Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №199/2541/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2150/26 Справа № 199/2541/26 Суддя у 1-й інстанції - ЛИСЕНКО В. О. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю:

секретаря судового засідання Черняєвої С.П.,

захисника адвоката Госа В.В.,

апеляційну скаргу адвоката Госа В.В., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який отримував посвідчення водія НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір 665,60 грн. на користь держави,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 червня 2026 року встановлено, що 18.02.2026 р. о 07:08 годині водій ОСОБА_1 у с. Копані, автошлях Т0515, керував транспортним засобом «Mazda 626», н.з. НОМЕР_3 , з явною ознакою алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку шляхом продуття газоаналізатору «Alcotest Aren 0134 Drager 6810» на місці зупинки або проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Доводи апеляційної скарги:

Адвокат Гос В.В. в апеляційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_1 , просить постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 червня 2026 року по справі №199/2541/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі ч. 1 ст.247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що постанова судді від 23 червня 2026 року у справі №199/2541/26 не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, які були встановлені в судовому зсіданні при розгляді адміністративної справи 23 червня 2026 року, а висновки постанови хибні.

Вважає хибними посилання судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра на те, що ОСОБА_1 фактично був обізнаний щодо своїх прав, як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки в цей же день, тобто 18.02.2026 р. він уклав договір про надання йому адвокатом Гос В.В. правової допомоги і адвокат Гос В.В. зі самого початку розгляду справи судом приймає участь у справі в якості захисника. Відповідно ОСОБА_1 був забезпечений правом на захист з моменту складання 18.02.2026 протоколу про адміністративне правопорушення, не відповідає дійсності. Так, 18 лютого 2026 року ним був укладений договір про надання ОСОБА_1 правничої допомоги, але вже після складання протоколу та під час процедури складання поліцейським не було роз`яснено ОСОБА_1 його права відповідно до ст. 268 КУпАП.

Звертає увагу, що після видихання повітря ОСОБА_1 , поліцейський, переконавшись, що ОСОБА_1 не знаходився в стані алкогольного сп`яніння, та немає ніяких ознак алкогольного сп`яніння, а саме таких як різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, шатка хода, побажав йому щасливого дня, і на цьому перша частина відео запису закінчується.

Зауважує, що друга частина відеозапису починається 18.02.2026 року о 07 год. 17 хв. 38 сек., з перервою понад 8 (вісім) хвилин від першої. На відеозаписі чітко видно, що ОСОБА_1 знаходиться в салоні поліцейського автомобіля, біля свого будинку, а не біля гаража та не на місці зупини транспортного засобу, де на пропозицію поліцейського пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння вже відмовляється від проходження медичного огляду. З другої частини відеозапису незрозуміло, в якому статусі перебуває ОСОБА_1 в салоні поліцейського автомобіля – в статусі водія чи в статусі пішохода, тому що після перерви відеозапису понад 8 (вісім) хвилин поліцейський ОСОБА_2 так і не надав в суд докази повторної зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, незважаючи на те, що на неодноразові виклики в Амур-Нижньодніпровський районний суд поліцейський ОСОБА_2 для підтвердження чи спростування факту повторної зупинки та складання після цього протоколу по відношенню до ОСОБА_1 так і не з`явився.

Зазначає, що на відеозапису також не має фіксації складання протоколу на місці події, а саме на місці зупинки, а зупинка транспортного засобу відбулася біля гаражу, який розташований в смт. Новодонецьке Краматорського району Донецької області, а не в с. Копані Покровського району Донецької області дорога-автошлях Т0515, поліцейським не було роз`яснено ОСОБА_1 його права на захист – користуватися юридичною допомогою адвоката.

Вважає висновок працівника поліції, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом на дорозі АВТОШЛЯХ Т0515, не доведений об`єктивними доказами. Вищевказані факти вказують на те, що сам протокол складений поліцейським не на місці самої події, тим більше, на відеозаписі, який є в матеріалах справи, відсутній процес складання протоколу, а також відсутній факт керування автомобілем та факт зупинки його поліцейським саме в с. Копані Покровського району Донецької області на автодорозі Т0515.

Наголошує, що судом зазначено, що такі ознаки алкогольного сп`яніння як «млява мова» та «шатка хода» виявлені не у ОСОБА_1 , а у водія ОСОБА_3 . Під час перегляду відеозапису поліцейський ОСОБА_2 ніяких ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , а саме таких як – (різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, шатка хода), поліцейський не виявив та побажав йому щасливого дня. Також суддя першої інстанції посилався на акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів як на доказ винуватості ОСОБА_1 , але сам спростував цей факт, вказавши, що огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора не проводився поліцейським.

Зазначає, що в протоколі невірно були вказані місце складання протоколу та місце скоєння адміністративного правопорушення, місце реєстрації та місце мешкання ОСОБА_1 , ознаки алкогольного сп`яніння, порушені права згідно ст.268 КУаПА, порушені вимоги Наказу МВС №1026 від 18.12.2018 року про ведення відео зйомки безперервно.

Позиції сторін в суді :

В судовому засіданні захисник Гос В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав наведених в ній. Не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 .

Висновки суду:

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги захисника, вислухавши пояснення захисника, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також слід враховувати, що за практикою ЄСПЛ процесуальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, в силу тяжкості стягнень, які передбачені законом, в плані забезпечення прав особи та стандартів доказування має прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства, в тому числі і до додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.

ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку шляхом продуття газоаналізатору «Alcotest Aren 0134 Drager 6810» на місці зупинки або проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку, тобто як на місці зупинки транспортного засобу, так і в установі охорони здоров`я.

Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.п. 7, 8, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим.

Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №594486 від 18.02.2026 року, складеного стосовно ОСОБА_1 , вбачається, що 18.02.2026 р. о 07:08 годині водій ОСОБА_1 у с. Копані, автошлях Т0515, керував транспортним засобом «Mazda 626», н.з. НОМЕР_3 , з явною ознакою алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку шляхом продуття газоаналізатору «Alcotest Aren 0134 Drager 6810» на місці зупинки або проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Проте, з переглянутого відеозапису ....0009, доданого до матеріалів справи, вбачається, що після зупинки транспортного засобу 18.02.2026 року о 07:09:11 біля гаражу, розташованого в смт. Новодонецьк Краматорського району Донецької області, де було припарковано ОСОБА_1 транспортний засіб під його керуванням. Після цього до нього підійшов поліцейський, який попросив пред`явити водійське посвідчення. На питання працівника поліції ОСОБА_1 повідомив, що він повертається додому з роботи. Пояснив, що працює «в качегарці». За клопотанням працівника поліції ОСОБА_1 зробив видих та повторний видих в сторону поліцейського (07:09:40), після чого працівник поліції повернув водію ОСОБА_1 документи та побажав йому щасливого дня. На цьому перше відео ....0009 закінчилось.

Друга частина відеозапису ....0010 починається 18.02.2026 року о 07 год. 17 хв. 38 сек., з перервою понад 8 (вісім) хвилин від закінчення перщої частини відеозапису. На відеозаписі чітко видно, що ОСОБА_1 знаходиться в салоні поліцейського автомобіля, а не біля гаража та не на місці зупинки транспортного засобу, де на пропозицію поліцейського пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння вже відмовляється від проходження медичного огляду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами сторони захисту, що з наявного відеозапису ....0010 від 18.02.2026 року є незрозумілим, в якому статусі перебуває ОСОБА_1 в салоні поліцейського автомобіля: в статусі водія чи в статусі пішохода, тому що після перерви відеозапису понад 8 (вісім) хвилин стороною обвинувачення не надано суду докази повторної зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Вказівка про наявність такої ознаки алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з порожнини рота є суб`єктивним сприйняттям особи, яка складала протокол, та яка не не може бути встановлена чи перепровірена із відеозапису. Також з переглянутого відеозапису не було встановлено будь-яких зовнішніх ознак, які б давали суду підстави вважати, що ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп?яніння за обвставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 .

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від необхідності доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАп обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Проте, як зазначено, в ході розгляду справи в апеляційному суді не було встановлено безспірних доказів наявності у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які могли би бути підставою для висування працівниками поліції вимоги до водія пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я.

Апеляційний суд наголошує, що працівник поліції при виявленні ознак сп`яніння у водія повинен не лише формально зазначити ці ознаки у протоколі про адміністративне правопорушення, але й надати докази, які підтверджують наявність цих ознак, зокрема, зафіксувати їх на відеозаписі або виявити у присутності двох свідків.

Як вбачається із матеріалів справи, свідки при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП не залучались. Отже, суд погоджується з доводами апелянта, що із переглянутих відеозаписів .... 0009 та .....0010 від 18.02.2026 року не можливо встановити, що вказані відеозаписи фіксували одні і ті ж обставини, що мали місце 18.02.2026 року за участі ОСОБА_1 як водія транспортного засобу, та працівники поліції мали підстави вважати, що ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, наданими відеозаписами підтверджуються твердження апелянта про те, що такі ознаки алкогольного сп`яніння як млява мова та шатка хода не були виявлені у водія ОСОБА_1 . Також, спростовується дослідженим відеозаписом і наявність такої ознаки як різкий запах з порожнини рота, оскільки після здійснення водієм ОСОБА_1 видиху в бік поліцейського, останнім не було виявлено будь-яких ознак алкогольного сп`яніння, а навпаки водієві ОСОБА_1 були повернуті його документи з побажанням від поліцейського щасливого дня водію.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від необхідності доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Отже, оскільки під час розгляду справи в апеляційному суді? встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні, а згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника Госа В.В. підлягає задоволенню, постанова судді 1-ї інстанції – скасуванню, як така, що не підтверджується фактичними обставинами справи, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП – закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Госа В.В., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати.

Провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Гришин