Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №243/11697/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1770/26 Справа № 243/11697/25 Суддя у 1-й інстанції - Соловйова О. О. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю:

секретаря судового засідання Черняєвої С.П.,

захисника адвоката Рудницької А.В.,

апеляційну скаргу адвоката Рудницької А.В., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір 605,60 грн. на користь держави,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2026 року встановлено, що 03.12.2025 року о 10-18 год. в м. Слов`янськ, вул. Коккінакі, біля буд. 24, водій ОСОБА_1 , керував т.з., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510. Результат 0,62‰. Тест №214. Відеозапис на бодікамеру Motorola Solutions VB400 №472715, 472713, відеореєстратор Xiaomi 70 mai. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 07.02.2026 року о 23-35 год. в м. Слов`янськ, вул. Вокзальна, біля буд. 5, водій ОСОБА_1 , керував т.з. ВАЗ21093, р.н. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т.з. за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager та в мед. закладі м. Слов`янськ водій відмовився. Велась відеофіксація на Motorola Solutions VB400 №472571 та відеореєстратор Xiaomi 70 mai. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі адвокат Рудницька А.В. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2026 року по справі №243/11697/25, як такий, що пропущений з поважних причин. Клопотання мотивує тим, що оскаржувана постанова винесена 06.05.2026 року. Однак, копію постанови було доставлено до електронного кабінету захисника в підсистемі «Електронний суд» лише 10.05.2026 року о 01:35. Відповідно, повний текст рішення суду став доступним стороні захисту лише 10.05.2026 року. Захисник звернувся з апеляційною скаргою 19.05.2026 року, тобто в межах 10-денного строку з моменту фактичного отримання копії рішення, що вважає поважною причиною для поновлення строку.

В апеляційній скарзі просить постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06.05.2026 року у справі № 243/11697/25 скасувати. Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що матеріали справи не містять доказів законного використання технічного засобу вимірювання, результати огляду не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, а отже відсутні підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що огляд ОСОБА_1 мав проводитися за загальною процедурою (ст. 266 КУпАП), безпідставно відкинувши доводи захисту про те, що водій є діючим військовослужбовцем, який виконував військове завдання, а тому його огляд слід проводити за вимогами ст. 266-1 КУпАП.

Звертає увагу, що потреба у застосуванні на момент складення протоколу особливого порядку огляду і як наслідок спеціальної кваліфікації його можливих дій детально описана на стор. 2-4 Роз`яснення Верховного Суду щодо питань притягнення до відповідальності військовослужбовців за ст. 130 КУпАП від 17.12.2025 № 748/0/158-25.

Окремо зазначає, що пасажир ОСОБА_1 (час з нагрудної боді камери 10.25) зазначив, що він є командиром ОСОБА_1 , що вони їдуть по задачі, тобто працівники поліції чітко розуміли, що ОСОБА_1 в момент зупинки виконував обов`язки військової служби.

За епізодом 2 щодо протоколу серії ЕПР1 № 585855 від 08.02.2026 року (Відмова від огляду) зазначає, що факт руху, керування та зупинки транспортного засобу, ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_4 , на відео з нагрудних бодікамер працівників поліції відсутні.

Зауважує, що вбачається невідповідность у відеозаписі з бодікамери та відеореєстратора працівників поліції, обстановка події в обох відеозаписах є невідповідною, ці факти підтверджують фальсифікацію відеозапису моменту події.

Зазначає, що наявна перерва у відеозапису з 23.35 до 23.48, адже в протоколі зазначено момент зупинки о 23.35, немає першочергового спілкування 13 хвилин. Відеозапис не містить моменту складання та оголошення протоколу.

Вважає, що працівниками поліції порушено процедуру огляду.

З наявних відеозаписів слідує, що працівники поліції о 23.50 повідомили ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та о 23.51 запропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, на що отримали відмову. Причиною такої відмови ОСОБА_1 зазначив, що немає часу та поспішає.

Зазначає, що що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 працівниками поліції озвучена не була.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 не є обізнаним у процедурі проходження оглядів та в законодавстві України, адже не має спеціальних знань у цій галузі, вважаємо, що працівниками поліції не було в повній мірі та доступно роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП, а отже не виконано посадові обов`язки в повній мірі.

Зауважує, що до матерів справи працівниками поліції було долучено Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, в Направленні зазначено недостовірну інформацію, а саме, що ОСОБА_1 доставлено на огляд до закладу охорони здоров`я поліцейським Орловим Олексієм Володимировичем, що не відповідає дійсності.

Окремо звертає увагу, що згідно з практикою ЄСПЛ (зокрема рішення у справі «Яременко проти України»), докази, отримані з порушенням встановленого законом порядку, не можуть бути покладені в основу звинувачення.

Позиції сторін в суді :

В судовому засіданні захисник Рудницька А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримала свою апеляційну скаргу в повному обсязі, просила її задовольнити з підстав наведених в ній. Не заперечувала проти розгляду апеляційної скарги за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 .

Висновки суду:

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення захисника, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 06 травня 2026 року. З апеляційною скаргою адвокат Рудницька А.В. звернулась 19 травня 2026 року, шляхом подання апеляційної скарги через підсистему «Електронний суд», тобто з пропуском 10-денного строку на апеляційне оскарження постанови судді 1-ї інстанції, встановленого ст. 294 КУпАП. Разом з тим, в матеріалах справи міститься підтвердження про доставлення копії оскарженої постанови до електронного кабінету захисника 10.05.2026 року.

Тож, ураховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника Рудницької А.В. та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такого, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.

На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскарженою постановою встановлено, що 03.12.2025 року о 10-18 год. в м. Слов`янськ, вул. Коккінакі, біля буд. 24, водій ОСОБА_1 , керував т.з., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510. Результат 0,62‰. Тест №214. Відеозапис на бодікамеру Motorola Solutions VB400 №472715, 472713, відеореєстратор Xiaomi 70 mai. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР.

Крім того, 07.02.2026 року о 23-35 год. в м. Слов`янськ, вул. Вокзальна, біля буд. 5, водій ОСОБА_1 , керував т.з. ВАЗ21093, р.н. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т.з. за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager та в мед. закладі м. Слов`янськ водій відмовився. Велась відеофіксація на Motorola Solutions VB400 №472571 та відеореєстратор Xiaomi 70 mai. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

Відповідальність за порушення пунктів 2.5 та 2.9 а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобомособ і, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі п.п. 3 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Положеннями п. 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння, зокрема, проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби).

Згідно зі п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції встановлено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді належним чином врахував зазначені вимоги закону та обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Хоча апелянт в скарзі зазначає про не доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується сукупністю зібраних у справі доказами, дослідженими як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА №090841 від 03.12.2025 року, складеним уповноваженою посадовою особою у встановленому порядку, зі змісту якого вбачається, що 03.12.2025 року о 10-18 год. в м. Слов`янськ, вул. Коккінакі, біля буд. 24, водій ОСОБА_1 , керував т.з., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510. Результат 0,62‰. Тест №214. Відеозапис на бодікамеру Motorola Solutions VB400 №472715, 472713, відеореєстратор Xiaomi 70 mai. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- результатом тестування Drager Alсotest 7510, прилад №ARMF-0325. Тест №214. Згідно якого, 03.12.2025 року ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння, місткість алкоголю в організмі склала 0,62‰; З результатом ОСОБА_1 згоден, що підтверджується його підписом;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 був проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Огляд на стан алкогольного сп`яніння був проведений за допомогою спеціального технічного приладу Drager Alсotest 7510. Результат огляду на стан сп`яніння: проба позитивна 0,62‰. З результатом ОСОБА_1 згоден, що підтверджується його підписом;

- копіею свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alсotest 7510 OIML» №ARMF-0325. Згідно результатів повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 Метрологія. Свідоцтво чинне до 01 липня 2026 року;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №553009 від 03.12.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та застосовано до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1190 грн.;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №585855 від 08.02.2026 року, складеним уповноваженою посадовою особою у встановленому порядку, зі змісту якого вбачається, що 07.02.2026 року о 23-35 год. в м. Слов`янськ, вул. Вокзальна, біля буд. 5, водій ОСОБА_1 , керував т.з. ВАЗ21093, р.н. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т.з. за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager та в мед. закладі м. Слов`янськ водій відмовився. Велась відеофіксація на Motorola Solutions VB400 №472571 та відеореєстратор Xiaomi 70 mai. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «МЦ ПЛЗ м. Краматорська» у м. Слов`янськ від 07.02.2026 року;

- рапортом поліцейського взводу №1 роти №1 БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП сержанта поліції Орлова О. від 08.02.2026 року;

- відеозаписами, відповідно до змісту яких 03.12.2025 року було зупинено т.з. ВАЗ21093, р.н. НОМЕР_3 під керування ОСОБА_1 . Причина зупинки – забруднений номерний знак, який не читається на відстані 20 м. На питання працівника поліції ОСОБА_1 повідомив, що напередодні він вживав алкогольні напої. Під час спілкування у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т.з. та в мед. закладі, на що останній погодився пройти огляд на місці. Водію повідомлено, що допустимою нормою є 0,2 проміле алкоголю в крові. На місце зупинки інший екіпаж привіз Алкотестер Драгер. Надалі ОСОБА_1 продув алкотестер «Драгер». Результат позитивний - 0,62‰. З результатом водій ОСОБА_1 погодився. Крім того, вбачається, що перед складанням протоколу та постанови про адміністративне правопорушення водію ОСОБА_1 були роз`ясненні його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Працівники поліції ознайомили водія зі змістом складеного відносно нього протоколу та постанови, заперечень чи клопотання від нього не надходило.

- відеозаписами, відповідно до змісту яких 07.02.2026 року було зупинено т.з. ВАЗ21093, р.н. НОМЕР_3 під керування ОСОБА_1 . Факт керування не заперечував, а саме підтвердив, що керував вищезазначеним т.з. На питання працівника поліції ОСОБА_1 повідомив, що вживав алкогольні напої. Водію ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т.з., на що водій відмовився. Далі водію запропоновано пройти огляд в мед. закладі м. Слов`янськ, проте водій знов відмовився. Причиною відмови є те, що недостатньо часу. Після чого, працівником поліції було попереджено ОСОБА_1 про відповідальність згідно пункту правил 2.5 ПДР України та про те, що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Також перед складанням протоколу водію були роз`ясненні його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Від керування т.з. водія відсторонено. Від отримання копії протоколу та його підписання відмовився.

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють один одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, що фіксували обставини за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

Доводи апеляційної скарги щодо законності використання поліцейським технічного засобу вимірювання газоаналізатора Alcotest Drager були предметом розгляду в суді першої інстанції. Так, суддя вірно виходив з того, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводив поліцейський Сисоєв В.Р., який був у складі екіпажу, що зупинив водія ОСОБА_1 , у присутності капітана поліції екіпажу «Циклон 152» – ОСОБА_3 , який приїхав із приладом Драгер на місце зупинки, та за яким він закріплений в Журналі обліку видачі приладів.

Положення Інструкції №1026 від 18.12.2018 р. та Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 р. не містять заборони щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager на місці зупинки транспортного засобу у присутності різних екіпажів працівників поліції.

Доводи апелянта, що працівниками поліції було порушено порядок проходження огляду водія на встановлення стану сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 не було надано для ознайомлення сертифікат відповідності на прилад Drager Alcotest 7510, вважаю не обґрунтованими. З дослідженого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 протягом всього часу спілкування з працівниками поліції вимог щодо його ознайомлення з сертифікатом проходження повірки технічного приладу Drager Alcotest 7510 жодного разу не висловлював. Як вбачається з чеку-роздруківки приладу «Drager Alcotest 7510»,останнє калібрування здійснювалось 01.07.2025 року (а.с. 7).

Крім того, Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016 року встановлено, що засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016 року.

Відповідно до листа (який є публічно доступним) заступника директора Українського медичного центру сертифікації МОЗ України № 45 від 18.01.2018 року на запит Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, використання медичних виробів «Газоаналізатори Alcotest Drager 6810», які були завезені та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10.02.2010 року по 10.02.2015 року, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання.

Зазначена інформація також вказана і в листі в.о. заступника генерального директора ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» № 28-10/60 від 04.04.2017 року.

Окрім того, порядок ведення реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 13.07.2016 року № 1161.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу І цього Порядку формування та ведення Реєстру забезпечуються науковим метрологічним центром державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (далі ДП «Укрметртестстандарт») шляхом внесення відомостей про затверджені типи ЗВТ та доповнень до них.

ДП «Укрметртестстандарт» забезпечує оприлюднення Реєстру на своєму веб-сайті. Інформація в Реєстрі є відкритою і загальнодоступною та розміщується у форматі, придатному для роздрукування.

З відомостей із зазначеного Реєстру вбачається, що на сьогодні газоаналізатори Alcotest…, Interlock…, виробництва Drager Safety AG Co… мають сертифікат перевірки типу UA.TR.001 101-17, виданий 05.10.2017 року, та який має строк дії до 05.10.2027 року. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено.

Отже, газоаналізатор «Drager Alcotest 7510», який був застосований працівниками поліції під час огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, дозволений МОЗ, має сертифікат перевірки зі строком дії до 2027 року та є спеціальним технічним засобом.

Тому твердження адвоката Рудницької А.В. про те, що огляд на стан сп`яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкцій щодо порядку проведення огляду, судом визнаються неспроможними та до уваги не приймається, оскільки спосіб, у який було встановлено алкогольне сп`яніння водія, не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Необґрунтованими є доводи сторони захисту, що працівниками поліції за другим епізодом вчиненого ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не було виявлено та оголошено ознаки алкогольного сп`яніння водію, спростовуються дослідженим відеозаписом.

Так, працівником поліції було виявлено та перевірено наявність таких ознак як характерний запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, шляхом видиху повітря ОСОБА_1 у бік працівника поліції (23:50:18) та перевірки тримання рук попереду себе (23:50:23). Після чого поліцейським було оголошено про виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці (23:50:57).

Суд вважає безпідставними доводи адвоката про те, що відеозаписи є неналежними доказами, оскільки, наявні у справі відеозаписи є повними і послідовними, на яких зафіксовані усі ті істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи. Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які б свідчили про те, що відеозапис у розумінні ст. 251 КУпАП є неналежним доказом у справі.

Надані працівниками поліції відеозаписи, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, отриманий із автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.

Відеозаписи відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026.

На відеозаписах зафіксовані події за участю ОСОБА_1 у хронологічній послідовності. Відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Разом з тим, суд не встановив ознак провокації з боку працівників поліції. Будь-яких порушень з боку працівників поліції чи їх упередженого ставлення або провокації з їх боку до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при перегляді відеозапису суд не встановив.

На відеозаписі зафіксована події за участю водія ОСОБА_1 (за двома епізодами) у хронологічній послідовності, відображено поведінку ОСОБА_1 , факт керування ним транспортним засобом, факт наявності в нього виявлених працівником поліції ознак алкогольного сп`яніння та факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження в встановленому законом порядку огляду для виявлення стану алкогольного сп`яніння. За іншим епізодом з відеозапису встановлено добровільність проходження водія ОСОБА_1 огляду на встановлення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. За результатом такого огляду підтверджено перебування водія в стані алкогольного сп`яніння, результат склав 0,62 проміле. З результатом водій погодився.

Разом з тим, доводи апелянта щодо визнання відеозапису недопустимим через його неповноту та небезперервність, ні є слушними, оскільки закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом, причини зупинки, оформлення адміністративного матеріалу, відсторонення водія від подальшого керування транспортним засобом, що може бути встановлено за допомогою інших доказів.

Доводи захисника про те, що в направленні на огляд зазначені недостовірні відомості щодо доставлення водія до мед. закладу, суд не приймає до уваги. Вказані обставини були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суддя першої інстанції вірно виходив з того, що зі змісту направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.02.2026 року встановлено, що огляд водія ОСОБА_1 не проводився та останній не доставлявся до мед. закладу.

Крім того, звертаю увагу, що з аналізу п.п. 7-10 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, направлення на огляд видається в разі згоди водія на проходження такого огляду у закладі охорони здоров`я. Інструкція не містить норми, яка б зобов`язувала працівників поліції видавати таке направлення в разі відмови водія від проходження огляду.

Безпідставним також є твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не є обізнаним у процедурі проходження огляду та йому не було роз`яснено санкцію ст. 130 КУпАП.

Звертаю увагу на те, що згідно п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

За приписами п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначені норми вказують на те, що ОСОБА_1 як водій транспортного засобу, зобов`язаний знати, що за вимогами ПДР він повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

З огляду на вказане ні є слушними доводи апеляційної скарги про те, що нібито поліцейським не було роз`яснено ОСОБА_1 його обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння, і це є порушенням порядку проведення такого огляду. Також не є порушенням порядку огляду не повідомлення поліцейським про санкцію статті, що загрожує водію, в разі доведеності його вини під час судового розгляду.

Доводи апелянта щодо неналежного врахування судом статусу військовослужбовця ОСОБА_1 , що в подальшому призвело до складання протоколу про адміністративне правопорушення неуповноваженою на те особою – працівником поліції, а не представником ВСП, та складання протоколу про порушення п. 2.5 та п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не ґрунтуються на законі.

Згідно приписів ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Оскільки правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП відноситься до правопорушень, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, то питання, пов`язані із виявленням дій, передбачених ст. 130 КУпАП, відносно військовослужбовців регулюються в загальному порядку. Тобто, проведення огляду та складання протоколу про це правопорушення віднесено до повноважень Національної поліції.

З урахуванням вищенаведеного доводи сторони захисту щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення неуповноваженою на те особою, є необґрунтованими.

Також є правильним висновок судді 1-ї інстанції, що керування транспортним засобом особою, яка є військовозобов`язаною, не усуває її обов`язку дотримуватися вимог Правил дорожнього руху.

Вказані висновки не суперечать роз`ясненню Верховного Суду від 17.12.2025 р. №748/0/158-25, в якому, зокрема зазначається, що питання стосовно кваліфікації діяння військовослужбовця та порядку проведення його огляду на стан сп`яніння пропонується вирішувати судом у кожному конкретному випадку з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Не знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду твердження сторони захисту, що ОСОБА_1 за обставин, викладених в протокола про адміністративне правопорушення, перебував при виконанні військового завдання, в стані крайньої необхідності. Так, надані докази, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та поспішав на виконання бойового (спеціального) завдання, ніяким чином не спростовує встановлених фактів порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.

Апеляційний суд вважає недоведеними доводи апелянта про те, що суддею першої інстанції було допущено спрощений підхід при розгляді справи, оскільки оскаржена постанова судді першої інстанції містить аналіз всіх наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана повна та належна оцінка в оскарженій постанові.

Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 , з урахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП, в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.

Оскаржена постанова судді 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст.283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити адвокату Рудницькій А.В. строк на апеляційне оскарження постанови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу адвоката Рудницької А.В., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови буде оголошений о 15-00 год. 11 серпня 2026 року.

Суддя Г.А. Гришин