Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №161/12984/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/12984/26 Провадження №33/802/826/26 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В. В.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., за участю секретаря Тарновської О.В., захисника Нечай Ю.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 липня 2026 року, якою останню притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №688570 від 09.06.2026 року, 09.06.2026 року о 19 год. 45 хв. у с. Боратин, по вул. Загородня, поблизу будинку 50, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Skoda Octavia», д.н.з. « НОМЕР_1 », при зміні напрямку руху, а саме при розвороті, не переконалась у безпеці маневру, не надала перевагу у русі зустрічному транспортному засобу «Audi A6», д.н.з. « НОМЕР_2 », який рухався в зустрічному напрямку, перетнувши білу суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, здійснила з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Не погодившись із постановою судді, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова в частині призначеного покарання не відповідає вимогам законодавства. Апелянт вважає, що суд першої інстанції призначив надто суворе покарання. Вказує, що є матір`ю двох дітей, яких доглядає сама, оскільки, її чоловік перебуває на військовій службі, офіційно працює, та самостійно веде побут, а тому право керування транспортним засобом є необхідним. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП визнає повністю, щиро розкаюється та не оспорює. Стверджує, що вчинене нею адміністративне правопорушення не носило умисний та грубий характер. Посилаючись на вищевикладене, апелянт просить змінити оскаржувану постанову судді, в частині накладеного адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбачене ст. 124 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника та ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу і просили змінити постанову судді, доходжу наступного висновку.

За змістом ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за обставин вказаних у постанові, ґрунтується на досліджених судом доказах та в апеляції не оспорюється.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП є вірною.

Санкція ст. 124 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ч.2 ст.30 КУпАП, позбавлення наданого громадянину права керування транспортними засобами застосовується за грубе, повторне чи систематичне порушення порядку користування цим правом.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції при призначенні покарання не було враховано п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 де роз`яснено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Однак, на думку апеляційного суду, при визначенні виду і розміру стягнення, місцевий суд не врахував у повній мірі характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, її матеріальний стан та факт щирого розкаяння. Судом першої інстанції було призначено ОСОБА_1 максимальне покарання, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

Ст. 33 КУпАП визначає, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Так, ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, внаслідок вчиненого нею адміністративного правопорушення тяжких наслідків не настало, а обставин, які обтяжували б її відповідальність, у справі не встановлено.

Апеляційний суд звертає увагу, що санкція ст.124 КУпАП передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення.

Окрім того, судом береться до уваги те, що ОСОБА_1 вину визнала повністю, щиро розкаялася, є матір`ю двох дітей яких доглядає сама, оскільки, її чоловік перебуває на військовій службі, офіційно працює, та самостійно веде побут, тож позбавлення її права керування транспортним засобом є надмірно суворим та не відповідає принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності.

Аналізуючи усі вказані обставини у їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, не врахувавши пом`якшуючих обставин, застосував до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення, яке в даному випадку є надто суворим і тому його застосування не відповідає балансу відповідності між адміністративним проступком та застосованою за це мірою відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає за необхідне змінити судове рішення в частині накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, застосувавши до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП в частинінакладеного адміністративного стягнення змінити.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у видіштрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Рахунок для сплати штрафу: отримувач коштів УК у м. Луцьку /Луцька отг/21081100, код отримувача (код за ЄДРІІОУ) 38009371, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA428999980313010106000003550, призначення платежу сплата штрафу за рішенням суду (постанова Волинського апеляційного суду від 12.08.2026) про накладення штрафу в справі №161/12984/26, провадження №33/802/826/26.

В решті постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Волинського апеляційного суду О.М.Клок