Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №140/15096/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/15096/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі також – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі також – ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідавч-2) про визнання протиправними дій щодо проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VII без урахування довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 13.03.2024 за №70/1.16/2-24, та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону №889-VII з 25.05.2025 з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 13.03.2024 за №70/1.16/2-24.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 30.03.2024 він звернувся із заявою про переведення його з пенсії за віком за Законом №1058-IV на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII. До вказаної заяви були долучені довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані 13.03.2024 Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації, а саме: №71/1.16/2-24 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років - усього 27 437,10 грн) та №70/1.16/2-24 про інші складові заробітної плати (надбавки, премії за лютий 2024 року - усього 4 514,52 грн).

Вказує, що Пенсійний фонд призначив йому пенсію з 30.03.2024 у розмірі 60% заробітної плати, але обчислив її лише на підставі довідки №71/1.16/2-24 (із суми 27 437,10 грн), безпідставно ігноруючи довідку №70/1.16/2-24 про інші виплати (4 514,52 грн).

Позивач наголошує, що обидві довідки були видані у відповідності до чинного на той момент Порядку №622 та мали бути повністю враховані при перерахунку пенсії.

З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Валюха В.М. від 08.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 (ГУ ПФУ у Волинській області) позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, зазначивши, що згідно з Порядком №22-1 заяву позивача розглядало ГУ ПФУ в Донецькій області. Саме дане територіальне управління ПФУ 08.04.2024 ухвалило рішення №907200130817 про переведення позивача на пенсію за Законом №889-VIII виключно на підставі довідки №71/1.16/2-24.

Звертає увагу суду, що з 01.01.2024 на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Постанови КМУ №1409 було запроваджено нову систему оплати праці державних службовців на основі класифікації посад.

12.07.2024 КМУ ухвалив Постанову №823, яка встановила новий чіткий механізм визначення заробітної плати для осіб, які звільнилися або працювали в органах до проведення класифікації. Для таких осіб посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються станом на 31.12.2023, а інші виплати (премії, стимулюючі) обчислюються за будь-які 60 місяців підряд до 31.12.2023 або за довідками згідно з новою формою (Додаток 6 до Порядку №622) у середніх розмірах за грудень 2023 року. У вересні 2024 року Управління соцзахисту Ковельської РДА видало позивачу нові довідки (№236 та №237 від 23.09.2024) відповідно до вимог Постанови №823, на підставі яких і було правомірно проведено перерахунок.

Відповідач вказує, що він вже виконав рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №140/3139/25, відновивши виплату пенсії позивачу за Законом №889-VIII з урахуванням довідки №71/1.16/2-24 від 13.03.2024.

Відтак вважає, що у спірних правовідносинах ГУ ПФУ у Волинській області діяло виключно в межах та у спосіб, що визначені чинним пенсійним законодавством і постановами КМУ.

Ухвалою суду від 31.12.2025 до участі у справі як другого відповідача залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

13.01.2026 до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Донецькій області на позовну заяву, у якому представник даного відповідача зазначив, що з 01.01.2024 на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Урядових постанов запроваджено нову систему оплати праці держслужбовців на основі класифікації посад. У липні 2024 року Постановою КМУ №823 були внесені зміни до Порядку №622, які застосовуються з 01.01.2024 та затвердили нові форми довідок про складові заробітної плати державних службовців (Додатки 4, 5, 6).

Вказує, що позивач звільнився з державної служби у лютому 2021 року (тобто до 01.01.2024). А тому, Згідно з п. 4.2 Порядку №622, для такої категорії осіб виплати за довідками мають обраховуватися станом на грудень 2023 року (а не за лютий 2024 року, як зазначено у спірній довідці №70/1.16/2-24).

Надана позивачем у березні 2024 року довідка №70/1.16/2-24 не відповідає встановленій формі Додатка 6 до Порядку №622 (з урахуванням змін, що діють з 01.01.2024), а тому не мала та не має юридичних підстав для взяття її до розрахунку пенсії.

Звертає увагу суду, що на виконання вимог Постанови №823 Управлінням соцзахисту у вересні 2024 року позивачу видано нові довідки за належною формою — №237/1.16/2-24 (Додаток 4) та №236/1.16/2-24 (Додаток 6) із показниками станом на грудень 2023 року. На їх підставі розмір пенсії з 01.10.2024 складав 7 735,00 грн, що повністю відповідало чинному нормативному регулюванню.

Зазначає, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №140/3139/25, ПФУ зобов`язано відновити виплату пенсії позивачу з 01.10.2024 у розмірі 16 462,46 грн (тобто за розрахунком від 08.04.2024 на підставі довідки №71/1.16/2-24). Вказане рішення суду було повністю виконано органами Пенсійного фонду.

Як наслідок відповідач-2 стверджує, що дії органів Пенсійного фонду повністю відповідали чинному законодавству, Порядку №622 та ст. 19 Конституції України. Оскільки жодних порушень прав позивача допущено не було, підстави для включення довідки №70/1.16/2-24 до розрахунку пенсії та задоволення позову відсутні.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 30.03.2012 отримував пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-ІV, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача.

30.03.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області (за місцем свого проживання) із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII (а.с. 11), надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням, в тому числі довідки від 13.03.2024 №71/1.16/2-24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на березень 2024 року (на суму 27437,10 грн) та від 13.03.2024 №70/1.16/2-24 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за лютий 2024 року (на суму 4514,52 грн), які видані Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації (а.с.9-10).

Як вбачається з рішення від 08.04.2024 №907200130817, ОСОБА_1 з 30.03.2024 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII; розмір пенсії було обчислено з розрахунку 60% від заробітної плати 27437,10 грн та становив 16462,26 грн (а.с.24).

З 01.10.2024 ГУ ПФУ у Волинській області здійснено перерахунок пенсії позивача, в результаті якого розмір пенсії позивача становив 7 735,00 грн, про що свідчить рішення про перерахунок пенсії від 25.09.2024 №907200130817 (а.с.58).

Як свідчать матеріали справи, такий перерахунок пенсії позивача був пов`язаний із застосуванням ГУ ПФУ у Волинській області в односторонньому порядку для обрахунку пенсії ОСОБА_1 положень постанови КМУ №823 від 12.07.2024 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 №Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №140/3139/25, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 25.09.2024 №907200130817 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024 на підставі нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 23.09.2024 №236/1.16/2-24 та №237/1.16/2-24, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації. Зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області відновити ОСОБА_1 з 01.10.2024 виплату пенсії за віком відповідно Закону України «Про державну службу» у розмірі, визначеному рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 08.04.2024 №907200130817, з виплатою різниці недоотриманої з 01.10.2024 пенсії та фактично виплачених сум.

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №140/3139/25 позивачу відновлено виплату пенсії за віком відповідно до Закону №889-VIII із розрахунку 16 462,26 грн, що підтверджується рішенням відповідача-1 №907200130817 від 04.12.2025 (а.с.59).

Позивач стверджує, що при обрахунку розміру його пенсійної виплати за Законом №889-VIII відповідачами не взято до уваги довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі державного службовця, видану Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 13.03.2024 за №70/1.16/2-24, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом №889-VIII від 10.12.2015 «Про державну службу» (далі – Закон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016.

Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII втратив чинність Закон України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі – Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ установлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, зазначеними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за його заявою з 30.03.2024 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII.

Разом із вказаною заявою позивач подав довідку від 13.03.2024 №71/1.16/2-24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на березень 2024 року (на суму 27437,10 грн (а.с.10) та від 13.03.2024 №70/1.16/2-24 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за лютий 2024 року (на суму 4514,52 грн) (а.с.9). Вказані довідки для призначення пенсії державного службовця видані Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації та відповідають змісту та формі, встановленій Постановою №1-3 (на час звернення позивача із заявою).

Як вбачається з рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 08.04.2024 №907200130817 (а.с.24), з 30.03.2024 розмір пенсії позивача було обчислено з розрахунку 60% від заробітної плати 27437,10 грн та становив 16462,26 грн.

Тобто, при переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII для розрахунку пенсії було взято лише довідку від 13.03.2024 №71/1.16/2-24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (а.с.10).

За своєю суттю спірні правовідносини у цій справі стосуються неврахування ГУ ПФУ в Донецькій області під час переведення позивача з одного виду пенсії - за віком відповідно до Закону №1058-IV на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII за умов, визначених у Законі №889-VIII, довідки Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації від 13.03.2024 №70/1.16/2-24.

Суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 24.03.1993 №108/95-ВР «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону №108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з ч.1 ст. 66 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

На момент виникнення спірних правовідносин (березень 2024 року), призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» визначено Порядком призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 (далі - Порядок №622).

Так, пунктом 4 Порядку №622 встановлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 визначено, що форма довідки про заробітну плату для призначення пенсій державним службовцям затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048, затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу», що додаються: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Суд враховує, що спірна довідка Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації від 13.03.2024 №70/1.16/2-24 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби складена за формою, затвердженою постановою правління ПФ України №1-3 від 17.01.2017 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» та містять відображення складових заробітної плати, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а тому мала бути врахована при переведенні позивача на пенсію державного службовця.

Суд не бере до уваги пояснення відповідачів відносно того, що до Порядку №622 внесені зміни Постановою КМУ №823 (а відтак, на думку відповідачів, спірну довідку не слід враховувати) з огляду на наступне.

Зміни до законодавства визначені постановою КМУ №823 від 12.07.2024 не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки вказана постанова набрала чинності 20.07.2024, в той час, як заява про перехід на пенсію державного службовця разом із спірною довідкою від 13.03.2024 №70/1.16/2-24 подавалась ОСОБА_1 до територіального органу пенсійного фонду 30.03.2024.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України, який у рішенні від 05 04.2001 №З-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших норма і нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави, Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

На підставі позиції Конституційного суду України, що містять офіційні тлумачення Основного Закону стосовно дії нормативно-правового акта у часі , доцільно зробити висновок, що судом під час розгляду справи має застосовуватись той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чиним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.

Оскільки заява позивача про перерахунок пенсії була подана 30.03.2024, тобто до внесення змін до Порядку №622, а тому реалізація права особи має здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження нею волевиявлення у формі конкретних дій (звернення до суб`єкта владних повноважень), а розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом.

Отже, внесені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» з набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.3024 №823 не дають підстави для неврахування при призначенні пенсії спірної довідки від 13.03.2024 №70/1.16/2-24.

Таким чином, здійснюючи розрахунок пенсії позивача орган пенсійного фонду не мав законних підстав для неврахування довідки Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації від 13.03.2024 №70/1.16/2-24 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби складена.

У межах спірних правовідносин заява ОСОБА_1 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VII за принципом екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області.

Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Відтак протиправними щодо неврахування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком довідки Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації від 13.03.2024 №70/1.16/2-24 слід визнати саме дії, вчиненні ГУ ПФУ в Донецькій області.

ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про перерахунок пенсії позивача, отже позовні вимоги до ГУ ПФУ у Волинській області заявлені безпідставно.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі№ 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12).

Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією №К (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору з будь-ким.

За результатами розгляду даної справи суд дійшов висновку, що надана позивачем із заявою від 30.03.2024 про перехід на пенсію по Закону №889-VII довідка від 13.03.2024 №70/1.16/2-24 про складові зарплати державного службовця відповідає вимогам Постанови №1-3, а тому повинна була врахована органом пенсійного фонду при перерахунку пенсії заявника.

Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області (як територіального органу ПФУ, який приймав рішення про призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону№889-VII) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону №889-VII з 25.05.2025 (в межах строку звернення до суду) з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 13.03.2024 за №70/1.16/2-24 не є втручанням в дискреційні повноваження даного суб`єкта владних повноважень, та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 КАС України.

Не підлягає задоволенню позовна вимоги про зобов`язання виплачувати позивачу пенсію за віком з огляду на те, що органом Пенсійного фонду України ще не ухвалено відповідне рішення щодо перерахунку пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині після здійснення такого перерахунку пенсії будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області (як органу, що допустив порушення прав позивача) слід стягнути судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII без урахування довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 13.03.2024 за №70/1.16/2-24.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII з урахування при такому перерахунку довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 13.03.2024 за №70/1.16/2-24.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 13 серпня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 6; код ЄДРПОУ 13358826).

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010).

Суддя Н. В. Стецик