Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №484/3797/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3797/26

Провадження № 3/484/1029/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.08.2026 року м. Первомайськ

Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Паньков Д.А., розглянувши матеріали, які надійшли до суду 15.06.2026 року від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

передбаченої ст. 130 ч.1 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

08.06.2026 року о 13:38 год. по вул. Миру, с. Романова Балка, Первомайського району, Миколаївської області, ОСОБА_1 керував саморобним мотоблоком, б.н., з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, не чітка мова), від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

В судове засідання захисник ОСОБА_1 , адвокат Бабкова О.С., надала письмові пояснення, в яких просила суд закрити провадження у справі через відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Зазначила, що в описі суті адміністративного правопорушення не зазначено, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідування в медичному закладі, від якого від також відмовився, що, на її думку, є суттєвим порушенням з боку працівників поліції процедури складання адміністративного протоколу.

Також, наголошувала на тому, що з точки зору закону України, саморобний мотоблок сам по собі не є транспортним засобом, а класифікується як сільськогосподарська техніка (засіб механізації), а значить і не підлягає реєстрації і техогляду, відповідно і в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи: відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення та доданими до протоколу відеозаписами, на яких зафіксовано факт керування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності мотоблоком в час зазначений у протоколі, її відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі та особисте підтвердження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, факту вживання спиртних напоїв.

З оглянутих судом відеозаписів, зроблених під час зупинки водія ОСОБА_1 та подальшого складання відносно нього протоколу вбачається, що останній дійсно керував вказаним мотоблоком та був зупинений працівниками поліції. Після чого, ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, на що останній відмовився. Також, працівником поліції було роз`яснено водію його права, передбачені ст. 268 КУпАП повідомлено водію, що відносно нього буде складено протокол саме за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому, ОСОБА_1 під час розмови з працівниками поліції підтверджував вживання алкогольних напоїв і казав, що пив пиво.

Вказані обставини повністю спростовують твердження захисника про порушення процедури складання адміністративного протоколу.

Також, захисник у письмових поясненнях вказувала, що саморобний мотоблок сам по собі не є транспортним засобом, а класифікується як сільськогосподарська техніка (засіб механізації), а значить і не підлягає реєстрації і техогляду, відповідно і в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

Однак, дане твердження захисника суперечить вимогам діючого законодавства та є наслідком невірного тлумачення норм права виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.10. Правил дорожнього руху транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

При цьому, транспортний засіб поділяється на види:

- велосипед - транспортний засіб, крім крісел колісних, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому;

- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;

- мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт;

- мотоцикл - двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об`ємом 50 куб. см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг;

- причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски;

- рейковий транспортний засіб - трамвай та платформи із спеціальним обладнанням, що рухаються трамвайними коліями. Усі інші транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, вважаються нерейковими.

Проаналізувавши дану норму, можна дійти висновку, що у випадку, коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема, і самого водія чи його вантажу, то він є повноправним учасником дорожнього руху, і вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом повинна нести відповідальність за керування ним у стані сп`яніння чи відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

При цьому чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише у разі присвоєння пристрою номерного знаку чи за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія у особи, яка ним керує.

Відповідно до частини 1, частини 2, пункту 1 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Тому відповідно до загальних положень ПДР України особа, перебуваючи на проїзній частині, є учасником дорожнього руху, і у відповідності до пунктів 1.3 -1.5 цих Правил зобов`язана неухильно виконувати їх вимоги, розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила, а їх дії або бездіяльність не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 використовував мотоблок, як транспортний засіб, то він повинен був керувати цим транспортним засобом, рухаючись дорогами загального користування, з додержанням вимог ПДР України.

Пунктом 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Тому частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і не розмежовує відповідальність особи залежно від того яким саме транспортним засобом вона керує: механічним чи немеханічним.

Згідно п. 1.3. та п. 1.4 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до п. 2,5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється, зокрема керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Згідно частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, а вина водія у вчиненому правопорушенні повністю підтверджується дослідженими судом матеріалами провадження.

За наведених обставин слід визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі, передбаченому ст. 130 ч. 1 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

На підставі ст. 40-1 КУпАП слід стягнути з нього судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 124, 130 ч. 1 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та піддати його стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснити, що на підставі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя: