Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №607/6097/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №607/6097/26

Суддя: Герчаківська О. Я.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2026 Справа №607/6097/26 Провадження №2/607/4069/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі – ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», позивач) звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості у розмірі 108 509,51 грн за кредитними договорами, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що 06 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») був укладений Договір № 3801813 (далі – Договір 1), згідно з умовами якого відповідач отримав 20 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені договором.

Згідно п. 1.2 вказаного Договору, сума кредиту становить 20 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 7 500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно п. 6.4. Договору укладення Кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

26 січня 2022 року було укладено договір № 26-01/2022-83 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3801813.

10 березня 2023 року було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3801813.

18 лютого 2025 року було укладено договір № 18-02/25 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3801813.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 3801813.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 3801813 від 06 вересня 2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 53 650,61 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 11 949,75 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 41 700,86 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн; заборгованість за комісіями - 0.00 грн; інфляційні збитки - 0.00 грн; нараховані 3% річних - 0.00 грн.

19 жовтня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» (далі – ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія») та ОСОБА_1 укладено Договір № 555158257971 (далі - Договір 2). Згідно умов Договору позики, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 6 000,00 грн.

Тип процентної ставки - фіксована.

Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Позичальником умов договору та становить: знижена процентна ставка, фіксована 800.00 % річних від суми Позики у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна процента ставка, фіксована 950.0 % річних від суми Позики застосовується: - у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в п.п. 1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та - у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 част. 1 статті 1048 Цивільного кодексу України.

Договором позики передбачено, що позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта - позичальника у системі «Loany» на сайті системи www.loany.com.ua.

Відповідно до умов Договору позики, датою надання позики є дата списання грошових коштів з поточного рахунку позикодавця на банківський картковий рахунок позичальника, передбачений у п. 2.1. цього договору.

Закінчення строку, на який було надано позику, не звільняє Сторони від відповідальності за невиконання (порушення) зобов`язань за цим договором.

Підписуючи договір позики, Позичальник підтвердив, що розуміє у повному обсязі всі умови цього договору, свої права і обов`язки за цим договором і погоджується з ними та засвідчує, що умови цього договору є розумними, справедливими, добросовісними та вигідними.

18 грудня 2023 року було укладено договір № 18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555158257971.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 555158257971.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 555158257971 від 19 жовтня 2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 9 083,36 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 6 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 3 083,36 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн; заборгованість за комісіями - 0.00 грн; інфляційні збитки - 0.00 грн; нараховані 3% річних -0.00 грн.

23 жовтня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕДІПЛЮС» (далі -ТОВ «КРЕДІПЛЮС») та ОСОБА_1 укладено Договір № 87444 (далі – Договір 3).

Відповідно до умов кредитного договору, типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, окремими траншами. Перший транш в сумі 14 286,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору шляхом перерахування на рахунок/карту Позичальника та шляхом погашення заборгованості Позичальника, згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 220,00 % річних. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 547 днів.

28 січня 2025 року було укладено договір № 28012025 відповідно до якого ТОВ «КРЕДІПЛЮС» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 87444.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 87444.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 87444 від 23 жовтня 2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості становить 45 775,54 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 14 153,03 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 29 621,51 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 0,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн; заборгованість за комісіями – 2 001,00 грн; інфляційні збитки - 0,00 грн; нараховані 3% річних - 0,00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, складає 108 509,51 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 32 102,78 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 74 405,73 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами – 0,00 грн; заборгованість за комісіями – 2 001,00 грн; інфляційні збитки – 0,00 грн; нараховані 3% річних – 0,00 грн.

За встановлених обставин, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договорами у розмірі 108 509,51 грн, 2 662,40 грн сплаченого судового збору та 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 26 березня 2026 року відкрито провадження у справі № 607/6097/26 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» не з`явився, проте подав через систему «Електронний суд»» заяву у якій просив судові засідання проводити за його відсутності, позовні вимоги - задовольнити, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не надав суду.

Суд вважає, що ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить до наступного висновку.

06 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 3801813 (надалі – Договір 1), за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит в розмірі 20 000,00 грн, строком на 30 днів. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії і процентів за користування кредитом – 06 жовтня 2021 року.

Відповідно до п. п. 1.3. Договору 1, Кредит надається строком на 30 днів з 06 вересня 2021 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 06 вересня 2021 року (п. 1.4 Договору).

Як передбачено п. 1.5. Договору 1, загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 9 500,00 грн в грошовому виразі та 11,215.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору 1. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 29 500,00 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 Договору 1. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Відповідно до пунктів 1.5.1, 1.5.2 Договору 1, комісія за надання кредиту: 2 000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом: 7 500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктами 1.6., 1.7 Договору 1, передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору 1, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (sms) на мобільний телефонний номер позичальника або передається іншим чином засобами зв`язку, вказаними позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в особистому кабінеті на сайті товариства. Після укладення цей договір розміщується в особистому кабінеті позичальника, згідно п. 6.2 Договору 1.

Згідно з п. 6.3 Договору 1, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком розрахунків) та підтверджує, зокрема, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 уклав договір №3801813 від 06 вересня 2021 року за допомогою одноразового ідентифікатора № Z29415, 06 вересня 2021 року, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор +380970900343.

Як вбачається з додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 3801813 від 06 вересня 2021 року, який є графіком платежів, зазначено дату платежу 06 жовтня 2021 року та суму до сплати: кредит – 20 000,00 грн; комісія за надання кредиту – 2 000,00 грн; проценти – 7 500,00 грн. У Додатку № 1 до кредитного договору № 3801813 від 06 вересня 2021 року вказано, що у випадку продовження строку кредитування відповідно до п. 2.3 кредитного договору, Позичальник доручає Кредитодавцю самостійно оновити Графік платежів/скласти його у новій редакції та розмістити дані графіку в Особистому кабінеті Позичальника.

Додаток № 2 до договору про споживчий кредит № 3801813 від 06 вересня 2021 року, який є паспортом споживчого кредиту № 3801813, містить аналогічні умови щодо суми та строку кредиту, розміру комісії та процентів.

Анкета-заява на кредит № 3801813 від 06 вересня 2021 року включає аналогічні умови щодо суми та строку кредиту, розміру комісії та процентів. Також зазначено особисті дані ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер, дата народження, адреса реєстрації місця проживання, номер мобільного телефону позичальника, паспортні дані) та відображений посекундний процес оформлення та розгляду заяви № 3801813.

Інформацією від АТ КБ «ПриватБанк» (LIQPAY, номер договору № 3801813, номер картки НОМЕР_1 ) підтверджено перерахування коштів на картковий рахунок відповідача 06 вересня 2021 року в сумі 20 000,00 грн.

ТОВ «Мілоан» надав відомості про щоденні нарахування та погашення із зазначенням дати операції та суми за договором № 3801813.

26 січня 2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства було укладено договір факторингу № 26-01/2022-83.

Відповідно до п. 2.1 Договору, за цим договором Клієнт - Первісний Кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 83 672 331,46 грн, а Фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами позики, укладеними між Клієнтом і Боржниками.

Згідно п. 2.2 Договору, відповідно до умов цього договору Фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від Боржників, а Клієнт не відповідає перед Фактором, якщо одержані фактором суми є меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнтові.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 26 січня 2022 року за Договором факторингу № 26-01/2022-83 від 26 січня 2022 року Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 3679.

Як вбачається з Реєстру боржників, який є Додатком № 3 до Договору № 26-01/2022-83 від 26 січня 2022 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3801813 у загальній сумі 36 323,48 грн, з яких: 11 949,75 грн - заборгованість за тілом кредиту; 24 373,73 грн - заборгованість по процентах.

Згідно розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10 березня 2023 року за кредитним договором № 3801813, відповідач має заборгованість у загальній сумі 53 650,61,00 грн, з яких: 11 949,75 грн - заборгованість за тілом кредиту; 24 373,73 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення; нараховані відсотки зг. кр. дог. – 17 327,13 грн. У період з 26 січня 2022 року до 23 лютого 2022 року, ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало відсотки за відсотковою ставкою 5.0 відсотків денних, що складає суму 17 327,13 грн.

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (далі - Первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (далі - Новий кредитор) укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01.

Відповідно до п. 2.1 Договору, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 10 березня 2023 року за Договором № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги від 10 березня 2023 року Первісний кредитор передав, а Новий Кредитор прийняв Реєстр Боржників Кредитора кількістю 29 141.

Як вбачається з Реєстру боржників, який є Додатком № 3 до Договору № 10-03/2023/01, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3801813 у загальній сумі 53 650,61 грн, з яких: 11 949,75 грн - заборгованість за тілом кредиту; 41 700,86 грн - заборгованість по процентах.

Згідно розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» станом на 18 лютого 2025 року за кредитним договором № 3801813, відповідач має заборгованість у загальній сумі 53 650,61,00 грн, з яких: 11 949,75 грн - заборгованість за тілом кредиту; 41 700,86 грн - заборгованість за відсотками.

18 лютого 2025 року між ТОВ «Коллект Центр» (далі - Первісний кредитор) та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі - Новий кредитор) укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 18-02/25.

Відповідно до п. 2.1 Договору, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 18 лютого 2025 року за Договором № 18-02/25 про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги від 18 лютого 2025 року Первісний кредитор передав, а Новий Кредитор прийняв Реєстр Боржників Кредитора кількістю 4 974.

Як вбачається з Реєстру боржників, який є Додатком № 3 до Договору № 18-02/25, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №3801813 у загальній сумі 53 650,61 грн, з яких: 11 949,75 грн - заборгованість за тілом кредиту; 41 700,86 грн - заборгованість по процентах.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за період з 18 лютого 2025 року по 27 лютого 2026 року за кредитним договором №3801813, відповідач має заборгованість у загальній сумі 53 650,61 грн, з яких: 11 949,75 грн - заборгованість за тілом кредиту; 41 700,86 грн - заборгованість за відсотками.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3801813 від 06 вересня 2021 року.

19 жовтня 2021 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 555158257971 (далі – Договір 2).

Згідно з п. 1.1. Договору 2, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 6 000,00 грн, які у випадку проведення пролонгації/реструктуризації заборгованості направляються на погашення заборгованості за Договором позики № 555158257971 від 19 жовтня 2021 року, укладеного між сторонами (далі позика), на строк 16 календарних днів під проценти, вказані в п. 1.1.1., а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим Договором.

Договір 2 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8296, дата відправки ідентифікатора позичальнику 19 жовтня 2021 року, номер телефону на який було відправлено ідентифікатор НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Відповідно до п.п. 1.1.1. Договору 2, сторони погодили тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить вiд фактичного виконання Позичальником умов договору та становить: п.п. 1.1.1.1. знижена процентна ставка, фіксована 2.19% за день (800 % річних) від суми Позики у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення заборгованості або здійснить таке погашення протягом 1 календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку; п.п. 1.1.1.2. Стандартна процента ставка, фіксована 2,60 % за день (950 % річних) від суми Позики застосовується: - у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в п.п. 1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та - у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 част. 1 ст. 1048 Цивiльного кодексу України.

Пунктом 3.2. Договору 2, передбачено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за процентною ставкою відповідно до п. 1.1.1 на залишок фактичної заборгованості за Позикою за фактичну кількість календарних днів користування Позикою. Проценти за користування Позикою нараховуються щоденно, починаючи з дня надання Позики.

Відповідно до пункту 2.1. Договору 2, позики позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта - позичальника у системі «Loany» на сайті системи www.loany.com.ua.

Пунктом 6.7. Договору 2, визначено, строк, на який було надано позику (вказаний в п. 1.1 цього договору), не обмежує дії зобов`язань, які виникли з цього договору та/або з факту його порушення. Усі зазначені зобов`язання припиняються лише належним (повним) їх виконанням, з моменту такого виконання.

Згідно з п.п. 6.13.7. Договору 2, Позичальник розуміє у повному обсязі всі умови цього договору, свої права і обов`язки за цим договором і погоджується з ними

Відповідно до п. 6.24. Договору 2, цей договір складений в електронному вигляді та розміщений в особистому кабінеті позичальника на сайті системи www.loany.com.ua.

Згідно з довідкою ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» (iPay.ua), видача коштів відповідачу ОСОБА_1 здійснювалась за допомогою системи iPay.ua. Перераховано кошти 19 жовтня 2021 року, маска картки № НОМЕР_3 ; номер транзакції в системі iPay.ua - 115163310 за договором № 555158257971 .

На підставі договору на переказ коштів ФК-П-21/04-22 від 14 квітня 2021 року, укладеного між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення», було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: «19-10-2021 17:53:21 на суму 6000,00 грн, маска картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua – 115163310, призначення платежу: Зачислено 6000 грн на карту НОМЕР_3 ».

Також ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 8296 підписав графік платежів № 555158257971-1, що є додатком № 1 до договору позики № 555158257971 від 19 жовтня 2021 року, який є невід`ємною частиною договору позики, розрахунок загальної вартості кредиту, що є додатком № 2 до договору позики № 555158257971, паспорт позики від ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія», інформація, яка надається позичальнику до укладення договору позики, в якому містяться основні умови договору, а також загальні умови надання грошових коштів у позику ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» у редакції від 19 жовтня 2021 року.

Відповідно до довідки до договору позики № 555158257971 від 19 жовтня 2021 року станом на 14 жовтня 2023 заборгованість ОСОБА_1 за договором позики складає 9 083,36 грн.

18 грудня 2023 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» (клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) було укладено договір факторингу № 18/02-2023, згідно якого клієнт зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 113 637 981,90 грн., а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками (п. 2.1).

Також 21 грудня 2023 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» (клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) було укладено Додатковий договір №1 до договір факторингу №18/02-2023.

22 грудня 2023 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» (клієнт) та ТзОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) було підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 18/02-2023 від 18 грудня 2023 року.

Відповідно додатку № 3 від 22 грудня 2023 року до Договору факторингу № 18/02-2023 від 18 грудня 2023 року клієнт відступає факторові наступні права грошових вимог до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 555158257971, а саме: сума заборгованості 6 000,00 грн, сума заборгованості за відсотками 3 083,36 грн, сума заборгованості разом 9 086,36 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за період з 18 лютого 2025 року по 27 лютого 2026 року за кредитним договором №555158257971, відповідач має заборгованість у загальній сумі 9 083,36 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3 083,36 грн - заборгованість за відсотками.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 555158257971 від 19 жовтня 2021 року.

23 жовтня 2021 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 87444 (далі – Договір 3), який підписано відповідачем власноручно.

Згідно з умовами договору про споживчий кредит № 87444 від 23 жовтня 2021 року, загальний розмір кредиту не може перевищувати 69 842,00 грн. Сума першого траншу складає 14 286,00 грн, та надається в наступному порядку: у розмірі 12 000,24 грн на № карти позичальника № 41хххххх6671; у розмірі 1 142,88 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Загальні витрати за першим траншем складають 35 269,26 грн. Орієнтовна реальна процентна ставка за першим траншем складає 1 020,26% річних. Другий транш не може перевищувати 55 556,00 грн, Загальні витрати за другим траншем не перевищать 159 076,00 грн. Орієнтовна реальна процентна ставка за другим траншем не перевищить 1 4846,78% річних.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало та перерахувало на картковий рахунок відповідача 12 000,24 грн, що підтверджується платіжним дорученням №CRD_347319 від 23 жовтня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк».

До вказаного договору долучено заяву на видачу кредиту № 100322311 від 23 жовтня 2021 року, яка містить аналогічні умови кредитування.

Крім того, сторони узгодили в письмовій формі графік платежів за першим траншем кредитного договору № 87444 від 23 жовтня 2021 року.

Відповідач також підписав Паспорт споживчого кредиту, який містить вичерпну інформацію щодо умов кредитування.

Як вбачається з наданих позивачем документів, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 87444 від 23 жовтня 2021 року відображений позичальником ТОВ «ФК «Кредіплюс» у картці обліку виконання договору і складає 45 775,54 грн, з яких: 14 153,03 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 29 621,51 грн - заборгованість за відсотками та 2 001,00 грн - заборгованість за комісією.

28 січня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 28012025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» отримало право вимоги за договором № 87444 від 23 жовтня 2021 року.

Відповідно до Реєстру боржників для друку до Договору факторингу № 28012025, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 45 775,54 грн, яка складається із залишку заборгованості по основному боргу в розмірі 14 153,03 грн; залишку заборгованості по відсоткам – 29 621,51 грн; залишку заборгованості по комісії – 2 001,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за період з 28 січня 2025 року по 27 лютого 2026 року за кредитним договором №87444, відповідач має заборгованість у загальній сумі 45 775,54 грн, з яких: 14 153,03 грн - заборгованість за тілом кредиту; 29 621,51 грн - заборгованість за відсотками; 2 001,00 – заборгованість за комісією.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 87444 від 23 жовтня 2021 року.

Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував, що відповідач отримав кредитні кошти, однак не виконує зобов`язань щодо їх повернення, а тому порушене право кредитора підлягає захисту в судовому порядку.

Відтак до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно–телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно–правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно–телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно–телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно–телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

У даній справі встановлено, що Договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису.

Волевиявлення позичальника на укладення договору підтверджено вчиненням фактичних дій, направлених на ознайомлення із умовами кредитування, складанням відповідних документів і внесенням до них конфіденційної інформації, відомої тільки відповідачу.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

Виникнення зобов`язання відповідача перед позивачем свідчить та обставина, що кошти, визначені в електронному договорі, надійшли в розпорядження ОСОБА_1 на належний йому банківський рахунок і позичальник тим самим не заперечував умови Договорів та не надав доказів на спростування факту отримання ним зазначених коштів та частково сплачував заборгованість.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, у редакції, яка була чинною на час укладення вищеописаних договорів факторингу, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні, саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Відтак позивач наділений правом вимоги до відповідача за Договорами 1, 2, 3, оскільки ОСОБА_1 укладав їх, погодився на умови цих правочинів, однак не виконав свої зобов`язання у повному обсязі.

Водночас позивачем не доведена повною мірою вимога про стягнення заборгованості за простроченими відсотками за кредитом № 3801813 від 06 вересня 2021 року, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.3. Договору № 3801813 від 06 вересня 2021 року, Кредит надається строком на 30 днів з 06 вересня 2021 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 06 жовтня 2021 року (п. 1.4 цього Договору).

Згідно п. 2.3.1. Договору № 3801813 від 06 вересня 2021 року, продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах. Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів (п. 2.3.1.2. Договору № 3801813 від 06 вересня 2021 року).

Як вбачається із відомостей наданих ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення із зазначенням дати операції та суми за договором № 3801813 від 06 вересня 2021 року, позичальник ОСОБА_1 неодноразово здійснював пролонгацію на пільгових та стандартних умовах, згідно яких останнім днем строку кредитування є 03 січня 2022 року. Як вбачається з розрахунку ТОВ «Мілоан» заборгованість ОСОБА_1 станом на 03 січня 2022 року склала 36 323,48 грн, з яких: 11 949,75 грн - заборгованість за тілом кредиту; 24 373,73 грн - заборгованість по процентах.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Отже, до стягнення з відповідача на користь нового кредитора - позивача за договором №3801813 від 06 вересня 2021 року підлягають тільки 36 323,48 грн, з яких: 11 949,75 грн - заборгованість за тілом кредиту; 24 373,73 грн - заборгованість по процентах.

Щодо вимоги позивача про стягнення комісії за кредитним договором № 87444 від 23 жовтня 2021 року, то суд їх відхиляє та зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, в розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 87444 від 23 жовтня 2021 року включено 2 001,00 грн – сума заборгованості за комісіями, яку позивач просить стягнути.

Однак, на думку суду, відсутні законні підстави для стягнення із відповідача заборгованості за комісіями з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).

Виходячи з вищезазначеного, сплата за видачу кредиту комісії суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів» і Закону України «Про споживче кредитування», а отже, комісія за кредитним договором № 87444 від 23 жовтня 2021 року у сумі 2 001,00 грн, стягненню з відповідача не підлягає.

Відповідно до основних засад цивільного судочинства - змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), обов`язків з доказування (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, в якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.

Отож, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 в повному обсязі не повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі Догроворів 1, 2 3, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість:

- за Договором про споживчий кредит № 3801813 від 06 вересня 2021 року, у розмірі 36 323,48 грн, з яких: 11 949,75 грн - заборгованість за тілом кредиту; 24 373,73 грн - заборгованість по процентах;

- за Договором позики № 555158257971 від 19 жовтня 2021 року, у розмірі 9 083,36 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 6 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 3 083,36 грн.

- за договором про споживчий кредит № 87444 від 23 жовтня 2021 року, у розмірі 43 774,54 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 14 153,03 грн; заборгованість за нарахованими процентами 29 621,51 грн.

Зальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за цими кредитними договорами складає 89 181,38 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2 188,16 грн (89 181,38 * 2 662,40 : 108 509,51), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Окрім цього, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.

Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі №301/1894/17.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

ВС зауважив, що у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18 (провадження №61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Так, судові витрати понесені позивачем підтверджуються наявними в матеріалах справи наступними документами: Договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; Заявка на надання юридичної допомоги № 3109 від 01 січня 2026 року; Витяг з Акту № 27 про надання юридичної допомоги від 30 січня 2026 року на суму 25 000,00 грн.

Водночас, суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18, про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені та документально підтверджені витрати позивача на правничу допомогу АО «Лігал Ассістанс» у розмірі 25 000,00 грн є обґрунтованими, клопотання про їх зменшення відповідач не подавав, а відтак вказані витрати відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, в зв`язку з чим підлягають стягненню з відповідача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

За вказаних обставин, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім витрати на правову допомогу у сумі 20 546,90 грн (89 181,38 * 25 000,00 : 108 509,51), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 3801813 від 06 вересня 2021 року, у розмірі 36 323 (тридцять шість тисяч триста двадцять три),48 грн; за Договором позики № 555158257971 від 19 жовтня 2021 року, у розмірі 9 083 (дев`ять тисяч вісімдесят три ),36 грн; за договором про споживчий кредит № 87444 від 23 жовтня 2021 року, у розмірі 43 774 (сорок три тисячі сімсот сімдесят чотири),54 грн, а всього 89 181 (вісімдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят одну),38 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 2 188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім),16 грн та 20 546 (двадцять тисяч п`ятсот сорок шість),90 грн витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30–денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ: 42640371, адреса місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя О. Я. Герчаківська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua