Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №682/1243/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1243/26

Провадження № 2-о/682/57/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої судді Мотонок Т.Я.,

присяжних Бунди Т.А.,

Сірука В.В.

за участю секретаря судових засідань Придачук Г.Л.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Волкова С.В.,

заінтересованих осіб ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу окремого провадження № 682/1243/26 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Волков Сергій Вікторович, заінтересовані особи: Славутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , про оголошення фізичної особи померлою,

в с т а н о в и в:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Волков С.В., заінтересовані особи: Славутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що 12.07.2024 батько заявниці – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 26.08.2024 № 144-РС солдата ОСОБА_6 призначено на посаду стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу і механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.08.2024 солдата ОСОБА_6 зараховано до особового складу військової частини НОМЕР_1 . 24.09.2024 стрілець-снайпер 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу і механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 №79/143/98/900 від 23.09.2024 рухався по визначеному маршруту до вогневої точки в районі населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області, де близько 21:40 год. внаслідок скиду вибухового пристрою з ворожого дрону отримав поранення не сумісні із життям (загинув на місці). Згідно Акту службового розслідування від 23.10.2024, ОСОБА_6 зник безвісти 24.09.2024 під час виконання бойового завдання на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 №79/143/98/900 від 23.09.2024 в районі населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області. Проведення наземних пошукових та евакуаційних заходів на позиції, де востаннє виходив на зв`язок та зник безвісти солдат ОСОБА_6 , ускладнене ворожим вогневим контролем місцевості та ризиком ураження евакуаційної групи. Відомості про самовільне залишення частини, добровільну здачу чи захоплення в полон, дезертирство під час несення служби не підтверджено. На момент зникнення безвісти ОСОБА_6 у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння не перебував, був екіпірований у засоби індивідуального захисту. Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25.10.2024 №3815 «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_6 », стрілець-снайпер 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу і механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , вважається таким, що зник безвісти 24.09.2024 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області. Зникнення безвісти визнано пов`язаним із захистом Батьківщини під час дій воєнного стану.

За фактом зникнення безвісти ОСОБА_6 Відділенням поліції №3 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області 01.10.2024 розпочато кримінальне провадження №12024181170000260 за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України.

Отже, наявні у заявниці докази та інформація вказують на те, що її батько ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконуючи бойове завдання, отримав вибухове поранення не сумісне із життям та загинув на місці.

За таких обставин заявник просить оголосити померлим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Шатерники Славутського району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; датою смерті померлого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Шатерники Славутського району Хмельницької області, вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місцем смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати населений пункт Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області; вважати, що смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Шатерники Славутського району Хмельницької області, пов`язана із захистом Батьківщини під час виконання обов`язків військової служби.

Ухвалою суду від 07.05.2026 у даній справі відкрито провадження та призначено судове засідання на 01.06.2026.

01.06.2026 до суду надійшли пояснення від Міністерства оборони України, з яких слідує, що оголошення фізичної особи померлою – це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку. У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю. Приписи частини 2 статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою саме у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким. За змістом положень Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень; воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України. Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною 2 статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Посилатися на шестимісячний строк вбачається за можливе у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, за відсутності обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи. Строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, територія н.п. Роботине, Токмацької міської територіальної громади, Пологівського району, Запорізької області код запису UA23100270150025192 перебуває в тимчасовій окупації з 03.03.2022 року. За таких обставин представник Міністерства оборони України просив врахувати зміст вищезазначених письмових пояснень при ухваленні рішення, а розгляд справи провести за відсутності представника Міністерства оборони України.

01.06.2026 розгляд справи не відбувався у зв`язку із тимчасовим увільненням присяжної ОСОБА_7 від обов`язків присяжної.

26.06.2026 до суду надійшли письмові пояснення від в/ч НОМЕР_1 . Так, згідно пояснень, військова частина НОМЕР_1 , ознайомившись з заявою та доданими до неї документами вважає, що подана заява не може бути розглянута у порядку окремого провадження і підлягає залишенню без розгляду, оскільки, зокрема, станом на дату зникнення безвісти ОСОБА_6 (24.09.2024) територія, на якій останній зник безвісти (н.п. Роботине, Запорізької області), була територією, на якій велись активні бойові дії. Станом на дату надання цих пояснень, відповідно до того ж Переліку, вказана територія перебуває на окупованій території і на ній проводяться бойові дії і у зв`язку з цим пошукові заходи не завершені. Зважаючи на зазначене вище, військова частина НОМЕР_1 вважає, що воєнні дії у розумінні ч. 2 ст. 46 ЦК України на території, де зник безвісти близький родич заявників, не завершились, в силу чого у суду відсутні нормативно визначені у ЦК України підстави для встановлення факту смерті ОСОБА_6 та оголошення його померлим. Крім того, як зазначено в заяві метою оголошення батька заявниці – ОСОБА_6 , померлим надасть їй можливість успадкувати майно та отримати одноразову грошову допомогу, передбачену Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 25.01.2023 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», право на яку мають також мати безвісти зниклого ОСОБА_6 – ОСОБА_8 , а також жінка, яку він зазначив як цивільна дружина – ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , в зв`язку з цим між вказаними особами існує спір про право.

Ухвалою суду від 30.06.2026 до участі у даній справі як заінтересовану особу залучено ОСОБА_4 , у зв`язку із чим розгляд справи було відкладено.

23.07.2026 за ухвалою суду до участі у даній справі як заінтересовану особу залучено ОСОБА_3 , у зв`язку із чим розгляд справи було відкладено.

30.06.2026 в судовому засіданні представник заявника, адвокат Волков С.В., підтримав заяву з викладених у ній підстав. Додатково зазначив, що відомості про перебування ОСОБА_6 у полоні або щодо самовільного залишення ним військової частини – відсутні. Є свідчення та факти, які дають підстави вважати, що ОСОБА_6 загинув під час виконання бойового завдання.

Заявник ОСОБА_1 підтримала позицію свого представника.

Заінтересовані особа ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення заяви.

Так, ОСОБА_3 повідомила, що перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 . Хоч вони і не проживали разом останні роки, однак завжди підтримували зв`язок та спілкувались. Вони разом із ОСОБА_5 , матір`ю ОСОБА_6 , отримують виплати встановлені законом. Вона розуміє, з якою метою ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про оголошення померлим ОСОБА_6 та щодо оформлення ОСОБА_1 своїх прав як доньки ОСОБА_6 не заперечує. Юридичну необхідність в оголошенні ОСОБА_6 померлим розуміє, однак з моральної точки зору їй важко усвідомити ймовірну смерть чоловіка.

ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення заяви її онуки ОСОБА_1 . Повідомила, що їй важко сприйняти вірогідний факт смерті її сина ОСОБА_6 . Вона сподівається, що є шанси на його повернення. Разом із тим, вона не заперечує, щоб ОСОБА_1 оформила належним чином свої права як донька ОСОБА_6 , який був військовслужбовцем та зник безвісти під час виконання бойового завдання.

Від Славутського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Представник Міністерства оборони просив суд врахувати зміст поданих до суду письмових пояснень при ухваленні рішення, а розгляд справи провести за відсутності представника Міністерства оборони України.

Військовою частиною НОМЕР_3 заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника військової частини НОМЕР_3 .

ОСОБА_4 до суду не з`явилась та не повідомила про причини неявки.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком заявниці ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчить копія свідоцтва про народження останньої.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 26.08.2024 р. № 144-РС солдата ОСОБА_6 призначено на посаду стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу і механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.08.2024 р., солдата ОСОБА_6 зараховано до особового складу військової частини НОМЕР_1 .

24.09.2024 стрілець-снайпер 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу і механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 №79/143/98/900 від 23.09.2024 р. рухався по визначеному маршруту до вогневої точки в районі населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області, де близько 21:40 год. внаслідок скиду вибухового пристрою з ворожого дрону отримав поранення не сумісні із життям (загинув на місці).

Згідно матеріалів службового розслідування, стрілець-снайпер 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу і механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 зник безвісти 24.09.2024 р. підчас виконання бойового завдання на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 №79/143/98/900 від 23.09.2024 р. в районі населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області.

За попередньою інформацією військовослужбовець отримав поранення несумісні з життям. Проведення наземних пошукових та евакуаційних заходів на позиції, де востаннє виходив на зв`язок та зник безвісти солдат ОСОБА_6 ускладнене ворожим вогневим контролем місцевості та ризиком ураження евакуаційної групи. Відомості про самовільне залишення частини, добровільну здачу чи захоплення в полон, дезертирство під час несення служби не підтверджено.

На момент зникнення безвісти ОСОБА_6 у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння не перебував, був екіпірований у засоби індивідуального захисту. Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25.10.2024 № 3815 «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_6 », стрілець-снайпер 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу і механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , вважається таким, що зник безвісти 24.09.2024 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області.

Зникнення безвісти визнано пов`язаним із захистом Батьківщини під час дій воєнного стану. За фактом зникнення безвісти ОСОБА_6 Відділенням поліції № 3 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області 01.10.2024 розпочато кримінальне провадження №12024181170000260 за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, від 11.02.2026 № 20260211-1369, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заяви від 30.09.2024 до ВП №3 (м. Острог) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області (кримінальне провадження № 12024181170000260 від 01.10.2024) набув статусу особи, зниклої безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій) та внесений до Реєстру 21.10.2024.

Із відповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.01.2026 № 01/6/22888, стрілець-снайпер 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобілізований на військову службу 12.07.2024 року, під час виконання бойового завдання зник безвісти 24.09.2024 року в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області. Сповіщення сім`ї №235 від 26.09.2024 року було вручено матері ОСОБА_6 - ОСОБА_8 .

ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області було розпочате досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12024181170000260 від 01.10.2024 за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час ведення бойових дій. Однак, 22.10.2024 дане кримінальне провадження було скеровано для подальшого досудового розслідування за підслідністю до Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, судом враховується наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами доказування, визначеними ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись із заявою про оголошення померлим ОСОБА_6 заявниця зазначає, що оголошення померлим ОСОБА_6 необхідне їй для отримання свідоцтва про смерть останнього, оформлення спадкових прав на майно останнього та отримання пільг та гарантій членам сім`ї загиблих захисників України, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.

При цьому суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року по справі № 490/6057/19-ц, згідно якої встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії рф проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

У відповідності до положень ч.ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. Із врахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

На цьому також наголошено, зокрема, і у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20 від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.

Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Дана позиція визначена в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23.

Так, Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей. Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною третьою ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

У постанові у справі № 615/129/25 від 29 квітня 2026 року Верховний Суд вказав, що оголошення фізичної особи померлою – це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Як зазначено у вищезгаданій постанові, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Касаційний цивільний суд наголосив, що у справі № 755/11021/22, формулюючи висновки, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що у частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовувала телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права.

У пунктах 62, 65, 66 постанови у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

У чинному ЦК України видозмінену до реалій незалежної України статтю 21 законодавець виклав у статті 46 без істотних змін, доповнивши її у частині другій реченням другим з наведенням спеціального правила із вказівкою на право суду (з урахуванням конкретних обставин) оголосити фізичну особу померлою до спливу дворічного строку, але не раніше спливу шести місяців.

Законодавець доповнив чинний ЦК України реченням другим частини другої статті 46 ЦК України задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю – є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу».

У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість».

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Верховний Суд вважає, що розширювальне тлумачення частини другої статті 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями.

Так, згідно правового висновку викладеного у постанові 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 Великою Палатою Верховного Суду, конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

Даний Наказ втратив чинність 20.03.2025, проте наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Відповідно до цього Переліку, с. Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області з 03.03.2022 відноситься до Тимчасово окупованої російською федерацією території України. Тобто, станом на день подання даної заяви до суду с. Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області, де під час виконання бойового завдання зник безвісти ОСОБА_6 , є територією, яка перебуває під тимчасовою окупацією.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, які не містять жодних суперечностей між собою і надають можливість зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області, для оголошення його померлим у зв`язку із захистом Батьківщини під час виконання обов`язків військової служби.

На підставі рішення суду, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою органом державної реєстрації актів цивільного стану видається свідоцтво про смерть особи.

Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України), утриманцям призначається пенсія або інші виплати, передбачені законом, шлюб припиняється (ст. 104 СК України), припиняється представництво за довіреністю, яку видала особа, оголошена померлою, та/або представництво за довіреністю, виданою особі, яка оголошена померлою (ст. 248 ЦК України).

Держава повинна захищати та сприяти реалізації законних прав, свобод та інтересів всіх своїх громадян.

Варто зауважити, частиною 6 ст. 294 ЦПК України встановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Разом з тим, між заявником, Міністерством оборони України та військовою частиною НОМЕР_1 не може бути спору про право, пов`язаного із метою звернення до суду із заявою щодо отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , оформлення спадкових прав на майно останнього та отримання пільг та гарантій членам сім`ї загиблих захисників України, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки наведені учасники справи не є суб`єктами реалізації таких прав.

Крім того, відсутній спір про право і із заінтересованими особами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , матір`ю і дружиною ОСОБА_6 відповідно, які не заперечували проти задоволення даної заяви, юридичну необхідність в оголошення ОСОБА_6 померлим розуміють та наслідки задоволення заяви усвідомлюють. Проти оформлення ОСОБА_1 своїх законних прав як доньки військовслужбовця ОСОБА_6 - не заперечували.

Спір про право із заінтересованою особою ОСОБА_4 виключається, оскільки остання не перебувала із ОСОБА_6 в зареєстрованому шлюбі.

Отже, протягом розгляду справи судом встановлено, що між заявницею та заінтересованими особами спір про право відсутній.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Таким чином, у судовому засіданні доведено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти за особливих обставин, що загрожували йому смертю, під час виконання бойового завдання, дані про те, що він знаходиться у полоні відсутні, суд приходить до переконання, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 46 ЦК України та оголошення ОСОБА_6 померлим, а тому заяву слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 46, 47 ЦК України, ст. 12, 81, 293, 305, 306, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву – задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Шатерники Славутського району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Датою смерті померлого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Шатерники Славутського району Хмельницької області, вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Місцем смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати населений пункт Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області.

Вважати, що смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Шатерники Славутського району Хмельницької області, пов`язана із захистом Батьківщини під час виконання обов`язків військової служби.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, направити Славутському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено: 13.08.2026.

Головуюча суддя Мотонок Т.Я.

Присяжні Сірук В.В.

Бунда Т.А.