Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №757/40522/21-ц — Печерський районний суд міста Києва

Суд: Печерський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 22 липня 2026 р.

Справа: №757/40522/21-ц

Суддя: Вовк С. В.

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40522/21-ц

пр. 2-1578/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С. В.,

при секретарі судового засідання - Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судому засіданні у м. Києві у залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26 липня 2018 р. о 12 год. 20 хв. в м. Києві на мосту Південному сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Benticy Continental, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , належний на праві власності ОСОБА_4 , та транспортного засобу марки Mitsubishi Colt, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , належний на праві власності ОСОБА_1 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Mitsubishi Colt, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.

Позивач просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди (113 810,77грн.) та страховою виплатою (62 643,72 грн.), що становить 51 167,05 грн.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2021 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно з частиною першою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною четвертою статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відзив від відповідача на адресу суду не надходив.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26 липня 2018 р. о 12 год. 20 хв. в м. Києві на мосту Південному сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Benticy Continental, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , належний на праві власності ОСОБА_4 , та транспортного засобу марки Mitsubishi Colt, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , належний на праві власності ОСОБА_1 .

Винуватцем ДТП була визнана Відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується Постановою Печерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року по справі № 757/38519/18-п

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «СК «УНІКА» на підставі поліса ОСЦПВ № АК/8609999.

Зазначена страхова компанія виплатила позивачу страхове відшкодування за ДТП у розмірі 62 643,72 грн., що підтверджується листом від ПрАТ «СК «УНІКА» №00267053 від 22.02.2019 р.

18 жовтня 2018 р. здійсненні фактичні ремонтні роботи щодо відновлення автомобіля позивача після ДТП, які були проведені ТОВ «НІКО ЦЕНТ КИЇВ» (офіційним дилером з продажу та ремонту автомобілів Mitsubishi).

Вартість таких робіт та їх сплата підтверджується нарядом-замовленням № НН078488 від 18.10.2018 р., рахунком №08007 від 03.09.2018 р., рахунком №08034 від 04.09.2018, рахунком № НОМЕР_3 від 17.10.2018, рахунком №09363 від 17.10.2018 та відповідними фіскальними чеками від 03.09.2018 р., 04.09.2018 р., 17.10.2018 р. та 18.10.2018 р (додаток №4).

Відповідно до яких позивач сплатив 113 810,77 грн. Ця сума становить реальні збитки позивача в розумінні ст. 22 ЦК України.

ТОВ «НІКО ЦЕНТ КИЇВ» є платником ПДВ з 27.10.2014 р., що підтверджується роздруківкою з реєстру платників ПДВ.

Стаття 22 ЦК України визначає, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пункт 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачає, що у разі якщо шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, то її відшкодування відбувається на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст. 22 цього Кодексу збитками є витрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 9 постанови Пленуму «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 № 6, відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку з заподіянням шкоди майну.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19)

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Так, різниця між фактичним розміром шкоди (113 810,77грн.) та страховою виплатою (62 643,72 грн.) становить 51 167,05 грн.

Отже, зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення цивільного закону, суд вважає обґрунтованими і доведеними вимоги позивача про відшкодування шкоди між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в сумі 51 167,05 грн.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України покладає на відповідача понесені позивачем судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 908, 00 грн.

Керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування» ст.ст. 22.1, 40.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1-16, 22, 526, 610, 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-16, 28-32, 38-44, 57-63, 66, 79, 80, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 294, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) майнову коду у розмірі 51 167,05 грн та судовий збір 908, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С. В. Вовк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua