Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №727/3065/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3065/26

Провадження № 1-кп/727/278/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року

Шевченківський районний суд міста Чернівців у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Чернівці, кримінальне провадження №62023080100000356 від 02.11.2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Звенячин, Заставнінського району, Чернівецької області, освіта професійно-технічна, неодруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, проходячи військову службу на посаді машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерного взводу батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», п. 3 ч. 9 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127-131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування військової частини НОМЕР_1 , закінчивши 20.09.2023 стаціонарне лікування в ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня», що за адресою: вул. Е. Кольбернгаєра, 2, м. Чернівці, Чернівецької області, 23.09.2023 не з`явився вчасно до місця несення служби, а саме військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася в АДРЕСА_2 , а перебував за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив службовий час на власний розсуд, не пов`язаний з проходженням військової служби, до 27.01.2026, тобто до моменту його затримання працівниками правоохоронних органів.

2. Крім того, ОСОБА_4 , у порушення вимог п.1, п.2, п.14, п.15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, п.2 розділу Х Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 № 359, будучи молодшим сержантом, достовірно знаючи у зв`язку з займаною посадою у військовій частині НОМЕР_1 про заборону носіння, зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів до вогнепальної зброї без передбаченого дозволу, який видається органами поліції, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в невстановлений досудовим розслідуванням час, проходячи військову службу в Запорізькій області та беручи безпосередню участь в бойових діях, захисті та обороні територіальної цілісності України від збройної агресії з боку Російської Федерації, перебуваючи в Запорізькій області, незаконно, без передбаченого законом дозволу придбав (знайшов) 40 патронів калібру 7,62 та сипучу речовину, що є сумішшю бездимних порохів, які залишив для власних цілей, при цьому не повідомивши керівництво військової частини про таку знахідку. Орієнтовно в липні 2023 року (точно досудовим розслідуванням час не встановлено) молодший сержант ОСОБА_4 незаконно, без передбаченого законом дозволу перевіз та зберігав вказані 40 патронів із маркувальними позначеннями: «10 23», які є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, 7,62 мм гвинтівковими патронами, призначеними для проведення пострілів з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 х54, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби, та сипучу речовину, яка є вибуховою речовиною – сумішшю бездимних порохів двох різних марок, а саме: бездимного пороху ймовірно марки «ССНф30/3,69» та бездимного пороху ймовірно марки «ВТМ», загальною масою 158,8 грама за місцем свого тимчасового проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , до моменту їх вилучення під час проведення обшуку 27.01.2026 року на підставі ухвали слідчого судді Заставнівського районного суду Чернівецької області № 716/1164/25 від 20.01.2026 року.

Під час судового розгляду ОСОБА_4 свою вину у вчинення інкримінованих йому правопорушень фактично не визнав. Суду обвинувачений показав, що він дійсно проходив військову службу на посаді машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерного взводу батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Під час перебування у відпустці - у липні 2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» та після його завершення у вересні 2023 року до військової частини та до виконання обов`язків військової служби не повернувся в зв`язку із незадовільним станом здоров`я та необхідністю продовження лікування. Щодо виявлених у нього бойових припасів та вибухових речовин обвинувачений пояснив, що вони залишилися в його рюкзаку випадково, після перебування на бойових позиціях та були виявлені ним уже вдома під час відпустки, а також зазначив, що порох, який під час обшуку був знайдений за місцем його проживання, належав його дідові, а тому він не визнає незаконного придбання цієї вибухової речовини.

Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_6 суду показав, що він є командиром взводу матеріального забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 . ОСОБА_4 проходив службу у його підрозділі та перебував у нього в підпорядкуванні. Після відпустки тривалістю 10 днів обвинувачений мав повернутися до військової частини 28.07.2023 року, однак до підрозділу він не прибув, оскільки, зі слів його родичів, з 26.07.2023 року проходив курс лікування у медичному закладі. Остання надана на підтвердження таких обставин довідка підтверджувала перебування ОСОБА_4 на лікуванні до 17.09.2023 року, а тому він повинен був прибути до тимчасового місця розташування підрозділу не пізніше 21.09.2023 року, проте на службу обвинувачений так більше і не повернувся, про поважність причин такої неявки та його відсутності не повідомив, на телефонні дзвінки не відповідав та на будь-який інший зв`язок не виходив. Мати останнього, з якою врешті решт вдалося поговорити, повідомила, що він продовжує лікуватись, проте відповідних доказів надано не було, хоча такі довідки повинні надаватися кожні шість днів. Також свідок зазначив, що відсутність ОСОБА_4 зумовила необхідність його заміни на службі та негативно вплинула на боєздатність та бойову готовність підрозділу, а також на військову дисципліну в ньому та стан виконання покладених бойових завдань.

Від допиту інших свідків прокурор у судовому засіданні відмовився і така відмова була прийнята судом, зважаючи на визначений ст.22 КПК України принцип змагальності.

На підтвердження винуватості ОСОБА_4 в судовому засіданні стороною обвинувачення також було надано, а судом безпосередньо досліджено наступні письмові докази:

- витяг № 62023080100000356 від 02.11.2023 року про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України (т.1, а.к.п. 1 );

- витяг № 12026262020000276 від 02.11.2023 року про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України (т.1, а.к.п. 13 );

- постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань, відповідно до якої матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні N?62023080100000356 від 02.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та N? 12026262020000276 від 27.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, об?єднано в одне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під N?62023080100000356 (т.1.а.к.п.34-36);

- рапорт слідчого відділення №1 (м. Заставна) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 від 06.01.2026 року, з якого вбачається, що машиніст екскаватора відділення інженерної техніки ІВ БМЗ молодший сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_2 ), жит. АДРЕСА_4 , у період воєнного стану - 21.09.2023 року не повернувся до місця несення служби з лікувального закладу та без поважних причин відсутній по теперішній час (т.1, а.к.п.39);

- матеріали службового розслідування по факту неприбуття в умовах воєнного стану після завершення стаціонарного лікування військовослужбовця військової служби за мобілізацією молодшого сержанта ОСОБА_4 , який перед тим вибув у відпустку за сімейними обставинами з району виконання завдань за призначенням (т.1, а.к.п.42-90), а саме:

- акт службового розслідування командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , з якого вбачається, що військовослужбовець військової служби за мобілізацією, машиніст екскаватора відділення інженерної техніки інженерного взводу батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, діючи з особистих мотивів, в порушення вимог статей 65, 68 Конституції України, статті 17 Закону України «Про оборону України», без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, та без поважних причин, 21.09.2023 року, в умовах воєнного стану не прибув на службу після завершення 20.09.2023 року стаціонарного лікування в ОКНП «Чернівецька психіатрична лікарня» та був відсутнім на службі (т.1, а.к.п.44-50);

- наказ командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_9 від 25.09.2023 року про призначення службового розслідування по факту неприбуття з лікування військовослужбовця військової служби за мобілізацією молодшого сержанта ОСОБА_4 (т.1, а.к.п.51)

- доповідь ТВО командира батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_10 про неприбуття з лікування військовослужбовця військової служби за мобілізацією інженерного взводу батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_4 (т.1, а.к.п.52-53);

- рапорт ТВО командира батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_11 від 25.09.2023 року про неприбуття ОСОБА_4 до місця несення служби (т.1., а.к.п.54);

- витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) від 26.07.2023 року №210, відповідно до якого молодшого сержанта ОСОБА_4 , машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерного взводу батальйону матеріального забезпечення, який знаходився у відпустці за сімейними обставинами в АДРЕСА_1 на 10 діб та 3 доби для проїзду до місця проведення відпустки та назад, з 15 липня по 27 липня 2023 року, вважати таким, що з 26 липня 2023 року перебуває на стаціонарному лікуванні в ОКНП "Чернівецька обласна психіатрична лікарня" Чернівецької області ( т.1, а.к.п.80);

- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) від 25.09.2023 року №273, відповідно до якого молодшого сержанта ОСОБА_4 , машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерного взводу батальйону матеріального забезпечення, який 21 вересня 2023 року не прибув з лікувального закладу, вважати таким, що самовільно залишив частину; призупинено виплату грошового забезпечення з 21 вересня 2023 року. (т.1, а.к.п.81);

- наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2023 року №4452/кп про завершення проведення службового розслідування по факту неприбуття зі стаціонарного лікування військовослужбовця військової служби за мобілізацією молодшого сержанта ОСОБА_4 ( т.1., а.к.п.87-90);

- протокол обшуку від 27.01.2026 року за адресою: АДРЕСА_3 та відеозапис даної слідчої дії, який переглянуто в судовому засіданні, відповідно до яких за місцем проживання ОСОБА_4 у тому числі було виявлено: зіп пакет із порошкоподібною речовиною схожою на порох, яку запаковано в сейф-пакет WHR 0034475; 40 патронів калібру 7,62 мм (т.1, а.к.п.216-220);

- рапорт начальника ЗС №6 ВКП Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_12 , з якого вбачається, що оперативними працівниками зонального сектору N? 6 ВКП Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області в ході проведення санкціонованого обшуку по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до ЄРДР N? 62023080100000356 від 02.11.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за місцем фактичного проживання громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено: патрони в кількості 40 (сорока) штук, калібру 7,62 мм, зіп - пакет із порошкоподібною речовиною, зовні схожою на порох військового зразку, 4 (чотири) трофейні ножі військового зразку, державні номерні знаки службового автомобіля «Національної поліції України» 18 29 на синьому фоні, регіон 31( т.1, а.к.п.236);

- висновок судово-балістичної експертизи № СЕ-19/126-26/1264-БЛ від 29.01.2026 року, відповідно до якого надані на дослідження 40 патронів з маркувальними позначеннями: «10 23» є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, 7,62 мм гвинтівковими патронами, призначеними для проведення пострілів з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х54. Патрони виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби (т.1, а.к.п.242- 246);

- висновок судової комплексної вибухово-технічної експертизи №КСЕ-19/126-26/1314 від 26.02.2026 року, відповідно до якого вилучена під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 та надана на дослідження речовина є сумішшю бездимних порохів двох різних марок, а саме: бездимного пороху ймовірно марки «ССНф30/3,69»; бездимного пороху ймовірно марки «ВТМ». Загальна маса наданої на дослідження суміші бездимних порохів складала 158,8 грама та є вибуховою речовиною (т.2, а.к.п. 6- 13);

- постанову від 29 січня 2026 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №62023080100000356 від 02.11.2023 року 40 патронів з маркувальним позначенням: «10 23», калібру 7,62х54, які були виявлені та вилучені за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_3 (т.1, а.к.п.247-248);

- постанову від 26.02.2026 року про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні №62023080100000356 від 02.11.2023 року сипучу речовину, яка є вибуховою речовиною - сумішшю бездимних порохів двох різних марок, а саме: бездимного пороху марки «ССНф30/3,69» та «ВТМ», яка була виявлена та вилучена за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_3 (т.2, а.к.п.15-16);

- висновок судово-психіатричної експертизи №191 від 10.02.2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 на даний час ознак психічного захворювання не виявляє, за своїм психічним станом він може усвідомлювати свої дії та керувати ними; на період часу, до якого відноситься інкриміновані обвинуваченому діяння, ознак хронічного психічного захворювання, недоумства та ознак іншого, тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності він не виявляв, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує ( т.2, а.к.п.160-162).

Оцінюючи вищенаведені докази, безпосередньо досліджені судом в ході судового розгляду, суд дійшов висновку, що вони отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а, відтак, в силу положень ст.ст.84,85,86 КПК України, є належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для доведеності поза розумним сумнівом вини ОСОБА_4 та ухвалення обвинувального вироку.

При цьому доводи обвинуваченого про те, що він не з`явився на службу з поважних причин – потребою у проходженні лікування в зв`язку із наявними в нього захворюваннями, а також про те, що він не придбавав вибухову речовину, яку виявлено під час проведення обшуку за місцем його проживання, а патрони, які знаходилися в його рюкзаку, опинилися в ньому випадково та були йому видані за місцем проходження військової служби, тобто перебували у нього на законних підставах, є непереконливими та безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження з огляду на відсутність жодного доказу щодо таких обставин, а також вони суперечать показанням свідка ОСОБА_6 та письмовим доказам, дослідженим під час судового розгляду.

Водночас ОСОБА_4 , будучи допитаним у суді, визнав, що після закінчення відпустки та лікування до місця несення служби він у належний строк дійсно не повернувся, про причини такої поведінки та їх поважність командування не повідомляв, відповідних медичних довідок не надавав, відсутні такі докази у нього і на даний час.

Також обвинувачений підтвердив, що за місцем його проживання, у квартирі, в якій проживав лише він один, під час проведення обшуку дійсно було знайдено 40 патронів, які знаходилися в його власному рюкзаку, та порох.

Слід зазначити, що отримання бойових припасів військовослужбовцем не скасовує розповсюдження на нього норм законодавства щодо їх обігу, оскільки ці норми поширюються і на військовослужбовців Збройних Сил України, поза зоною ведення бойових дій, проте сторона захисту не надала суду доказів , що засвідчували б правомірність дій обвинуваченого. Натомість, протоколом обшуку, висновками експертиз, а також частково показаннями обвинуваченого підтверджено факт придбання, носіння та зберігання ним бойових припасів та вибухової речовини за відсутності передбаченого законом дозволу.

Отже, ретельно проаналізувавши усі надані докази з точки зору доведеності ознак складу злочинів, інкримінованих обвинуваченому , суд приходить до висновку, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості.

Таким чином, суд вважає позицію обвинуваченого щодо невизнання ним своєї вини захисною, зумовленою бажанням уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, його винуватість повністю доведеною та кваліфікує дії ОСОБА_4 по першому епізоду за ч. 5 ст. 407 КК України як нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, а по 2 епізоду - за ч.1 ст. 263 КК України як придбання, носіння та зберігання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить з наступного.

У відповідності із ст. 12 КК України скоєні ОСОБА_4 кримінальні правопорушення є тяжкими злочинами.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, вину свою не визнав, у скоєному жодним чином не розкаявся, не одружений, утриманців не має, під спостереженням лікаря та психіатра не перебуває, має зареєстроване місце проживання, за яким позитивно характеризується, є осудним, брав безпосередню участь в бойових діях, захисті та обороні територіальної цілісності України від збройної агресії з боку Російської Федерації, має серйозні захворювання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому у відповідності до ст.66 КК України та обставин, які б згідно із ст. 67 КК України обтяжували йому покарання, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, а також принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання, яке відповідатиме тяжкості та характеру вчинених ним злочинів - у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкцій : за ч. 1 ст. 263 КК України - 3 роки, за ч. 5 ст. 407 КК України - 5 років та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити йому остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, що буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, яке не можливе без ізоляції його від суспільства, а також для попередження вчинення нових злочинів.

При цьому, у зв`язку з набранням 27.01.2023 року чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13.12.2022 № 2839-IX, яким посилено кримінальну відповідальність за вчинення військових кримінальних правопорушень та обмежено застосування положень статей 69, 75 КК України у випадках засудження, зокрема, за злочин, передбачений ст. 407 КК України, вчинений в умовах воєнного стану, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням положень статті 69 КК України та статті 75 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з розрахунку день за день.

З метою забезпечення виконання вироку, враховуючи що обвинуваченому призначається покарання у виді позбавлення волі, запобіжний захід йому у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся, арешт на майно не накладався.

Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст. ст. 100, 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 373-374 України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

-за ч.5 ст.407 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили залишити запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою без змін.

Строк відбуття призначеного ОСОБА_4 покарання обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання за даним вироком строк його попереднього ув`язнення: з 27.01.2026 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення у кримінальному провадженні № 62023080100000356 від 02.11.2023 року експертиз у загальному розмірі 12033 грн. 90 коп. (т.1, а.к.п.241-266, т.2., а.к.п.5-13, 20-25, 29-34,38-42, 46-51).

Речові докази:

- 40 патронів з маркувальним позначенням: «10 23», калібру 7,62х54, упаковані в сейф-пакет N?2114544 – знищити (т.1, а.к.п.247-248);

- сипучу речовину, яка є вибуховою речовиною - сумішшю бездимних порохів двох різних марок, а саме: бездимного пороху марки «ССНф30/3,69» та «ВТМ», упаковану в сейф-пакет N?0093852 – знищити (т.2, а.к.п.15-16);

- ніж, упакований в сейф-пакет N?5494286; ніж, упакований в сейф-пакет N?6494287; ніж, упакований в сейф-пакет N?2114526; ніж, упакований в сейф-пакет N?6494288 – вважати повернутими обвинуваченому, за належністю (т.2, а.к.п.52-53);

- державний номерний знак службового автомобіля Національної поліції України 31-1829 (на синьому фоні), упакований в сейф-пакет ЕХР 0402501 – вважати повернутим УПП в Чернівецькій області ДПП НПУ, за належністю (т.2, а.к.п.57-59, 62-63).

Вирок може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, до Чернівецького апеляційного суду, через Шевченківський районний суд м.Чернівців, протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 у той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати копію вироку в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

СУДДЯ ОСОБА_1