Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №752/227/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/227/25

Провадження №: 1-кп/752/1145/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100010003615 від 19 грудня 2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у місті Києві, має середню спеціальну освіту, без офіційного місця роботи, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , порживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

1.Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

ОСОБА_3 19 грудня 2024 року близько 16:00, перебуваючи на відкритій місцевості неподалік будівництва за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 15Б, виявив у руках потерпілого ОСОБА_6 гаманець, в який останній клав грошові кошти. Після цього скоротив відстань з потерпілим та, діючи умисно, відкрито, з метою незаконного заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом ривка вихопив з рук потерпілого вказаний гаманець, всередині якого знаходились грошові кошти в сумі 1320 грн і паспорт громадянина України у вигляді ID-картки на ім`я ОСОБА_6 , побіг по вулиці та зник з місця події, розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 1320 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Відповідно до ч. 4 ст. 186 КК України передбачено кримінальну відповідальність за відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 затверджено указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». З 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який вподальшому продовжено.

3.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. З урахуванням вартості викраденого майна на суму 1320 грн, наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, додровільного відшкодування потерпілому заподіяного збитку, а також даних про особу обвинуваченого, котрий позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, є особою молодого віку, раніше не судимий, після події злочину нових правопорушень не вчиняв, прокурор просив призначити обвинуваченому порання за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитого строку.

Обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав, розкаявся у вчиненому, попросив вибачення. Повідомив, що в повній мірі усвідомив суспільну-небезпечність свого діяння, шкодує про вчинене, зробив для себе належні висновки, зобов`язався не вчиняти правопорушень у майбутньому. Просив не позбавляти волі.

Захисник не заперечував проти доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. З урахуванням даних про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, займається супільно корисною працею, утримує малолітню дитину, обставин, що пом`якшують покарання - щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, добровільного відшкодування потерпілому завданого збитку, просив призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іпитового строку.

4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений повідомив, що 19 грудня 2024 року працював спільно з ОСОБА_6 на будівництві. У нього до ОСОБА_6 виникли претензії з приводу неналежного виконання ОСОБА_6 роботи. У кінці дня він вирішив заволодіти грошовими коштами ОСОБА_6 , підійшов до останнього, вирвав з його рук гаманець та втік з місця події. У гаманці були грошові кошти та паспорт на ім`я ОСОБА_6 . Пізніше повенув ОСОБА_6 паспорт та повністю відшкодував заподіяні збитки.

Потерпілий ОСОБА_6 на неодноразові виклики в судові засідання не з`явився. Відповідно до змісту долучених до матерілів справи заяв потерпілого ОСОБА_6 , останньому повністю відшкодовані матеріальни збитки, претензій до обвиунваченого він не має та просить не призначати обвинуваченому суворого покарання.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

При цьому суд встановив, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин, їх позиція є добровільною, а також роз`яснив учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, допитавши в судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши інформацію, що характеризує його особу, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану.

5.Мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою.

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено.

6.Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування потерпілому завданого збитку.

Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до обвинувального акта в провину обвинуваченому не ставляться.

7.Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.

Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини його вчинення, невелику вартість викраденого майна на суму 1320 грн, дані про особу обвинуваченого, котрий є особою молодого віку, має на утриманні малолітню дитину, за місцем навчання та проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, повністю визнав вину, розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, примирився з потерілим та добровільно відшкодував заподіяну йому шкоду.

Враховуючи наявність у кримінальному провадженні кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільного відшкодування потерпілому завданого збитку, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 186 КК України.

Крім того, з огляду на молодий вік обвинуваченого, належне виконання ним процесуальних обов`язків під час досудового розслідування та судового розгляду, висловлення жалю з приводу вчиненого, щирого осуду своєї поведінки та бажання виправити ситуацію, наявність у нього на утриманні малолітньої дитини, зобов`язання виправитись і не вчиняти правопорушень у майбутньому, враховуючи позицію потерпілого, який примирився з обвинуваченим та просив його суворо не карати, позицію прокурора, який просив звільнити обвиунваченого від відбування покарання з випробуванням, а також зважаючи на другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_3 зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку, який був би достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

8.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.

9.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, тривалістю 3 роки.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази:

диск з відеозаписом з камер відеоспостереження за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 15Б зберігати в матеріалах кримінального провадження;

балончик сльозогінної дії «Терен-4», вилучений за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , та переданий на зберігання до Голосіївського УП ГУНП у місті Києві (квитанція № 204124 від 23.12.2024), повернути ОСОБА_7 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1