції України перевірки осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово облікового документа( військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, виявлена відсутність у громадянина ОСОБА_1 військово-облікового документа, встановленого чинними нормативно-правовими актами України зразка. Вказує, що 13.02.2026 на громадянина ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою уточнення даних. 14.02.202 громадянин ОСОБА_1 отримав направлення для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я в КНП «Міська лікарня №7» ЗМР. Наголошує, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію, згідно довідки військово-лікарської комісії КНП «Міська лікарня № 7» ЗМР визнаний придатним до військової служби на підставі гр. ІІ розкладу хвороб, ТДВБ графи 1-11 до Наказу МОУ № 402 від 2008 (зі змінами). У відповідності до ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовозобов`язаний ОСОБА_1 призваний на військову службу та направлений для подальшого проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_2 . Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, в частині, що стосується призову по мобілізації ОСОБА_1 , як придатного до військової служби є актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію виданням наказу командира ВЧ НОМЕР_2 в частині, що стосується призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини. У питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності. Після видання вказаного наказу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України №1153/2008. Даними актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування висновків ВЛК, наказів про призов та про призначення до військової частини. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

30.06.2026 від представника відповідача 2 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. №36517) на виконання ухвали суду, у якій стосовно документів, передбачених у п. 85 Постанови КМУ №560, зазначає, що саме ТЦК та СП оформлює та/або забезпечує формування документів, передбачених п. 85 Порядку №560, у тому числі військово-обліковий документ, обліково-послужну картку, послужну картку, особову справу та довідку з висновком ВЛК. Вказує, що позивача зараховано до списків особового складу на підставі наданих суду документів, а саме: припису та витягу із наказу командира НОМЕР_3 (по стройовій частині) №90 від 26.03.2026, які стали підставою для прийняття наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) №96 від 01.04.2026. Додатково повідомляє, що розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 19.02.2026 №1944/С/ДСК - містять інформацію з обмеженим доступом (гриф «Для службового користування»).

02.07.2026 від представника позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (вх. №37467), у якій додатково підкреслює, що відповідач 1 у своєму відзиві стверджує, що 13.02.2026 стосовно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП через відсутність військово-облікового документа, після чого його доставили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки «з метою уточнення даних». Зазначені твердження є голослівними та не підтверджуються матеріалами справи. Відповідач 1 не надав суду копії протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності або доказів сплати штрафу. Стосовно тези відповідача 1 про те, що наказ про призов є актом індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання (зарахуванням позивача до списків особового складу військової частини) зауважує, що предметом оскарження у цій справі є не лише формальний наказ відповідача 1, але й фундаментальні процедурні порушення, які передували його виданню і стали підставою для його прийняття (примусове затримання, відсутність оповіщення, формальний медичний огляд). Наказ відповідача 1 є прямим наслідком цих протиправних дій.

03.07.2026 від представника відповідача 1 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. №37779) на виконання ухвали суду, у якій повідомляє, що картка обстеження та медичного огляду з метою визначення ступеня придатності за станом здоров`я з метою проходження військової служби ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_6 не зберігаються. Рекомендує для отримання копії карти обстеження та карти медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 звернутися до закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності за місцем медичного огляду військовозобов`язаного, а саме до КНП «Клініка сімейного лікаря ШСР ЗР ЗО». Також до поданої заяви долучено копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині, що стосується ОСОБА_1 , 1988 р.н.

У свою чергу, представником позивача через систему «Електронний суд» направлено до суду відповідь на відзив (вх. №40414), у якій додатково зауважує, що всупереч імперативним вимогам ухвали суду від 25.06.2026 про витребування доказів, відповідач 1 не надав матеріалів медичного огляду позивача (Картки обстеження та медичного огляду). Натомість у заяві офіційно стверджується, що картка обстеження у відповідача 1 не зберігається, із рекомендацією звернутися за її отриманням до закладу охорони здоров`я. Вказана позиція, на думку позивача, є прямим підтвердженням грубого порушення відповідачем 1 порядку мобілізації, що нівелює легітимність оскаржуваного наказу. Законодавство виключає можливість зберігання завершеної картки обстеження військовозобов`язаного у цивільному медичному закладі. Офіційне зізнання відповідача 1 про відсутність у нього Картки обстеження та медичного огляду безапеляційно доводить, що ТЦК не володів первинною медичною документацією стосовно позивача на момент видання оскаржуваного Наказу № 368 від 14.02.2026.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , 26.03.1988 року, з 14.06.2005 перебував на обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що свідчить тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 .

Рішенням військово-лікарської комісії КНП «Міська лікарня №7» ЗМР від 14.02.2026, оформленого у формі довідки №2026-0214-1032-5173-0, громадянина ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (зі змінами).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 14.02.2026 №368 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» позивач відповідно до поіменного списку №730 від 14.02.2026 призваний на військову службу та направлений для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_2 .

14.02.2026 позивач знятий з військового обліку військовозобов`язаних на підставі абз. 3 п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як такий, що призваний за мобілізацією, про що свідчить лист-відповідь ІНФОРМАЦІЯ_9 від 18.03.2026 №1966.

У подальшому, на підставі припису та витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) №90 від 26.03.2026 позивача зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 відповідно до наказу командира військової частини (по стройовій частині) №96 від 01.04.2026.

Вважаючи наказ відповідача 1 в частині призову на військову службу під час мобілізації позивача до ВЧ НОМЕР_1 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII).

Згідно із ст. 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (ч. 8 ст. 4 Закону №3543-ХІІ).

За приписами ч. 1 ст. 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (ч. 3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ).

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону №3543-ХІІ порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає:

механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

порядок оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України чи відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;

порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів;

процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Нормативно-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з ч. 1-3 ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

У силу ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

За приписами ч. 1 ст. 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Згідно з п. 1 Порядку, цей Порядок визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 27 Порядку №560 передбачено, що під час мобілізації громадяни викликаються з метою, зокрема: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 70, 72, 74 Порядку №560 порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов`язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.

Рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному Київському та Севастопольському міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до п. 74-1 цього Порядку.

Згідно з ч. 13 ст. 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення медичного огляду наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У силу приписів п. 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 1.2 глави 1 Положення №402 встановлено, що військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з п. 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. (пп.2.5.1 п.2.5. глави 2 розділу І Положення №402).

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону (пп.2.5.3 п.2.5. глави 2 розділу І Положення №402).

Підпунктами 2.8.1, 2.8.2 п. 2.8 глави 2 розділу 1 Положення №402 визначено, що ВЛК ТЦК та СП створюється у районному (міському) ТЦК та СП. Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій у ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК. Персональний склад ВЛК районного (міського), обласного ТЦК та СП визначаються наказами відповідних керівників ТЦК та СП.

Роз`яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання ВЛК ТЦК та СП.

Згідно з пп. 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Питання медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402, яка містить такі пункти.

Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до ІКС шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Під час дії правового режиму воєнного стану: проводиться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ виконується після досягнення 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші дослідження виконуються за показаннями.

До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

Картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ТЦК та СП до чергового огляду, а на офіцерів у їх особових справах - постійно.

Якщо офіцери запасу раніше служили у Збройних Силах України або інших військових формуваннях, тоді ТЦК та СП у направленні на огляд вказує, коли і з якої причини вони були звільнені у запас. На звільнених із військової служби за станом здоров`я у ВЛК обов`язково подається Свідоцтво про хворобу (додаток 11) або його копія.

Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постанова ВЛК при ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Паперова копія документа з постановою ВЛК, що не потребує затвердження штатною ВЛК, видається особі, що пройшла медичний огляд, за її запитом в день звернення після закінчення медичного огляду у закладі охорони здоров`я, де проводився медичний огляд ВЛК, або у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку. Паперова копія такого документа засвідчується печаткою закладу охорони здоров`я, де проводився медичний огляд (у разі звернення до закладу охорони здоров`я), або ТЦК та СП (у разі звернення до ТЦК та СП), та видається особі, що пройшла медичний огляд, з її підписом про ознайомлення та датою. Паперова копія документа з постановою, що потребує затвердження штатною ВЛК, видається за запитом особи, що пройшла медичний огляд, у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку у день звернення після отримання ТЦК та СП протоколу засідання штатної ВЛК. Паперова копія документа з постановою засвідчується печаткою ТЦК та СП та видається особі з її підписом про ознайомлення та датою разом з паперовою копією електронного протоколу засідання штатної ВЛК, засвідченою печаткою штатної ВЛК.

За статтями Розкладу хвороб, що передбачають потребу у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) або необхідність у лікуванні, приймається постанова про надання офіцерам запасу відстрочки від прийняття на військову службу, а щодо тих військовозобов`язаних, яких викликають на збір, - про тимчасову непридатність для проходження збору.

У воєнний час та під час мобілізації, на особливий період відстрочка від призову за станом здоров`я надається військовозобов`язаному на строк від 1 до 6 місяців залежно від захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та прогнозованої тривалості лікування. Після закінчення відстрочки військовозобов`язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.

У разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров`я військовозобов`язаного, він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається Акт дослідження стану здоров`я (додаток 10), який підписується керівником закладу охорони здоров`я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

Якщо військовозобов`язаний під час призову на військову службу, збір, а також чергового огляду з метою обліку визнаний таким, що потребує лікування (відстрочки від призову на військову службу, збір), то лікар - член ВЛК ТЦК та СП направляє військовозобов`язаного на отримання відповідних медичних послуг. Після закінчення лікування військовозобов`язаний оглядається ВЛК ТЦК та СП.

Так, із наведених вище норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення № 402.

Відповідно до Довідки ВЛК КНП «Міська лікарня №7» ЗМР від 14.02.2026 №2026-0214-1032-5173-0 ОСОБА_1 на підставі графи II розкладу хвороб, визнано придатним до військової служби.

При цьому, суд наголошує, що рішення (дії, бездіяльність) ВЛК не є предметом спору у межах спору, переданого на розгляд судді. Позивачем вимоги до КНП «Міська лікарня №7» ЗМР заявлені не були, вказаного суб`єкта владних повноважень до участі у справи не залучено, а тому суд не має право надавати оцінку його дій та перевіряти дотримання ВЛК всіх умов та критеріїв, передбачених Положенням №402 при проведенні медичного огляду позивача.

Суд також зазначає, що не має компетенції оцінювати медичний діагноз з точки зору того, чи правильно надали лікарі оцінку стану здоров`я військовозобов`язаному відповідно до положення розкладу хвороб, який визначає ступінь придатності до військової служби; встановлення придатності чи непридатності за станом здоров`я віднесено виключно до повноважень військово-лікарських комісій, які й проводять відповідну експертизу, тому суд не може перебирати на себе повноваження лікарів ВЛК.

Твердження позивача про те, що між моментом затримання та можливим оглядом минув мінімальний проміжок часу, за який фізично неможливо провести медичний огляд, і це свідчить про формальний і незаконний характер проведеної процедури ВЛК, відхиляються судом, оскільки на підтвердження таких обставин позивач не надав жодних належних і допустимих доказів.

Доводи позивача про те, що матеріали медичного огляду позивача (Картки обстеження та медичного огляду) не були передані на збереження до ІНФОРМАЦІЯ_3 в порушення приписів Положення № 402 не мають безпосереднього впливу на питання правомірності винесення наказу відповідача 1 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації.

Так, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» від 14.02.2026 №368 ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлено до ВЧ НОМЕР_2 .

За приписами п. 1 та 2 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку;

2) визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

Відповідно до ч. 7 ст. 23 Закону №3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з ч.8 ст. 23 Закону №3543-XII, відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

У силу п. 2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

За правилами п. 56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до п. 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у п. 9 і 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Зазначене вище свідчить про те, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону №3543-XII; право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом; реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця; процедура надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ініціюється військовозобов`язаним, і лише в її рамках у комісії районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки існує обов`язок перевірити підстави щодо надання військовозобов`язаному відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Тобто, на момент призову на військову службу під час мобілізації в особи повинен бути наявний відповідний документ, оформлений в установленому законом порядку рішення про відстрочку від мобілізації, прийняте уповноваженим органом.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відповідно до покладених на них завдань (серед іншого):

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, Про захист персональних даних та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Пунктом 11 Положення №154 встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Згідно з п. 3 Порядку №1487 для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В силу положень п. 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У спірному випадку, на момент призову позивача на військову службу 14.02.2026 (дата винесення оскаржуваного Наказу №368), в останнього не було належним чином оформленого права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації рішення про відстрочку не існувало.

Під час розгляду справи по суті позивач не надав до суду належні та допустимі докази на підтвердження звернення під час проведення мобілізаційних процедур із заявою до відповідача та/або іншого ТЦК та СП про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач можливістю реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та оформлення його у відповідний спосіб не скористався.

Також, відповідно до Довідки ВЛК від 14.02.2026 №2026-0214-1032-5173-0 ОСОБА_1 на підставі графи II розкладу хвороб, визнано придатним до військової служби.

Тобто, за відсутності у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та наявності Довідки від 14.02.2026 №2026-0214-1032-5173-0 про придатність до військової служби, у відповідача 1 були наявні усі правові підстави для винесення оскаржуваного Наказу №368.

Отже, в силу приписів п. 4 Порядку №560 відповідач 1 мав право на призов позивача на військову службу під час мобілізації. Вказане свідчить про те, що оскаржуваний наказ №368 є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

А згідно з п. 83 Порядку №560 командир військової частини (Голова СБУ, його заступник чи керівник підрозділу, органу, закладу, установи СБУ) в строк не більше семи днів надсилає на адресу районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку військовозобов`язаного або резервіста витяг із наказу про його призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ).

На підставі витягу із наказу командира військової частини (Голови СБУ, його заступника чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ) районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки знімає військовозобов`язаного або резервіста з військового обліку у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Оскільки позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача 2 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби позивача та виключити позивача зі списків особового складу військової частини є похідними від вимоги про визнання протиправним і скасування наказу відповідача 1 в частині призову на військову службу під час мобілізації позивача до ВЧ НОМЕР_1 , у суду відсутні підстави для задоволення цих позовних вимог.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі с, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243, 243-246 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), третя особа Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання протиправним наказу, його скасування в частині та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак