Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші справи позовного провадження
Дата: 12 серпня 2026 р.
Справа: №461/6208/25
Суддя: Цяцяк Р. П.
Справа № 461/6208/25 Головуючий у 1 інстанції: Павлюк О.В.
Провадження № 22-ц/811/617/26 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий – суддя Цяцяк Р.П.,
судді Ванівський О.М. та Копняк С.М.,
за участю: секретаря Костюк С.О.;
адвоката Козак О.В. – представниці позивачки ОСОБА_1 ;
Осадчука Р.М. – представника Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на рішення Галицького районного суду міста Львова від 21 січня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Львівського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», третя особа – Львівська міська рада, у якому просила зобов`язати відповідача внести зміни в кредитний договір № 478 щодо надання пільгового довготермінового кредиту відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2001 року № 584 зі зазначенням обсягів щоквартальних платежів за кредитом з урахуванням погашення з бюджетних коштів 25 відсотків суми зобов`язань за кредитом, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим 27 липня 2020 року між ОСОБА_1 та Львівським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» було укладений кредитний договір № 478 щодо надання пільгового довготермінового кредиту відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2001 року № 584. 28.06.2022 року сторонами договору було укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору № 478. Кредитний договір був укладений в межах реалізації Міської цільової програми забезпечення житлом молодих сімей та одиноких молодих громадян міста Львова на 2018-2022 роки, затвердженою ухвалою Львівської міської ради № 2797 від 21.12.2017 року, Постановою КМ України від 29.05.2001 року № 584 «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла».
08.06.2025 року у позивачки народилася друга дитина. Відповідно до п.1.10 кредитного договору, якщо у складі сім`ї позичальника сталися зміни, які дають йому право на отримання передбачених пунктами 30, 31 Положення пільг, він протягом одного місяця подає кредитору відповідну заяву та документи встановленого зразка, що підтверджують такі зміни. На підставі цих документів та відповідно до Положення, вносяться зміни зі зазначенням обсягів щоквартальних платежів кредитом і відсотків користування ним. На виконання вимог п. 1.10 кредитного договору, п. 30 Положення, позивачка звернулася з письмовою заявою про погашення отриманого нею кредиту у розмірі 25% за рахунок бюджетних коштів. 04.07.2025 року позивачка отримала письмову відмову від 30.06.2025 року № 29/1-12, аргументовану тим, що до «кредитних правовідносин між відповідачем і позивачкою з питань можливості надання пільги у зв`язку з народженням другої дитини застосовуються норми Програми з урахуванням змін, внесених до неї ухвалою Львівської міської ради від 12.09.2024 № 5248 – тобто ті, які діють на час звернення до відповідача зі заявою про надання пільги (перерахунок повернення кредиту) у зв`язку з народженням другої дитини. Зокрема, з положень п. 4.14 Програми вбачається, що підстави для перерахунку розміру повернення кредиту (погашення 25% суми зобов`язань за кредитом на момент застосування пільги) у зв`язку із народженням другої дитини, відсутні».
07.07.2025 року позивачка звернулася зі заявою до відповідача з проханням внести зміни до кредитного договору № 478 зі зазначенням обсягів щоквартальних платежів за кредитом з урахуванням погашення з бюджетних коштів 25 % суми зобов`язань за кредитом у зв`язку з народженням другої дитини. 25.07.2025 року позивачка отримала відповідь, відповідно до якої відповідач вважає, що відсутні підстави для перерахунку розміру повернення кредиту та укладання додаткової угоди відповідно до п.4.14 Програми, затвердженої Ухвалою Львівської міської ради № 5248 від 12.09.2024 року. Позивачка вважає, що відмова відповідача у наданні пільги (перерахунку повернення кредиту) неправомірна та суперечить чинному законодавству, у зв`язку з чим просить позов задовольнити (том 1, а.с. 1-8, 180-184).
15 жовтня 2025 року суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання сторони позивачки та замінив Львівське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», як неналежного відповідача, на Державну спеціалізовану фінансову установу «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», а Львівське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог(том 1, а.с. 161-164, 172).
Оскаржуваним рішенням позов задоволено.
Зобов`язано Державну спеціалізовану фінансову установу «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» внести зміни в кредитний договір № 478 щодо надання пільгового довготермінового кредиту відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2001 року № 584 зі зазначенням обсягів щоквартальних платежів за кредитом з урахуванням погашення з бюджетних коштів 25 відсотків суми зобов`язань за кредитом.
Стягнуто зі Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. (том 2, а.с. 36-40).
Дане рішення оскаржила Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».
Апелянт просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи і неправильного застосування норм матеріального права.
Звертає увагу, що Міська цільова програма забезпечення житлом молодих сімей та одиноких молодих громадян м. Львова на 2018 – 2022 роки припинила свою дію 31.12.2022 року, оскільки строк її реалізації 2018 – 2022 роки.
Також зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що Міська цільова програма забезпечення молодих сімей та одиноких молодих громадян м.Львова на 2018-2022 не є нормативно-правовим актом, а тому до неї не можуть застосовуватися норми Закону України «Про правотворчу діяльність», спростовується «підпунктом «є» ч.2 ст. 9 Закону України «Про правотворчу діяльність» законодавство України включає, зокрема, акти органів місцевого самоврядування, що містять норми права».
Вважає, що «суд першої інстанції порушив норми матеріального права щодо дії нормативно-правових актів у часі. Зокрема, він неправомірно застосував нормативно-правовий акт, який на момент виникнення правовідносин щодо надання пільги не діяв, натомість не застосував під час розгляду справи положення чинної Міської цільової програми забезпечення житлом молодих сімей та одиноких молодих громадян Львівської міської територіальної громади на 2023 - 2027 роки (із змінами), норми якої (у чинній редакції) підлягають застосуванню до тих правовідносин між Позивачем і Відповідачем, які настали або мали місце під час дії цієї Програми».
Зазначає, що станом на 24.06.2025 року – дату першого звернення позивачки до відповідача з заявою про здійснення перерахунку кредиту відповідно до Кредитного договору у зв`язку з народженням другої дитини, ОСОБА_2 , чинною була Міська цільова програма забезпечення житлом молодих сімей та одиноких молодих громадян Львівської міської територіальної громади на 2023 - 2027 роки, затверджена Ухвалою Львівської міської ради від 02.03.2023 року № 2940, із змінами, внесеними Ухвалою Львівської міської ради від 12.09.2024 року № 5248.
Звертає увагу, що згідно з п. 4.14 Міської цільової програми забезпечення житлом молодих сімей та одиноких молодих громадян Львівської міської територіальної громади на 2023–2027 роки (зі змінами, внесеними Ухвалою Львівської міської ради від 12.09.2024 № 5248), кредит надається строком до 30 років із визначенням відсоткових ставок та пільг, зокрема 0 % у разі народження дитини та погашення 25 % зобов`язань за рахунок бюджетних коштів для позичальників, які мають трьох і більше дітей. Підстави для такої пільги у разі наявності двох дітей програмою не передбачені.
Суд у рішенні послався на п. 6.3 кредитного договору щодо внесення змін у разі змін законодавства, однак встановив, що відповідні зміни до договору сторонами не вносилися. Разом із тим позивач зазначає, що умови п. 1.10 кредитного договору в частині пільгового погашення суперечать положенням зазначеної Програми, у зв`язку з чим у розумінні ст. 215, 217 ЦК України є нікчемними, а отже, право на відповідну пільгу відсутнє, що зумовлює правомірність відмови у її наданні (том 2, а.с. 46–57).
Представниця позивачки надіслала до суду Відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін (том 2, а.с. 154-166)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта (відповідача) на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представниці позивачки, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12 і 81);
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82).
29.05.2001 року Постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) № 584 «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла» було затверджено Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла (в подальшому – «Положення…»), пунктом 30 якого (в редакції Постанови КМУ № 245 від 29.04.2015 року, яка є чинною по даний час) встановлено (зокрема), що позичальник, який не має дітей, сплачує кредит з відсотковою ставкою у розмірі 3 відсотки річних суми зобов`язань за кредитом; позичальник, який має одну дитину, звільняється від сплати відсотків за користування кредитом; позичальникові, який має двоє дітей, крім того, за рахунок бюджетних коштів погашається 25 відсотків суми зобов`язань за кредитом на момент застосування пільги.
Якщо у складі сім`ї позичальника сталися зміни, які дають йому право на отримання зазначених в абзаці першому цього пункту пільг, він протягом одного місяця подає регіональному управлінню Фонду відповідну заяву та документи встановленого зразка, що підтверджують такі зміни. На підставі цих документів та відповідно до цього Положення до кредитного договору вносяться зміни із зазначенням обсягів щоквартальних платежів за кредитом і відсотків за користування ним. Пільги надаються починаючи з дня внесення відповідних змін до кредитного договору (том 2, а.с. 184-186).
21.12.2017 року на виконання (зокрема) згаданої вище Постанови КМУ від 29.05.2001 року № 584 ухвалою Львівської міської ради № 2797 було затверджено Міську цільову програму забезпечення житлом молодих сімей та одиноких молодих громадян м. Львова на 2018-2022 року (том 1, а.с. 43-47).
27.07.2020 року між Львівським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (правонаступником якого і є відповідач/апелянт - Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву») та позивачкою ОСОБА_1 було укладено «Кредитний договір № 478 (щодо надання пільгового довготермінового кредиту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2001 № 584»).
Умовами цього Кредитного договору № 478 встановлено, що:
-якщо у складі сім`ї Позичальника сталися зміни, які дають йому право на отримання передбачених п.30, 31 Положення пільг, він протягом одного місяця подає кредитору відповідну заяву та документи встановленого зразка, що підтверджують такі зміни. На підставі цих документів та відповідно до Положення, вносяться зміни із зазначенням обсягів щоквартальних платежів кредитом і відсотків користування ним (пункт 1.10);
-кредитор зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені Положенням та цим Договором (пункт 4.1.7) (том 1, а.с. 22-36).
Судами встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається всіма її учасниками (а тому доказуванню не підлягає) те, що:
-08.06.2025 року у позивачки ОСОБА_1 у шлюбі народилася друга дитина (том 1, а.с. 19, 20, 21);
-24.06.2025 року позивачка на виконання вимог п. 1.10 кредитного договору та п. 30 Положення … звернулася із письмовою заявою до відповідача про погашення отриманого нею кредиту в розмірі 25% за рахунок бюджетних коштів (том 1, а.с. 18);
-30.06.2025 року відповідач за № 29/1-12 дав відмову позивачці на подану нею заяву, аргументовану тим, що до кредитних правовідносин між відповідачем і позивачкою з питань можливості надання пільги у зв`язку із народженням другої дитини застосовуються норми Програми з урахуванням змін, внесених до неї ухвалою Львівської міської ради від 12.09.2024 року № 5248, тобто - ті, які діють на час настання події: звернення до відповідача із заявою про надання пільги (перерахунок повернення кредиту) у зв`язку із народженням другої дитини. А згідно підпункту 4.14 Програми в редакції ухвали Львівської міської ради від 12.09.2024 року № 5248 підстави для перерахунку розміру повернення кредиту (погашення 25% суми зобов`язань за кредитом на момент застосування пільги) у зв`язку із народженням другої дитини, відсутні (том 1, а.с. 12-13);
-07.07.2025 року позивачка звернулася із заявою до відповідача з проханням внести зміни в кредитний договір № 478 із зазначенням обсягів щоквартальних платежів за з урахуванням погашення з бюджетних коштів 25% суми зобов`язань за кредитом у зв`язку із народженням другої дитини (том 1, а.с. 17);
-24.07.2025 року відповідач за № 22/1-12 дав відмову позивачці на подану нею 07.07.2025 року заяву, аргументовану тим, що підстави для перерахунку розміру повернення кредиту та укладання додаткової угоди відповідно до підпункту 4.14 Програми в редакції ухвали Львівської міської ради від 12.09.2024 року № 5248 відсутні (том 1, а.с. 14-16).
Як вбачається з наведеного вище, відмова відповідача (як сторони Кредитного договору, укладеного з позивачкою 27.07.2020 року) від виконання взятих на себе зобов`язань за цим Кредитним договором (а саме: передбачених пунктом 1.10 договору) мотивована посиланням на ухвалу Львівської міської ради від 12.09.2024 року № 5248 (якою підпункту 4.14 Програми викладено у новій редакції).
Тобто, відмова відповідача від виконання взятих на себе за Кредитним договором (щодо надання пільгового довготермінового кредиту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2001 № 584») зобов`язань мотивована посиланням на ухвалу Львівської міської ради, яка:
-не є стороною цього Кредитного договору;
-прийняла згадану ухвалу від 12.09.2024 року:
oчерез більш, ніж 4 (роки) після укладення Кредитного договору;
oз посиланням на чинну постанову КМУ від 29.05.2001 року № 584 (як зазначено у преамбулі цієї ухвали), однак – з положеннями, які прямо суперечать цій постанові КМУ від 29.05.2001 року № 584, зокрема – пункту 30 затвердженого нею Положення…, яким і передбачено те, що позичальникові, який має двоє дітей, за рахунок бюджетних коштів погашається 25 відсотків суми зобов`язань за кредитом на момент застосування пільги.
За наведених вище обставин в їх сукупності суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про неправомірність відмови відповідача від внесення відповідних змін до Кредитного договору, передбачених пунктом 30 Положення …, затвердженого чинною Постановою Кабінету Міністрів України № 584 «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла», та про неправомірність відмови відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань за цим Кредитним договором, зокрема – передбачених його пунктом 1.10.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування (та, відповідно, для відмови у задоволенні позовних вимог) відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду міста Львова від 21 січня 2026 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 13 серпня 2026 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Копняк С.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua