Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №604/806/25 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа №604/806/25

Провадження №1-кп/604/46/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3

захисника-адвоката ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Підволочиська Тернопільської області кримінальне провадження, зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025210000000520 від 07 червня 2025 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заднишівка Підволочиського району Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, не депутата, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_6 відповідно до ст. 68 Конституції України та ст. 1, п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-ХП від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями (надалі - ЗУ «Про дорожній рух»), як особа - учасник дорожнього руху (водій транспортного засобу), зобов`язаний знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (надалі - Правила дорожнього руху або ПДР)та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Однак, грубо ігноруючи вимоги вищевказаного Закону України «Про дорожній рух», 6 червня 2025 року близько 21 год. 30 хв., водій ОСОБА_6 , достовірно знаючи про те, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння в порушення вимог пункту 2.9 (а) ГІДР керував автомобілем «VOLKSWAGEN VENTO» р.н. НОМЕР_1 та рухався ґрунтовою дорогою «Підволочиськ-Супранівка», у напрямку від с-ще. Підволочиськ до с. Супранівка, Тернопільського району, Тернопільської області із пасажиром ОСОБА_5 .

Під час руху вказаною ділянкою автодороги водій ОСОБА_6 внаслідок алкогольного сп`яніння не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, не обрав безпечної на даній ділянці автодороги швидкості руху, чим порушив вимоги пунктів: 1.5, 1.10 (в частині визначення понять: «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», «узбіччя», «маневрування» і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 12.1 ПДР, а також вимоги, які наведені у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», які зобов`язували його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Упродовж руху вказаною вище прямою ділянкою автодороги, що неподалік с. Супранівка, водій ОСОБА_6 не обрав такі прийоми керування транспортним засобом та безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах, обстановці, внаслідок чого допустив зміну напрямку руху керованого автомобіля «VOLKSWAGEN VENTO», р.н. НОМЕР_2 ліворуч, виїхав цим автомобілем спочатку на конструктивно виділений елемент автомобільної дороги, який не призначений для руху транспортних засобів - ліве узбіччя, при цьому не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим грубо порушив вимоги пунктів: 1.10 (в частині визначення поняття «узбіччя», і належне виконання його вимог), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху.

Своїми діями, які не відповідали вище вказаним вимогам пунктів Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_6 виїхавши за межі проїзної частини дороги, а саме в ліве узбіччя та надалі поле із насадженням кукурудзи допустив перекидання на дах автомобіля «VOLKSWAGEN VENТО» р.н. НОМЕР_3 .

У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «VOLKSWAGEN VENТО» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому акроміального (зовнішнього) кінця правої ключиці, що у своєму клінічному перебігу супроводжується тривалим (більш як 21 день) розладу здоров`я і за цією ознакою належить до середньої тяжкості тілесних ушкоджень п.п .2.2.1, 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» МОЗ України.

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог пунктів: 1.5, 1.10, (в частині визначення понять: «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», «узбіччя», «маневрування» і належне виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 2.9 (а), 10.1, 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, а також вимог, які наведені у статті 1, абзацах 1, 2 частини 5 статті 14, статті 15 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-ХІІ від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями, статті 68 Конституції України, перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості потерпілому ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_5 .

В судовому засіданні між потерпілим та обвинуваченим укладена угода про примирення, яку учасники процесу під час проведення розгляду справи просять затвердити.

Згідно із угодою про примирення обвинувачений ОСОБА_6 беззастережно повністю визнає себе винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, йому зрозуміле суть формулювання обвинувачення, та його правова кваліфікація. Також сторонами узгоджено, що у випадку затвердження угоди про примирення обвинуваченому ОСОБА_6 буде призначено покарання за ч.1 ст. 286-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 року пробаційного нагляду, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки та відповідно до ч.2 ст. 59-1 КК України покладення обов`язків : періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Крім цього, обвинуваченому ОСОБА_6 роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України а також наслідки її невиконання.

Суд, заслухавши клопотання про затвердження угоди про примирення, думку обвинуваченого та потерпілого, міркування прокурора оглянувши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання є підставним та підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань :

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим чи обвинуваченим про примирення.

Відповідно до ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочин у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним відноситься до нетяжкого злочину.

В судовому засіданні з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права передбачені ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, що передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та повністю погоджується на призначення узгодженого покарання.

Суд дійшов до переконання, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій, чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, не порушують права свободи, інтереси сторін та суспільства, також встановлено правильність правової кваліфікації кримінального правопорушення органами досудового розслідування та наявність ґрунтовних, достатніх та законних підстав узгодженого покарання, а саме кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних та достатніх підстав для визнання винуватості.

Відповідно до ч.1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

При затверджені угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим суд у відповідності до вимог ст. ст. 65, 66 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, також обставини, що пом`якшують покарання, а саме особу обвинуваченого, те що він повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення та щиросердечно розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду, вперше притягується до кримінальної відповідальності, являється інвалідом третьої групи, позитивно характеризується за місцем проживання, добровільно перераховує грошові кошти на підтримку Збройних сил України, позицію потерпілого, щодо призначення обвинуваченому покарання, що не пов`язане із позбавленням волі, відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням наведеного та фактичних обставин справи, вважає, що дані обставини є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають можливість призначити у відповідності до вимог ст.. 69 КК України основне покарання нижче від найнижчої межі встановленої у санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України, у виді пробаційного нагляду, з позбавленням права керування транспортними засобами та покладенням обов`язків, передбачених ч.2 ст. 59-1 КК України, оскільки саме такий вид покарання відповідатиме меті його призначення, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, який відповідно на підставі ст. 469 КПК України надані повноваження ініціювати угоду про примирення.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні вирішити у відповідності до вимог ст. ст. 100, 126 КПК України

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_6 у виді особистого зобов`язання втратив чинність, клопотань зі сторони обвинувачення не поступало.

Цивільного позову у справі не заявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 12 серпня 2026 року про примирення укладену між обвинуваченим ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025210000000520 від 07 червня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.

Відповідно до затвердженої угоди ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді пробаційного нагляду, строком на 1 (один) рік, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази, а саме: автомобіль марки : «VOLKSWAGEN VENTO» р.н. НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_7 – повернути законному володільцю, скасувавши арешт, що застосований ухвалою Підволочиського районного суду від 12.06.2025 року.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_6 в користь держави, процесуальні витрати, за проведення наступних експертиз:

-Інженерно – транспортна експертиза за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» від 17.06.2025 року – 3565,60 грн;

-Інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю 10.4. «Транспортно-трасологічні дослідження» від 23.06.2025 року – 6239,80 грн;

-Інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю 10.1. «дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» від 27.06.2025 року – 3565,60 грн.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_6 у виді особистого зобов`язання втратив чинність, клопотань зі сторони обвинувачення не поступало.

Цивільного позову у справі не заявлено.

Вирок суду може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1