Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №756/4767/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №756/4767/26

Суддя: Белоконна І. В.

09.07.2026 Справа № 756/4767/26

Унікальний номер справи 756/4767/26

Номер провадження 2/756/5624/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 липня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.

за участю секретаря судового засідання - Погорелової В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Кальну О.П. звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач є наймачем квартири АДРЕСА_2 на підставі ордеру на жиле приміщення, виданого Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією 15.02.2008. В цій квартирі вона зареєстрована та проживає з 04.03.2008.

Відповідач ОСОБА_2 , яка є донькою позивача, також зареєстрована в цій квартирі, однак не проживає в ній з 2018 року. Позивач сплачує всі комунальні послуги, несе майнові втрати. Відповідач не бере жодної участі в утриманні квартири. Посилаючись на положення ст. ст. 71, 72 ЖК України, просить суд визнати відповідача такою, що втратила право користування спірною кватирою.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 08.04.2026 відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з?явилася, про розгляд справи повідомлялася судом належним чином шляхом надсилання судової повістки за адресою зареєстрованого місця проживання. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду відповідач не надіслала, пропричину неявки суд не повідомила, відзив та інші заяви з процесуальних питань від неї до суду не надходили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавшипредставника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об`єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації № 1197 від 13.12.2007 ОСОБА_1 видано ордер № 008766 серії Б на жиле приміщення - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ОСОБА_1 право на вселення у зазначену квартиру отримала ОСОБА_2 (донька).

Крім позивачки в цій квартирі має зареєстроване місце проживання відповідач ОСОБА_2 , яка є її донькою.

Факт не проживання відповідача у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується актами про не проживання від 16.09.2025 та 18.03.2026, які підписані мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Отже, установлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , однак протягом тривалого часу не користується квартирою, не проживає за місцем своєї реєстрації, не сплачує комунальні послуги, не бере участі в її утриманні, житлом не цікавиться.

Жодних доказів, що відповідач користується житловим приміщенням, а саме квартирою спірною матеріали справи не містять.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71,72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення, як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Аналогічні роз`яснення містяться у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», відповідно до якого у справах про визнання наймача або члена його сім`ї такими, що втратив право користування житловим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Такого правового висновку щодо застосування положень ст. ст. 71,72 ЖК України дійшов і Верховний Суд у постанові від 24.10.2018 року у справі № 490/12384/16-ц та у постанові від 22.11.2018 року у справі № 760/13113/14-ц, що враховуються судом у даній справі у відповідності до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідач в спірній квартирі не проживає без поважних причин понад шість місяців, суд вважає, що ОСОБА_3 втратила право користування квартирою АДРЕСА_2 , що свідчить про обгрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення судом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та доведеним. З урахуванням задоволення позовних вимог, згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 280-281 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Белоконна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua