Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №163/1117/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/1117/26 Провадження №33/802/766/26 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Тарновської О.В., представника митниці Кунєвої З.Ю., захисника Кривошея А.М., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Кривошея А.М. в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «МАКСМЕРІ», РНОКПП НОМЕР_1 , на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 18 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 1 743 081 (один мільйон сімсот сорок три тисячі вісімдесят одна) гривня 62 копійки.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

ОСОБА_1 , який з 30.11.2021 по 25.09.2024 обіймав посаду директора ТОВ «МАКСМЕРІ», притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що під час митного оформлення товарів за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ: 24UA205170000093U4, 24UA205170000141U0, 24UA205170000143U9, 24UA205170000191U3, 24UA205170000429U6, 24UA205170000463U0, 24UA205170000653U0, 24UA20517000083701, 24UA205170000875U1, 24UA205170001017U8, 24UA205170001018U7, 24UA205170001097U4, 24UA205170001466U0, 24UA205170001468U9, 24UA20517000147000, 24UA205170001632U5, 24UA205170002024U9, 24UA20517000202508, 24UA205170002027U6, 24UA205170002038U0, 24UA205170002045U7, 24UA205170002065U6, 24UA205170002176U7, 24UA205170002177U6, 24UA205170002201U7, 24UA205170002527U2, 24UA205170003108U7, 24UA205170003109U6, 24UA205170003227U4, 24UA205170003258U7, 24UA205170003355U7, 24UA205170003395U5, вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, на суму 1 743 081,62 гривень шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1 №№ А985487, А 985478, А 985472, А 985481, А 985493, А 985490, А 985496, А 985502, А 985505, А 985508, А 985511, А 985514, А 985532, А 985523, А 985535, А 985538, А 985547, А 985544, А 985550, А 985526, А 985529, А 985541, А 985520, А 985517, А 985553, А 985556, А 985559, А 985562, А 985568, А 985571, А 985574, А 985577, які згідно листа уповноваженого органу Словацької Республіки не були видані та завірені митним органом Міхаловце, тому вважаються підробленими, та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

В поданій апеляційній скарзі захисник вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи у зв`язку з неповнотою та необ`єктивністю її розгляду. Зазначає про не дослідження судом сертифікатів, які видавались експортером – словацькою компанією. Просить постанову суду першої інстанції скасувати.

В доповненні до апеляційної скарги захисник зазначає про скерування для перевірки копії сертифікатів, відсутність їх оригіналів, перекладу на державну мову. Вказує про відсутність умислу в діях ОСОБА_1 , виявлення правопорушення зі спливом року після припинення ним повноважень директора. Також висновку суду щодо автентичності підпису, відповідності відбитків печаток, з огляду на відсутність експертизи є необґрунтованими. Не встановлено хото саме подав спірні сертифікати митному органу. Не враховано вимоги ст. 280 КУпАП – пом`якшуючі та обтяжуючі обставини та призначено стягнення саме 100% розмір штрафу. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, міркування представника митниці, який заперечив подану апеляційну скаргу і просив рішення судді залишити без змін, доходжу наступного висновку.

Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.485 МК України, вказаних вимог закону дотримався.

Висновок місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них належну юридичну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Доводи захисника щодо непричетності ОСОБА_1 до вчинення вказаного правопорушення є безпідставними та спростовуються сукупністю доказів у справі.

Так, факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «МАКСМЕРІ» товарів – «транспортні засоби» в кількості 32 штуки і випуск їх у вільний обіг підтверджується доданими до протоколу копіями вище зазначених митних декларацій типу ІМ40ДЕ, та не заперечується в апеляційній скарзі.

Товар заявлений у митному режимі імпорт, його продавцем і відправником зазначена польська компанія «TRADING PRIDE». Декларування товару здійснював ОСОБА_1 , який водночас на той час і на дату складання протоколу про порушення митних правил був керівником фірми отримувача товару ТОВ «МАКСМЕРІ».

У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №№ А985487, А 985478, А 985472, А 985481, А 985493, А 985490, А 985496, А 985502, А 985505, А 985508, А 985511, А 985514, А 985532, А 985523, А 985535, А 985538, А 985547, А 985544, А 985550, А 985526, А 985529, А 985541, А 985520, А 985517, А 985553, А 985556, А 985559, А 985562, А 985568, А 985571, А 985574, А 985577 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Уповноважений митний орган Словацької Республіки листом від 18.11.2025 № 594332/2025-2000102/CU-200,2018/25 повідомив, що указані 32 сертифікати з перевезення товару EUR.1 не є автентичними документами. Сертифікати EUR.1 не були видані та затверджені Митницею Міхаловце для компанії «TRADING PRIDE» і були підробленими, тому вони не можуть вважатися дійсними доказами походження у відповідності з правилами походження, що регулюють преференційну торгівлю між ЄС та Україною.

Начальник УК та АМП у доповідній записці №15/15-03/14848 від 24.12.2025 констатувала, що вказані сертифікати EUR.1 не відповідають вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Для здійснення контрольно-перевірочних заходів щодо платника податків ТОВ «МАКСМЕРІ» у відповідності до положень статей 345-354 МК України вирішено скерувати відповідні матеріали до підрозділу митного аудиту за місцем реєстрації товариства,- товари зазначені у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 не мають преференційного походження, а різниця митних платежів, які мали б бути сплачені під час митного оформлення за 32-ма митними деклараціями становить 1 743 081,62 гривень, у тому числі: мито - 1 452 568,02 гривень; ПДВ - 290 513,60 гривень

Жодного прямого чи непрямого доказу, який би ставив під сумнів вказану відповідь митних органів Словацької Респубілки, у справі не здобуто.

Досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що саме отримувач товару - ТОВ "МАКСМЕРІ" - був заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із застосуванням тарифної преференції на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1, оскільки використання таких сертифікатів безпосередньо впливає на розмір митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товару.

Дослідивши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги захисника, апеляційний суд вважає, що в цьому провадженні про порушення митних правил за ст.485 МК України встановлено та обґрунтовано доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення.

Митним органом доведено належними і достатніми доказами, а судом належно обґрунтовано у постанові, що ОСОБА_1 є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, та вчинив дії, що складають об`єктивну сторону ст.485 МК України.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, на що вказує апелянт в своїй апеляції, немає.

Постанова судді є законною та такою, що винесена відповідно до вимог МК України і КУпАП, а підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу захисника Кривошея А.М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 18 червня 2026 року стосовно останнього – без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суд О.М.Клок