Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №619/7239/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №619/7239/25 Головуючий 1 інстанції: Риков М.І.

Провадження №33/818/653/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 09 грудня 2025 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що 15 листопада 2025 року о 01-00 год. сержант ОСОБА_1 в Харківському районі Харківської області під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатору «АлкоФор 507», проведений ІНФОРМАЦІЯ_1 . Результат огляду – 1,50 проміле.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що уповноваженні посадові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Вказав, що 15 листопада 2025 року о 01-00 год. не виконував обов`язки військової служби. Зазначив, що акт огляду №2203 на стан алкогольного сп`яніння не є безперечним доказом по справі. Наголосив, що суд першої інстанції всупереч положень п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» стягнув з нього судовий збір.

Позиції учасників апеляційного провадження

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Так, указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжений та діє до 31 жовтня 2026 року.

Відповідно до ст.ст.11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.

Диспозиція ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені в умовах особливого періоду.

Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХ №5891 від 15 листопада 2025 року за ч.3 ст.172-20 КУпАП;

-результату огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Алкофор 507», проба позитивна – 1,50 проміле;

-акту №2203 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатору «Алкофор 507»;

-військового квитка серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , із якого вбачається, що останній є військовослужбовцем;

-рапорту командира 3 самохідної артилерійської батареї самохідно артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про те, що уповноваженні посадові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, є необґрунтованими.

Відповідно до ч.4 ст.266-1 КУпАП у разі незгоди військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння №2203 вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Алкофор 507», результат огляду становив 1,50 проміле.

Відмова ОСОБА_1 від підписання акту огляду не свідчить про його незгоду з результатом огляду, оскільки жодних заперечень щодо показань спеціального технічного засобу, вимог проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, матеріали справи не містять.

З урахуванням вимог ч.4 ст.266-1 КУпАП факт відмови військовослужбовця від підписання акту огляду не є підставою для направлення останнього уповноваженими посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

За таких обставин відсутність пропозиції пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я не свідчить про порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння військовослужбовця, не впливає на допустимість отриманих доказів та не спростовує факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що він 15 листопада 2025 року о 01-00 год. не виконував обов`язки військової служби, є безпідставними.

Виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби підтверджується рапортом командира 3 самохідної артилерійської батареї самохідно артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 (а.с.12).

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння не є єдиним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, його винуватість підтверджується саме сукупністю доказів наявних в матеріалах справи, а не лише взятим окремо доказом.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції всупереч положень п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» стягнув з нього судовий збір, позбавлені підстав.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Для звільнення від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19 та повідомленні Касаційного кримінального суду №ЕП-1578/2025 від 13 листопада 2025 року про надання роз`яснень щодо застосування приписів КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців та КПК України у ході розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність прокурора.

Системний симантичний аналіз положень п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори, звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, однак не звільняються від сплати судового збору у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення військової дисципліни.

Таким чином, судом правомірно стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у даній справі, оскільки останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме за порушення військової дисципліни.

З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній не звертався зі скаргами щодо незаконності дій уповноважених посадових осіб Військової служби правопорядку. Тобто незаконність дій уповноважених посадових осіб не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 09 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.І. Люшня