Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №140/5328/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5328/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши у письмову провадженні за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Лащук Юлія Валеріївна, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач), звернулася до суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі також – ЦВЛК, відповідач), в якому просила:

визнати незаконним та скасувати рішення (постанову) Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України у м. Києві, що затверджено протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-1112-1503-4067-0 від 12.11.2025 повністю;

зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно переглянути постанову позаштатної постійно-діючої госпітальної військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально-значущих хвороб” Запорізької обласної ради, оформлену довідкою №124 військово-лікарської комісії від 09.12.2024 року та змінити її в частині встановлення ОСОБА_1 причинного зв`язку захворювання “Помірно виражений, стійкий емоційно-лабільний (астенічний) розлад органічного походження” як такого, що: “Так, пов`язане із захистом Батьківщини”.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 у даній справі позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано рішення (постанову) Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, що затверджене протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-1112-1503-4067-0 від 12.11.2025, в частині відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 29.07.2025 на постанову позаштатної постійно-діючої госпітальної військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально-значущих хвороб” Запорізької обласної ради, оформлену довідкою №124 військово-лікарської комісії від 09.12.2024;

зобов`язано Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 29.07.2025 на постанову позаштатної постійно-діючої госпітальної військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально-значущих хвороб” Запорізької обласної ради, оформлену довідкою №124 військово-лікарської комісії від 09.12.2024, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні;

в задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

07.08.2026 від представника позивача до суду надійшла заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки розгляд адміністративної справи №140/5328/26 на підставі ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи згідно з вимогами статті 262 КАС України, відтак розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення також здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення та часткового задоволення заяви з огляду на таке.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України”, від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України”, від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача долучено договір № 14-04/01 про надання правничої (правової) допомоги від 14.04.2025, додаткову угоду №1 від 27.04.2026 до договору про надання правничої допомоги № 14-04/01 від 14.04.2025, цивільно-правовий договір № 14-04/01 про залучення адвоката для надання правничої допомоги від 14.04.2025, акт від 06.08.2026 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правової допомоги № 14-04/01 від 14.04.2025, квитанцію до прибуткового касового ордера № 06-08/01 від 06.08.2026 на суму 15000,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін, та конкретні обставини справи, яка не є складною, та сформованої судової практики, часткове задоволення позову, суті виконаних послуг, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача необхідно стягнути 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16; код ЄДРПОУ 08356179) 5000,00 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н. В. Стецик