Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 09 серпня 2026 р.
Справа: №753/15068/26
Суддя: Просалова О. М.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15068/26
провадження № 3/753/4647/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" серпня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ст. 126 ч. 5 КУпАП,
в с т а н о в и в:
16.06.2026 о 01 годині 10 хвилин по Бориспільському шосе в місті Києві ОСОБА_2 керував автомобілем марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, оскільки після набуття права на постійне проживання в Україні, підтвердженого посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою 15.10.2020, не отримав посвідчення водія в установленому законодавством порядку, повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи двічі повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заяв про відкладення розгляду справи чи інших процесуальних клопотань до суду не надходило.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що сторони судового провадження повинні проявляти належну процесуальну сумлінність, виявляти зацікавленість у перебігу розгляду справи та добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами. Особа не може отримувати переваги від власної пасивної поведінки чи безпідставного ухилення від участі у судовому розгляді.
Враховуючи належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце судового засідання, відсутність повідомлень про поважні причини неявки, клопотань про відкладення розгляду справи, а також достатність наявних у матеріалах справи доказів для її вирішення по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_3 .
Беручи до уваги строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, встановлені статтями 277, 277-2 КУпАП, а також принцип розумності строків судового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 694171 від 16.06.2026, карткою обліку адміністративного правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7138512, довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП капітана поліції, відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Головного сервісного центру МВС України, іноземне посвідчення водія, що належить особі, яка переїхала на постійне місце проживання в Україну, є дійсним на території України протягом 60 днів з дати видачі органами чи підрозділами Державної міграційної служби України документів на постійне проживання в Україні, після чого підлягає обміну. Обмін такого посвідчення здійснюється після проходження особою медичного огляду та складання теоретичного і практичного іспитів у територіальному сервісному центрі МВС. Отже, після спливу вказаного 60-денного строку іноземне посвідчення водія не є документом, що дає особі право на керування транспортними засобами на території України.
Крім того, як убачається з наданого до суду відеозапису, ОСОБА_2 не заперечував факту неотримання ним посвідчення водія встановленого українського зразка після набуття права на постійне проживання в Україні.
Таким чином, на момент виявлення правопорушення ОСОБА_2 мав при собі іноземне посвідчення водія, проте після спливу передбаченого законодавством строку його дії на території України обмін такого посвідчення на відповідне українське посвідчення ним здійснено не було.
Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 694171 складений у відповідності до вимог чинного законодавства, а викладені у ньому обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
Таким чином, у судовому засіданні об`єктивно встановлено та підтверджується дослідженими доказами у їх сукупності, що ОСОБА_2 всупереч вимогам п. 2.1 (а) ПДР України повторно протягом року керував транспортним засобом будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5 КУпАП та про необхідність накладення на нього, як особу, винну у вчиненні адміністративного правопорушення, адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом.
Вирішуючи питання про необхідність накладення адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суд керується відповідними положеннями Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 р.
Так, в п.п.4 п. 28 Постанови зазначено, що не можна накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що транспортний засіб «Фольксваген» не належить ОСОБА_4 урахуванням наведеного, суд вважає неможливим накладення на ОСОБА_2 додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 40-1, 126 ч. 5, 283, 284 КУпАП,
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665(шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдсят) копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього КУпАП, на підставі статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред`явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua