Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №950/2362/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2362/26

Номер провадження 1-кп/950/242/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12026200590000219 від 29.07.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Боровенька, Лебединського району, Сумської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора – ОСОБА_4 , обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що постановою Лебединського районного суду Сумської області від 13.04.2026 у справі № 950/656/26 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та призначено стягнення виді штрафу у розмірі тисячі чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 48000 грн, з позбавлення права керування транспортним засобом на строк п`ять років.

Однак, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили 18.05.2026, з метою невиконання судового рішення в частині позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, діючи умисно, 29.07.2026 о 12 год. 39 хв. керував незареєстрованим мопедом «Eriskay», що згідно талону на транспортний засіб належить ОСОБА_5 , який було зупинено під час несення служби працівниками поліції по вул. Пилипінська в м. Лебедині, Сумської області.

Таким чином, ОСОБА_3 , знаючи про наявність постанови суду, що набрала законної сили, якою його позбавлено права керувати транспортними засобами, будучи з нею ознайомлений, умисно вчинив дії щодо її невиконання, хоча був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати зазначене судове рішення.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість визнав повністю та пояснив, що він притягувався до адміністративної відповідальності у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та на даний час є позбавленим такого права. Незважаючи на це, рішення суду не виконав, оскільки 29.07.2026 в денний час керував мопедом «Eriskay» в м. Лебедині по вул. Пилипінська, де був зупинений працівниками поліції.

Всі інші фактичні обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, обвинуваченим визнаються та не оспорюються.

У скоєному ОСОБА_3 щиро розкаявся. Просить суд суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи згоду учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків і інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході досудового слідства, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим та іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються.

У відповідності до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, зважаючи на ступінь його тяжкості, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує, що згідно ст. 12 КК України скоєне ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та нарко кабінеті не перебуває.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_3 слід призначити у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 382 КК України, у виді позбавлення волі.

Разом з тим, ураховуючи характер вчиненого діяння, яке не заподіяло значної шкоди, з огляду на наявність пом`якшуючої вину обвинуваченого обставину, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 не є особою, небезпечною для суспільства, а його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства, тобто без відбування визначеного судом покарання.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе на підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, передбачений ч. 4 ст. 75 КК України, тривалістю 1 рік та на період дії іспитового строку покласти на засудженого обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлявся, судові витрати та речові докази – відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання по цьому закону у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення, зобов`язавши його відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_6