Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №682/1748/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1748/26

Провадження № 2-а/682/37/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Зеленської В.І,

з участю секретарки судових засідань Козир О.П.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Жилюк О.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Просить постанову № 658 від 23 вересня 2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати як незаконну, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, так як постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача відповідачем виконані вимоги ст. ст. 258, 268, 277, 277-2, 280 КУпАП. Оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, без з`ясування чи позивач є обмежено придатною для проходження військової служби особою і чи зобов`язаний він був пройти самостійно повторний огляд ВЛК до 05.06.2025 р відповідно до Закону № 3621-ІХ від 21.03.2024. Крім цього постанова винесена з порушенням строку, визначеного ст. 38 КУпАП, що є підставою для визнання її протиправною та скасування із закриттям провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП .

Суд ухвалою від 25.06.2026 прийняв справу до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача адвокат Жилюк О.В.в заяві до суду просить розглянути справу за його відсутності та за відсутності ОСОБА_1 .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, не повідомив про поважні причини неявки, відзив на позов не подав, надав суду копію матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку про таке.

23.09.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 прийняв постанову № 658 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 17000,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, що підтверджується копією вказаної постанови (а.с.7).

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією для визначення ступеню придатності до військової служби та стану свого здоров`я з метою визначення придатності до військової служби до 05.06.2025, чим порушив вимоги підпункту 1 п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024. З врахуванням наведеного, начальника ТЦК дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн.

Про існування даної постанови позивачу стало відомо 23.06.2026 від державного виконавця Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області через арешт коштів і блокування банківської картки.

Вказану постанову позивач вважає незаконною, винесеною за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а також безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача відповідачем виконані вимоги ст. ст. 258, 268, 277, 277-2, 280 КУпАП. Оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, за його відсутності, з порушенням визначених ст. 38 КУпАП строків , що є підставою для визнання її протиправною та скасування із закриттям провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП .

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП зобов`язує орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною першою статті 210-1 КУпАП встановлено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, було порушення підпункту 1 п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024, відповідно до якого громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено непридатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначеності придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово лікарську комісію для проходження медичного огляду.

У протоколі про адмінправопорушення № 732 від 03.09.2025 р щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 був визнаний обмежено непридатним до військової служби до набрання чинності цим Законом.

Інші докази про обмежену придатність ОСОБА_1 до військової служби до набрання чинності Законом № 3621-ІХ від 21.03.2024 відповідач не надав.

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів у справі про адмінправопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином відповідачем не доведений факт порушення ОСОБА_1 підпункту 1 п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024 і вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Крім цього, про факт непроходження позивачем до 5 червня 2025 повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби відповідачу стало відомо 06 червня 2025 року тобто в наступний день , коли позивач не пройшов військово-лікарську комісію.

Разом з цим, лише 13 жовтня 2025 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення та згодом 25 листопада 2025 року винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП за невиконання позивачем обов`язку проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Відповідно до ч.1 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у ч.ч.9, 10 цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Частиною 9 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відтак, за змістом ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.

КУпАП не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке полягає, зокрема, невиконання позивачем обов`язку проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби до 05 червня 2025 року, не носить характеру триваючого та вичерпується фактом проходження повторного медичного огляду до конкретної дати.

Також суд акцентує увагу на тому, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем його виявлення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення орган отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, день виявлення адміністративного правопорушення не тотожний дню складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах №461/1393/16-а від 21 листопада 2019 року та №149/2498/17 від 28 лютого 2019 року.

Отже строк накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, становить три місяці з дня його виявлення, тобто у відношенні до позивача перебіг такого строку почався 06 червня 2025 року і закінчився, відповідно, через три місяці - 06 вересня 2025 р..

Однак, спірна постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП прийнята 23 вересня 2025 року, тобто поза межами тримісячного строку, передбаченого ч.9 ст. 38 КУпАП.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

За таких умов суд вважає, що адміністративне стягнення було накладене відповідачем поза межами строку, встановленого ст. 38 КУпАП, у зв`язку з чим провадження в адміністративній справі підлягало закриттю на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

За правилами п.3 ч.1 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 38, ч. 3 ст. 210-1, ст.ст. 251, 280, 285 КУпАП, ст.242-246, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в.

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення .

Визнати протиправною та скасувати постанову № 658 від 23 вересня 2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 на підставі ст. 247 КУпАП. у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складене 13.08.2026 р.

Головуюча суддя Зеленська В.І.